АЛГОРИТМ ДІЙ
ЗА СИГНАЛОМ ОПОВІЩЕННЯ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»
1. З метою привернення загальної уваги до населення доводиться сигнал оповіщення «УВАГА ВСІМ!» шляхом включення електричних сирен, які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання, транспортних засобів та мобільного зв’язку.
2. Після цього у мовному та тестовому режимах через засоби масової інформації (радіо, телебачення, мобільний зв’язок тощо) до населення доводиться сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» та порядок дій за цим сигналом.
3. З моменту подачі сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» для вжиття заходів захисту може бути всього лише кілька хвилин. Ці хвилини надзвичайно дорогоцінні і їх треба використовувати з максимальною ефективністю.
4. Почувши сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА», необхідно:
4.1. Під час перебування на роботі:
ввімкнути приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач і уважно прослухати інформацію, яка поступила;
за можливості попередити усіх осіб, які перебувають поруч;
закрити вікна, вимкнути усі електричні прибори та нагрівальні прилади, вимкнути комп’ютери та оргтехніку, вимкнути світло;
швидко одягнутися;
взяти індивідуальні засоби захисту, завчасно підготовлений запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.Ні в якому разі не можна після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» залишатися в приміщенні, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі;
зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта): не палити, не смітити, голосно не розмовляти, дотримуватися спокою і порядку, обов'язково допомагати дітям, літнім людям та інвалідам;
уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.
У разі загрози життю та здоров'ю необхідно потурбуватися про наявність:
найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратор, ватно-марлева пов’язка, протипилова тканинна маска тощо);
найпростіших засобів медичної допомоги (бинт, йод, джгут, перекис водню, нашатирний спирт, знеболювальні засоби тощо);
діяти за вказівками керівництва;
швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги старшого (коменданта).
4.2.Під час перебування вдома:
ввімкнути приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач і уважно прослухати інформацію, яка поступила;
за можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч;
закрити вікна, вимкнути усі електричні прибори та нагрівальні прилади, вимкнути комп’ютери та оргтехніку, вимкнути світло;
швидко одягнутися та одягти дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону;
взяти індивідуальні засоби захисту, завчасно підготовлений запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.
У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.
Ні в якому разі не можна після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі;
зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта): не палити, не смітити, голосно не розмовляти, дотримуватися спокою і порядку, обов'язково допомагати дітям, літнім людям та інвалідам;
уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.
У разі загрози життю та здоров'ю необхідно потурбуватися про наявність:
найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратор, ватно-марлева пов’язка, протипилова тканинна маска тощо);
найпростіших засобів медичної допомоги (бинт, йод, джгут, перекис водню, нашатирний спирт, знеболювальні засоби тощо).
4.3.Під час перебування у громадському місці виконувати вказівки адміністрації громадського місця та діяти у відповідності з ними (йти в зазначені сховища або укриття).
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У НАЙПРОСТІШИХ УКРИТТЯХ
1. Населення, яке підлягає укриттю, прибуває до найпростішого укриття за сигналом «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» із засобами індивідуального захисту, дводобовим запасом продуктів у поліетиленовій упаковці, а також найбільш необхідними речами.
2. Забороняється приносити до споруд легкозаймисті речовини або речовини, що мають сильний запах, а також громіздкі речі.
3. Заповнювати найпростіше укриття необхідно організовано, без паніки. Розміщення людей у відсіках покладається на чергових з обслуговування захисних споруд.
4. Осіб, які прибули з дітьми, розміщують в окремому відсіку чи в місці, спеціально відведеному для них. Дітей, людей похилого віку і людей з поганим самопочуттям розміщують біля огороджувальних конструкцій і ближче до повітроводів.
5. Особи, які укриваються, повинні виконувати вказівки чергових з обслуговування захисної споруди щодо перебування у споруді, надавати їм необхідну допомогу.
6. Особи, які укриваються, заповнюють сховище, після чого двері закриваються.
7. Вихід і вхід у сховище для проведення розвідки здійснюється через вхід із вентильованим тамбуром. Після повернення із зони забруднення у вентильованих тамбурах проводиться часткова дезактивація одягу, взуття, протигазів, верхній одяг залишається в тамбурі.
