А ви знаєте що...?

Німецький письменник-пацифіст Е.М.Ремарк, якому у червні 2013 року виповнюється 115 років від дня народження, у 18 років записався добровольцем і пішов на фронт, як і тисячі хлопців, які виховувалится на думці про виняткове призначення Німеччини і возвеличування воєнного обов’язку. Вони уважнo слухали наставників, а коли потрапили на фронт — зрозуміли, що це найбільше пекло, яке тільки може бути, і вийшли з війни «втраченим поколіням». Про свій фронтовий досвід та про товаришів по зброї письменник розповів у романі «На західному фронті без змін» . Він написав цей твір десять років по війні, у 1927–му. Рядки просто лилися на папір. «Цей роман писався сам», — згадував потім письменник. Роман приніс Ремарку світову славу і зробив на все життя вигнанцем з батьківщини. У 1933 році, перед тим, як Націонал-соціалістична партія під проводом Гітлера остаточно прийшли до влади, Ремарк одержує дружню записку: «Негайно забирайтеся з Німеччини». Він розуміє загрозу i виїздить у Швейцарію. В Німеччині влаштовують привселюдне спалення його книг. До смерті Ремарк прожив у еміграції. У своїх романах Ремарк пише не тільки про людину на війні. Романи «Три товариша», «Тріумфальна арка», «Возлюби ближнього свого» – це світ справжніх чоловіків і чоловічих інтересів, світ чарівних і впевнених жінок, світ справжньої чоловічої дружби і яскравого-як вогонь, і так само короткого кохання. Всі згадувані твори письменника є у фонді бібліотеки.

Український письменник Олесь Гончар, 95-річчя від дня народження якого відзначається у квітні 2013 року, вже у 13 років почав заробляти гроші, дописуючи до газети статті. А у 1941 р. добровольцем пішов на фронт, хоча й мав відстрочку від призову в армію до закінчення університету. Драматичні події війни він згодом опише у своїх романах “Людина і зброя”. «Прапороносці», "Циклон". У 1985 р. окремою книгою вийдуть “Фронтові поезії". У його літературному доробку романи, повісті, оповідання, новели , літературознавчі дослідження, критичні статті і публіцистика. За свою літературну діяльність був удостоєний звання лауреата Ленінської та Державних премій СРСР та УРСР, нагородженний званням Героя соціалістичної праці та Академіка АН УРСР. Для багатьох українців ім'я О. Гончара тісно пов'язане з нашим національним відродженням: він відкрив Установчу конференцію товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка, Установчий з`їзд Народного Руху України, виступав на захист української мови, екології, повернення національної пам'яті. Високої оцінки заслуговують пристрасні, глибоко аргументовані виступи Олеся Гончара на захист нашої потоптаної історії, рідної мови, люду безневинного, Чорнобилем враженого. О. Гончар був громадським діячем не тільки національного масштабу. Його обирали членом Всесвітньої Ради миру, почесним доктором Альбертського університету в Канаді. Міжнародний біографічний центр у Кембріджі надав О.Гончару звання «Всесвітній інтелектуал 1992-1993 років». Шлях Олеся Гончара в літературі – це шлях безперервних пошуків. Кращі твори Олеся Терентійовича Гончара – справді народного письменника – стали окрасою українського мистецтва слова, збагачують вони й скарбницю літератури світової. Запрошуємо Вас до читання високої літератури. В нашій бібліотеці зібрана велика колекція творів письменника.

Жулю Габріелю Верну – французькому письменнику, класику пригодницької літератури, одному з зачинателів наукової фантастики, члену Французького Географічного товариства та «найперекладаємому » автору у світі, у лютому 2013 року виповнилося 185 років від дня народження. Його книги були надруковані 148 мовами світу. В своїх романах Жуль Верн передбачив багато наукових відкриттів. Із 108 наукових передбачень письменника-провидця на сьогодні не справдилось лише 10! І це не дивно. Перед тим, як працювати над новим романом Жуль Верн передивлявся всі наукові статті у газетах та журналах, які стосувалися теми роману. Після смерті письменника залишилася картотека, що містить понад 20 000 зошитів з відомостями з усіх галузей людських знань. Знімати кінофільми за романами письменника почали ще на початку ХХ століття. Але інтерес до творчості Жуля Верна дуже стійкий, тому екранізують книги Жуля Верна і в наші часи, не дивлячись на те, що фільмів вже більше 200. Вшановуючи пам’ять митця, ми запрошуємо вас прочитати або перечитати книги письменника – в нашій бібліотеці їх дуже багато. Тим більше, що перші переклади на російську мову цих творів здійснила українка – письменниця Марко Вовчок. Вона була особисто знайома з Жулем Верном, котрий передав їй виняткове право перекладу його творів російською мовою.

