ДІТИ ДОЩУ

У них свій, закритий для сторонніх світ, але їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння

Поруч із нами ростуть незвичайні діти, їх називають «дітьми дощу»: вони грають з предметами не так, як більшість, вони радіють іншому. Для них не існує норм і правил, звичних для нас, їм незрозуміло і нецікаво те, що роблять звичайні дівчатка та хлопчики.

Аутизм і його характеристики

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

За оцінками ВООЗ, 1 дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектру. Американська асоціація Autism Speaks відзначає 1 випадок аутизму на 88 дітей. Загалом у світі таких осіб нараховується 2 мільйони 400 тисяч.

В Україні з 2008 по 2013 рік за даними МОЗ України захворюваність на розлади зі спектру аутизму зросла в 3,8 разів з 2,4 до 9,1 на 100 000 дитячого населення.

Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя.

Діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5 річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту.

Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.

Рівні розумової діяльності у людей з РАС варіюють в надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок. Такі діти проявляють здібності – іноді просто геніальні – до малювання, музики, конструювання, математики тощо. При цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину.

Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.

Якщо говорити про причини аутизму, є багато факторів, які підвищують вірогідність появи у дитини РАС, в тому числі фактори навколишнього середовища і генетики.

Немає науково обґрунтованих даних щодо зв’язку між вакциною проти кору, коклюшу та краснухи і розвитком аутистичних розладів у дітей, оскільки ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.

До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію. І якщо намагатися розвивати «дитину дощу» до цього віку зусиллями психологів, арт-терапевтів, логопедів, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.

На що батькам потрібно звернути увагу

Порушення мови

Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

Відсутність емоційного контакту з людьми

В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

Усамітнення

Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.

Напади агресії

Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.

Слабкий інтерес до іграшок

Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.

Стереотипність поведінки, страх змін

Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об'єкти, вертіти щось тощо.

Поради батькам дітей з аутичним розладом

1. Перш за все, потрібно дотримуватися режиму, оскільки діти- аутисти дуже болісно сприймають будь-які дії, які виходять за рамки звичних.

2. Займатися з дітьми потрібно щодня, тільки регулярність може принести результати. Починайте з 5 хвилин, поступово доведіть час занять до 2-3 годин на день з невеликими перервами.

3. Вкрай важливо навчити дитину слову « стоп », адже дитина з аутизмом може не помічати, де на неї очікує небезпека – наприклад, може переходити вулицю прямо перед машиною або торкатися гарячих предметів. Якщо малюк буде знати слово «стоп», ви зможете уберегти його від багатьох травм.

4. Не варто уникати товариства інших дітей, дитина може відвідувати садок, проводячи в групі хоча б 2-3 години на день.

5. Дуже важливо відволікати малюка від безглуздих, стереотипних рухів, наприклад, за допомогою танців або стрибків на місці.

6. Як можна більше розмовляйте з дитиною, навіть якщо вона залишається байдужою, мамі і татові необхідно мати на увазі, що їх крихітка потребує спілкування навіть більше, ніж інші діти.

7. Не забувайте про те, що будь-яка людина іноді має потребу побути на самоті, в тому числі і діти з аутизмом. Тому потрібно зробити для малюка який-небудь «таємний» куточок, де йому ніхто не заважатиме.

8. Діти з аутизмом часто люблять кататись на гойдалках, це захоплення допоможе розвинути вестибулярний апарат дитини.

9. Дотримуйтесь обережності у спілкуванні дитини з домашніми тваринами, оскільки діти-аутисти по відношенню до тварин можуть бути налаштовані агресивно. Перш ніж завести домашнього улюбленця, подаруйте крихітці м’яку іграшку.

10. Бажано відвідувати з дитиною різні центри для дітей з аутизмом, щоб отримати інформацію про нові методики лікування хвороби та корекції поведінки.

Рекомендації провідних спеціалістів

Рекомендація 2: Знайдіть способи невербального спілкування з дитиною

Зв'язок з дитиною, яка страждає на розлад аутистичного спектру, встановити складно. Але якщо не розмовляти або навіть не торкатися до дитини, з нею можна встановити спілкування за допомогою інших способів. Спілкування відбувається, коли ви дивитеся на дитину, коли змінюєте тон голосу або використовує мову тіла. Те, як ви торкаєтеся до малюка - важливий спосіб комунікації, навіть якщо він ніколи не говорить. Потрібно тільки вивчити мову, за допомогою якої малюк спілкується з вами.

Звертайте увагу на невербальні сигнали. Проявивши достатньо уваги, ви зможете помітити невербальні сигнали, які посилає дитина. Звертайте увагу на відтворені нею звуки, вираз обличчя, жести, які вона використовує для позначення втоми, голоду або інших потреб.
Дізнайтеся, що викликає в дитини напади істерики. Коли вас не розуміють або ігнорують, ви непокоїтеся. Те ж саме відбувається і з дітьми, які страждають на розлади аутистичного спектру. Причина поганої поведінки дитини часто буває в тому, що ви не помічаєте її невербальних сигналів. Напади істерики - це її спосіб спілкуватися, переживати фрустрацію й залучати вашу увагу.
Приділяйте час розвагам. Діти, які страждають на розлади аутистичного спектру, в першу чергу діти. І їм, і батькам більше необхідні повноцінне життя, ніж лікування. Обов'язково плануйте час для ігор. Подумайте, що змушує дитину посміхатися або сміятися й робить більш відкритою. Придумайте спільні заняття, які подарують радість вам обом. Імовірно, дитині сподобаються заняття, в яких вона не буде бачити лікування або навчання. У спільних заняттях, що приносять позитивні емоції, є маса переваг. Гра - це основна частина навчання дітей, при цьому вона не завдає труднощів.
Звертайте увагу на сенсорну чутливість вашої дитини. Багато дітей з аутизмом чутливі до світла, звуків, смаків, дотику й запахів. Деякі діти з цим захворюванням, навпаки, недостатньо чутливі до сенсорних стимулів. З'ясуйте, які погляди, звуки, запахи, рухи або тактильні відчуття викликають у вашої дитини погану поведінку, а які - позитивну. Що викликає стрес у дитини? Що її заспокоює, дратує, радує? Якщо ви зрозумієте, що впливає на малюка найсильніше - ви зможете краще справлятися з проблемами, запобігати складним ситуаціям і формувати позитивний досвід.