8. Прибирання приміщень споруди проводиться двічі на добу. Насамперед здійснюється обробка санітарних вузлів, приміщень для встановлення виносних баків для нечистот, прибирання яких здійснюється за допомогою дезінфікувальних засобів.
9. Після відвідання санвузлів (приміщень для виносної тари для нечистот) руки та взуття дезінфікуються відповідними засобами для дезінфекції.
10. У мішки, заповнені сміттям та відходами, додаються хімічні консерванти, дозволені для використання Міністерством охорони здоров’я України, у співвідношеннях до кількості відходів відповідно до рекомендацій, наданих виробником.
11. У споруді забороняється курити, шуміти, запалювати без дозволу гасові лампи, свічки, не допускається пересування приміщеннями без особливої потреби, необхідно дотримуватися дисципліни, якнайменше рухатися.
12. Необхідно організувати позмінний відпочинок людей на місцях, обладнаних для лежання. Для повноцінного відпочинку дозволяється тримати в споруді або брати із собою легкі підстилки і невеликі подушки з поролону, губчастої гуми або іншого синтетичного матеріалу.
13. Оповіщення та інформування осіб, які укриваються, про обстановку поза спорудою, а також про сигнали та команди здійснює черговий або відбувається безпосередньо радіотрансляційною мережею.
14. Вихід із споруди здійснюється в разі надходження інформації про відсутність
небезпеки (після уточнення обстановки в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації в порядку, встановленому черговим.
15. Вимушена евакуація зі споруди фонду захисних споруд проводиться в разі:
1) пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній осіб, які укриваються;
2) затоплення споруди;
3) пожежі в споруді та утворення в ній небезпечних концентрацій шкідливих газів;
4) досягнення граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища.
16. У разі неможливості використання основних входів (виходів) через їх пошкодження внаслідок дії небезпечних чинників надзвичайних ситуацій організовуються роботи з виведення (евакуації) осіб, які укриваються, через аварійні виходи укриття.
17. При влучанні ракети в укриття потрібно:
1) надати допомогу потерпілим;
2) якщо це можливо, повідомити про випадок ДСНС;
3) якщо входи вільні, то необхідно дочекатися закінчення повітряної тривоги та покинути укриття;
4) якщо входи завалено, то варто подавати сигнали про своє місце перебування: стук, крик тощо.
18. Якщо хтось виявився під завалами, потрібно:
1) покликати на допомогу та повідомити, де ви;
2) спокійно чекати, поки розберуть завал;
3) якщо вас ніхто не чує – треба:
- спробувати вивільнити руки та ноги;
- оцінити навколишню ситуацію;
- обережно розібрати завал та намагатися не зачепити те, на чому все тримається;
- якщо не впевнені у своїх силах – терпляче кликати на допомогу;
- якщо є можливість – скористатися телефоном, стукати по трубах, батареях;
- якщо ніхто не чує – спробувати розібрати завал;
- звільнившись – оглянути себе та за можливості надати собі першу медичну допомогу;
- в очікуванні допомоги намагатися уникнути переохолодження.
19. Після відбою сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» населення, що перебувало в укритті, повинно покинути найпростіше укриття для проведення його прибирання, провітрювання.
У даний час важливо зберегти найцінніше – наших дітей, для яких дуже важливо відчувати безпеку. А безпека під час війни починається з обізнаності.
1. Запитайте, що діти знають про ситуацію в країні і як вони зараз почуваються.
Тема війни не має бути темою табу під час навчальних занять. Усі ми перебуваємо в єдиній реальності, де домінує страх, смерть, відчай, тривога. Важливо, щоб діти розуміли, що навколо люди відчувають ті ж переживання.
2. Коли говорите про війну і вживаєте поняття «поганий» чи «добрий», обов’язково пояснюйте дитині, чому поганий, а чому добрий.
Спонукайте фантазувати про події в країні через мультфільми і відео, які дитина дивиться.
