Аида Джангирова
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
КАФЕДРА МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
на здобуття освітнього ступеня «магістр»
на тему:
«ІННОВАЦІЇ В РІШЕННІ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
НА ПРИКЛАДІ БЛОКЧЕЙН-АРТУ»
Виконала:
студентка 2 курсу
Джангірова Аїда Шаміліївна
ОС «магістр», група ММЕ-208
зі спеціальності 023 – образотворче мистецтво,
декоративне мистецтво, реставрація
Науквовий керівник:
кандидат мистецтвознавства, професор
Михальчук Вадим Володимирович
Рецензент:
Доктор мистецтвознавства, професор
Роготченко Олексій Олексійович
Допустити до захисту:
Протокол засідання кафедри
№ 6 від 13 грудня 2019 р.
Завідувач кафедри мистецтвознавчої експертизи
професор Карпов В. В.
Уперше з'явився цикл теоретичних узагальнень про блокчейн-арт. А також запропоновано перше визначення блокчейн-арту в роботах московського художника-концептуаліста Андрія Ханова.
А. Ханов справедливо відзначає той факт, що осмислити й охарактеризувати принципово нове явище – блокчейн-арт – завдання першопрохідця, оскільки всі теоретичні дослідження артпроцесів, відомі досі, осмислюють мистецтво в реальному світі, а блокчейн – світ віртуальний,
у якому вибудовуються нові системи взаємовідносин. Вказуючи про зупинку прогресу думки, А. Ханов вважає, що останні 50 років авангард людства
не шукає істини, а лише дає нові назви старим речам. Блокчейн же – «це нова концепція мислення. Її поява пов'язана з тим, що всі колишні філософії описували дооцифроване мислення дооцифрованої людини. Але люди повністю змінилися, стали по-іншому сприймати інформацію, мистецтво – і виникла необхідність у нових концепціях мислення, адекватних для людей цифрової епохи» (посилання).
Блокчейн-арт, за А. Хановим, це «нова постмодерністська філософія, нове ЛСД, нова мрія про свободу духу, новий концептуалізм і нова наративність. Новий спосіб вивільнити думку з клітки слів» (посилання). Художник пропонує ввести термін «дигімодернізм», який найбільш коректно відповідає філософії блокчейн-арту.
Існує кілька визначень блокчейн-арту, які часто суперечать одне одному. І всі вони мають право на існування, кожне по-своєму. Це абсолютно самостійні концепції, кожна з них здатна створити нове мистецтво, але сам блокчейн-арт – це щось інше. Це їх консенсус, за А. Хановим. Консенсус, про який мріяли «великі постмодерністи» (посилання).
Новацію блокчейн-арту А. Ханов бачить у новій надії і дає кілька визначень блокчейн-арту.
1.Нова технологічна платформа для реалізації високих філософських концепцій постмодернізму (континентальна Європа) і неопрагматизму (США і Велика Британія). Використання цієї технології як концепції арту і є блокчейн-артом.
2. У 2000-х роках справжня самоіронія – як переписування всіх словників – проржавіла сарказмом і цинізмом мовних ігор. І була забута. Текст помер. Постмодерністську іронію змінив дигімодерн, коли комфорт передачі інформації важливіший за гру слів і сам текст. Консенсус різних дискурсів був загублений.
За допомогою блокчейн-арту з'явилася нова можливість домовитися один з одним, зрозуміти, хто є люди. З'явилася надія на відродження високого постмодернізму і його мрії про щастя для всіх.
«Інакше, без такого консенсусу, блоки дискурсу – просто не з'єднуються в ланцюжки, їх клей – і є той самий постмодерний консенсус усіх дискурсів.
Ми робимо це заради звільнення думки з клітки слів. Щоб сказане стало більше ніж слова, як уже було в стародавній китайській поезії (Ло Бо, Цао Чжи).
І, домовившись між собою, спільно будуємо нове майбутнє, у якому буде щаслива кожна людина. Це є наша мета і це є наша мрія» (посилання).
3. Сама по собі розмова про блокчейн-арт є єдиною метою продовжувати його, тільки тому, що співрозмовники готові говорити та слухати один одного.
Таких тем, загальних для людей з різних країн і культур, не багато, і блокчейн-арт – одна з них.
