Політизація українського національного руху в 90-ті рр. ХХ ст.

Тема: Радикальний рух у Галичині. Перетворення Галичини на «український 

П’ємонт». Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

Мета: проаналізувати причини наростання національного руху в Західній Україні на 

початку XX ст.; показати особливості національного руху на Буковині та в Закарпатті; з'ясувати роль, яку відіграв у піднесенні національного життя на західноукраїнських землях А. Шептицький; формувати в учнів уміння й навички аналізувати історичні події, працювати з документами, складати текстуальні таблиці; виховувати почуття поваги до борців за національне визволення Батьківщини.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості 

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип  уроку: комбінований.

Обладнання:  зошити, ілюстративний  матеріал, історична  карта, атласи, контурні 

карти, роздатковий матеріал, документи, відеоматеріали.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Завдання.

1. Згідно з матеріалами імміграційної комісії конгресу США, середній денний заробіток шахтаря-українця на початку XX ст. становив 1,98 долара, у той час як робітника — корінного жителя — він дорівнював 2,31 долара. Праця українських підлітків оплачувалася удвоє менше.

Визначте об'єктивні й суб'єктивні причини такого явища.

Поясніть поняття «соціально-економічний розвиток», «соціальна структура суспільства», «розшарування селянства», «дискримінація», «галузі економіки», «підприємці», «робітники», «економічна криза», «трудова еміграція», «кооперативний рух».

Бесіда на повторення.

1. Пригадайте, які тенденції розвитку національного руху проявлялися на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.

2. Назвіть провідні українські партії Галичини. Яку головну мету вони перед собою ставили?

Отже, на початку XX ст. Галичина була загальноукраїнським центром визвольного руху. Національний рух  на Буковині та у Закарпатті на початку XX ст. мав свої особливості. Якщо на Буковині він був розвинутішим, то в Закарпатті ще перебував у зародковому стані.

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Наростання українського політичного руху.

а) Мета боротьби українців Галичини.

У ході розповіді учитель акцентує увагу на таких моментах.

1. Початок XX ст. — наростання національного руху на західноукраїнських землях («Галичина — український П'ємонт»).

2. Боротьба за українські школи, за розвиток вищої освіти.

3. Боротьба за справедливу систему представництва у галицькому сеймі та віденському парламенті (у 1907 р. була скасована система курій та впроваджено загальне голосування).

Завдання.

1. Висловіть своє ставлення щодо вислову: «Галичина — український П'ємонт».

2. Зробіть висновок про мету боротьби українців Галичини.

б) Діяльність політичних партій Західної України за реформу виборчої системи.

Бесіда за запитаннями.

1. Пригадайте з курсу «Основи правознавства», що означає «загальне виборче право».

2. Подумайте, як пожвавлення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях пов'язане з боротьбою за загальне виборче право.

3. Якою повинна бути роль політичних партій Західної України в боротьбі за загальне виборче право?

На початку XX ст. у Західній Україні активно діяли такі політичні партії, як Русько-українська радикальна партія (РУРП), Українська соціал-демократична партія (УСДП), Українська християнсько-суспільна партія (УХСП). Особливе місце в їх діяльності мала боротьба за впровадження загального виборчого права та територіально-адміністративний перерозподіл Галичини. З питання демократизації виборчої системи їм вдалося досягти певних результатів: у січні 1907 р. австрійський уряд проголосив нове положення про вибори до федерального парламенту на основі загального і рівного  виборчого права. У результаті виборів 1907 р. до австрійського парламенту потрапили 27 депутатів-українців від Галичини та 5 депутатів — від Буковини. Українська депутатська група у Відні кількістю 32 чол. перетворилася на силу, з якою мусив рахуватися федеральний уряд.

в) Зв'язки з політичними й культурними колами Наддніпрянської України.

Самостійна робота за підручником.

Опрацюйте текст підручника.

Завдання.

1. Назвіть народи, які проживали на території Західної України.

