Источник - https://nakkkim.edu.ua/images/biblioteka/Naukova_Robota/dovgan_vizual_smusl.pdf
НАЦЫЯНАЛЬНАЯ АКАДЭМІЯ НАВУК БЕЛАРУСІ Дзяржаўная навуковая ўстанова «ЦЭНТР ДАСЛЕДАВАННЯЎ БЕЛАРУСКАЙ КУЛЬТУРЫ, МОВЫ І ЛІТАРАТУРЫ НАН БЕЛАРУСI» Філіял «ІНСТЫТУТ МАСТАЦТВА ЗНАЎСТВА, ЭТНАГРАФІІ І ФАЛЬКЛОРУ ІМЯ КАНДРАТА КРАПІВЫ» ЗБОРНIК ДАКЛАДАЎ I ТЭЗIСАЎ VII МІЖНАРОДНАЙ НАВУКОВА-ПРАКТЫЧНАЙ КАНФЕРЭНЦЫІ «ТРАДЫЦЫІ І СУЧАСНЫ СТАН КУЛЬТУРЫ І МАСТАЦТВАЎ» (Мiнск, Беларусь, 24–25 лістапада 2016 года) Выданне ў двух тамах Том 1 Мінск «Права i эканомiка» 2017
Довгань А.В. (Украина, г. Киев)
ВИЗУАЛИЗАЦИЯ СМЫСЛА В КОНТЕКСТЕ КУЛЬТУРЫ
Так, понимание смысла, фактически, представляется нам ключом к проблеме искусственного интеллекта, поскольку вопрос не в том, на каких ресурсах создавать упомянутую Сеть, а в том, чему ее обучать, в какой последовательности и прочее. При этом, естественно, машине невозможно передать непосредственное ощущение жизни, внутренние чувства художника-созерцателя-воссоздателя (ритм, движение, метафоры) – все то, в результате чего его работы воплощаются образами, наделенными свойствами (баланс цвета/света, композиционные соединения и созвучие с Духом времени) [8].
8. Ханов, А. Искусство и визуальная культура – противоположны [Электронный ресурс] / А. Ханов // Syg.ma. – Режим доступа:http://syg.ma/@andrei-khanov/iskusstvo-i-vizualnaia-kultura-protivopolozhny.
Цитирование в научных статьях:
/1. «ТРАДЫЦЫІ І СУЧАСНЫ СТАН КУЛЬТУРЫ І МАСТАЦТВАЎ» Довгань А.В. (Украина, г. Киев) ВИЗУАЛИЗАЦИЯ СМЫСЛА В КОНТЕКСТЕ КУЛЬТУРЫ
/2. Довгань О.В., заступник директора Наукової бібліотеки Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв СМИСЛ З ПОЗИЦІЙ ПСИХОДЕЛІЗМУ
/3. Али К.А. Концептуальное представление мира в сознании человека (в контексте смысловой детерминанты) // Научный форум: Филология, искусствоведение и культурология: сб. ст. по материалам XIX междунар. науч.-практ. конф. — № 8(19). — М., Изд. «МЦНО», 2018. — С. 84-92.
/4. Kontynent europejski wobec wyzwań współczesności, Tom 3,
R. Kordonski, A. Kordonska, Ł. Muszyński (red.), Lwowski Uniwersytet Narodowy im. Iwana Franki, Lwów-Olsztyn 2018, 418 s.
/5. Kontynent europejski wobec wyzwań współczesności, Tom 3, R. Kordonski, A. Kordonska, Ł. Muszyński (red.), Lwowski Uniwersytet Narodowy im. Iwana Franki, Lwów-Olsztyn 2018, 418 s.
Научный форум: Филология, № 8(19), 2018 г. искусствоведение и культурология 92 15. Уфимцева Н.В. Языковое сознание: динамика и вариативность / Н.В. Уфимцева. – М.: Ин-т языкознания РАН, 2011. – 252 с. 16. Ханов А. Искусство и визуальная культура – противоположны: [Электронный ресурс] / А. Ханов // Syg.ma. – Электрон. данные. – Режим
Міністерство культури України Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв Інститут публічного управлiння та кадровоï полiтики Кафедра публiчного управлiння та гуманiтарних наук Інститут історії України Національної академії наук України Інститут культурології Національної академії мистецтв України МАТЕРІАЛИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ДРУГІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ПАМ’ЯТІ ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА О. І. ПУТРА 20 листопада 2016 р. Київ – 2017
https://nakkkim.edu.ua/images/biblioteka/Naukova_Robota/dovgan_problema_smusla_v_kulture.pdf
При этом наша - так называемая реальность - это просто не обнаружены симптомы неврозов - мир наших ошибочных представлений о жизни, которые подменяют сама жизнь.