3. Говоріть з дітьми про необхідність взаємодопомоги, про те, що багато людей в Україні та світі підтримують нашу державу та щодня об'єднують зусилля, аби допомогти нам якнайшвидше завершити війну.
4. Нагадайте дітям, якщо їм страшно, тривожно, вони завжди можуть звернутись по допомогу до дорослих (батьків, учителів).
5. Зауважте, що важливо дослухатись до порад дорослих щодо поведінки офлайн, адже навколо криється багато небезпек, які можуть загрожувати життю і здоров‘ю.
6. Запитайте дітей, чи мають вони план дій на випадок повітряної тривоги та чи є в них особливі приготування (тривожний рюкзак, теплий одяг тощо).
Рекомендуємо обговорити зі старшими дітьми потребу завантажити на телефон додаток Повітряна тривога, оскільки не завжди можна почути сигнал з вулиці.
зайти в укриття (це може бути підвальне приміщення чи паркінг для машин);
якщо немає спеціального укриття, потрібно спуститись на нижчі поверхи будівлі та обрати місце подалі від вікон.
якщо немає змоги спуститись в укриття, то важливо знайти місце подалі від вікон за тримальною стіною (найчастіше це біля вхідних дверей);
сісти на підлогу;
накритись ковдрою чи іншими речами з головою.
нахилитись нижче рівня вікон та закрити голову руками.
зайти в найближче укриття (часто в містах є позначки «укриття» або позначки маршруту до нього).
триматись на відстані від магазинів з вітринами;
лягти на землю біля високого бордюру, бетонних блоків;
закрити голову руками.
Якщо почули десь вибухи, то залишайтесь у безпечному місці.
Коли чуєте вибухи чи стрільбу, важливо сховатись в укритті.
Якщо ви почули вибухи під час перебування на вулиці - негайно лягайте на землю, але туди, де є заглиблення (наприклад, поміж бетонними конструкціями), або в яму, канаву.
Небезпечно ховатись у під'їздах, арках, біля припаркованих машин.
Затуліть долонями вуха та розтуліть рот.
Важливо написати на окремому папірці номер телефону когось з батьків чи рідних, хто є на зв’язку, а також — прізвище та ім'я дитини. Сховайте його дитині у верхньому одязі на випадок екстреної ситуації.
Якщо дитина має власний мобільний телефон, нехай перевіряє, чи він заряджений, коли виходить з дому, та чи є достатня кількість грошей для дзвінків.
Поставте номер когось з батьків на швидкий набір чи екстрений дзвінок у смартфоні дитини.
На вулицях міст, де відбуваються обстріли, можуть бути уламки від ракет чи іншої зброї - чіпати їх не можна. Також не варто заходити в закинуті будівлі чи покинуті будинки, оскільки вони можуть бути замінованими.
Поясніть дитині, що не можна підіймати на вулиці, у під'їзді, в магазині чи в будь-якому місці за межами дому будь-що з землі: цукерки, маленькі іграшки, різнокольорові предмети, мобільні телефони, адже в них може бути вибухівка.
Не варто брати з рук незнайомих людей будь-які предмети: це може бути загрозою для здоров’я та життя.
Якщо на вулиці дитину кличе незнайома людина, варто повідомити про це батьків чи дорослих.
Якщо дитина загубилась у певній місцевості чи у натовпі, то важливо стати на безпечну височину та кликати батьків чи дорослих на ім'я та прізвище. Звичайно, якщо є власний мобільний телефон, то потрібно зателефонувати комусь з батьків, з ким були разом. Якщо немає зв’язку з дорослими, то набрати 102 та пояснити, що трапилось.
Якщо незнайома людина взяла дитину за руку і намагається кудись відвести, то важливо привернути увагу до себе інших людей, наприклад, голосним криком, що дитина не знає цю людину.
Безпека дітей під час війни є вожливим питанням сьогодення. Життя в сучасних реаліях є дуже складне і знання з безпеки життєдіяльності є неабияк важливим його компонентом, як для дорослих так і для дітей. Тому важливо проінформувати дітей про алгорит дій під час воєнних дій, адже "Проінформована дитина - це озброєний військовий". Бережіть себе і перемога буде за нами!
