Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на поч. ХХ ст.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

Мета уроку

Після цього уроку учень / учениця

• має розуміти: тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації; поняття «страйк», «монополізація економіки», «кооперативний рух»;

• має вміти: показати на карті українські території на початку ХХ ст.; охарактеризувати та проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель; визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Олесницького.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання

— Які особливості економічного розвитку українських земель у складі Росії в другій половині ХІХ ст.?

ІІI. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картою

— Показати на карті українські території на початку ХХ ст.

Учитель. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. завершився промисловий переворот, відбувся перехід до індустріальної модернізації. Тривав процес концентрації виробництва, тобто зосередження виробництва в одному місці або районі та створення монополій (об’єднання промислових підприємств та інших установ певної галузі виробництва або місцевості для регулювання виробництва товарів, встановлення цін, розподілу ринків збуту тощо): цукровий синдикат (1887 р.), «Продамет» (1902 р.), «Трубопродаж» (1902 р.), «Продаруд» (1908 р.), «Продвугілля» (1904 р.), «Дріт» (1908 р.).

В Україні працювало понад 8 тис. фабрик, заводів, шахт та інших промислових підприємств, на яких працювали понад 800 тис. робітників.

Запитання

— Чим був спричинений процес концентрації виробництва і до яких наслідків це призвело?

Учитель. Частка України у промисловому виробництві Російської імперії на початку ХХ ст. становила: кам’яне вугілля — 69,5 %, залізна руда — 57,2 %, чавун — 51,8 %, цукор — 84,8 %.

На українських землях склалася певна спеціалізація промислових районів. Донбас став центром вугільної промисловості, Нікопольський басейн — марганцевої, Кривий Ріг — залізорудної, Правобережжя і певною мірою Лівобережжя — цукровою.

Робота з картою

Знайдіть на карті зазначені регіони.

Учитель. У 1900–1903 роках господарство України потрапило в економічну кризу, яка суттєво погіршила становище робітників.

Робота з поняттям

Страйк — організоване масове або часткове припинення роботи чи інша протидія нормальному (традиційному) перебігу виробничого процесу з метою домогтися виконання певних вимог.

Учитель. Загальний страйк, під час якого було висунуто переважно економічні вимоги — підвищення платні і запровадження 8-годинного робочого дня, у липні–серпні 1903 р. охопив майже всю Україну: водночас страйкували близько 150 000 робітників. Під час розгону страйку загинуло близько 100 осіб, 500 були поранені та понад 2 тис. потрапили за ґрати.

Запитання

— Чому економічна криза в Україні мала більш важкі наслідки, ніж у Росії?

Робота з таблицею

— За допомогою таблиці проаналізуйте, яке економічне значення для Російської імперії мали українські землі на початку ХХ ст.

Структура промислового виробництва в Україні в Російській імперії (1912 рік)

№ п/п

Галузі виробництва

Валова продукція (%)

1

Гірнича, гірничозаводська, металургійна, добування і обробка мінералів

45,9

2

Харчова промисловість

36,2

3

Обробка металів і виробництво машин

10,4

4

Обробка дерева

2,1

5

Хімічна промисловість

1,8

6

Текстильна промисловість

1,5

7

Інші галузі виробництва

2,1

Робота з підручником

— За текстом підручника складіть тези про особливості економічного розвитку західноукраїнських земель.

Орієнтовний вигляд тез

Стан економіки західноукраїнських земель

1. Українським землям відводилась роль аграрно-сировинного придатку Австро-Угорської імперії.

2. Майже всі підприємства належали іноземцям.

3. Завершилося формування основних галузей промисловості: нафтовидобування, деревообробна промисловість.

4. Провідною галуззю економіки залишалося сільське господарство, у якому було зайнято 80–90 % населення.

Робота з таблицями

— Проаналізуйте зміст схеми і таблиці та зробіть висновки.

Розвиток сільського господарства

Види господарств: поміщицькі латифундії, господарства заможних селян, дрібні селянські господарства

Зберігалися відробіткова система і важкі податки для селян. Триває міграція селян через малоземелля або безземелля

Сільське господарство залишалося відсталим (слабо використовувалася техніка, врожаї були низькими)

Розпочинається створення сільськогосподарських спілок, Союзів споживчої кооперації

Характеристика стану зерновиробництва

Країна

На 100 га посівної площі сільських

жителів

Урожай пшениці з 1 га на початку

ХХ ст.

