Початок українського національного відродження в західноукраїнських землях.

Тема: Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття.

Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця». Практична робота: підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху

Мета: з'ясувати характер суспільно-політичного життя на західноукраїнських

землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст.; показати витоки національного відродження у західноукраїнських землях; довести, що діяльність «Руської трійці» була виявом галицько-українського відродження; з'ясувати, чому альманах «Русалка Дністрова» називають «політичним маніфестом українства»; формувати вміння і навички складання конспекту, текстуальних таблиць, повідомлень на історичну тему; виховувати почуття вдячності до наших попередників - зачинателів українського національного відродження.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історії своєї держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип уроку: урок формування компетентнсотей

Обладнання: підручники, зошити, роздатковий та ілюстративний матеріал,

відеоматеріали, мультимедійна презентація.

План:

1. Поширення ідей Просвітництва. Пробудження національного життя. Поширення української національної ідеї в середовищі греко-католицьких священиків.

2. «Руська трійця», її діяльність. М. Шашкевич.

3. «Русалка Дністрова».

4. Значення діяльності «Руської трійці» для розгортання національно-визвольного руху.

Хід уроку:

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за запитаннями.

1.Які чинники зумовили уповільнення темпів економічного розвитку західноукраїнських земель?

2. Дайте характеристику розвитку промисловості на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.

3. Охарактеризуйте становища сільського господарства на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.

4. У чому ви вбачаєте причини посилення селянського руху на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.? Назвіть форми селянських протестів.

5. Назвіть ватажків селянських рухів. Висловіть своє ставлення до їх діяльності.

Робота з картою.

Покажіть на карті:

а) основні промислові центри Західної України;

б) місця найбільших ярмарок;

в) найбільші міста.

Бесіда на повторення.

1. Що ви пам'ятаєте про західноєвропейське Просвітництво?

236303304. Перелічіть духовних вождів західноєвропейського Просвітництва. Які завдання вони ставили перед собою?

236303305. Назвіть причини виникнення українського національного відродження у

Наддніпрянській Україні.

Численні утиски, імперський гніт на західноукраїнських землях (як і в Наддніпрянській Україні) викликав опір українців, які розгорнули боротьбу за збереження своєї самобутності, за свої національні права, і право користуватися рідною мовою. На землях Західної України виросла така суспільна верства, яка здатна була не лише ослабити негативні наслідки реакції, а й очолити національне відродженій цих земель. Нею стали греко-католицькі священики, які були носіями української національної ідеї у Західній Україні

ІІІ. Вивчення нової теми.

1. Поширення ідей Просвітництва. Пробудження національного життя. Поширення української національної ідеї в середовищі греко-католицьких священиків.

Робота з таблицею.

Національне відродження українців починалося в умовах впливу на західноукраїнські землі ідей європейського Просвітництва, яке хоча й з деяким запізненням, але на початку XIX ст. прийшло в Галичину. На першому місці стояло питання про розвиток української мови, її захист, утвердження української національної свідомості. Рушійною силою у цьому процесі стали священики Української греко-католицької церкви. Так, львівський митрополит М. Левицький закликав священиків відновлювати у своїх парафіях україномовні школи. М. Левицький виступив організатором «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» для поширення письма, просвіти і культури. З його сприяння було відкрито 400 українських шкіл.

Церковний діяч І. Могильницький у 1816 р. у Перемишлі заснував перше просвітницьке товариство греко-католицьких священників, яке ставило своїм завданням удосконалення української мови поширення серед народу брошур, виданих українською мовою. Сам І. Могильницький є автором «Граматики язика славеноруськогої» і наукового трактату «Розвідка про руську мову», у якій він показав самостійність української мови серед інших слов'янських мов.

Перемишльський єпископ І. Снігурський разом з І. Могильницьким у 689 парафіях відкрили 385 шкіл, 24 тривіальні та 2 головні школи. У 1817 р. вони виступили організаторами Д'яковчительського інституту в м. Перемишлі, директором якого став І. Могильницький.

І. Лавровський, І. Левицький, Й. Лозинський та А. Добрянський були членами культурно-просвітницького гуртка, організовували друкування українських книжок. Саме Й. Лозинський виступив за привнесення в літературу народної мови.

