Останнім часом в дошкільному вихованні актуальними стали питання надання спеціалізованої логопедичної допомоги дітям дошкільного віку. Статистика показує, що нині спостерігається збільшення кількості дітей з де-фектами мови. У зв'язку з цим зростає необхідність спільної роботи по попе-редженню мовних порушень у дошкільнят логопедів і вихователів дитячих дошкільних установ загального розвитку.
Які ж причини виникнення мовних порушень?
Серед останніх можна виділити:
збільшення числа патологій вагітності;
збільшення кількості родових травм;
послаблення здоров'я дітей і ріст дитячої захворюваності;
різні соціальні причини.
Хотілося б окремо зупинитися на соціальних причинах появи мовних по-рушень. Передусім, слід зазначити, зниження рівня мовної культури суспіль-ства в цілому. Наші діти, частенько чують навколо себе не лише неправиль-но оформлену мову, але і далеко нелітературні вирази. В деяких випадках залишає бажати кращого зміст і мовне оформлення програм телебачення і відеокасет.
Неправильне мовне оточення і виховання так само може бути причи-ною виникнення у дітей дефектів мови (за типом спотворення). При такому стані речей маленька дитина не в змозі сприйняти мовну норму рідної мови, устрої артикуляцій звуків чутної мови, у нього формується неправильне або неточне сприйняття мовних звуків. А це, у свою чергу, призводить до появи дефектів звуковимови.
Порушення звукової культури розмови, що виникли в дошкільному віці, надалі можуть спричинити ряд вторинних порушень мови :
-- недорозвинення фонематичного слуху,
-- затримане формування навичок звукового, складового і буквеного аналізу слів,
-- збіднення словника дитини,
-- порушення граматичної будови рідної мови.
Будь-яке порушення мови в тому або іншому ступені може відбитися на діяльності і поведінці дитини в цілому. Тому так важливо піклуватися про своєчасний розвиток мови дітей, приділяти увагу її чистоті і правильності.
Логопедична робота в дитячій дошкільній установі загального розвитку включає декілька напрямів. Це і подолання наявних порушень мови у дітей, і попередження можливих вторинних порушень мови, і профілактика мовних порушень до їх виникнення, і вдосконалення різних сторін і якостей мови за відсутності порушень, і паралельна корекція і дорозвивання інших психіч-них функцій, таких як слухова і зорова увага, зорова і мовна пам'ять, словес-но-логічне мислення. Частенько, уся логопедична робота сприймається тіль-ки як деякі дії, прямо спрямовані на ліквідацію неправильної вимови у дітей. Це зрозуміло, оскільки порушення звуковимови сприймаються такими, що оточують в першу чергу і викликають найбільші занепокоєння родичів дити-ни. Але при такому підході до логопедії частенько не розглядаються інші на-прями роботи логопеда. Одним з найважливіших напрямів є профілактика і попередження мовних порушень у дітей дошкільного віку.
На думку багатьох фахівців, початок цілеспрямованої роботи по форму-ванню правильної звуковимови вже з трирічного віку допомагає запобігти появі багатьох порушень мови, а частенько виявити у дітей цього віку інші, складніші мовні патології, що сприяє їх ранній корекції.
Заходи по профілактиці мовних порушень включають:
створення необхідних умов для збереження фізичного і нервово-психічно-го здоров'я дитини;
турботу про збереження його мовних органів;
створення необхідних соціально-побутових умов для правильного мовно-го розвитку дитини.
Що рекомендують фахівці?
Попередження травм голови.
Попередження різних захворювань, що протікають з високою температу-рою.
Охорона органу слуху від простудних захворювань, від попадання чужо-рідних тіл, від зайвого шуму (навіть під час сну), а також своєчасне ліку-вання і обов'язкове доліковування вушних захворювань.
