Тема: Наддніпрянська Україна в 1907-1914 рр. Аграрна реформа Петра
Столипіна та її вплив на Україну. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».
Мета: з'ясувати особливості проведення аграрної реформи в різних регіонах
України; показати ставлення до реформи різних верств суспільства; формувати вміння і навички роботи під час шкільної лекції; виховувати в учнів інтерес до вітчизняної історії як складової загальноєвропейської історії.
Формувати групи компетентностей:
-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;
- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості
вивчення історії своєї держави; формувати патріотизм та громадську позицію;
-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;
-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;
Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручники, зошити, роздатковий та ілюстративний матеріал,
відеоматеріали, мультимедійна презентація.
План:
1. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.
а) Закінчення російської революції 1905-1907 рр.
б) Причини проведення реформи та її суть.
в) Особливості впровадження земельної реформи в Україні.
г) Підсумки реформи та її значення.
д) Трудова еміграція українців в роки столипінської реформи. Трудова міграція росіян на Південь і Схід України.
2. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».
Хід уроку:
І. Організація навчальної діяльності.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда за запитаннями.
Коротко охарактеризуйте стан земельного питання від 1861 р. до січня 1905 р.
Пригадайте, чим була зумовлена трудова еміграція українців. Перелічіть основні напрями трудової еміграції українців у другій половині XIX ст.
Монархічний уряд у революції 1905—1907 рр. зміг вистояти. Аналізуючи уроки революції, російські політики шукали адекватних заходів, щоб знизити рівень протистояння в суспільстві. Найгостріше, тобто земельне питання мала розв'язати аграрна реформа.
ІІІ. Вивчення нової теми.
Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.
а) Закінчення російської революції 1905—1907рр.
З червня 1907 р. Микола II розпустив II Державну Думу і видав новий виборчий закон, який забезпечував поміщикам і представникам буржуазії цілковиту перевагу в новому складі Думи. Цей крок став можливим завдяки спаду революції та вважається її кінцем. Юридично, його можна охарактеризувати як державний переворот, оскільки він не відповідав положенню Маніфесту 17 жовтня 1905 р. про те, що жодний законодавчий акт не повинен прийматися без згоди Державної Думи.
б) Причини проведення реформи та її суть.
Випереджальне завдання.
Земельна реформа П. Столипіна розпочалася 9 листопада 1906 р. Основною причиною проведення реформи була необхідність вирішити аграрне питання, яке стало однією з причини революції 1905—1907 рр.
Столипінська аграрна реформа передбачала:
скасування власності сільських общин на землю;
дозвіл селянам отримувати землю (виділяла община) у приватну власність (хутір чи відруб);
угіддя (ліс, сіножаті) залишалися у спільному володінні общини;
заохочувалося переселення селян у малозаселені райони Південного Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу;
—запровадження кредитної допомоги селянам через відповідний
і банк (Селянський земельний банк).
Метою реформи було підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і товарності селянських господарств, зміцнення соціальної опори самодержавства на селі (через збільшення прошарку заможних селян), вирішення проблеми аграрного перенаселення.
Робота з документом.
в) Особливості впровадження земельної реформи в Україні.
Серед особливостей впровадження земельної реформи в Україні слід виділити:
1) результати були кращими, ніж у Росії. За 1907—1915 рр. на Правобережній Україні з общин вийшло 48 % селян, на Півдні — 12 %, Лівобережжі — 16,5 %, а в Росії в середньому — 24 %. На 1916 р. в Україні існувало 440 тис. хуторів — 14 % селянських дворів, а в Росії — 10,3 % ; з України на нові землі виїхало майже 1 млн. чол., хоча значна частина пізніше повернулася додому;
2) значно активізувалася діяльність Селянського земельного банку, який протягом 1906—1916 рр. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно поміщицької.
г) Підсумки реформи та її значення.
З одного боку, столипінська аграрна реформа не виконала свого завдання: вона не створила опори царському режиму, не ліквідувала соціальної напруженості на селі, яка ще більше загострилася. З іншого – економічні наслідки реформи виявилися приголомшливими – збільшилося виробництво товарного хліба в селянських господарствах, міста поповнилися дешевою робочою силою, відбулося освоєння нових територій на Сході.
д) Трудова еміграція українців в роки столипінської реформи. Трудова міграція росіян на Південь і Схід України.
Завдання.
Пригадайте, що таке «еміграція», «трудова міграція».
Самостійна робота за підручником.
Опрацюйте текст підручника і складіть тезовий план до нього.
Бесіда за запитаннями.
Розкрийте причини прийняття столипінської аграрної реформи.
Розкрийте зміст основних заходів аграрної реформи.
У чому полягали особливості впровадження земельної реформи в Україні? Що зумовило ці особливості?
Обґрунтуйте позицію, зайняту різними верствами селянства щодо аграрної реформи.
Висловіть свою думку з приводу неминучості столипінської аграрної реформи.
Дайте оцінку трудовій еміграції українців, викликаній столипінською аграрною реформою, як явищу.
На яких сторонах життя держави позначилася трудова еміграція?
На яких сторонах життя українського суспільства позначилася трудова міграція росіян на Південь і Схід України?
Назвіть соціальні верстви українського села. Покажіть суперечність їх інтересів. Висловіть своє ставлення до терористичного акту, жертвою якого став П. Столипін.
З'ясуйте історичне значення реформи П. Столипіна.
2. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».
Робота з підручником та відеоматеріалами
ІV. Висновки та узагальнення.
Одним із засобів придушення соціальних конфліктів та визвольних рухів П. Столипін вважав реформування життя села.
Щоб збільшити прошарок заможних селян-власників, а їхні господарства зробити основою капіталізації економіки, царські власті почали руйнувати общинні порядки і запроваджувати приватне землеволодіння в усіх селах. Трохи згодом селян стали виселяти на хутори. Щоб зміцнити своє економічне становище, заможніші вдавалися до послуг новоствореного Селянського банку: брали гроші у борг під заставу своїх земельних ділянок. Не всі господарі витримували конкуренцію, і чимало з них розорялося.
Зубожілим селянам надавалася можливість переселятися в малозаселені райони країни. Біднота становила переважну більшість українських переселенців, які сподівалися у малоосвоєних районах азіатської частини Російської імперії знайти кращу долю.
Переселенці страждали від неймовірних матеріальних труднощів, хронічних голодувань, незвичних кліматичних умов. Усе це спричинило дуже високу смертність. Не дивно, що протягом 1906-1913 рр. в Україну повернулася майже четверта частина переселенців.
Унаслідок столипінської аграрної політики загострилося й соціальне напруження на селі. І все-таки саме в Україні, де було багато заможних господарів, сільське населення найспокійніше виходило з общин. На хутори і відруби виселилося 226 тис. господарств, що становило майже половину їхньої загальної кількості. Це сприяло розвитку капіталізму на селі, зростанню товарності господарства, ширшому застосуванню машин і добрив.
Лише з 1910 до 1913 р. посівна площа в українських губерніях зросла на 900 тис. десятин. У 1913 р. Україна досягла найбільшого за всю попередню історію валового збору зернових — 1 млрд. 200 млн. пудів. Щоправда, величезна кількість бідняцьких господарств були малопродуктивними і малотоварними, а це обумовлювало невисоку середню врожайність зернових по Україні в цілому.
V. Домашнє завдання.
Вивчити параграф з підручника.