Тема: Події революції 1905-1907 рр. в Україні Наростання політичної 

напруженості. Події російської революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах. Товариство українських поступовців.

Мета: ознайомити учнів з розгортанням революційного руху в Україні в 1905—1907 рр.; поглиблювати вміння і навички роботи з картою, складання хронологічної таблиці, виступати з повідомленнями, аналізувати історичні події; виховувати повагу до борців за народну справу.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип  уроку: Урок  вивчення  нового  матеріалу.

Обладнання: підручники, зошити, роздатковий та ілюстративний матеріал, відеоматеріали, мультимедійна презентація.

План:

1. Наростання робітничого і селянського руху на початку XX ст.

2. Причини, рушійні сили і завдання революції.

3. Революційний рух в Україні весною і влітку 1905 р.

4. Виникнення рад робітничих депутатів і створення профспілок.

5. Жовтневий політичний страйк і Маніфест 17 жовтня.

6. Розгортання селянського руху. Революційні виступи в армії та на флоті,

7. Українські національні партії.

8. Поступки царизму українству активізація громадсько-політичного життя.

9. Поява масових українських періодичних видань.

10. Розгортання мережі товариств «Просвіта».

11. Початок процесу українізації освіти в Україні.

12. Діяльність українських парламентських громад в І та II Державних Думах.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Бесіда за запитаннями.

1. Яким було соціальне становище різних верств українського суспільства на початку XX ст.?

2. Які обставини загострювали політичну ситуацію в Україні сильніше, ніж у центральних російських губерніях?

Отже, у 1905—1907 рр. Російська імперія стала ареною демократичної революції. Вона була наслідком усього попереднього розвитку Росії. Вона була неминучою не лише її російському центрі, айв національних регіонах, серед яких Наддніпрянська Україна була найбільшим регіоном.

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Наростання робітничого і селянського руху на початку XX ст.

На передній план масової соціально-економічної і політичної боротьби и Україні на початку XX ст. висунувся робітничий клас. Причини розгортання робітничого руху в Україні були такими: 1) понаднормова праця (тривалість робочого дня 12—15 годин); 2) низька зарплата; високий рівень травматизму (кількість травмованих на підприємствах України — близько 12 тис. чол. на рік); 4) часті штрафи.

Додаткова інформація

Гігант-завод вражав своєю капіталістичною стихією. У той час тут працювало 5 або 6 тисяч народу. Рідкого дня не було вбивства на заводі, а то звичайно 5—61 навіть десяток жертв завжди траплялося. Що ж до травматичних каліцтв, то їх налічували десятки. І стояв навколо стогін від тяжкої роботи, було чутно завжди скарги між собою робітників про те, коли-то з тих невилазних злиднів вдасться виборсатися... Ставлення до робітників було, що називається «галантерейне»: при найменшому опорі робітників звільняли, при непокорі викликалися архангели, виносили у знамениту кордегардію — до прохідних воріт — і там уже кулаками черкесів і поліцейських прищеплювали пролетареві свідомість непорушності встановлених порядків.

Завдання.

В уривку з мемуарів Г. Петровського йдеться про Брянський металургійний завод у Катеринославі наприкінці XIX — на початку XX ст. Висловіть свої міркування щодо тодішнього стану соціальної активності робітників та вживаних роботодавцями засобів її стримування.

Саме робітничий клас став опорою революційних сил. Центрами робітничого руху були промислові міста.

У відповідь на заклик II Інтернаціоналу святкувати 1 травня як день міжнародної солідарності робітників, харківські соціал-демократи у 1900 р. провели ряд підготовчих сходок, надрукували листівки брошури з політичними вимогами робітників, влаштували демонстрацію на Кінній площі, в якій згодом взяли участь 10 тисяч робітників. Демонстранти несли червоні прапори, транспаранти з вимогами свободи слова, друку, спілок, демонстрацій і страйків, 8-годинного робочого дня, скасування надурочних робіт, обов'язкового державного страхування. Багато демонстрантів було заарештовано, але під натиском громадськості 2 травня 1900 р. їх звільнили з-під варти. Це була перша перемога робітників у політичній демонстрації.

