Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні.

Тема: Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Практична робота: підготувати доповідь «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю», «Правозахисні аспекти в діяльності лідерів українського національного руху» та ін.;

Мета: ознайомити учнів з витоками і розвитком українського національного руху, проаналізувати умови зародження українського національного руху, появи перших політичних партій у Наддніпрянській Україні; формувати вміння і навички аналізувати умови розвитку суспільно-політичного руху; складати політичний портрет історичного діяча, заповнювати текстуальні таблиці; на матеріалах розвитку українського національного руху виховувати патріотичні почуття учнів.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип  уроку: комбінований.

Обладнання:  Зошити, підручники, таблиці, історичні документи, мультимедійна презентація.

План:

1. Створення РУП — першої політичної партії у Наддніпрянській Україні. 

2. Самостійницька та автономістська течії в національному русі.

3. «Самостійна Україна» М. Міхновського.

4. Створення і діяльність українських політичних партій (Українська демократична партія, Українська радикальна партія, Українська соціал-демократична робітнича партія).

5. Українська народна партія.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Бесіда на повторення.

1. Як ви розумієте поняття «суспільно-політичний рух»?

2. Перелічіть основні напрями суспільно-політичного руху в Україні в другій половині XIX ст.  Назвіть здобутки і втрати суспільно-політичного руху в Україні в другій половині XIX ст.

3. Коли виникли перші українські політичні партії в Західній Україні?

Мотивація навчальної діяльності.

Перші українські політичні партії в Наддніпрянській Україні заявили про себе на початку XX ст. своєю діяльністю на захист українців. Вони орієнтувалися на відновлення автономної (у складі Росії) або незалежної Української держави.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Створення РУП — першої політичної партії у Наддніпрянській Україні. Самостійна робота за підручником.

Опрацюйте текст підручника та заповніть таблицю «Українські політичні партії на початку XX ст.»

Назва партії

Рік створення

Лідери

Програмні завдання

РУП

1900

Д. Антонович,

М. Русов,

Б. Камінський,

0. Коваленко,

П. Андрієвський,

М. Міхновський

1. Ідея політичної самостійності України (1900).

2. Національно-територіальна автономія

України, скасування викупних платежів,

повинностей і податків, конфіскація

удільних і монастирських земель

і передача їх у власність місцевих крайових самоуправ, ліквідація общин (1903).

3. Державна самостійність України (1904)

2. Самостійницька та автономістська течії в національному русі.          Закономірним явищем політичного життя була наявність двох течій у тогочасній українській політичній думці, і формулює позицію: 1) самостійників: Микола Міхновський стояв на принципах необхідності повної державної самостійності України; 2) автономістів: в українському русі на початку XX ст. переважали прихильники широкої політичної автономії України в майбутній Російській демократичній державі, побудованій на засадах федерації.  Завдання.

Дайте письмову відповідь на запитання: якою була позиція самостійників та позиція федералістів у політичному житті. Назвіть прізвища лідерів цих течій.

3. «Самостійна Україна» М. Міхновського. 

1. Вихід у світ брошури М. Міхновського «Самостійна Україна (1900).

2. Основна ідея «Самостійної України».

3. Основні положення брошури М. Міхновського.

Робота з документами.

19 лютого 1900 р. громадськість Полтави відзначала чергові Шевченківські роковини. Відбулися б вони як завжди, якби на трибуну не вийшов імпозантний чоловік з охайно підстриженими вусами, піднятими трохи вгору, і з гострою борідкою. Зовні в ньому не було нічого традиційно українського, але коли промовець заговорив — зал завмер.

«Не може бути ніякої боротьби українського народу в рамках існуючої Російської імперії... Лише цілковите відокремлення України  і створення могутньої держави від Карпат і до Кавказу необхідне нашій нації. Українцям не потрібна автономія з ласки Москви, а також федерація у складі Росії. їм потрібна повна незалежність. Україна має матеріальні і духовні сили бути самостійною. Україна — для З українців!». 

Запитання. 

Чи можете ви погодитися з тезою М. Міхновського: «Україна - для українців»? На яких засадах будується наша держава сьогодні. Історик В. Волковинський пише: «Як показує історичний досвід, він (Міхновський — ред.) припустився багатьох помилок, не завжди враховував прагнення своїх співвітчизників. Багато що з проповідуваного ним уже втратило свою актуальність, але деякі з поставлених  питань, збагатившись новим змістом, заслуговують на увагу в наші нелегкі дні». Запитання. 

     Які, на вашу думку, ідеї Міхновського втратили сьогодні свою актуальність, а які заслуговують на увагу?