«Блокчейн-арт надихає нас на розмови про нього самого, і таке вже було в історії людства, наприклад, у 1970-х роках Тімоті Лірі і Теренс МакКена надихнули нас розмовами про справжнє буття людини. Це натхнення стимулювало нам критичне мислення, яке розбудили психоделічні речовини, які в ті роки не були заборонені. Тепер заборонені. Вийшли з культури. Але залишилися артисти, які пам'ятають цю свободу. Ми просто були зобов'язані передати це відчуття свободи новим поколінням – новими метафорами.
І ось через півстоліття забутий психоделічний дискурс повернувся з новим криптоанархічним мисленням» (посилання).
4. «Нова крипто-психоделія 3241». Це насолода символом справжнього буття, як один край безодні – нерозуміння людьми один одного і розуміння причини своїх бажань – інший берег. Наприклад, художник насолоджується своїм пітчингом (пітчинг – термін кіно і технологій, усна презентація проекту або ідеї з метою пошуку фінансової підтримки) про новий символ мислення – блокчейн-арт, а глядач – надихається цим пітчингом, тому що починає краще розуміти самого себе, свої бажання – і так, за А. Хановим, виникає комунікація.
«Криптоанархізм як тип мислення існував ще в глибоку давнину. Даосизм, конфуціанство, астрологія й алхімія, учення Гермеса Трисмегіста, теорія досконалого силогізму Аристотеля, середньовічний концептуалізм, романтизм Йоганна Гете, американська семіотика. Безпредметна абстракція – це просто її метафора. Є, були й інші метафори» (ссылка).
5. Новий концепт, іншими словами, це новий символ мислення людини. А мистецтво робить символи зрозумілими.
І як будь-який попередній працюючий концепт блокчейн-арт зрозумілий тільки через його візуальну метафору – картину або перформанс.
Сам носій блокчейн-арту як носій концепт-арту не матеріальний.
«Що таке візуальна метафора блокчейн-арт? Це концептуальне переосмислення самої блокчейн-технології художником. Часто – це божевільна акція для непосвячених. Але – вражаюча. Повний обсешн, як було в мистецтві XIV століття» (ссылка).
Історію людини й історію мистецтва переглядали багато разів. Доречно згадати визначення історії людства як калейдоскоп дискурсів Жака Лакана та визначення мистецтва Річарда Рорті як «щось нам невідоме, що не має ніякої форми, але завдяки дивній естетичній привабливості обростає всілякими смислами, як одягом» (ссылка).
У розумінні А. Ханова, блокчейн-арт – це новий розділ, Євангеліє від комп'ютера. Якщо продовжити цю думку – це нова реальність, кордони якої визначити неможливо. У такому контексті топологія Ж. Лакана яскраво пояснює суперечливі й різноманітні визначення блокчейн-арту як мистецтва, що створює нові світи.
З точки зору Ж. Лакана, дійсність – три кільця Барромео, які перетинаються між собою так, що є частиною однієї цілої конструкції. За Ж. Лаканом, це метафора будови реальності та свідомості, між якими немає жодної межі. Перше кільце Барромео – це НІЩО, воно всередині всієї конструкції. Ніщо як основа європейського західного дискурсу, це НІЩО реальне. Друге кільце Барромео – СИМВОЛІЧНЕ. За Ж. Лаканом, це якась метафора, що не має ні початку, ні кінця. Це кільце Барромео найяскравіше представлене в несвідомому, у сновидіннях і застереженнях. Третє кільце Барромео – УЯВНЕ. Це застигле символічне. Це саме те, що на практиці зазвичай люди називають реальним, дійсністю. Але за Ж. Лаканом, дійсно реальне – це те, чого немає, це безодня НІЩО. «Життя полягає в символічній втечі від цієї безодні. А ось в уявному ця втеча застигає, тобто вона ще зберігає свій символічний характер, але вже намагається надати цьому ланцюжку символічного характеру якоїсь брехливої істини. Тобто загальмувати процес символізму, зафіксувати його. Тому що сновидіння завжди пластичне, завжди рідке, завжди змінюється, ніколи не застигає. У бадьорості ж ми маємо справу із застиглими об'єктами, які заснули» (посилання). Саме в уяві символ перестає бути символом.