Джордж-Гордон-Ноел Байрон, шостий барон Байрон, англійський поет, якому у січні 2013 року виповнюється 225 років від дня народження, став символом романтизму і політичного лібералізму в Європі ХІХ століття. Байрон був учасником Грецької революції і шанується у цій країні як національний герой. Він вважається зачинателем масового руху філеллінізму (агітаційний рух за визволення Греції від турецького панування), а день смерті поета – 19 квітня визнано Міжнароднем днем солідарності філеллінів. Грецький варіант вимови прізвища поета Вірон – і нині популярне чоловіче ім’я у Греції. Одне з предмість Афін також названо на честь Байрона –Віронас. Помер Д. Байрон також у Греції у 1824 році, похований там де і народився - в Англії. Рід Байронів, один з найстаровинніших у англійській аристократії , пішов від нормандця Ральфа де Бюрона (або Бірона), одного із сподвижників Вільгельма Завойовника. Ім'я Байронів з честю згадується в англійських літописах. Титул лорда їх роду надано у 1643 році. Кажуть, що Байрон цінував свій родовід більше, ніж свої твори. До світової літератури Д.Байрон увійшов як поет-романтик, автор багатьох поем , найвідоміша «Паломництво Чайльд Гарольда» та сатиричних творів. Книги Д. Байрона та література про життя і тврчість поета є в бібліотеці.

Український письменник Гнат Мартинович Хоткевич, якому у грудні 2012 року виповнюється 135 років від дня народження, ще в студентські роки включився в культурно-освітню діяльність на селі, віртуозно опанувавши гру на бандурі. Разом з О. Матюшенком, майбутнім організатором повстання на панцернику «Потемкин», влаштовував вистави, їздив місцями козацької слави. Зрештою, увійшов у контакти із членами Української соціал-демократичної партії, внаслідок чого у 1899 р. він був на рік виключений з Харківського технологічного інституту як неблагонадійний. Г Хоткевич був одним з організаторів виступу кобзарів-лірників на Археологічному з'їзді в Харкові (1902). У 1905 р. взяв активну участь у революційних подіях, у зв'язку з чим змушений був емігрувати до Галичини, де виступав як бандурист. У селі Краснопілля організував гуцульський театр. Повернувшись до Києва у 1912 p., він був арештований і висланий за межі України. До Харкова повернувся лише після розпаду царської Росії. У 1927 р. Г. Хоткевич заснував у Полтаві капелу бандуристів, а з 1934 р. вів клас бандури в Харківському музично-драматичному інституті. Усе життя працював над удосконаленням гри на бандурі, розвинув харківський стиль гри на цьому народному інструменті. Написав і видав декілька підручників з навчання грі на бандурі. Гнат Хоткевич — самобутня творча постать: письменник, критик, літературознавець, мистецтвознавець, театральний і музичний діяч, та композитор, історик і етнограф, автор багатьох новел, оповідань, повістей, романів. Окремими книжками вийшли друком «Поезії в прозі» (1902), драма «Лихоліття» (1906), повісті «Камінна душа» (1911), «Авірон» (1917), оповідання «Гірські акварелі» (1914), «Твори» у восьми томах . У 1938 році був репресований і розтріляний більшовиською владою.