Наймасовішими робітничими страйками стали виступи в умовах загальнополітичного страйку влітку 1903 р., який охопив найбільші промислові міста в Україні. Одним з таких страйків був страйк в Одесі у липні 1903 р.

Додаткова інформація

Із соціально-економічних вимог страйкуючих робітників  м. Одеси (липень 1903 р.)

Наші головні вимоги, загальні для всіх нас, повинні бути такі:

1. 8-годинний робочий день.

2. Збільшення заробітної плати.

3. Видача хворим повної плати до видужання.

4. Невтручання поліції в страйк.

Завдання.

Використовуючи знання, набуті на уроці, і матеріал підручника, заповніть

таблицю «Робітничий рух на початку XX ст.».

Дата

Місто

Ініціатори виступу

Люди

Вимоги

1.05. 1900

Харків

Робітники

10 тис.

Демократичні свободи (слова, друку, спілок, демонстрацій, страйків), 8-годинний робочий день,  скасування надурочних робіт, обов'язкове державне страхування

11.03. 1901

Київ

Робітник студенти

15 тис.

Виступали проти політики самодержавства щодо студентства

29.11. 1901

Харків

Робітники студенти

6—7 тис.

Виступали під гаслами «Геть самодержавство!», «Хай живе пролетаріат!»

2-3.02. 1902

Київ

Робітники  студенти

15 тис.

Виступали під гаслом «Геть самодержавство!»

18.04. 1902 

Кременчук

Робітники

7 тис.

Демократичні свободи

18.04. 1902

Харків

Робітники паровозобудівного заводу

2 тис.

Демократичні свободи, скорочення робочого дня

22-10. 05.

1903

Миколаїв

Робітники суднобудівного заводу «Наваль»

2700

Демократичні свободи, скорочення робочого дня

21-

22.07. 1903 

Миколаїв

Робітники Чорноморського суднобудівного заводу

2350

Скорочення робочого дня, збільшення заробітної плати, поліпшення умов праці

13.08. 1903 

Керч

Робітники

Виступали під гаслом «Геть самодержавство!»

Одночасно з розгортанням робітничого руху в Україні на початку ХХ ст. посилювався і селянський рух.

У 1902 р. селянський рух у Полтавській, Харківській губерніях її населенням у 160 тис. чол. перетворився на масові повстання, що охопили понад 337 сіл, у результаті чого було розгромлено більш як К0 поміщицьких маєтків.

Додаткова інформація

В Костянтиноградському повіті Полтавської губернії — бунт, убито управляючого, бунтують кілька сіл...

У Харківській губернії також бунтують. Це навіть і «бунтом» не можна назвати, тому що це не звичайний вибух. Місця, охоплені повстаннями, оточено і пройти звідти не можна...

Ми чули, що причиною «повстання» є вимога селян про видачу насіння для посіву. На перші спроби голодуючих взяти зерно з магазинів силою власті відповіли жорстокими розправами.

На придушення селянських повстань було кинуто регулярні військові частини. У селах влаштовувалися прилюдні екзекуції. Майже тисячу чоловік було притягнуто до судової відповідальності та ув'язнено.

Завдання.

1. Подумайте, які причини викликали активізацію селянського руху на початку XX ст. в Україні, як і у всій Російській імперії.  

2. Причини, рушійні сили і завдання революції 1905—1907рр. 

Випереджальне завдання.

Під час розповіді учителя запишіть у зошити: 1) причини революції; 2) рушійні сили революції; 3) завдання революції.