2. Охарактеризуйте українсько-єврейські стосунки на початку XX ст.

Отже, на місцевому ґрунті, переймаючи досвід політичних сил Західної України, українські політичні партії Наддніпрянщини радикалізують свої погляди в напрямі націоналізму.

г) Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл» і «Січ».

Повідомлення учнів.

Заслуховується повідомлення на тему «Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій "Сокіл" і "Січ" на західноукраїнських землях».

Робота з таблицею.

У ході повідомлення складіть таблицю «Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій "Сокіл" і "Січ" на західноукраїнських землях».

Дата заснування

Назва

Мета діяльності

Методи діяльності

2. Національний рух на Буковині та в Закарпатті. 

Самостійна робота за підручником.

Опрацюйте текст підручника.

Завдання і запитання.

1. Назвіть особливості національного руху на Буковині та в Закарпатті (запишіть у зошиті).

2. Які нові явища з'явилися в національно-визвольному русі на Закарпатті? 

3.  Митрополит А. Шептицький та його роль у піднесенні національного життя на західноукраїнських землях.

Вплив на національні справи Української греко-католицької церкви (УГКЦ) став зростати з приходом на митрополичий престол у 1900 р. А. Шептицького. Він був душею національно-культурного життя Галичини, тому що:

1. сприяв розвитку освіти (заснував науковий інститут та «Академічний дім» у Львові, фінансово підтримував школи, виділяв стипендії для українських студентів);

2. сприяв розвитку українського мистецтва (був меценатом для митців, у 1913 р. заснував у Львові Український національний музей);

3. проводив доброчинну діяльність (заснував український шпиталь «Народну Лічницю», підтримував дитячі садки та сирітські  установи);

4) підтримував українські друкарні.

Діяльність А. Шептицького підняла авторитет УГКЦ і зробила її впливовим чинником не лише в національно-культурному житті, а й у політичному.

А. Шептицький брав активну участь у переговорах між українськими політичними силами, австрійським урядом та місцевою польською владою про відкриття українського університету у Львові. У лютому 1916 р. завдяки активним діям А. Шептицького було досягнуто польсько-українського компромісу: українці мали віддавати третину місць у Галицькому сеймі та повноправне представництво у різних сеймових комісіях.

Завдання.

Дайте оцінку ролі А. Шептицького у піднесенні національного життя на західноукраїнських землях.  

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Бесіда за запитаннями.

1. Покажіть значення боротьби політичних партій Західної України за реформу виборчої системи в наростанні українського політичного руху.

2. Розкрийте роль національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл» і «Січ».

У 1904 р. митрополит А. Шептицький писав: «Рішуче фальшивим є напрямок занедбування сторони суспільно-економічної. Церква тих речей довгочасних і матеріальних не занедбує. Священик, що навіть на жадання парафіян не хоче утворити читальні, склепику, шпихліра господарського, є противний, не відповідає своєму становищу». Як це висловлювання митрополита А. Шептицького його характеризує?

4. Визначте роль греко-католицької церкви в західноукраїнському русі початку XX ст.

5. Охарактеризуйте особистий внесок А. Шептицького у піднесенні національного життя на західноукраїнських землях.

На початку XX ст. у житті українців Галичини сталися великі зміни. Там відбувався стрімкий злет національної свідомості, швидко наростав масовий національно-визвольний рух. Діяли підпільні молодіжні організації, спортивно-фізкультурні патріотичні товариства «Січ» і «Сокіл». Подібно Галичині, Буковина й Закарпаття на початку XX ст. залишалися внутрішньою колонією Австро-Угорщини. Рівень розвитку національно-визвольного руху на Буковині та в Закарпатті був різним. На Буковині національний рух розвивався синхронно з Галичиною. На ситуації в Закарпатті позначалася його ізоляція від решти України.

У національно-визвольних змаганнях українців велику роль відігравав А. Шептицький.

V. Домашнє  завдання.

Вивчити  параграф  з  підручника.