Один сільський

житель виробляв пшениці (в тоннах)

Франція

84

1,4

1,7

Німеччина

107

2,2

2,0

Англія

79

2,4

3,0

Україна

109

1,6

0,8

Бесіда

1. Які галузі і чому переважали в структурі промислового виробництва України?

2. А які галузі виробництва залишались нерозвиненими і чому?

3. Яку роль відігравав іноземний капітал у розвитку промисловості в Україні?

4. Як поява монополій впливала на економічну ситуацію в українських землях?

5. У чому полягали спільні і відмінні ознаки стану економічного розвитку українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій?

Учитель. Провідна роль у сільському господарстві Наддніпрянської України належала товарному зерновому виробництву. На початку XX ст. в краї збирали понад 75 % від загального обсягу озимої пшениці в Російській імперії.

На західноукраїнських землях у сільському господарстві працювало близько 80–90 % населення. Водночас 1902 року в Галичині 3 493 поміщицькі родини володіли 57 % землі.

Робота з історичною інформацією

— Опрацюйте текст джерела та відповідний матеріал підручника і дайте відповіді на запитання.

1. Схарактеризуйте стан сільського господарства України на початку ХХ ст.

2. Які види господарств переважали в аграрному секторі на початку ХХ ст.?

3. Як ви гадаєте, чому в цей період занепадає чимало поміщицьких господарств?

4. Чи використовували в господарстві сільгосптехніку? В яких саме господарствах і чому?

5. Чому на початку ХХ ст. триває міграція українських селян? До яких регіонів емігрували селяни?

М. В. Попович про життя селян

«…Хлопці з українських сіл ішли на заробітки в місто, в нові промислові райони, на вугільні шахти Донбасу, щоб заробити грошей і повернутися додому…

Місто лякало, і селяни, як правило, трималися громади до останнього, а якщо виїжджали, то прагнули осісти на нових землях старими українськими селами, і лише в крайніх випадках переселялися до робітничих селищ назовсім».

Розвиток кооперативного руху в підросійській Україні

• 
  Набув відчутного розвитку. Особливе місце посідали кредитно-позикові і споживчі кооперативи.
  
  

• Центром керівництва кооперативним рухом став «Ревізійний союз українських кооперативів».

• Кооперативи матеріально підтримували дрібних виробників, допомагали зміцнити господарське становлення українських селян, стримували процес обезземелення селян, допомагали їм збувати сільськогосподарську продукцію, сприяли зростанню національної свідомості

Робота з документом

— Про що йдеться в документі? Які правила і цінності співжиття пропагував Микола Левитський? Чи згодні ви з ними? Якщо так, то чому?

Микола Левитський про спілкові умови для хліборобських спілок

1. Уся наша земля на всіх наділах наших, а також орендована об’єднується разом в одне ціле і передається в нероздільне і загальне володіння і використовування всієї артілі.

2. Все рухоме і нерухоме майно, різні будови і т. ін. належать нероздільно і перебувають у загальному користуванні всієї артілі.

3. Кожне суспільство живе окремо і влаштовує своє домашнє життя по своєму бажанню.

4. Урожай увесь обов’язково звозиться в один двір.

5. Урожай після виплата артільних боргів, податків і т. ін., ділиться між усіма учасниками за кількістю робочих душ без відмінності статі (причому хлопці 14–17 років і дівчатка 13–16 років одержують половину того, що належить дорослим учасникам).

6. Щоб наша артільна справа йшла добре, ми всі повинні жити в добрій згоді, любові і мирі, як брати і справжні християни; ми не повинні ні лаятися, ні сваритися, ні пиячити…

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)

— Спираючись на доступні джерела, встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією.

Орієнтовні джерела

1. http://readbookz.com/book/201/7686.html

2. http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Emigraciya_ukr_naselennya

3. http://www.referatcentral.org.ua/history_world_load.php?id=886

ІV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Робота з таблиці

— Скласти в зошиті таблицю «Економічний розвиток України в складі Російської імперії на початку ХХ ст.».

Орієнтовний вигляд таблиці

Промисловість 

Сільське господарство

• 
  Концентрація виробництва,

• утворення монополій,

• спеціалізація районів,

• значний вплив іноземного капіталу,

• нерівномірний розвиток українських регіонів,

• перетворення України на один з головних промислових районів Російської імперії

• 
  Збереження крупних поміщицьких латифундій;

• перетворення землі на товар;

• посилення майнової диференціації селянства;

• загострення проблеми аграрного перенаселення

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

— Опрацювати відповідний параграф підручника.