УДК 130.2]:124.2 Довгань О. В., кандидат філологічних наук, провідний бібліограф Наукової бібліоте- ки Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ) ПРОБЛЕМА СМИСЛУ В КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ Головною особливістю людського буття, на нашу думку, є відносність (співвідносність) «Я» по відношенню до «Іншого», зазвичай останнє відбува- ється за посередництва культури, яка виступає формою (оболонкою) ідеї, що матеріалізується у фізичній площині. При цьому останню (культуру) можна по- зиціонувати як таку, що лімітується смислом, а точніше – низкою смислів, з якої вона (культура) складається. Тут варто зауважити, що, незважаючи на те, що кожен такий смисл взаємодіє з іншими, по суті він є атомізованим (відо- кремленим): його «фокус» розсіяний, а рецепція не інтенсифікована за одним каналом [4] – культурною полісистемою. 147 У цьому контексті культуру можна також розглядати як побічний про- дукт людської життєдіяльності, специфічну особливість психіки homo sapiens (людини розумної), яка репрезентується у потребі категоризації, синтезу тощо, остання виявляється, до прикладу, у мовній картині світу – реальності дифере- нційованої мовними одиницями, зміст якої вичленовується через їх семантику. Окрім того, для людської психіки є характерною така риса як фундаментальна помилка атрибуції, суть якої в тому, що людське «Я» схильне пояснювати вчи- нки «Іншого/Інших» власними особливостями, а свою поведінку – зовнішніми обставинами [1]. Відтак, культура постає своєрідним узагальненим утворенням, яка включає в себе можливі модифікації смислу в межах не одного «Я», а їх групи в цілому, тобто етносу. Таким чином, культура є формою смислу, природа якої виявляється через інтерферування (взаємонакладення) останнього, зокрема мовиться тут про низ- ку смислів що характеризуються подібністю семантики, у межах її інтенсифіка- ції задля його (смислу) узагальненості, тобто доступності, осягненості різними «Я». Отже, у випадку культури у контексті смислу ми маємо справу вже не з конкретною річчю/предметом, вміщеною у живий контекст, що блимає мілья- рдами зв’язків та відтінків, а з мертвонародженим знаком/позначуваним, який є корисним для спекулятивного маніпулювання елементом в заплутаному семан- тичному павутинні світу [7]. Також природним є те, що розвиток культури зумовлений конвертацією смислів, які у неї входять: так, контекст не є чимось незмінним, сталим тощо, функціонуючи на зразок відкритої системи, структура якої постійно змінюється під впливом зовнішніх умов. До прикладу, на сьогодні контекст все частіше за- лишається terra incognita (невідомою землею), «сліпим» зображенням певних знаків – подібно до сприйняття китайських ієрогліфів людиною, яка не володіє китайською письмовою мовою [6]. Останнє дає нам можливість зробити висно- вок про унаочнений характер актуальної комунікації, яка є основоположним елементом культури. Це пов’язано з тим, що вона (культура), у певному сенсі, є її (комунікації) репрезентантом, оскільки сама суть першої вимагає наявності другої. Так, картина – це певний синкретизм (поєднання) відомостей, наявних у суб’єкта, адже для сприйняття її смислу необхідним є певний базис знань щодо: колірної гами, фізичних законів матеріального світу, а також особливостей чут- тєвого досвіду особистості. Однак вищезазначене унаочнення базується на ін- ших механізмах: так, згідно з окресленою тенденцією, текстові повідомлення унаочнюються «смайликами», які часом можуть діаметрально змінити смисл, покладений у текстовому фрагменті; «пости» у соціальних мережах характери- зуються мультимедійною синкретичністю та інтермедіальними (міжмедіальни- ми) й інтертекстуальними (міжтекстовими) зв’язками: зображення + текст + композиція тощо, не кажучи про наявність численних гіперпосилань. Щодо вищезазначеного елементу, то він надзвичайно схожий з «ідеєю ре- чі» Платона, «натягнутою» на наше сприйняття, яка перешкоджає бачити уні- кальність конкретної речі/контексту – унікальність, в якій криється таємниця ноуменального (того, що можна осягнути розумом), «співвимірна» хіба що з та- 148 ємницею всередині самого сприймача («Я»), а відтак – такою, що робить мож- ливою її осягнення суб’єктом сприйняття [7]. При цьому наша – так звана реа- льність – це просто невиявлені симптоми неврозів – світ наших хибних уявлень про життя, які підміняють саме життя [5], тобто своєрідний симулякр («копія», яка не має оригіналу в реальності). Відмітимо, що зазвичай осягнення культури, як і смислів, відбувається за рахунок мови: це пов’язано з тим, що мовна свідомість базується, знову ж таки, на мовній реальності (на це, частково, ми вже звертали увагу). Як влучно за- уважив із цього приводу російський белетрист В. Пелєвін: того, для чого немає слова, для багатьох просто не існує. При цьому зрозумілим є те, що розуміння культури через мову потребує детального семантичного аналізу: