Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України.

Тема: Повторення. Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України.

«Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі. Практична робота: підготувати повідомлення (або есе) про європейські зв’язки України в Ранній Новий час

Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою курсу «Історія України» у 9

класі, його хронологічними межами та періодизацією; зі змістом та побудовою підручника, атласів, робочих зошитів, додатковою навчальною та енциклопедичною літературою, електронними та Інтернет-ресурсами; визначити форми організації навчальної діяльності учнів на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами тематичного, семестрового й річного оцінювання; охарактеризувати становище українських земель у складі різних держав у ХІХ ст.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історії своєї держави; формувати розуміння бережливого ставлення до

часу;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Основні поняття: ринкові відносини, індустріальне суспільство.

Обладнання: карта «Українські землі у складі Російської імперії в ХІХ ст.».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• уміти хронологічно співвідносити процеси, які відбувалися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху;

• показувати на історичній карті території розселення українців наприкінці XVIII — на початку XIX ст., територіальні зміни, що відбулися, і співвідносити їх із сучасними кордонами України;

• пояснювати тенденції розвитку українського суспільства у XIX ст., поняття «ринкові відносини», «індустріальне суспільство»;

• називати причини кризи аграрно-ремісницької цивілізації та розвитку ринкових відносин.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з мультимедійною презентацією.

Ми з вами будемо вчити історію України у 9 класі за такими темами:

• Тема 1. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці ХVIII — у першій третині ХІХ ст.

• Тема 2. Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХ ст.

• Тема 3. Духовне життя в українських землях наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.

• Тема 4. Наш край наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.

• Тема 5. Модернізація українського суспільства в середині — у другій половині ХІХ ст.

• Тема 6. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половиш ХІХ ст.

• Тема 7. Духовне життя України в другій половиш ХІХ ст.

• Тема 8. Наш край у другій половині ХІХ ст.

Звертаємось до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особливості на прикладі одного параграфа.

Учні виписують основні рубрики підручника в зошит.

Знайомимо учнів з додатковою навчальною літературою, історичними атласами, робочими зошитами, пропонуємо приклади форми роботи з ними, наводимо критерії оцінювання навчальних досягнень учнів під час проведення уроків.

Під час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання.

Типовими формами тематичного оцінювання за способом встановлення рівня навчальних досягнень учнів є:

• усне (опитування, співбесіди тощо);

• письмове (тестування, диктант, контрольна, експериментальна, практична, лабораторна роботи, опис технологічного процесу, складання творчого проекту тощо);

• комп’ютерне тестування.

Можливе також поєднання цих форм.

Для оцінювання, що проводиться у письмовій формі (диктанти, контрольні, лабораторні роботи тощо), передбачається наявність зошитів (окремих аркушів), які зберігаються у навчальному закладі до кінця навчального року.

На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вивчення; загальним змістом, кількістю і строками проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо); з типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань; терміном і формою проведення тематичного оцінювання, запропонувати список навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше 2-х академічних годин) тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.

Ознайомлюємо учнів з деякими Інтернет-ресурсами.

• http://travel.kyiv.org/map

На сторінці представлено електронну карту України, яка дозволяє детально розглянути будь-яку область держави. Мова сайту: англійська.

• http://www.uahistory.cjb.net/

Представлено електронні версії книг відомих істориків: М. Грушевського, Н. Полонської-Василенко, О. Субтельного та ін. Мова сайту: українська.

• http://history.franko.lviv.ua/

«Нариси історії України».

На сайті представлено електронні версії книг: «Нариси історії України з найдавніших часів до кінця XVII століття» (автор Н. Яковенко). «Нариси Історії України. Формування української нації XIX–XX століть» (автор Я. Грицак) та «Довідник з історії України» (4.1, 2, 3). Мова сайту: українська.

• http:// wikipedia.org.ua/ Інтернет-енциклопедія

Перегляд відеоматеріалів протягом уроку

Робота з картою

Використовуючи карту, опрацьовуємо питання «Становище українських земель у складі різних держав у ХІХ ст».

1. У складі яких держав перебували українські землі у ХІХ ст.? Які це землі? Покажіть їх на карті.

