Тема уроку. Ніна Бічуя. Життя і творчість письменниці.Повість "Шпага Славка Беркути" - твір про школу, проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей. Особливості композиції твору. Проблема особистості в сучасному світі.
Підручник "Українська література", автор Олександр Авраменко, 2016 р.
Виконати завдання: записати в зошиті дату, тему уроку;
ознайомитися з біографією Ніни Бічуї (с.142)
прочитати уривки з повісті ( с. 142-153)
завдання 1-3, 12 (письмово), завдання 4-11 (усно), с.153-154
Письмові завдання записати в зошит.
Допоміжні матеріали
Композиція художнього твору
Композиція — побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції — поділ твору на частини і внутрішні — групування і розстановку персонажів. Іноді в значенні композиції вживається термін архітектоніка.
Сюжет — система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів.
Класичний сюжет має такі елементи:
експозиція — вихідні відомості про героїв, які вмотивовують їхню поведінку в умовах конфлікту;
зав’язка — подія, що кладе початок конфлікту;
кульмінація — найвищий момент у розвитку дії;
розв’язка — подія, що розв’язує конфлікт;
· епілог — повідомлення про події після розв’язки.
Великий епічний твір звичайно має кілька сюжетних ліній. У ліричних творах основу сюжету становить розвиток думки або почуття за схемою градації. Кульмінацією в таких творах є кінець вірша, де робиться висновок.
Експозиція — один з елементів сюжету твору, первісні відомості про героїв, які мотивують їхню поведінку при виникненні конфлікту.
Зав’язка — елемент сюжету, наступний після експозиції, — подія, що кладе початок конфлікту.
Кульмінація — елемент сюжету, найвищий момент у розвитку дії. Після кульмінації настає розв’язка. У великих багатосюжетних творах буває кілька кульмінацій.
Розв’язка — елемент сюжету, подія, яка розв’язує конфлікт.
Пролог — вступна частина в структурі твору, в якій автор знайомить читача з подіями, покладеними в основу сюжету, чи зі своїми роздумами щодо них.
Епілог — один з елементів сюжету, заключна частина твору, де розповідається про події, що відбулися після розв’язки. Як правило, автор подає її під відповідною назвою.
Ліричний відступ — форма авторської мови, позасюжетний елемент композиції, коли автор відступає від сюжетної оповіді і висловлює свої думки, почуття, настрої, пов’язані із зображуваним у творі.
Крім сюжету, в композиції твору існують ще й так звані позасюжетні елементи, які часто бувають не менш , а то і більш важливі, ніж сам сюжет.
Якщо сюжет твору — це динамічна сторона його композиції, то позасюжетні елементи — статична; позасюжетними називаються такі елементи, що не просувають дії вперед, під час яких нічого не трапляється, а герої залишаються в колишніх положеннях (опис, авторські відступи, вставні епізоди (інакше їх називають ще вставними новелами або вставними сюжетами)
Робота за картками
Картка № 1
1. Дослідіть, про що свідчать розмаїття уподобань батька Славка Беркути. Як це його характеризує? Відповідь узагальніть.
2. Чому, на вашу думку, Славко Беркута своє захоплення маминими статтями ототожнював із уроками Антона Дмитровича? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст твору.
3. Славко Беркута в магазині замість масла купив:
А шпагу для фехтування; Б жувальну гумку;
В альбом для малювання; Г книжку про Африку.
Картка № 2
1. За яких обставин, на ваш погляд, механік з аеропорту Комарин намагався виправдатися перед Славком про свою непричетність до загибелі пілота Євгена Павловича? Відповідь обґрунтуйте.
2. Прокоментуйте, у чому, на думку батька Славка, полягає суть максимального навантаження. Як за допомогою цього параметру можна виміряти характер і людську силу? Своє спостереження обґрунтуйте.
3. Удома тривалий час кепкували зі Славка, оскільки він:
А майже ніколи не дивився телевізор;
Б заповзявся сконструювати машинку для навчання під час сну;
В не зміг намалювати літака;
Г неправильно пришив ґудзик до рукава своєї сорочки.
Картка № 3
1. Доведіть або спростуйте думку Славка, про те, що «події не раз важать більше, ніж час». Що змусило героя дійти до такого висновку? Власні припущення умотивуйте.
