Каплуненко Микола Федорович

Народився 24 лютого 1925 року в с. Малі Дмитровичі на Обухівщині в селянській сім'ї.

Закінчив початкову школу у с. Малі Дмитровичі. Потім навчався у середній школі в с.Великі Дмитровичі, де в 1941 році закінчив 9 клас. В липні 1941 року евакуйований в Донецьку область, де працював в колгоспі с. Христище. З 1942 по листопад 1943 року знаходився на окупованій німцями території в с.Малі Дмитровичі, займався сільским господарством.

Після визволення села від німецько-фашистських військ у листопаді 1943-го, Миколу Каплуненка мобілізували до Червоної Армії в 239 с.п. 136 к.с.д. Пройшов воєнними шляхами від рядового до командира стрілецького відділення. Був тяжко поранений. За бойові заслуги нагороджений орденами "Богдана Хмельницького III ступеня", "Червоної Зірки" та медалями. Після одужання ще деякий час продовжував служити у військах Червоної Армії, дислокованих на території Німеччини.

Демобілізувавшись з лав Радянської Армії, Микола Федорович не пориває зв'язків    зі    своїми    побратимами ветеранами    136-ї    Київської Червонопрапорної орденів Суворова і Богдана Хмельницького стрілецької дивізії, яка визволяла Обухів у листопаді 1943-го. В 1950 році працює на Київській копіювальній фабриці та навчається в 10 класі 2-ї залізничної школи робітничої молоді.

У 1956 році закінчує навчання у Київському лісогосподарському інституті (див.примітку автора)  за спеціальністю "Інженер лісового господарства". В 1956-58 рр. працює за фахом на виробництві та переходить на роботу в Центральний республіканський ботанічний сад АН України. Закінчив аспірантуру, захистив кандидатську десертацію, заступник директора Ботанічного саду на науковій роботі. Підготував понад 90 наукових праць та монографію "Інтродукція дубів на Україну".  З  1988 року на пенсії за віком.

На громадських засадах працював секретарем ради ветеранів 136 Київської стрілецької дивізії та головою правління фонду соцзахисту ветеранів 136 СД.

Фото із книги

За заслуги перед Україною, за участь у визволенні Обухова від німецько-фашистських загарбників йому присвоєно звання Почесного громадянина міста.

Від автора. У 1954 р. Київський сільськогосподарський інститут було об’єднано з Українським лісогосподарським інститутом в єдиний навчальний заклад — Українську ордена Трудового Червоного прапора сільськогосподарську академію. Тому доцільніше було б писати, що навчався в  Київському лісогосподарському інституті, а закінчив навчання в Українській сільськогосподарській академії. Ще раніше у 1930 р. Український лісотехнічний інститут було реорганізовано у Київський лісогосподарський інститут. Тому в різних джерелах можуть бути записаними різні виші.