так, недостат- ньо щось помітити у мові і вважати, що це дає нам ключ до розуміння культу- ри. Необхідно детально аналізувати значення мовних одиниць, тільки тоді можна проникнути в певні особливості культури, обслуговувані нею: так, пове- рхневий погляд на мову може призводити до зовнішньо непротирічливих один до одного висновків [3]. Особливо продуктивною у цьому плані ми вважаємо стилістику мови, оскільки вона деталізовано аналізує найменші відтінки смис- лу, що виражені особливими засобами мови: певними шарами лексики, автор- ською пунктуацією та орфографією тощо. В певному сенсі смисл може розглядатися як дія, але культурна: у такому розрізі його природа є когнітивною (пізнаннєвою). Відтак, окреслена когнітив- на дія є лише приводом, точкою відліку, головне – створення парадоксальної ситуації (реінтерпретація абсурду, тонка режисура інтелектуальної провока- ції), розтин смислового потенціалу нудоти як психічної протяжності, у якій «начеб-то» нічого не відбувається, що передбачає інший методологічний підхід й іншу техніку мислення, як в креації «твору мистецтва», так і в його рецеп- ції [7]. Для нас тут важливою є побічна згадка про такий складник полісистеми «форма/зміст» як смисл, точніше – абсурдний смисл, який багато хто вважає антиподом смислу: мовляв його семантика повністю знівельована. Зазначимо, що ми не згодні з таким поглядом, оскільки практика доводить, що абсурд – це уламки традиційного смислу, розташовані так, щоб дискредитувати традиційну логіку викладу, зміст один одного, приводячи нас до думки про нісенітність осмисленості. У цьому контексті цікавим є філософський експеримент американського філософа Р. Нозіка під назвою «Машина із виробництва особистого досвіду». Суть експерименту в тому, що існує машина, яка може забезпечити людину аб- солютно будь-якими переживаннями. Експеримент змушує нас задуматись, де межа між буттям і відчуттям буття, змушуючи усвідомити, що ми хочемо робити певні речі, а не просто отримувати відчуття того, що ми робимо» [2]. Таким чином, результат, як це не дивно, все ж таки не є самоціллю, адже шлях до нього призводить до розвитку «Я», а через нього й «Іншого/Інших». Так, текст, що бачиться індивідууму як «сліпе» зображення і в якого – для масової людини це очевидніше, ніж для когось іншого – немає оригіналу, – це текст як зображення-симулякр. Тобто нелінійний спосіб читання призводить до запере- 149 чення існування позначаючого і відсутності авторства. Раніше це стосувалося кінематографу: часто, знаючи прізвища акторів, не знали імен сценаристів, ре- жисерів, операторів й інших творців фільму [6]. Таким чином, смисл виступає градієнтом (вектором, який своїм напрямом вказує напрям найбільшого зрос- тання певної величини) культури, який забезпечує не тільки цілісність остан- ньої, але і її існування в цілому. Це пов’язано з тим, що культура є витвором «Я», яке вливається в «Іншого/Інших», реінтерпретуючись за посередництва мовної полісистеми, актуалізуючись через її «магічну» функцію. Література: 1. 12 самых частых когнитивных искажений : [электронный ресурс] // Клубер : клуб естествен- ного развития. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://www.cluber.com.ua/lifestyle/psihologiyalifestyle/2014/05/12-samyih-chastyih-kognitivnyih-iskazheniy/. 2. Кулик А. 10 мысленных экспериментов современной философии : [электронный ре- сурс] / А. Кулик // РР. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://www.rusrep.ru/article/2012/06/18/fylosofy. 3. Лемпицкий В. Сверточные нейросети : [электронный ресурс] / В. Лемпицкий // ПостНаука. – Электрон. данные. – Режим доступа: https://postnauka.ru/video/66872. 4. Гватари Ф. Общественное свободное радио : [электронный ресурс] / Ф. Гватари; пер. и ред. М. Лылов, Т. Данилевская // Syg.ma : платформа для публикации текстов о чело- веке, культурных явлениях и обществе. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://syg.ma/@microradio/fieliks-gvattari-obshchiestviennoie-svobodnoie-radio. 5. Ханов А. Время – шкала глупости : [электронный ресурс] / А. Ханов // Syg.ma : пла- тформа для публикации текстов о человеке, культурных явлениях и обществе. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://syg.ma/@andrei-khanov/vriemia-shkala-ghluposti. 6. Яковлева А. М. Клиповое мышление: текст как изображение-симулякр : [электрон- ный ресурс] / А. М. Яковлева // РОСИНФОРМКУЛЬТУРА : Российская система научно- информационного обеспечения культурной деятельности. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://infoculture.rsl.ru/NIKLib/althome/news/KVM_archive/articles/2014/02/2014-02_r_kvm-s7.pdf. 7. Daimi T. Концептуализм. Жизнь после философии : [электронный ресурс] / T. Daimi // Syg.ma : платформа для публикации текстов о человеке, культурных явлениях и обществе. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://syg.ma/@teymur-daimi/kontsieptualizm-zhiznposlie-filosofii.