Через якийсь час РУП відмежувалася від ідей М. Міхновського У 1902 р. група його прихильників відкололася від РУПу і заснувала Українську народну партію (УНП). М. Міхновський розробив для неї 10 заповідей і видав їх у 1903 р. у Львові.

«1. Єдина й неподільна від Карпат і до Кавказу самостійна і вільна Українська Демократична Республіка — це національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона Народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.

2. Усі люди — твої брати, але москалі, ляхи та жиди — вороги нашого народу, доки вони панують над нами й визискують нас.

3. Україна для українців. Отже, проганяй звідусіль з України ужинців-гнобителів.

4. Усюди й завжди вживай українську мову. Нехай ані дружина моя, ані діти не дають поганити твоєї господи чужинцям-гнобителям.

5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай

перевертнів-відступників, і добре буде твоєму народові й тобі.

6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.

7. Не стань ренегатом-відступником.

8. Не обдирай власного народу, працюючи на ворогів України.

9. Допомагай своєму землякові поперед усіх.

10. Не бери собі дружину з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами; не приятелюй з ворогами нашого народу, бо це додає їм сили й відваги; не підтримуй гнобителів наших, бо зрадником станеш».

Бесіда за запитаннями.

1. Які положення цих тез є актуальними й сьогодні?

2. Які положення цих тез не відповідають сучасній політичній культурі?

8. Сьогодні Україна будує громадянське суспільство. Як ви це розумієте? Чим ця теза відрізняється від тези М. Міхновського «Україна для українців»? Порівняйте ці два підходи до будівництва [української держави. Висловіть свою думку.

Завдання.

Усно складіть політичний портрет М. Міхновського.

4. Створення і діяльність українських політичних партій (Українська демократична партія, Українська радикальна партія, Українська соціал-демократична робітнича партія).

Завдання.

Українська демократична партія (УДП) утворилася 1904 р. внаслідок поступової реорганізації ЗУБО (Загальної української безпартійної  організації — об'єднання громад). її лідерами були О. Лотоцький, Є. Тимченко, В. Чехівський, Є. Чикаленко.

Платформа Української демократичної партії

I. Основою державного порядку в Росії ми визнаємо федеративні засади державного устрою, органічно побудованого на етнічно-територіальному принципі, з повним проведенням в усіх галузях управління децентралізації, виборності на основі загального, прямого, рівного і таємного подання голосів, без різниці статі й народності.

1. Державне центральне управління (парламент) зосереджується у 2-х палатах: а) палата народних представників і б) федеральна палата представників від автономних частин держави (по рівній кількості від кожної частини).

2. Парламент відає питаннями війни і миру, бюджетом на загальнодержавні цілі, зносинами з іншими державами й укладанням з ними союзів і торгових договорів загальнодержавного значення.

II. Автономія України

1) Україна має особливе і самостійне представницьке правління із законодавчою владою у межах автономної території, яку здійснює «Українська народна Рада» (сейм), утворюється з вибраних народом представників, на вищевказаних засадах, по виборчих округах».

Молодші члени Київської громади (С. Єфремов, Б. Грінченко) вийшли із УДП, вважаючи її недостатньо радикальною, і утворили на] початку 1905 р. власну партію — Українську радикальну партію (УРП). Платформа Української радикальної партії.

I. Реформована держава мусить бути федерацією таких національних одиниць. Зв'язком, що об'єднуватиме ці автономні одиниці, є федеральний парламент, який складається з послів, оплачуваних із державних коштів і вибраних на підставі: 

а) загального, рівного, безпосереднього виборчого права з таємним голосуванням; 

б) пропорційної системи виборів, яка б давала заступництво й меншості. Право

вибирати і бути вибраним має належати кожному громадянинові 21 року без різниці статі. 

До федерального парламенту належать тільки оці загальнодержавні справи: 

а) зносини з іншими державами; б) фінанси для загальнодержавних справ; в) позадержавна торгівля і мито; г) загальнодержавна армія та справа війни і миру.

II. Щодо ладу на території України, то всіма справами має тут порядкувати Українська Виборна Народна Рада. Вона складається з послів, оплачуваних з краєвих коштів і вибраних на підставі: а) загального, рівного, безпосереднього виборчого права з таємним голосуванням; б) пропорціональності виборів. Право вибирати і бути вибраним має належати кожному громадянинові 21 року без різниці статі. Стоїмо за законодавчий період не довший, як три роки, за народне законодавство (референдум та ініціатива) і за те, щоб вибори і голосування відбу-валися у зазначені в законі празникові дні.  Народна рада сама виробляє краєву конституцію, яку не може ні скасувати, ні розпускати загальнодержавний парламент. Краєва конституція мусить дати право широкого самоврядування громадянам сільським і городським і тим округам, у які громади могли б об'єднатися. Кожна така округа має свій сейм із правом самоврядування в межах округи».