Революцію 1905—1907 рр. зумовили соціально-економічні, політичні і зовнішньополітичні причини. До соціально-економічних причин ми відносимо: по-перше, економічну кризу 1900—1903 рр. і як наслідок загострення соціальних проблем — безробіття, посилення експлуатації робітників; по-друге, невирішеність аграрного питання: борги селян перед державою за землю, общинна власність на землю стає гальмом розвитку сільського господарства. Політичними причинами були! по-перше, збереження системи абсолютизму— відсутність парламентаризму, гарантованих прав і свобод громадян; по-друге, збереження імперської системи влади і посилення національного гніту (Росія перетворюється на «тюрму» народів). До зовнішньополітичних причин можна віднести поразку Росії у війні з Японією (1904—1905): втрата частини територій, міжнародного і внутрішнього престижу самодержавства, значні матеріальні витрати і загострення соціально-економічних проблем як наслідок поразки в цій війні.

Рушійними силами революції були робітники, селяни, інтелігенція (як загальноросійська, так і українська національна), буржуазія (як загальноросійська, так і українська національна), військові, студентська молодь.

Активну роль в організації демонстрацій, страйків, збройних виступів, повстань в ході революції відігравали загальноросійські партії: більшовики, есери, анархісти.

Завдання революції 1905—1907рр.:

• встановлення конституційно-демократичного ладу в Росії;

• проголошення та юридичне закріплення прав і свобод громадян;  доступ до політичної влади буржуазії;

• ліквідація поміщицького землеволодіння, скасування викупних платежів за землю і її перерозподіл;

• вирішення соціальних проблем робітників;

• надання національної автономії народам Російської імперії.

3. Революційний рух в Україні весною і влітку 1905 р.

Завдання.

Складіть хронологічну таблицю «Події революції 1905—1907 рр. на Україні».

1. 9 січня 1905 р. — «кривава неділя» у Санкт-Петербурзі (розстріл мирної демонстрації робітників, які направлялися до царя з петицією про поліпшення умов їхнього життя);

224285512. страйковий рух робітників;

3) 14 червня 1905 р. — початок повстання матросів Чорноморського флоту на броненосці «Потьомкін» (серед керівників повстання були українці — Г.Вакуленчук і О. Матюшенко, а серед офіцерів, які приєдналися до повстання, член РУП О. Коваленко).

4. Виникнення рад робітничих депутатів і створення профспілок.

Коментоване читання.

Бесіда за запитаннями.

1. Назвіть причини виникнення рад робітничих депутатів.

2. Які функції брали на себе профспілки?

Завдання.

1. Охарактеризуйте діяльність рад робітничих депутатів і профспілок.

2. Покажіть на карті місто, де виникла перша рада (Катеринослав), міста, у яких зосереджувалося найбільше профспілок (Одеса, Київ, Катеринослав, Харків).  

5. Жовтневий політичний страйк і Маніфест 17 жовтня. 

Царизм, незважаючи на масові виступи і зростання незадоволення серед усіх верств населення, відмовлявся йти на поступки. Це у жовтні 1905 р. призвело до загальноросійського політичного страйку, у якому взяло участь 2 млн робітників, із них 120 000 — в Україні. Страйкарі вимагали восьмигодинний робочий день, встановлення демократичних свобод, знищення самодержавства, негайно скликання Установчих зборів.

Під час страйку виникають організації класового типу — раді робітничих депутатів, керівництво якими намагалися здійснювати соціал-демократи, есери та анархісти.

Під тиском страйкуючих царизм був змушений піти на поступки і 17 жовтня 1905 р. цар Микола II видав Маніфест.

Робота із зошитом.

Запишіть «Основні положення Маніфесту».

• дарувалися громадянські свободи;

• особиста недоторканність;

• свобода слова, друку, сумління, зібрань і спілок.

Маніфест 17 жовтня 1905 р. населення сприйняло по-різному. Частина раділа сподіваючись, що з'явиться конституція і почнеться нова доба в історії Російської імперії. Революційні групи вважали, що цей маніфест є тільки перешкодою у боротьбі з урядом, й поставилися до нього вороже.

Запитання.

Чому різні верстви населення по-різноМу сприйняли Маніфесті 1905 р.?