Український письменник Юрій Яновський, 110 річчя якого відмічають у жовтні 2012 року, молодим письменником-початківцем у 1926 році фактично очолив Одеську кіностудію. У 1926-1927 роках Ю. Яновський запрошує працювати на кінстудію сценарістів І. Бабеля, І. Каплана і М. Бажана, артистів А.Бучму і Ю.Солнцеву. Це з його легкої руки Олександр Довженко став кінорежисером Тут О. Довженко зняв свій кіношедевр «Звенигора». З 1927 р. Одеська студія під керівництвом Ю.Яновського почала забезпечувати 40% всесоюзного випуску фільмів. Але «нагородою» Ю. Яновському за творчу і натхненну працю стало звільнення з посади. Після звільнення Ю. Яновський повністю присвятив себе літературній праці. Романи «Майстер корабля» та «Чотири шаблі» стають знаковими в його долі і творчості. Ці твори були оголошені «націоналістичними» і підпали під шалену критику. Доходило до того, що у 1933 р. його книги заборонили друкувати , а вже видані вилучали з бібліотек. Порятунком стало те, що з Москви від М.Горького надійшов схвальний відгук про роман «Чотири шаблі». Але і новий роман письменника «Вершники» відмовляються друкувати всі без винятку українські видавництва. Твір було надруковано російською мовою в журналі «Знамя» та у «Роман-газеті». До 20-річчя Жовтня у 1937 р. в Москві ставлять прем’єру п’єси Ю.Яновського «Дума про Британіку», що знову врятувало його від розправи за націоналістичні помилки. Цькували письменника і у 1946, але знову врятувало, те що надруковані в журналі «Знамя» «Київькі оповідання» сподобалися Сталіну. Салінська премія ІІІ ступеню стала для Ю.Яновського не меншою несподіванкою, ніж для його гонителів ( докладніше читайте у статті В.Шпака «Добрий геній українського кіно», яка надрукована в газеті «Урядовий кур’єр.- 2012.-13 жовтня(№187).-с.16.). Всі згадувані твори Ю.Яновського є в бібліотеці.

Український поет-гуморист, сатирик Глазовий Павло Прокопович, якому у серпні 2012 р. виповнюється 90 років від дня народження , в 11 років пережив голодомор, тоді ж помер його рідний молодший брат. Павло Прокопович учасник Великої Вітчизняної війни, був у блокадному Ленінграді, нагороджений медаллю «За оборону Ленинграда». І після всього пережитого молодий юнак, викоханий українським степом, не замикається в собі, не черкає пером, описуючи трагічні сторінки воєнних лихоліть, а створює сатиричні та гумористичні твори, народні усмішки, фейлетони, а згодом, вже будучи знаменитим, писатиме репризи для цирку, авторські діалоги для популярних Штепселя й Тарапуньки та для інших відомих та молодих артистів естради. Павло Глазовий член Спілки письменників України з 1968 р. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 6 книжок для дітей. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня (1997). Твори П. Глазового є в фонді нашої бібліотеки.

Поезії Павла Чубинського «Ще не вмерла України і слава, і воля» виповнилося 150 років. 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила текст Державного Гімну України зі словами першого куплету та приспіву вірша П.Чубинського на музику М. Вербицького.Так Павло Платонович Чубинський –відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні став творрцем віщих слів. А написав свій доленосний вірш «Ще не вмерла Україна» Павло Платонович на хвилі революційного піднесення, яке відбувалося Російській імперії у 60-х роках ХІХ століття. У вірші прозвучали могутній заклик до боротьби за свободу і незалежність, гордість за своє минуле і віра в світле прийдешнє. Гімн України «Ще не вмерла України і слава, і воля», створений Павлом Чубинським та Михайлом Вербицьким, звучить сьогодні могутньо й гордо-як символ невмирущої сили народу.Текст Гімну та нотне видання музики до нього є в бібліотеці. Також У бібліотеці є багато матеріалів про життя і творчість П. Чубинського.

Український письменник Микола Трублаїні (Микола Петрович Трублаєвський), якому у квітні 2012 р. виповнюється 105 років від дня народження, декілька разів мандрував до Арктики. З 1928 по 1932 рік М. Трублаїні, як журналіст на криголамі «Літке» здійснив дві подорожі до Арктики, на пароплавах «Сєдов» та «Сибіряков» мандрував до Землі Франца-Йосифа, побував у тайзі на річці Ангара, на криголамі «Русанов» ходив у Біле море. Ці подорожі надихнули Миколу Петровича на творчість. Він став одним з перших українських письменників пригодницького жанру . Свій письменницкий талант Микола Трублаїні присвятив дітям та підліткам. Багато героїв його оповідань та повістей – підлітки, наприклад «Мандрівники», «Шхуна «Колумб». Микола Петрович писав для дітей і молодших школярів – «Крила рожевої чайки» , «Мандри Закомарика» та інші. Є в нього твір , написаний в жанрі фантастики – «Глибинний шлях». М. Трублаїні загинув в 34 роки у 1941 році у своєму першому і останньому бою з фашистами. Всі згадувані твори М. Трублаїні є в бібліотеці.

