Поради та рекомендації батькам від практичного психолога Путивльського ліцею №2

Дитина виростає такою, якою вона може вирости внаслідок її природних особливостей, оточення, поточної ситуації. Завдання батьків — створити виховне середовище, найбільш сприятливе для розкриття і розвитку закладених у дитині потенцій.

Таким чином, ми можемо сформулювати основні завдання батьківського виховання:

• розвиток талантів дитини;

• навчання взаємодії — соціалізація;

• моральне виховання: життєві цінності, базові принципи самови­яву;

• формування навичок саморегуляції і регуляції (управління) влас­ною життєвою ситуацією.

Щоб реалізувати поставлені завдання, батькам необхідно:

• розуміти психологічні особливості своєї дитини;

• знати і враховувати особливості вікового розвитку;

• чітко усвідомлювати, яку «модель соціалізації» вони дитині при­щеплюють;

• усвідомлювати, за якими принципами відбувається сімейна взає­модія;

• прогнозувати, які наслідки може мати їхній педагогічний вплив.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини.

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.

3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді ди­тина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.

5. Будьте терплячими Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.

6. Будьте послідовними у своїх вимогах, пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для вико­нання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовність.

7. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».

9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.

10. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

11. Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.

12. Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.