Література рідного краю
30.03.
ЛРК № 3. Видатні поети Запрорізького краю.
Завдання 1. Зайди за покликанням на спільну презентацію. Обери слайд. Знайди матеріал про одного із запропонованих поетів нашого краю. Вибери головне. Заповни слайд за поданим зразком (слайд 2). Працювати можна УДВОХ над одним автором.
Спільна презентація (покликання)
Допоміжні матеріали:
ПРИМІТКА: якщо у вас немає можливості працювати у спільній презентації, створіть сторінку за шаблоном у зошиті, сфотографуйте та надішліть на перевірку.
Воєнна лірика Василя Лісняка
Завдання 1. Прочитайте статтю. Складіть стрічку життя Василя Лісняка
Завдання 2. Перегляньте фотоархів поета.
Завдання 3.Прочитайте поезії воєнної пори В. Лісняка.
1941
МАТИ КЛИЧЕ МЕНЕ
Вперше без тебе у нас на Вкраїні
Квітли вишневі сади,
Сумно схилялись гілки білопінні
До весняної води.
Білі, пахучі... Та що з того цвіту?
Що з того сонця, тепла?
Жодної ягоди журному літу
Квітка-весна не дала.
Хоч би й дала, - було б гірко їх їсти
З ворогом в домі своїм,
Мов сарана-ненажера фашисти -
Все знадобилося їм!
Жмені зерна не лишили в коморі,
В хаті - й лушпиння з яйця.
Всі ми в тяжкому великому горі,
Чи діждемося кінця?
Важко минула безрадісна осінь,
В вікнах біліє зима.
Діти ж твої і голісінькі, й босі,
Хліба й шматочка нема.
Тільки й надії на тебе, мій сину,
Вийдем живими з біди,
Маєш ти зброю, відвагу і силу,
Знищ душогубів! Прийди!
Клич цей земля переносить до мене,
Став я у першім ряду.
- Чую тебе, многостраднице нене!
Чую! Іду!
Дайте відповіді на питання:
Який асоціативний ряд можна створити із образів-символів України, названих у поезії?
Як автор описує горе воєнного лихоліття?
Якими епітетами підкреслюється страждання рідної землі?
Які речення переважають у поезії? Чому?
Яка форма поезії?
Як змінюються кольори в поезії? Що вони символізують?
Прокоментуйте останній рядок поезії.
Охарактеризуйте ліричного героя.
25.1. 1942. У шпиталі.
* * *
Стікаючи кров'ю, я вистраждав щастя,
В гарячці ночами я смерть поборов.
Невже ж мені, земле, побачить не вдасться
Степів твоїх любих, річок і дібров?
Невже ж не вернусь я до рідної хати
Господарем жданим, як був ним колись?
Невже доведеться у німця прохати
І миру, й того, щоб на шиї сплелись
Ті руки, що змалку мене годували,
І ті, що у серце любов принесли,
Що в кожнім стремлінні мені помагали
І силу велику у мене влили?
Ніколи! Я знову готовий на муки,
Вже й серце зробилось немов кам'яне,
Щоб тільки оті напрацьовані руки,
Як вісника волі, зустріли мене.
Питання для аналізу поезії:
Про що мріє ліричний герой?
Які образи асоціюються у ліричного героя із Вітчизною?
Про які руки говорить ліричний герой?
Визначте тему та ідею поезії.
1943
ДНІПРО
Згорілий степ, спустілі села
Уздовж змілілої ріки.
І кожна звістка невесела
Терзала серце на шматки.
Ламали ліс удари бурі,
Гілля летіло в шум отав.
Мов сивий лірник на бандурі,
Дніпро на хвилях рокотав.
Дніпро! Я знав у скорбну осінь,
Про що він думав кожну мить.
Мені вчувається і досі,
Як хвиля збурена шумить.
Од берегів Дніпра чудових
На схід манячили путі,
Стояли верби, наче вдови,
Й ронили сльози золоті.
Жива ріка своєму люду
Немов догукувала вслід:
- Ідіть! Я тут вас ждати буду,
Вертайтесь в сяєві побід!
І от уже ми повернулись
До берегів крутих Дніпра,
До тих степів, до хат і вулиць,
Де ми трудились для добра.
Широкий і родючий степе,
Ви, рідне місто і село,
Приймайте нас усіх до себе,
Щоб горе у труну лягло.
І дайте сили нам такої,
Яка б ворожий край стрясла
Й на сплеску хвилі, в супокої,
Сипнула сонцем із весла.
Доберіть епітети до слова *Дніпро*.
Доповніть свій запис епітетами із поезії В. Лісняка.
Яким ви побачили Дніпро в поезії?
Прослідкуйте, як змінюється настрій ліричного героя в поезії.