Інформаційний простір дозволяє бути на зв’язку з рідними, дізнаватись останні новини з фронту, хоч якось контролювати те, що відбувається навколо. Для дітей та підлітків інтернет залишається світом розваг та спілкування з друзями. Але важливо пам’ятати, що за позначкою геолокації на пості чи фотографії, веселим відео в соціальній мережі чи одним повідомленням може ховатися справжня небезпека. Особливо під час війни, коли інфопростір використовують окупанти для військових нападів на українські міста.
Як захистити себе та дітей в інформаційному просторі під час війни? Склали покрокову інструкцію для дітей.
Команда #stop_sexтинг виділяє такі актуальні правила поведінки в інформаційному просторі. Чого не робити в жодному разі:
Якщо хтось із користувачів у мережі просить приватну інформацію (особистий номер телефону чи номер батьків, де батьки працюють, де родина зараз перебуває, яка ситуація в місті, де розміщується військова техніка в місті чи військові об’єкти) — таку інформацію в жодному разі не можна передавати. Навіть якщо це онлайн-друг, якого дитина знає в реальному житті. Адже зараз дуже часто особисті профілі зламують для отримання інформації або створюють фейкові профілі.
Не можна знімати розміщення та пересування військової техніки та військових у місті, де перебуває дитина. Оскільки окупанти можуть переглядати відкриті профілі українців для визначення місця розташування військових для подальшого нападу. А також злочинці можуть намагатися вести листування з дитиною для шантажу чи примушування до отримання інформації про розміщення техніки в місті.
Не знімати місця вибухів та потрапляння снарядів, оскільки окупанти можуть використовувати фото- та відеодані, які потрапили в мережу, для коригування подальшого нанесення вогню по місту.
Не переходити за невідомими посиланнями, які були надіслані в приватні повідомлення в будь-якій соціальній мережі чи месенджері. Адже за ними можуть ховатися хакерські атаки.
Якщо ви переглядаєте та обговорюєте новини з дитиною, варто переконатися в їхній правдивості. Усі новини, заяви високопосадовців та обмеження в містах краще повторно перевірити в офіційних каналах комунікації, на офіційних сайтах державних установ, в офіційних Telegram-каналах посадовців.
Якщо дитину автоматично додали до невідомих груп, важливо відписатися від них та заблокувати їх. А також розповісти про це дорослим.
Якщо до дитини хтось пише з проханням допомоги або виконати спеціальне завдання, важливо, щоб дитина повідомила про це дорослим. Варто разом зробити скріншот групи, повідомлень та через онлайн-форму звернутися до кіберполіції — https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.
Профіль дитини в соціальних мережах варто зробити закритим: щоб писати дитині, переглядати вміст її сторінки могли лише ті, кого дитина додасть у друзі.
Пам’ятайте, що все, що ми пишемо та публікуємо в мережі, навіть у приватних повідомленнях, назавжди залишається в інтернеті. Тому перед публікацією ще раз оцініть, чи може ця інформація будь-яким чином нашкодити вам або вашим близьким? А під час війни — нашим містам та захисникам?
Джерело: https://osvitoria.media/
Корисні посилання для розмови з дитиною
https://www.youtube.com/watch?v=Eoz9gP7j3Eg
https://www.unicef.org/ukraine/documents/parents-at-war
01.09.2025
Ці просвiтницькi вiдеоматерiали спрямовані на iнформування дiтей стосовно небезпеки, пов'язаною з мiнами та правил безпечної поведiнки у разi виявлення мiни. Враховуючи суспiльну важливiсть висвiтлення даноi теми у сьогоднішній час, ми пропонуємо разом Вам, шановні дорослі, з дітками познайомитися з Роккі та передивитися ці роліки.
https://drive.google.com/file/d/1YUJmO1g9k9QVbvOMutLCjj_zxppN5IHb/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1V_60zLdOuroz1OHHFcuZs9FrGegZVE6k/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/19Lu5cuoIH5XcwSaS_e8l7H1fQ07zC8cJ/view?usp=sharing
https://drive.google.com/drive/folders/1Jv6_5kjEzY2f5vMPw8yx9PEH2mknhaH_
01.09.2025
Захист персональних даних – це спільна робота педагогів, батьків. Тому чималу роль у тому, чи буде дистанційне навчання успішним, якісним та безпечним для дитини, відіграють батьки. Просимо вас розповісти дітям про персональні дані, про небезпеку їхнього поширення і правила поводження з ними.
