Володимир Володимирович Чаплінський народився у Сєвєроморську Мурманської області в Росії 13 січня 1970 року в родині військовослужбовців. Після закінчення школи у 1986 році переїхав на Україну.
Закінчив Нетішинське професійно-технічне училище за спеціальністю електромонтер з обладнання. Після служби в Радянській армії у 1990 році розпочав трудову діяльність на Київському картонно-паперовому комбінаті.
Разом з дружиною Світланою виховували сина Володимира і доньку Віолетту. Вів активний спосіб життя: любив спорт і подорожі, захоплювався автомобільним спортом. Любив життя, свою родину, свою Батьківщину.
Мав загострене почуття справедливості. Йому не було байдуже, якою буде його країна. Бачачи, як Україну обсідає безкарне зло, він не міг відсиджуватися у своєму спокійному і тихому кутку. Він повторював: «Я не раб у своїй країні». І позиція вільної людини проявлялася у кожному його вчинку. Ця позиція не дозволяла проходити повз неправду, насильство, приниження. Тому з першого дня був на Майдані Гідності, у першій сотні його Самооборони. В усі вирішальні дні Майдану він був на передовій. Як і того трагічного 20 лютого, коли на Інститутській снайпери холоднокровно розстрілювали беззбройних майданівців, які своїми тілами хотіли прикрити українську свободу, яка народжувалася у ті криваві зимові дні. Серед тих, хто у складі Небесної Сотні поклав своє життя на вівтар української революції Гідності, був і обухівець Володимир Чаплінський. Слава Герою!