Мета музичного виховання в дошкільному закладі:

♦ виховання шляхетної людини шляхом впливу музичного мистецтва;

♦ формування інтересів, потреб, здібностей, естетичного відношення до музики.

Завдання музичного виховання:

♦ Виховувати інтерес до музики;

♦ Збагачувати музичні враження дітей,

 ознайомлюючи їх з різними музичними творами;

♦ Знайомити дітей з елементарними музичними поняттями, 

навчати простим практичним навичкам у всіх видах музичної діяльності, щирості, природності та виразності виконання музичних творів.

 Розвивати емоційний відгук, сенсорні здатності і ладотональний слух, почуття ритму, формувати співочий апарат та виразність рухів;

♦ Створювати творчу активність під час музичних занять;

♦ Формувати самостійність, ініціативу, прагнення застосовувати вивчений репертуар у повсякденному житті, музикувати, співати й танцювати;

♦ Сприяти виникненню та прояву музичного смаку на основі отриманих вражень і уявлень про музику.

Музичне виховання є органічною складовою всього навчального-виховного процесу в нашому закладі. Музика допомагає дошкільнятам глибше сприймати навколишнє середовище, виховує любов до своїх рідних, друзів, збагачує і емоційно забарвлює її мову, сприяє розвитку музичних здібностей.

Вплив музики на емоційний, творчий, психічний розвиток дитини безперечний. Музика здатна викликати у малюка шквал почуттів і переживань. Вже в перші місяці дитина прислухається до мелодійних та заколисуючих звуків колискової, жваво реагує на танцювальну музику, зупиняє погляд на музичному інструменті, що звучить.

Музичні здібності у дітей проявляються дуже рано. Музика постійно викликає в дитини посмішку, рух, вона вся ніби перетворюється та пожвавлюється. З віком емоційний відгук дитини на музику носить більш визначений характер.Музична практика дитини виявляється через сприйняття музики, її виконання та музично-освітню діяльність. У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різними музичними творами, набувають певні знання, виробляють уміння й навички слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів.

На музичних заняттях музичний керівник дошкільного закладу вчить  дітей слухати музику різних композиторів. Розвиває уяву, мислення, музичний слух, пам'ять, навчає дітей визначати темп, динаміку, характер, кількість частин, жанр, назву твору і композитора. 

Всьому цьому діти вчаться поетапно.

У своїй роботі музичний керівник використовує елементи методики Карла Орфа такі, як мовленнєві вправи (вони є основою навчання не тільки музичного виховання, але і навчання дітей рідної мови і навіть іноземної); музично-рухові вправи (навчання зображувати рух і настрій через елементарний рух - удари, клацання, плескання, притупування); сприймання звуків природи (наприклад, як шум дощу, шум моря, спів пташок) і вміння їх передати. Дана система максимально наближена до можливостей та інтересів звичайної дитини (адже не всі музично обдаровані) крім того, кожен малюк задіяний у процесі: хто співає, хто озвучує почуття жестами, хтось танцює, діти стають більш вільнішими, у них розвиваються комунікативні здібності, пам'ять, почуття ритму, мовленнєве інтонування.

Оскільки у наш час навіть маленькі діти відчувають шалений ритм життя, то часто бувають нервовими, некерованими, агресивними, тому музичний керівник дошкільного закладу намагається надавати їм можливість якомога більше слухати спокійну музику, а також уривки різнохарактерних музичних творів – повільних і швидких, сумних і веселих, які нагадують своєрідну гру настроями, емоціями, образами, що допомагають урівноважити занадто збуджених та налаштовує на активність надмірно спокійних малюків.

Найбільше уваги музичний керівник приділяє співам. Навчає дітей співати голосно, чітко вимовляти слова, брати дихання. Розучує найрізноманітніші поспівки. При цьому у дітей розвивається музичний слух, пам'ять, увага, уява, виховується любов до пісні різного жанру. А для зняття втоми та оздоровлення дошкільнят використовує так зване «музичне дихання», яке виникає під час проспівування певних звуків. Так, проспівування довгого звуку «о-о-о-о» оздоровлює серце, печінку, шлунок, діє на вегетативні центри. Проспівування звуку «а-а-а» посилює діяльність щитовидної залози, зору, слуху. Промовляння «оо-уу-мм» посилає позитивні вібрації мозку, комплексно оздоровлює всі внутрішні органи й функціональні системи.

Також музичний керівник вивчає з дітьми таночки, під час яких діти вчаться запам’ятовувати послідовність музично-ритмічних рухів, здатність відчувати сильну долю та контролювати свої дії.

Найбільш улюбленою для дітей є музична гра. У грі в дітей збагачуються музичні враження, фантазія, вони вчаться рухатися під музику, отримують задоволення, радісний настрій.

Наші веселі свята

Найпоширеніші композиції для дітей раннього віку, які рекомендують психологи:

• Для розслаблення: «Звуки природи» Вівальді, друга частина «Симфонії №6» Бетховена, «Світло місяця» Дебюссі, Колискова Брамса, Лускунчик, Дитячий альбом Чайковського.

• При нервовому збудженні: Симфонія ля-мінор і Місячна соната Бетховена, Кантата-2 Баха, Аве Марія Шуберта.

• Для зменшення тривоги: Мазурка Шопена, Вальси і «Казки Віденського лісу" Штрауса, Мелодії Рубінштейна.

Окремо варто звернути увагу на твори Моцарта. Величезного резонансу ця тема набула в 1993 році, коли вчені Каліфорнійського університету провели дослідження під назвою ефект Моцарта. У ході експерименту з'ясувалося, що студенти, які слухали сонату до-мажор відповідали на питання швидше і справлялися із завданнями краще за інших. Після цього в пресі, медіа й інших джерел інформації почали з'являтися матеріали про чудодійні властивості музики цього композитора. Батьки масово закуповували касети і диски з його творами, очікуючи миттєвого ефекту на інтелектуальний розвиток свого малюка. Однак, пізніше проведені дослідження почали спростовувати факт магії музики Моцарта, вчені почали стверджувати, що прослуховування композицій володіє мінімальним позитивним впливом на дітей.

Попри це, психологи продовжують доводити колосальну користь класичної музики і переконуватися в цьому на сотнях прикладів з власного досвіду.

Очевидно, батьки повинні розуміти, що кожній дитині потрібен індивідуальний підбір класичних мелодій. Не варто щодня включати малюкові розхвалену усіма сонату до-мажор, якщо ви бачите, що вона йому не подобається. Спостерігайте за реакцією малюка на різні твори для того, щоб скласти свій ідеальний плейлист. Пам'ятайте, що позитивний вплив класики можливий тільки в тому випадку, коли малюк отримує задоволення від прослуховування.

Для того, щоб прищепити дитині любов до класики дотримуйтесь деяких рекомендацій:

- вдень, коли малюк активний вибирайте більш ритмічну музику, ввечері перед сном слухайте більш повільні і спокійні мелодії. Включати музику треба не голосно, щоб не перевтомлювати психіку малюка.

- не варто слухати класичні твори понад 2 годин в день, при цьому починати прослуховування слід з 5-ти хвилинних фрагментів, поступово збільшуючи час.