Топос Ж. Лакана розвивали в подальшому французькі філософи Жиль Дельоз і П'єр-Фелікс Гваттарі, які обґрунтували ризому як одне з ключових понять постмодернізму та постструктуралізму. Ризома як протистояння лінійним структурам буття або мислення характерна для європейської культури, згідно з цією теорією.
Теорії Лакана, Дельоза, і Гваттарі дуже важливі для розуміння віртуальних світів, уявлення про моделі суспільства. На їх ученнях базується культурна рефлексія на тонкі межі між свідомістю й уявою. Можна припустити, що саме в цих ученнях знаходяться корені нового світу віртуальної реальності, що розвивається в блокчейн-технології. Реальні взаємовідносини між реальними людьми регулюють нереальні, віртуальні програми, породжуючи нові віртуальні форми взаємовідносин. Саме цю нову грань між двома світами й осмислює напрям блокчейн-арт.
Отже, блокчейн-арт уперше був згаданий 2016 року – і з того моменту осмислення цього нового явища відбувається стрімко. До нього зростає інтерес з боку всіх учасників артпроцесу: художників, галеристів, кураторів, теоретиків генеративного мистецтва, артдилерів, великих аукціонів, організаторів великих міжнародних мистецьких ярмарків. З'явилася перша книга про практичну сторону блокчейн-арту, а також теоретична праця –монографія зі спробою дати визначення новому мисленню. «Artists, rethinking blockchain” («Художники переосмислюють блокчейн»). Стверджується думка про появу нового дискурсу або нових дискурсів, що взаємодіють між собою. Наявні визначення блокчейн-арту принципово відрізняються один від одного, виявляючи різноманіття його концепції. Також блокчейн-арт розглядають як нове Євангеліє від комп'ютера, згідно з яким думка – більше дискурсу. І в такому випадку наскельний живопис свідчить про те, що ми самі укладаємо свою думку в клітку слів.
Блокчейн-арт – це новий виток концептуалізму, криптоконцептуалізм.
Поза дослідженнями залишилися питання про блокчейн-кітч, блокчейн-дизайн, блокчейн-софізм, блокчейн-колаборацію, блокчейн-рабство духу і про світ буденності. Усе це теж частина блокчейн-арту.
Блокчейн-арт – це медіа, які досліджують тонкі грані між реальними і віртуальними світами в технології блокчейну.
Впервые появился цикл теоретических обобщений о блокчейн-арт. А также предложено первое определение блокчейн-арта в работах московского художника-концептуалиста Андрея Ханова.
А. Ханов справедливо отмечает тот факт, что осмыслить и охарактеризовать принципиально новое явление - блокчейн-арт - задача первопроходца, поскольку все теоретические исследования артпроцесив, известные до сих пор, осмысливают искусство в реальном мире, а блокчейн - мир виртуальный,
в котором выстраиваются новые системы взаимоотношений. Указывая об остановке прогресса мысли, А. Ханов считает, что последние 50 лет авангард человечества
не ищет истины, а лишь дает новые названия старым вещам. Блокчейн же - «это новая концепция мышления. Ее появление связано с тем, что все бывшие философии описывали дооцифроване мышления дооцифрованои человека. Но люди полностью изменились, стали по-другому воспринимать информацию, искусство - и возникла необходимость в новых концепциях мышления, адекватных для людей цифровой эпохи »(ссылка).
Блокчейн-арт, по А. Хановым, это «новая постмодернистская философия, новое ЛСД, новая мечта о свободе духа, новый концептуализм и новая нарративность. Новый способ высвободить мнение по клетки слов »(ссылка). Художник предлагает ввести термин «дигимодернизм», который наиболее корректно отвечает философии блокчейн-арта.
Существует несколько определений блокчейн-арта, которые часто противоречат друг другу. И все они имеют право на существование, каждое по-своему. Это абсолютно самостоятельные концепции, каждая из них способна создать новое искусство, но сам блокчейн-арт - это нечто другое. Это их консенсус, по А. Хановым. Консенсус, о котором мечтали «большие постмодернисты» (ссылка).