У 1905 р. РУП (визначившись у програмі) була реорганізована і перейменована в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП) на соціал-демократичних і автономістських позиціях. Лідерами УСДРП були М. Порш, Д. Антонович, В. Винниченко, С. Петлюра.

Програма Української соціал-демократичної робітничої партії.

Партія домагається:

1. Демократичної республіки, де вища державна влада в усіх міжнародних і тих внутрішніх питаннях, які торкаються усієї Російської держави, належить одному виборчому законодавчому зібранню народних представників.

2. Автономії України з окремим представничим зібранням (сеймом), которому належить право законодавства у внутрішніх справах, що торкаються території України.

3. Загального, рівного, прямого виборчого права із закритим голосуванням для кожного громадянина старше 20 років. Право кожного виборця бути вибраним в усяке представницьке зібрання, пропорціонального представництва; призначення виборів і перебалотировок на неробочий день; дворічного парламенту. Жалування депутатам.

4. Народнього законодавства (референдум і ініціатива). ...

6. Права кожної нації на культурне і політичне самовизначення.

7. Широкого самоврядування місцевого і краєвого для усього населення держави.

Українські політичні партії початку XX ст.

Назва партії

Рік створення

Лідери

Програмні завдання

УДП

1904

О. Лотоцький, 

Є. Тимченко, 

В. Чехівський, 

Є. Чикаленко

Запровадження парламентаризму, демократичні свободи, національна автономія, соціальні програми, зміни шляхом реформ

УРП

1905

С. Єфремов, 

В. Грінченко

Україна мусить бути федерацією національних одиниць, запровадження федерального парламенту; утворення Української Виборної Народної Ради; вироблення краєвої конституції

УСДРП

1905

М. Порш, 

Д. Антонович, 

В. Винниченко, С. Петлюра

Утворення демократичної республіки, автономія України; широке місцеве і краєве самоврядування; виборче право

Додаткова інформація

Є. Чикаленко — громадський діяч, публіцист, меценат. Широкому загалу він став відомий спочатку як талановитий практик сільського  господарства, автор і видавець літератури для хліборобів. З 1895 р. почав надавати систематичну фінансову підтримку українським культурним і громадським ініціативам. Був засновником літературного  фонду допомоги українським письменникам при НТШ у Львові.

З 1900 р. став активним членом «Старої громади», ЗУБО. З 1904 р. належав до УДП, а з 1905 р. — УДРП.

В. Грінченко — видатний український письменник, громадсько-політичний діяч, фольклорист, мовознавець і педагог. З 1904 р. Б. Грінченко був одним із лідерів новоствореної УДП, а наприкінці 1904 р. очолив ліву течію УДП, яка утворила УРП.

С. Єфремов — видатний український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури.

Політичну діяльність розпочав у студентські роки, ставши членом ЗУБО. Наприкінці 1904 р. С. Єфремов разом із Б. Грінченком, М. Левицьким та іншими створив УРП, яка в 1905 р. за його ініціативою об'єдналася з УДП, отримавши назву УРДП.

М. Порш — відомий український політичний і державний діяч, вчений-економіст. На початку XX ст. став одним із ініціаторів створення та провідним членом РУП. М. Порш відстоював необхідність збереження принципу самостійності України. Через деякий час він стає членом УСДРП.

С. Петлюра — визначний український громадсько-політичний і державний діяч, публіцист. З 1900 р. — член РУП. У грудні 1904 р. на конференції РУП у Львові виступив проти об'єднання з РСДРП.

5. Українська народна партія. 

Завдання.

УНП була першою українською партією самостійницького напряму в Наддніпрянській Україні. Вона утворилася у 1902 р. внаслідок виходу частини членів РУП, які не поділяли ідеї соціал-демократії і надавали пріоритет самостійницько-націоналістичним ідеям. Очолив партію М. Міхновський. У 1903 р. була створена бойова організація партії — «Оборона України», яка мала у вирішальний час оголосити загальноукраїнське повстання. УНП не стала масовою загальноукраїнською організацією.

Назва партії

Рік створення

Лідери

Програмні завдання

УНП

1902

М.Міхновський, М. Шемет, 

С.Шемет, 

О. Макаренко, С. Макаренко, В.Шевченко, Г.Шевченко, О. Степаненко

Встановлення самостійної демократичної республіки; широкі права громадян; створення парламенту; «Україна для українців» (гасло); націоналізація землі, вирішення соціальних проблем, створення системи земського і громадського самоуправління

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Завдання.

1. Назвіть основні тенденції та події у розвитку суспільно-політичного руху в    Україні на початку XX ст.

  2. Назвіть основні терміни і поняття уроку.

V. Домашнє  завдання.