На Буковині просвітництво пов'язане з іменами народних поетів І. Югасевича та В. Довговича. Багато зробив для піднесення національної свідомості буковинців П. Головацький, розповсюджуючи серед інтелігенції Буковини альманах «Вінок русинам на обжинки», статтю Я. Головацького «Становище русинів у Галичині».

У 30-40-х рр. XIX ст. на Закарпатті розпочали громадську й літературну діяльність письменники О. Духнович та О. Павлович, які відстоювали право українського народу на вільний розвиток.

Отже, діяльність цих людей сприяла утвердженню української мови в народній школі та книгодрукуванні, підготувавши ґрунт для подальшого розгортання національного відродження в Західній Україні в першій половині XIX ст.

2. «Руська трійця», її діяльність. М. Шашкевич.

Сучасні історики виділяють три етапи розвитку національних рухів Східної Європи, які умовно можна назвати фольклорно-етнографічним, культурницьким та політичним. На фольклорно-етнографічному етапі невелика група вчених з метою підтвердження самобутності власного народу збирає та вивчає історичні документи, етнографічні та фольклорні пам'ятки. Змістом культурницького етапу є відродження мови народу, боротьба за розширення сфери її вжитку, особливо в літературі та освіті. Політичний етап характеризується більшим організаційним згуртуванням національних сил, появою та зміцненням їх політичних організацій, усвідомленням національних інтересів, активною боротьбою за національне визволення.

Проблемне запитання.

Як ви вважаєте, до якого з трьох етапів розвитку національних рухів Східної Європи можна віднести діяльність «Руської трійці»?

Повідомлення учнів.

Заслуховуються повідомлення учнів на теми «Історичне значення діяльності М. Шашкевича», «Історичне значення діяльності І. Вагилевича», «Історичне значення діяльності Я. Головацького».

3. «Русалка Дністрова».

Випереджальне завдання.

Під час повідомлення учня запишіть ідеї, що пронизують зміст альманаху «Русалка Дністрова».

Альманах «Русалка Дністрова» обстоював три ідеї:

1) визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення;

2) позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків — борців за соціальне та національне визволення;

3) пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності.

Проблемні запитання.

1. Аналізуючи причини заборони твору угруповання «Руська трійці», І. Франко

зазначав: «Русалка Дністрова», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані – була свого часу явищем наскрізь революційним». Як ви розумієте слова І. Франка, який оцінив альманах «Русалка Дністрова» як явище наскрізь революційне?

2. Вихід альманаху «Русалка Дністрова» за значенням порівнюють з появою

«Кобзаря» Т. Шевченка. Аргументуйте цю думку.

4. Значення діяльності «Руської трійці» для розгортання національно-визвольного руху.

Особливість діяльності громадсько-культурного об'єднання «Руська трійця» полягало в тім, що, будучи яскравим самобутнім представником культурницького етапу українського національно руху, одночасно зберігало певні риси фольклорно-етнографічного етапу і робило перші спроби порушити політичні проблеми.

«Руська трійця» визначила і оприлюднила основні ідеї національного відродження, своєю різнобічною діяльністю здійснила перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурницького, зробила перші спроби спрямувати вирішенні національних проблем у політичну площину.

ІV. Висновки та узагальнення.

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1. Які спільні чинники сприяли відродженню національного руху у Наддніпрянській та Західній Україні?

2. Назвіть діячів національно-культурного відродження на західноукраїнських землях і їх внесок у цю справу.

3. Поясніть назву «Руська трійця». У чому історичне значення діяльності?

Проблемні запитання.

1. Чому альманах «Русалка Дністрова» називають «політичним маніфестом українства»?

2. Чому друкування українською мовою літературних творів стало актом політичної ваги?

Заключне слово вчителя.

Культурно-освітні процеси в Західній Україні наприкінці ХVІІІ ст. до кінця 40-х рр. XIX ст. увійшли в історію як перша хвиля національного відродження на західноукраїнських землях. На чолі відродження стало греко-католицьке духовенство – єдина освічена соціальна група українців, що не була зденаціоналізована. Саме воно було носієм української національної ідеї, на західноукраїнських землях.

Із середовища греко-католицького духовенства вийшли М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Ці видатні національні діячі увійшли в історію як «Руська трійця». Непересічною подією в історії національного відродження було видання альманаху «Русалка Дністрова».

V. Домашнє завдання.

Вивчити параграф з підручника.