6. Розгортання селянського руху. Революційні виступи в армій та на флоті.

1. захоплення селянами поміщицьких земель;

2. створення селянських спілок (1905 р. — Всеросійська селянська спілка);  11—16 листопада 1905 р. — повстання моряків Чорноморського флоту під керівництвом Петра Шмідта на крейсері «Очаков»;

3. 18 листопада 1905 р. — повстання саперів у Києві під керівництвом підпоручика Б. Жадановського.

Запитання.

І.Які форми мав в Україні селянський рух у другій половині 1905 р.?

2. Чому Маніфест 17 жовтня 1905 р. селянська уява інтерпретувала як дозвіл на захоплення поміщицьких земель?

7. Українські національні партій

Самостійна робота за підручником.

1. Поступки царизму українству, активізація громадсько-політичного життя. Випереджальне завдання.

Запишіть у зошити поступки, на які пішов російський царизм.

Під тиском національно-визвольного руху пригноблених народів Російської імперії, в умовах ослаблення самодержавного ладу царизм змушений був піти на поступки. Наприкінці р. був прийнятий закон, який дозволяв видання літератури національними листопада 1905 р. мовами, створення культурно-освітніх національних товариств і відкриття національних театрів.

Після зняття урядових заборон почався швидкий розвиток громадсько-політичного життя в Україні.

2. Поява масових українських періодичних видань.

Повідомлення учня.

3. Розгортання мережі товариств «Просвіта».

Робота з контурною картою.

За галицьким прикладом організовується діяльність «Просвіт» і в Наддніпрянській Україні. Перша «Просвіта» виникає в Одесі (1905), пізніше — у Києві, Чернігові, Ніжині, Миколаєві, Полтаві. Однією з перших була організована у травні 1906 р. київська «Просвіта ім. Т. Шевченка», головою якої став Б. Грінченко.

«Просвіти» поширювали твори української літератури серед населення, створювали хати-читальні для селян, активно працювали в сільських кооперативах.

Видатний діяч українського національного руху М. Аркас так характеризував «Просвіти», які виникли в Україні в період демократичної революції 1905—1907 рр.: «Вони по своїх статутах (уставах) мають ширити самосвідомість серед українського люду, нести освіту в народ по найдальших кутках, де живе він, а Для того — видавати і ширити дешеві, корисні для людей книжки, заводити книгозбірні, влаштовувати читання й таке інше. Товариства ці повинні зробити те велике діло для свого народу тепер, що колись випало було на долю церковним братствам. Хоч обставини життя тепер і не ті, але праця їх однаково свята й велика».

На 1907 р. в Україні діяло 35 організацій «Просвіти». Було розгорнуто широку видавничу діяльність «Просвіт». Неофіційним друкованим органом просвітянського руху стала газета «Рада», що виходила протягом 1906— 1914 рр.

Бесіда за запитаннями.

Наскільки правомірним ви вважаєте висловлене М. Аркасом порівняння «Просвіт» початку XX ст. і «братств» XVI—XVII ст.? Що насправді було спільного, а що відмінного в їхній діяльності, об'єктивних причинах виникнення, соціальному й національному складі учасників?

Завдання.

Перелічіть види діяльності «Просвіт».

4. Початок процесу українізації освіти в Україні.

Випереджальне завдання.

Визначте, яке історичне значення мав початок процесу українізації шкільної освіти в Україні, заснування кафедр українознавства у вищих навчальних закладах.

1) боротьба за впровадження української мови у навчальний процес у школах (добитися прийняття відповідного закону не вдалося, крім окремих випадків, коли вчителі з дозволу властей чи на свій страх і ризик запроваджували українську мову у навчальний процес);

2) система освіти (від початкової школи до вищої) залишалася  зросійщеною;

3. боротьба за впровадження української мови у навчальний процес у вузах України;

4. відкриття кафедри українознавства та україномовні відділення в Одеському і Харківському університетах.

Завдання.