Охорона органів артикуляцій :
попередження (і лікування) рахіту і можливої появи аномалій кістко-вих частин мовного апарату;
виключення випадків смоктання пальця або постійного підкладення руки під щоку під час сну (останнє може привести до утворення так званого перехресного прикусу);
попередження передчасної втрати зубів, оскільки втрата зубів у дітей ув'язує значну деформацію сусідніх зубів і щелеп (тут не мається на увазі вікова зміна зубів);
своєчасна операція тріщин верхньої губи неба;
своєчасне підрізування короткої вуздечки мови (не пізніше 4-5 років, оскільки до цього часу в мові повинні з'явитися ті звуки, правильному артикулюванню яких заважає коротка вуздечка);
охорона голосового апарату від застуди, попадання пилу, голосового перевантаження (надмірні крики, надмірно гучна і напружена мова і тому подібне);
охорона нервової системи дитини (виключення гучних окриків, стра-шних оповідань і різного виду залякувань, щадний підхід до дитини під час будь-якої хвороби і так далі); цей вид профілактики особливо важливий для попередження всякого роду невротичних мовних розладів і в першу чергу - заїкання.
У чому полягає турбота про правильний мовний розвиток дитини?
Забезпечення сприятливого оточення як необхідного зразка для насліду-вання (у плані відсутності мовних порушень у оточення дитини людей).
Заохочення лепету дитини мімікою радості.
Виховання спрямованості на сприйняття мови оточення, для чого треба більше розмовляти з дитиною, починаючи з перших днів його життя.
Повільна і чітка вимова дорослими простих слів, пов'язаних з конкретною життєвою ситуацією, а також назва навколишніх предметів і виконуваних дій, що допоможе дитині «приступити» до поступового оволодіння мовою.
Виразне вимовлення дорослими неправильно сказаних дитиною слів, ро-зраховане на ненав'язливе і поступове виправлення його неправильної вимови.
Привчання дитини дивитися під час розмови в обличчя співрозмовника, оскільки зорове сприйняття артикуляції сприяє точнішому і швидшому її засвоєнню;
Систематичне створення таких ситуацій, при яких дитина повинна вира-зити своє прохання словесно (дорослим не слід прагнути «розуміти його з півслова» і тим більше чи з одного тільки жесту погляду); необхідно організувати життя дитини так, щоб сама обстановка викликала у нього необхідність мовного спілкування, включаючи «розмову» з тваринами, іграш-ками і ін.
Повне виключення випадків «сюсюкання» з дитиною, що позбавляє його правильного зразка для наслідування.
Заняття ритмікою, музикою і співом; останнє сприяє розвитку правильно-го дихання і досить гнучкого і сильного голосу, а також попереджає невиразність мови.
Розвиток тонкої ручної моторики, що грає надзвичайно важливу роль в оволодінні повноцінною мовою.
Якщо, незважаючи на вжиті профілактичні заходи, сталося так, що в період вагітності, пологів або раннього розвитку дитини якісь несприятливі чинники все ж мали місце, то не треба думати, що у Вашої дитини обов'язково з'являться розлади мови.
Батькам необхідно знати, що дитячий мозок має дуже велику пластичність, гнучкість і має виражену тенденцію до розвитку. В силу цього бага-то його ушкоджень можуть майже безслідно згладжуватися, не залишаючи після себе помітних слідів. Величезна і нічим незамінна роль в такій компен-сації належить сприятливим соціально-побутовим умовам, в яких росте і ро-звивається дитина. Якщо ж умови залишають бажати кращого, то на компенсацію розраховувати не доводиться, швидше навпаки - вже наявні відхилення в розвитку можна посилити.
Таким чином, якщо у Вас не усе благополучно йшло з протіканням вагітності, пологів або самого раннього періоду розвитку дитини, то треба, не впадаючи в паніку, докласти усі зусилля до того, щоб створити сприятливіші соціально-побутові умови для подальшого розвитку дитини.
Дуже важливе своєчасне вжиття лікувально-профілактичних заходів, рекомендованих по лінії дитячої консультації в поліклініці. Нині існує багато медикаментозних засобів, сприяючих швидшому дозріванню певних мозко-вих структур і нормалізації наявних в них патологічних процесів. Крім того, з питань мовного розвитку дітей Ви можете проконсультуватися у логопедів в логопедичному пункті дитячого саду в години прийому.