Формування мовленнєвого наслідування
Наслідування є одним з основних способів засвоєння дитиною суспільного досвіду, побутових та ігрових навичок, мовлення, тому так важливо, щоб малюк чув правильний мовленнєвий взірець дорослих.
Заохочення до мовленнєвого наслідування має бути тісно пов'язане з практичною діяльністю дитини, з наочною ситуацією та грою. Варто починати з вироблення у малюка вміння загального наслідування дій дорослих, а потім переходити до власне мовленнєвого наслідування.
Розвиток мовленнєвого наслідування потребує повторення:
♦ окремих звуків та звукокомплексів зі смисловим навантаженням;
♦ слів різної складової структури;
♦ коротких фраз.
Формування правильної звуковимови — один з провідних на-прямів мовленнєвого розвитку. Для дво-трирічних дітей є закономірною певна недосконалість звуковимови — пом'якшення приголосних, нечітка вимова слів з пропуском певних звуків. У деяких малюків, як індивідуальна особливість, може бути слабкий тихий голос, невиразна вимова слів, навіть простих у звуковому плані. Ці порушення мають не патологічний, а фізіологічний характер, зумовлений недостатньою зрілістю мовно рухового та мовно слухового аналізаторів.
З метою формування у дитини мовленнєвого наслідування доцільно використовувати віршовані мініатюри, насичені складними для малюка звукокомплексами. Слухання віршів можна супроводжувати виконанням простих, зрозумілих та доступних дитині рухів. На початкових етапах не вимагайте від малюка активної участі. Він сам виявить бажання "почитати" книжку (дістане з полички і принесе вам), а вже потім буде намагатися самостійно повторити звук чи слово або виконати вправу.
Малюкам буває важко поєднувати рух зі словом, варто, щоб дитина спочатку запам'ятала текст, потім можна додавати звуконаслідвання, а вже згодом підключати рухи. Спочатку дорослий багаторазово повторює текст, одночасно показуючи відповідні рухи, а дитина спостерігає та запам'ятовує. Коли дитина вже добре знає вірш, доцільно пропонувати їй промовляти окремі слова (кілька слів чи фрази).
Продовжувати роботу з розвитку мовленнєвого наслідування варто, спонукаючи малюка повторювати певні слова — спочатку "полегшені" (типу "ляля"), потім двох та трискладові. Корисним на цьому етапі буде завершування дитиною віршів та римованих загадок зі звуконаслідування ми, а також вибір правильного варіанта відповіді се-ред запропонованих.
Спочатку малюки у паузах, які робить дорослий при читанні вірша, промовляють звуконаслідування, згодом — слова і фрази. Відбір правильного варіанта відповіді відбувається у процесі постановки ряду запитань як от: "Хто це? Котик? Ведмедик? Зайчик?". Варіантами ма-ють слугувати як іменники, так і дієслова. Наприклад: "Ведмедик що робить? Сидить? Спить? Танцює?". Через деякий час варто пропонувати дитині повторювати короткі фрази з 2-3 слів. Наприклад: "Де ма-ма?", "Там м'яч", "Ось ложка". Поступово кількість слів у реченні слід збільшувати. У процесі мовленнєвого наслідування дитина вчиться і правильно узгоджувати слова в реченні ("Ось лялька. Дай ляльку" тощо).
Корисно поєднувати віршовані тексти з мелодією, ритмічними, повторюваними рухами, адже вони допомагають малюку краще сприйняти, зрозуміти та запам'ятати текст. Усе це є ефективним стимулятором розвитку активного мовлення малюка.
Пам'ятайте:
♦ якщо дитині вже 2,5-3 роки, а вона ще не говорить чи вимовляє лише окремі слова;
♦ якщо малюк погано чує чи недостатньо розуміє звернене мовлен- ня, слід обов'язково звернутися до вчителя-логопеда.