2. Порівняйте площі територій у складі імперій.

Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795) українські землі потрапили до складу Австрії, Російської імперії та Туреччини. 1772 року до складу Австрії увійшла вся територія Руського воєводства (без Холмської землі), Белзького та західних повітів Волинського і Подільського воєводств, а 1774 р. — Буковина (без Хотинського краю). Австрійський уряд утворив на захоплених територіях коронний край — Королівство Галичини і Лодомерії (Лодомерія) з центром у Львові, у складі якого штучно об’єднав українські етнічні землі з частиною польських земель.

Умовною межею між українською (східною) і польською (західною) частинами Галичини стала річка Сян. 1786–1849 рр. окремий округ у складі Галичини становила Буковина, а 1795–1809 рр. — Холмщина.

Територія королівства поділялась на округи і дистрикти, кількість яких змінювалась. Так, до 1782 р. існувало 6 округів і 59 дистриктів, а 1867 р. — 17 округів і 176 дистриктів. Територія Закарпатської України, як і угорські етнічні землі, поділялась на жупи (комітати), які, у свою чергу, складалися з доміній. Всі адміністративні органи влади на Закарпатті підпорядковувались Пожонському (Братиславському) намісницькому управлінню.

Відповідно до царського указу від 1796 р. «Про новий поділ держави на губернії» в Україні замість намісництв утворювалися губернії. На поч. ХІХ ст. існувало 9 губерній: Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська, Подільська і Волинська. 1815 р. до Російської імперії було приєднано Холмщину і Підляшшя, які 1831 р. увійшли до складу Сідлецької, Люблінської і Гродненської губернії.

У 1800 р. українці складали майже 90% мешканців українських земель, а на Лівобережжі їх кількість у відсотковому вираженні сягала аж 95 %. Україна залишалась аграрним краєм, попри бурхливий розвиток у Європі. У цей же час в країнах Західної Європи відбувається промислова революція, яка не могла не позначитися на ході економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи, в т. ч. й України.

Завдання

1. Коли відбувається промисловий переворот у країнах Європи?

1. Які зміни привносить він у суспільне життя країни (на прикладі європейських країн)?

2. Яка участь України в розвитку європейської економіки?

Робота над поняттями

Індустріальне суспільство — суспільство, в якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).

У Західній Європі перехід від аграрного до індустріального суспільства відбувся внаслідок індустріальної революції, що почалася в XVIII ст. у Великобританії. Основною технологією, яка спричинила такі зміни, була парова машина, що дозволила організувати масове виробництво.

Ринкова економіка — форма організації економіки, за якої продукт, що виробляється, стає товаром, для продажу на ринку. Довільна структура, яка передбачає контакт покупців із продавцями, називається ринком. Ринкова економіка дає можливість людям купувати те, чого вони хочуть, а також реалізовувати виготовлені ними товари. При цьому ціни визначаються рівнем попиту на товари та їх кількістю.

Характерні ознаки:

• приватна власність;

• обмежена роль держави;

• свобода вибору;

• ціновий механізм;

• маркетингова система управління виробництва ;

• гнучкість системи.

Завдання

1. Чи можна стверджувати, що в Україні в кінці XVIII ст. існувало індустріальне суспільство?

2. Що заважало розвитку ринкових відносин в Україні?

Колоніальний стан України, політика царського уряду, спрямована на знищення рештків культурного життя українців, руйнація культуротворчої еліти нації. Колишня козацька старшина, отримавши дворянські привілеї та великі маєтності, зрікалася українства, русифікувалась і з погордою дивилася на українську культуру. На Правобережжі та на західноукраїнських землях такий стан речей існував ще з ХVІІІ ст., тільки тут панівні верстви були ополячені й окатоличені.

Період зародження нової української культури характеризується виникненням посиленого інтересу до історичної минувшини рідного народу, його побуту і мистецьких здобутків. Через необхідність задоволення суто практичного інтересу лівобережної старшини до історії своїх родів виникає широкий рух з вивчення історії козацької України. Починають збирати історичні матеріали — літописи, хроніки, грамоти та інші державні документи.

ІІІ . Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.