1. Назвіть основні етапи русифікаторської політики російського царизму в Україні.

2. Назвіть наслідки запровадження процесу українізації шкільної освіти в Україні,  

    заснування кафедр українознавства у вищих навчальних закладах.

6. Діяльність українських парламентських громад в І та II Державних Думах.

Важливим завоюванням революції було створення Державної Думи — представницького законодавчого органу (парламенту). І Державна Дума працювала в Петербурзі 27 квітня — 8 липня 1906 р.  До неї було обрано 102 депутати з України, частина яких (44 чол. у об'єдналися в Українську парламентську фракцію, яку очолив І. Шраг. Фракція виступала за автономію України, запровадження української мови в школах.

На другому тижні існування Думи між нею та урядом склалися напружені відносини, бо Дума зажадала відставки уряду, а останній просто бойкотував її. 19 липня 1906 р. Микола II розпустив І Державну Думу.

На початку 1907 р. Микола II дозволив вибори до II Державної Думи, яка розпочала роботу 20 лютого 1907 р. Знову почало діяти українське парламентське об'єднання Трудова громада.

Додаткова інформація

З програми «Української трудової громади в II Державній Думі 1907 р.

...Тепер, коли Російська імперія зробилась конституційною державою... ми не тільки не бачимо в законодавчій діяльності правительства якоїсь переміни поглядів на право невеликоруських народів, айв газетах, близьких до уряду, чуємо старі обвинувачення в політичнім сепаратизмі...

Між тим політичне одділення од Росії кого-небудь з її безправних народів — так само й України — ми признаємо за неможливе і необачне. Не кажучи вже про те, що таке одділення порушить загальну політичну рівновагу Європи... це політичне одділення... вимагало б такого напруження економічних сил, якого така держава не змогла б витримати. Далі, коли б такій державі й пощастило, вона, конечно, мусила б підпасти під економічну й політичну залежність од дужчих сусідів... З другого ж боку, народи, що складають сучасну Росію, за сотні літ спільного життя дуже багато внесли в загальнодержавний культурний і матеріальний капітал — і не можуть зректись од нього. Не витворювати нові держави за старими зразками повинні тепер народи Росії, вони повинні йти до такого перероблення Російської" держави, як вже там вона не склалась,— щоб кожному народові була забезпечена свобода самостійного розвитку і життя на своїй землі...

...Один тільки єсть вихід з цього становища. По нашому глибокому переконанню,— це рішуча і конечна переробка державного урядування на національну і територіальну (краєву) автономію всіх країн Російської імперії, котрих людність повинна одержати права самовиразу і самоврядування...

Щодо економічних справ, то на першу чергу ми ставимо здобуття народові землі, котрою користувалися б тільки ті, що прикладають до неї свою працю...

Щодо робітницької справи, то ми будемо вимагати восьмигодинного робочого дня, праці жінок і дітей, страховки на старість та на випадок знесилення... 

З червня 1907 р. II Державну Думу було розігнано.

Уся історія парламентської діяльності українських діячів, що охоплювала 150 днів — рівно стільки, скільки діяли І і II Державні Думи — мала неоціненне значення.

Завдання.

Дайте історичну оцінку діяльності українських громад у І та II Державних Думах Росії

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Завдання.

Поставте події у хронологічній послідовності та вкажіть дату кожної з них.

Вихвостівська трагедія ...

Севастопольське повстання ...

Збройне повстання робітників Донбасу ...

Початок революційних подій ...

Повстання на броненосці «Потьомкін» ... 

Повстання саперів у Києві ...

Сорочинська трагедія ...

Наростання революційної боротьби ...

Політичний жовтневий страйк ...

V. Домашнє  завдання.

1. Підготуйте повідомлення на тему «Поява масових українських періодичних видань» за планом: 1) поява української газети «Хлібороб» ; 2) поява першої щоденної української газети «Громадська думка»; 3) реакція російської адміністрації в Україні на поширення українських видань.