Російський письменник, перекладач і літературознавець К. Чуковський (справжнє ім’я Микола Васильович Корнєйчуков) , якому у березні виповнюється 130 років від дня народження, за походженням був українцем. Його мама –селянка з Полтащини. К. Чуковський був упорядником кількох російських видань перекладів Т. Шевченка. У 1911 році письменник написав нарис «Шевченко». Казки для дітей К. Чуковського «Лікар Айболить, «Бармалей», «Украдене сонце», «Мийдодір», «Муха-Цокотуха» та інші у 30-ті роки ХХ століття піддавалися нищівній критиці як такі, що «не годяться для будівництва соціалізма». Поет навіть задумав створити казки про «веселих колгоспників», але так і не зробив цього. Як би там не було, а на казках і віршах К. Чуковського виросло не одне покоління дітей. Їх дуже легко читати , запам’ятовувати, вони зрозумілі і веселі. І це не дивно, адже автор писав їх для своїх маленьких дітей. Всі згадувані твори К. Чуковського є в бібліотеці.

Творчість англійського письменника Чарльза Діккенса, якому у лютому 2012 року виповнилося 200 років від дня народження, була знайома Т. Г. Шевченку. Поет двічі згадував романи Ч. Діккенса у своїй творчості: йдеться про «Ніколаса Ніклбі» та «Девіда Копперфілда». Та навіть більше! Науковий співробітник Інституту літератури НАН України О. Боронь помітив тематичну схожість окремих моментів «Посмертних записок Піквікського клубу» та інших творів Ч. Діккенса і деяких повістей Шевченка. За версією О.Бороня, тематичні аналогії спостерігаються і між романами Ч. Діккенса та біографією Т. Шевченка (детальніше читайте у статті О.Бороня «Чи привабив Кобзаря «Холодний дім»?, яка була надрукована в газеті «Урядовий кур’єр».-2012.-7 лютого(№23).- С.11). Всі згадувані твори Ч. Діккенса є в бібліотеці.

Український письменник Євген Пилипович Гуцало, якому в січні виповнилося би 75 років від дня народження – дивовижний, загадковий, майже нерозкритий критиками письменник. Він – один з найбагатших кількісно і найрізноманітніших жанрово в сучасній українській літературі письменників. Є в нього понад двісті оповідань, два десятки повістей, два романи, три поетичні збірки, публіцистика. Разом з тим Євген Гуцало залюбки писав про дітей та підлітків, про світ дитинства. Збірка оповідань “У лелечому селі” вийшла у видавництві “Веселка” 1969 року і стала однією з кращих у сучасній українській літературі про дітей. Світ дитинства цих оповідань особливий. А ще й дивовижний світ городини, квітів, річки, гаю, поля, звірини й птаства, в якому живе сільська дитина, – все це побачене й зображене тонким поетичним зором, ніжною душею письменника. Серед улюблених Гуцалових персонажів – підліток або дитина з незвичайною, поетичною душею. Для дітей та підлітків написані книги новел “Олень Август” (1965), “Пролетіли коні” (1966), “З горіха зерня” (1967), “У лелечому селі” (1969), “Дениско” (1973), “За обручем” (1976), “Зелене листячко з вирію” (1977), “Саййора” (1980), “Жовтий гостинець” (1981) та ін.За повість “Саййора” та збірку оповідань “Пролетіли коні” Євген Гуцало у 1985 році удостоєний високого звання лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка. Всі твори Є.Гуцало, про які йдеться, є в бібліотеці.

Російський письменник Валентин Петрович Катаєв, якому в січні виповнилось 115 років від дня народження, у роки Великої Вітчизняної війни був військовим кореспондентом. Цей досвід перебування на фронті допоміг йому написати повість «Син полку» ( вийшла у 1945 році і була удостоєна Державної премії). В.П.Катаєв розповів про долю хлопчика-сироти, усиновленного бойовим полком. Інститут «синів полку» відтоді затвердився в армії. За сюжетом повісті була написана п’єса та у 1946 році знятий художній фільм. Повість «Сын полка» є в бібліотеці.