Косенко Катерина Володимирівна

Обухівчанка Катерина Косенко народилася 1986 року в родині інженерів Володимира та Лариси Косенків. Після закінчення у 2003 році Обухівеької ЗОШ №3 стала студенткою факультету міжнародної економіки і менеджменту Національного економічного університету. Саме в університеті почала займатись ритмічною гімнастикою, а через кілька місяців вирішила зайнятись фітнесом.

Чи знає спорт ще такі рекордні терміни в проходженні його сходинок від нульової до вершини - невідомо. А от те, що Катерина Косенко за два з половиною роки пройшла від початків до третього місця на чемпіонаті світу - це факт. Як відзначає її тренер М. Дудко, її стремління, працелюбність і воля не могли не увінчатись перемогою. Катерина довела, що вона особистість і завжди досягає наміченого.

Не без складнощів був її шлях   і на чемпіонат світу в Лас-Вегасі, у якому вона представляла Україну. Допомогли нашій землячці Обухівський та Український міські голови В.Мельник та П.Козирєв.

Незважаючи на молодий вік, Катерина Косенко довела, що вона гідно представляє Україну і наше рідне місто у світі, чим заслужила звання "Почесного громадянина Обухова" в 2006 році.

Українська фітнесістка Катерина Косенко, досягнувши високих результатів в фітнесі, зробила перерву в кар'єрі, а потім знову повернулася на сцену. У сезоні 2013 року її могли спостерігати на українських національних турнірах IFBB.

ЗАЛІЗНИЙ СВІТ (15.07.2014): Катерино, розкажіть нам про те, як будувалася Ваша спортивна кар'єра.

Катерина Косенко:

Спортивна кар'єра почалася близько десяти років тому, в студентські часи. Я вчилася в КНЕУ (в народі - НарХоз) на факультеті міжнародної економіки. Доля звела мене тоді з хорошими тренерами, і я вирішила спробувати себе в фітнесі. Перший виступ на чемпіонаті України визначило моє майбутнє на найближчі 5 років. Здавалося б, 12-е (або 14-е - точно не пам'ятаю) місце на "Україні" не повинно було мотивувати, але тоді я вирішила, що повинна бути першою. Рік наполегливої ​​праці, і я в призах. Ще півроку - чемпіонка України і Києва незмінно кілька років поспіль. Далі чемпіонат світу в Лас-Вегасі (за версією IFSB), де я взяла бронзу. Це був 2003 год. Тоді вперше за 25 років змагань українки взяли 1-е і 3-е місця. Ще одні змагання в Лас-Вегасі, на цей раз 5-е місце. І я вирішила закінчити кар'єру. Пішла працювати за фахом, вийшла заміж, народила дитину ...

Все б добре, але колишніх спортсменів не буває. І я вирішила повернутися у великий спорт. Допоміг мені в цьому прекрасний тренер Олександр Яцюк.

З. С .: Поділіться враженнями про минулому сезону і планами на майбутнє.

К. К .: Враження різні: від позитивних до глибоко негативних ... Формою своєю задоволена, є куди рости, але для рівня України більш ніж достатньо. З негативних - суддівство приголомшило своєю необ'єктивністю. Як можна пояснити 5-е місце на "Києві", а потім 3-е на "Україні" з різницею в тиждень і майже тими ж учасницями (чемпіонка Києва на "Україні" мені програла), хто бачив змагання, розуміють, про що я . Щодо планів на майбутнє - готуюся на осінь, там планується багато турнірів. Сподіваюсь все вийде!