Новацию блокчейн-арта А. Ханов видит в новой надежды и дает несколько определений блокчейн-арта.
1. Новые технологическая платформа для реализации высоких философских концепций постмодернизма (континентальная Европа) и неопрагматизму (США и Великобритания). Использование этой технологии как концепции арта и является блокчейн-артом.
2. В 2000-х годах настоящая самоирония - как переписывание всех словарей - проржавела сарказмом и цинизмом языковых игр. И была забыта. Текст умер. Постмодернистскую иронию изменил дигимодерн, когда комфорт передачи информации важнее игру слов и сам текст. Консенсус различных дискурсов был утерян.
С помощью блокчейн-арта появилась новая возможность договориться друг с другом, понять, кто есть люди. Появилась надежда на возрождение высокого постмодернизма и его мечты о счастье для всех.
«Иначе, без такого консенсуса, блоки дискурса - просто не соединяются в цепочки, их клей - и есть тот самый постмодернистский консенсус всех дискурсов.
Мы делаем это ради освобождения мысли из клетки слов. Чтобы сказанное стало больше слов, как уже было в древней китайской поэзии (Ло Так, Цао Чжи).
И, договорившись между собой, совместно строим новое будущее, в котором будет счастлива каждый человек. Это наша цель и это наша мечта »(ссылка).
3. Сама по себе разговор о блокчейн-арт является целью продолжать его, только потому, что собеседники готовы говорить и слушать друг друга.
Таких тем, общих для людей из разных стран и культур, не много, и блокчейн-арт - одна из них.
«Блокчейн-арт вдохновляет нас на разговоры о нем самом, и такое уже было в истории человечества, например, в 1970-х годах Тимоти Лири и Теренс МакКена вдохновили нас разговорами о подлинное бытие человека. Это вдохновение стимулировало нам критическое мышление, которое разбудили психоделические вещества, которые в те годы не были запрещены. Теперь запрещены. Вышли из культуры. Но остались артисты, которые помнят эту свободу. Мы просто обязаны передать это ощущение свободы новым поколением - новыми метафорами.
И вот спустя полвека забыт психоделический дискурс вернулся с новым криптоанархичним мышлением »(ссылка).
4. «Новая крипто-психоделия 3241». Это наслаждение символом подлинного бытия, как один край бездны - непонимание людьми друг друга и понимания причины своих желаний - другой берег. Например, художник наслаждается своим питчингом (питчинг - срок кино и технологий, устная презентация проекта или идеи с целью поиска финансовой поддержки) о новом символ мышления - блокчейн-арт, а зритель - вдохновляется этим питчингом, потому что начинает лучше понимать самого себя, свои желание - и так, по А. Хановым, возникает коммуникация.
«Криптоанархизм как тип мышления существовал еще в глубокой древности. Даосизм, конфуцианство, астрология и алхимия, учение Гермеса Трисмегиста, теория совершенного силлогизма Аристотеля, средневековый концептуализм, романтизм Иоганна Гете, американская семиотика. Беспредметная абстракция - это просто ее метафора. Есть, были и другие метафоры »(ссылка).
5. Новый концепт, то есть, это новый символ мышления человека. А искусство делает символы понятными.
И как любой предыдущий работающий концепт блокчейн-арт понятен только из-за его визуальную метафору - картину или перформанс.
Сам носитель блокчейн-арта как носитель концепт-арта не материальный.
«Что такое визуальная метафора блокчейн-арт? Это концептуальное переосмысление самой блокчейн-технологии художником. Часто - это безумная акция для непосвященных. Но - впечатляющая. Полный обсешн, как было в искусстве XIV века »(ссылка).
Историю человека и истории искусства обращались много раз. Уместно вспомнить определение истории человечества как калейдоскоп дискурсов Жака Лакана и определения искусства Ричарда Рорти как «что-то нам неизвестно, не имеет никакой формы, но благодаря странной эстетической привлекательности обрастает всевозможными смыслами, как одеждой» (ссылка).
В понимании А. Ханова, блокчейн-арт - это новый раздел, Евангелие от компьютера. Если продолжить эту мысль - это новая реальность, границы которой определить невозможно. В таком контексте топология Ж.Лакана ярко объясняет противоречивые и разнообразные определения блокчейн-арта как искусства, создает новые миры.
