На сторінках журналу публікувалися шаржі художників Євгена Мандельберга (1900–1966), Казимира Агніт-Следзевського (1898–1973) та Георгія Дубинського (1899–1935).

У 1924–1925 роках Мандельберг створив низку карикатур та шаржів, присвячених тогочасним соціально-політичним подіям та українським діячам літератури і культури. Так, героями його дружніх шаржів стали голова Київської філії «Плуг» Самійло Щупак, основоположник літературного руху «Комункульт» («Аспанфут») Михайль Семенко, діячі та актори театру «Березіль».

«Одним із кращих політичних плакатистів вважався К. Агніт. Його колеги жартували, що, зважаючи на талант художника, "агітплакат" можна було перейменовувати на "агнітплакат"» (Нестеренко В., Батенко Т. Шарж і карикатура в системі графічного мистецтва. Львів, 2008. С. 22).

Український графік Казимир Агніт-Следзевський працював карикатуристом не лише у журналі «Глобус», а й в газетах «Молодой пролетарий» (1923–1925), «Пролетарська правда» (1925–1926). 

Мистецтвознавиця Катерина Лебедєва так характеризує творчість художника: «Тематика Агнітової сатири визначає її тодішній стиль — динамічні композиції, що легко читаються, виконані живою контурною лінією. У них майже відсутнє світлотіньове моделювання, форма будується активним, до кінця продуманим співвідношенням чорного і білого й стає декоративним цілим, міцно пов'язаним з усім графічним матеріалом газетної чи журнальної шпальти» (Лебедєва К. Казимир Агніт-Следзевський // Бібліотека українського мистецтва. URL: https://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/agnit-sledzevskiy-kazimir/).

Темами дружніх шаржів Агніт-Следзевський обирав події літературного життя. На його малюнках зображені учасники літературної дискусії 1925–28 років, взаємовідносини літературних груп та окремі письменники (Микола Хвильовий, Григорій Косинка). Наприклад, шарж з підписом «"Зустріч трьох на перехресній станції"... або Семенко, Шкурупій і Бажан семафорять у майбутнє» (Глобус. 1927. № 8) є посиланням на однойменну збірку творів цих трьох письменників, що саме вийшла друком. Назву книзі дало автобіографічне оповідання Миколи Бажана «Зустріч на перехресній станції» з підзаголовком «Розмова трьох». Це історія зустрічі на залізничній станції друзів-письменників: лідера українського футуризму Михайля Семенка та його найближчих послідовників — Гео Шкурупія і самого автора оповідання.

Георгій Дубинський (Дубінський, творчий псевдонім — Г. Дін) прожив лише 35 років, але залишив чималий творчий доробок. У 1930 році вийшов альбом «Наш літературний Парнас : сучасні українські письменники в шаржах Гр. Дубинського», в якому вміщено 35 малюнків. У передмові літературознавець і критик Фелікс Якубовський відзначив: «І як раз тому, що з гумором у нашій літературі зовсім не гаразд, гадаємо, що вчасно прийшов на допомогу нашим письменникам, критикам, діячам літературним із своїм альбомом графік Г. Дубинський. Його дотепні, веселі, а часто й в'їдливі колючі зариси уважного, вдумливого спостерігача, але не вчасника нашої літературної праці, можуть нагадати, що поза нашими діловими або брутально-блюзнірськими шляхами в літературі й навколо літератури є ще якісь шляхи. Можуть бути очі, що ще якось дивляться на літературні твори й на тих людей, що ці твори пишуть. Є очі, які в усьому знайдуть скалочки отого загубленого сміху, які зберуть оті скалочки докупи і складуть широку картину нашого літературного життя — веселу, але не блюзнірську, не брутальну й не образливу» (Якубовський Ф. Література в кривому дзеркалі // Наш літературний Парнас : сучасні укр. письменники в шаржах Гр. Дубинського. Харків ; Київ, 1930. С. 6).

З некролога, вміщеного у журналі «Червоний шлях», дізнаємося, що «Георгій Миколаєвич завжди був життєрадісний, бадьорий і чулий. Він завжди відгукувався своїми зарисовками, малюнками і карикатурами на всі політичні події. Дубінський завжди вишукував нові методи оформлення книжок. З його ілюстраціями вийшло в світ багато творів. Він був талановитим шаржистом. Майже немає жодного українського письменника, якого б вдало в формі дружнього шаржу не намалював Г. М. Дубінський. Молодий художник завжди був тісно зв’язаний з письменниками. Він брав участь в подорожі по Дніпру з письменниками і на пароплаві зробив чимало шаржів та зарисовок» (Дубінський Георгій Миколайович : [некролог] // Червоний шлях. 1935. № 11. С. 179).