2. З чим, на ваш погляд, пов’язане рішення Славка віднести пораненого птаха до Надії Григорівни, а не звернути на нього увагу, як це зробив Юлько? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на текст твору та приклади з власного життя.
3. Після закінчення вистави Юлько хотів подарувати Лілі:
завдання 1-3, (письмово), завдання 4-12(усно), с.153-154
Письмові завдання записати в зошит.
Допоміжні матеріали
Послухайте аудіокнигу або прочитайте повіть Ніни Бічуї "Шпага Славка Беркути" за посиланням https://knigavuhe.ru/book/shpaga-slavka-berkuti/
Орієнтований план характеристики образу персонажа
Вступ. Місце персонажа в системі образів твору
Основна частина. Характеристика персонажа як певного соціального типу
1) Соціальне і матеріальне становище
2) Зовнішній вигляд
3) Своєрідність світосприйняття і світогляду, коло розумових інтересів, здібностей і звичок;
а) характер діяльності і основних життєвих поривань;
б) вплив на оточення (основна сфера, види і типи дії);
4) Область відчуттів:
а) тип ставлення до оточення;
б) особливості внутрішніх переживань;
5) Авторське ставлення до персонажа
6) Риси особистості героя, які проявляються у творі:
а) за допомогою портрета;
б) в авторській характеристиці;
в) через характеристику інших дійових осіб;
г) за допомогою передісторії або біографії;
д) через ланцюг вчинків;
є) у мовній характеристиці;
ж) через «сусідство з іншими персонажами»;
з) під впливом навколишнього оточення.
Висновок. Яка суспільна проблема привела автора до створення цього образу?
Асоціативний портрет персонажа
С — справедливий, сильний;
л — люб’язний, людяний;
а — авторитетний;
в — витриманий, волелюбний;
к — кмітливий;
о — обізнаний;
Б — блідий;
е — емоційний;
р — рішучий;
к — комунікабельний;
у — унікальний;
т — товариський;
а — активний
Ю — юний;
л — ледачий;
ь
к — культурний;
о — обізнаний, обдарований;
В — волелюбний;
а — акумулює заздрість;
щ — щирий;
у — унікальний;
к — кмітливий
Л — легковажна;
і — ініціативна;
л — лірична;
я — яскрава;
Т — талановита;
е — емоційна;
с — самовпевнена;
л — людяна;
ю — юна;
к — кумедна
С — слабосилий;
т — «темний», тужливий;
е — емоційний;
ф — флегматичний;
к — категоричний;
о — обізнаний.
В — виснажений;
у — упертий;
с — спостережливий, самостійний
Робота за картками
Картка № 1
1. Як ви вважаєте, чи можна виправдати самокритичність Славка Беркути стосовно його битви з Юльком, хоча однокласник жодного разу не тримав шпаги в руках? Власну точку зору обґрунтуйте.
2. Висловіть власні припущення щодо того, що відчував Славко Беркута, коли його звинуватили у незбереженні честі школи? Чому герой не намагався виправдатися? Відповідь обґрунтуйте.
3. Довівши факт безвинності Славка Беркути, жінка звернулася до підсудного і попрохала його:
А у майбутньому уникати конфлікту з будь-ким;
Б не демонструвати зверхність і амбітність;
В не втрачати почуття гумору;
Г простити тому, хто завдав йому неприємностей.
Картка № 2
1. У чому, на ваш погляд, Юлько прагнув бачити в цьому виключно незвичайне? Наведіть переконливі аргументи, опираючись на власні припущення та факти з життя.
2. Дослідіть причини того, що Ващук відверто продемонстрував Славку свою ненависть до нього, виявив бажання не бачити більше однокласника. Свої спостереження узагальнив, стисло їх умотивуйте.
3. Під час суду Юльку Ващуку було так соромно, що він:
А хотів зробитись маленьким;
Б спробував непомітно залишити залу;
В почервонів як маків цвіт;
Г ледве не заплакав.
Картка № 3
1. Чому зустріч Славка з тренером була для хлопця, з одного боку, несподіваною, а з іншого — неприємністю? Наведіть переконливі аргументи.
2. Чи можна вважати запрошення Андрія Степановича продовжувати відвідувати Беркуті тренування фактом прощення? Своєрідним примиренням. Відповідь умотивуйте.
3. Укажіть художній засіб, влучно використаний Н. Бічуєю у фразі: «Вулиця дихає, вулиця — розтулена долоня міста.