С точки зрения Ж. Лакана, действительность - три кольца Барромео, которые пересекаются между собой так, что является частью одной целой конструкции. По Ж. Лакана, это метафора строения реальности и сознания, между которыми нет никакого предела. Первое кольцо Барромео - это НИЧТО, оно внутри всей конструкции. Ничто как основа европейского западного дискурса, это НИЧТО реально. Второе кольцо Барромео - символично. По Ж. Лакана, это какая-то метафора, не имеет ни начала, ни конца. Это кольцо Барромео ярко представлено в бессознательном, в сновидениях и оговорках. Третье кольцо Барромео - мнимая. Это застывшее символическое. Это именно то, что на практике обычно люди называют реальным, действительностью. Но по Ж. Лакана, действительно реальное - это то, чего нет, это бездна НИЧТО. «Жизнь состоит в символической побега от этой бездны. А вот в воображаемом это бегство застывает, то есть она еще сохраняет свой символический характер, но уже пытается придать этому цепочке символический характер какой-то лживой истины. То есть затормозить процесс символизма, зафиксировать его. Потому что сновидения всегда пластичное, всегда жидкое, всегда меняется, никогда не застывает. В бодрости мы имеем дело с застывшими объектами, которые заснули »(ссылка). Именно в воображении символ перестает быть символом.
Топос Ж.Лакана развивали в дальнейшем французские философы Жиль Делез и Пьер-Феликс Гваттари, которые обосновали ризома как одно из ключевых понятий постмодернизма и постструктурализма. Ризома как противостояние линейным структурам бытия или мышления характерна для европейской культуры, согласно этой теории.
Теории Лакана, Делеза и Гваттари очень важны для понимания виртуальных миров, представление о модели общества. На их учениях базируется культурная рефлексия на тонкие грани между сознанием и воображением. Можно предположить, что именно в этих учениях находятся корни нового мира виртуальной реальности, развивающейся в блокчейн-технологии. Реальные взаимоотношения между реальными людьми регулируют нереальны, виртуальные программы, порождая новые виртуальные формы взаимоотношений. Именно эту новую грань между двумя мирами и осмысливает направление блокчейн-арт.
Итак, блокчейн-арт впервые был упомянут 2016 года - и с того момента осмысления этого нового явления происходит быстро. К нему растет интерес со стороны всех участников артпроцесу: художников, галеристов, кураторов, теоретиков генеративного искусства, артдилеру, крупных аукционов, организаторов крупных международных художественных ярмарок. Появилась первая книга о практической стороне блокчейн-арта, а также теоретический труд -монография с попыткой дать определение новому мышлению. «Artists, rethinking blockchain" ( "Художники переосмысливают блокчейн»). Утверждается мысль о появлении нового дискурса или новых дискурсов, которые взаимодействуют между собой. Имеющиеся определения блокчейн-арта принципиально отличаются друг от друга, проявляя многообразие его концепции. Также блокчейн-арт рассматривают как новое Евангелие от компьютера, согласно которому мысль - больше дискурса. И в таком случае наскальная живопись свидетельствует о том, что мы сами заключаем свое мнение в клетку слов.
Блокчейн-арт - это новый виток концептуализма, криптоконцептуализм.
Вне исследованиями остались вопросы о блокчейн-китч, блокчейн-дизайн, блокчейн-софизм, блокчейн-коллаборации, блокчейн рабство духа и о мире обыденности. Все это тоже часть блокчейн-арта.
Блокчейн-арт - это медиа, которые исследуют тонкие грани между реальными и виртуальными мирами в технологии блокчейну.
У розумінні А. Ханова, блокчейн-арт – це новий розділ, Євангеліє від комп'ютера. Якщо продовжити цю думку – це нова реальність, кордони якої визначити неможливо. У такому контексті топологія Ж. Лакана яскраво пояснює суперечливі й різноманітні визначення блокчейн-арту як мистецтва, що створює нові світи.
В понимании А. Ханова, блокчейн-арт - это новый раздел, Евангелие от компьютера. Если продолжить эту мысль - это новая реальность, границы которой определить невозможно. В таком контексте топология Ж.Лакана ярко объясняет противоречивые и разнообразные определения блокчейн-арта как искусства, создает новые миры.