Для батьків Міжнародний союз електрозв’язку визначає такі рекомендації.
Насамперед спілкуйтеся зі своїми дітьми, цікавтеся, що вони люблять переглядати в інтернеті, спробуйте організувати спільно з ними будь-яку онлайнову діяльність.
Визначте, які технології, пристрої та послуги використовуються у вас вдома.
Встановіть на всіх пристроях брандмауер та антивірусну програму. Поміркуйте над тим, чи будуть корисними та чи підходять для вашої родини програми фільтрації, блокування або відстеження. Розгляньте можливість використання контент-фільтрів, що досить часто називаються системами батьківського контролю, і безпечних пошукових систем або обмежень доступу, щоб фільтрувати контент, який діти можуть переглядати в інтернеті.
У колі родини домовтеся про умови використання інтернету й особистих пристроїв, приділяючи особливу увагу питанням конфіденційності, вікової відповідності змісту сайтів, додатків та ігор, булінгу, кількості проведеного перед екраном часу та небезпеки з боку незнайомців.
Поясніть дітям, що перш ніж публікувати світлини або відео в мережі, слід отримати згоду людей, які там зображені. Батькам також варто звертати увагу на те, якою інформацією про своїх дітей вони діляться в соціальних мережах і в інтернеті загалом, зокрема, це стосується особистих історій про дітей або їхніх світлин. Пам’ятайте про недоторканність приватного життя вашої дитини!
Поясніть дітям, що не можна повідомляти свої паролі доступу друзям або братам і сестрам. Звертайте їхню увагу на те, коли і де вони повідомляють свою персональну інформацію – наприклад, навчайте, що в загальнодоступному профілі краще використовувати деперсоніфіковані зображення як фотографії профілю і вказувати мінімум персональної інформації, такої як вік, школа та місце проживання.
Зверніть увагу на вік «цифрової згоди». У деяких країнах діють закони, що встановлюють мінімальний вік, починаючи з якого компанії або вебсайти можуть просити дітей повідомити персональну інформацію без попереднього отримання підтвердженої згоди батьків. Вік «цифрової згоди» зазвичай варіюється в межах 13–16 років. На багатьох вебсайтах, призначених для дітей молодшого віку, потрібна згода батьків для реєстрації нового користувача.
Дізнайтеся, як повідомити про проблему на платформах, якими користуються ваші діти, і як видалити профіль або змінити зазначену в ньому інформацію.
Розкажіть про важливість персональної інформації. Поясніть дітям, що їм слід ділитися тільки тією інформацією, яку, на вашу і на їхню думку, дозволено побачити стороннім. Їм не слід ділитися інформацією, що дозволяє встановити їхню особистість або особистість інших. Нагадайте дітям, що в них є онлайн репутація, за якою необхідно стежити, а після того, як контент опубліковано, його може бути складно змінити або скорегувати.
Переконайтеся, що діти розуміють, що означає публікація світлин та відео в інтернеті, у тому числі їхніх власних та їхніх друзів. Поясніть дітям, що фотографії та відео можуть розкривати безліч персональної інформації. Діти повинні розуміти ризики, пов’язані з використанням камер та опублікуванням контенту. Бажано, щоб світлини інших людей не викладалися без їхньої згоди. Це також стосується і батьків, які роблять та публікують знімки своїх дітей. Крім того, важливо, щоб діти розуміли, що іноді інформацію може розкрити хтось із їхніх друзів або членів сім’ї, тому їм варто поговорити про це зі своїми друзями та родичами і розповісти про небезпеку надмірного розкриття інформації. Порадьте своїм дітям не викладати власні фото та відео або фото та відео друзів, на яких є елементи, що легко піддаються ідентифікації, наприклад, таблички з назвами вулиць, автомобільні номери та інш.