Провідні лектори зробили доповіді про тренди в сучасному мистецтві, про сценарії розвитку економіки в суспільстві, про сингулярності як основний тренд трансгуманістичних процесів, про політичну карту в проекції до технологічних змін суспільства, питання гендеру в майбутньому суспільстві, блокчейн-технології. Після освоєння основних програм для роботи в шоломах віртуальної реальності всі учасники хакатону, розбившись на пари, створювали свою роботу. У підсумку з'явилися 15 відеосюжетів на різні футурологічні теми. Усі окремі сюжети були об'єднані в один фільм у віртуальній реальності, де кожна з робіт як один блок блокчейну приєднувалася до іншої роботи.
Кожна ідея роботи й самі створені сюжети у віртуальній реальності захищалися на пітчингах перед учасниками V Київського міжнародного економічного форуму. Фільм під назвою «Нульовий блок» було презентовано на екрані в головному залі Економічного форуму під час офіційної сесії закриття.
Ідея назви «Нульовий блок» прийшла від роботи львівської художниці Катерини Гай і московського художника Андрія Ханова, у яких під час творчого процесу комп'ютер дав збій і стер всю попередню роботу, вивівши на екран величезний знак питання, що блукав у невпізнаних світах. Цей елемент, який з'явився, став тим нульовим блоком, якого бракувало в загальному ланцюжку сюжетів.
Ланцюг сюжетних блоків знаходяться між собою в ризомних, не ієрархічних взаємозв'язках. Послідовність блоків може бути довільною, це не впливає на цілісне сприйняття фільму про майбутнє трансгуманістичного суспільства. Кожен сюжет виконаний у тій художній техніці, у якій самі художники працюють у реальному аналоговому світі. Такий новий досвід дав нові можливості для кольору, обсягу, пропорцій, перспективи та вимірювань. У віртуальній реальності можна намальований об'єкт обертати, збільшити, віддалити від себе, навпаки, зменшити, і навіть опинитися всередині свого твору. Робота у віртуальній реальності втратила свою ауру, авторство (бо в проекті малюнок виконували два учасники), унікальність, оскільки її можна скопіювати тощо.
Ведущие лекторы сделали доклады о трендах в современном искусстве, о сценариях развития экономики в обществе, о сингулярности как основной тренд трансгуманистичних процессов, о политической карту в проекции к технологическим изменениям общества, вопросы гендера в будущем обществе, блокчейн-технологии. После освоения основных программ для работы в шлемах виртуальной реальности все участники хакатонов, разбившись на пары, создавали свою работу. В итоге появились 15 видеосюжетов на различные футурологические темы. Все отдельные сюжеты были объединены в один фильм в виртуальной реальности, где каждая из работ как один блок блокчейну присоединялась к другой работе.
Каждая идея работы и сами созданы сюжеты в виртуальной реальности защищались на питчинг перед участниками V Киевского международного экономического форума. Фильм под названием «Нулевой блок» были представлены на экране в главном зале Экономического форума во время официальной сессии закрытия.
Идея названия «Нулевой блок» пришла от работы львовской художницы Екатерины Гай и московского художника Андрея Ханова, в которых во время творческого процесса компьютер дал сбой и стер всю предварительную работу, выведя на экран огромный знак вопроса, блуждал в неопознанных мирах. Этот элемент, который появился, стал тем нулевым блоком, которого не хватало в общей цепи сюжетов.
Цепь сюжетных блоков находятся между собой в ризомних, а не иерархических взаимосвязях. Последовательность блоков может быть произвольной, это не влияет на целостное восприятие фильма о будущем трансгуманистичного общества. Каждый сюжет выполнен в той художественной технике, в которой сами художники работают в реальном аналоговом мире. Такой новый опыт дал новые возможности для цвета, объема, пропорций, перспективы и измерений. В виртуальной реальности можно нарисованный объект вращать, увеличить, удалить от себя, наоборот, уменьшить, и даже оказаться внутри своего произведения. Работа в виртуальной реальности потеряла свою ауру, авторство (так в проекте рисунок выполняли два участника), уникальность, поскольку ее можно скопировать и тому подобное.