Фрустрація

Фрустрація

(«обман», «невдача», «марне очікування», «безлад у задумах») – особливий емоційний стан, що виникає, коли людина, стикаючись з якимись перепонами, не може досягнути своїх цілей, і задоволення якогось бажання або потреби стає неможливим)

Один з найкращих уроків, які ви можете дати дитині, це навчити її долати фрустрацію*. Під час навчання у школі рано чи пізно діти стикнуться із невдачами як в академічній, так і в соціальній сфері. Безодня між успішними й неуспішними дітьми часто виникає не через різницю в інтелекті та набутому досвіді, а скоріше через різницю у здібності справлятися з проблемами та вмінням проявляти стійкість.

Сьогодні мало хто з дітей має досвід переживання фрустрації, бо їхні потреби завжди задовольняються батьками. Саме вони взяли на себе розв’язання всіх проблем, які виникають у дітей.

Зберігайте спокій.

Коли ви бачите, що дитина роздратована, постарайтесь не дублювати її стан тоном свого голосу чи поведінкою. Зберігайте спокій, розмовляйте м’яким голосом, щоб дитина змогла заспокоїтися.

Необхідність випробувань.

Поступово ускладнюйте завдання.

Якщо бачите, що дитині важко, запропонуйте їй необхідні підказки.

Якщо в дитини дійсно виникли труднощі, розділіть завдання на маленькі кроки. Дитина повинна чути від вас таку фразу: «Спробуй спочатку зробити сам,а якщо не зможеш, то я допоможу тобі розпочати».

Очікування.

Вчіть дітей чекати.

Діти не мають достатньо досвіду, щоб ефективно справлятися із ситуаціями, коли вони мусять очікувати того, чого дуже хочуть.

Заохочуйте самостійність.

Навчайте самостійно вирішувати проблеми з іншими дітьми. Коли діти граються, вони вчаться справлятися з фрустрацією іншими (своїми) способами, не такими, якими б вирішували дорослі.

Сприяйте ефективній комунікації.

Крик чи обурення – це спосіб привернути увагу. Ігноруйте таку поведінку, якщо вона не спричиняє серйозної шкоди, й одаріть масою позитивних вражень у випадку, коли дитина у складній ситуації проявить себе позитивно.

Будьте зразком для наслідування. Коли вас щось дратує, розкажіть вашій дитині про те, що ви відчуваєте, так вона зможе навчитись розпізнавати емоції інших людей. Коли ви перебуваєте у стані фрустрації, кажіть собі вголос, але так, щоб дитина чула вас: «Розслабся і зроби кілька глибоких вдихів», «Усе нормально, я справлюся з цим» або «Це дійсно не така вже й велика проблема, мені просто треба заспокоїтись». Завжди, коли у присутності дитини ви будете стикатися із ситуацією фрустрації, пам’ятайте, що дитина обов’язково буде копіювати вашу поведінку. Не підвищувати голос надто сильно, не грубіть іншим людям. Якщо ви вже зробили щось таке, не катуйте себе, але неодмінно скажіть дитині, що ви помилились, що ваша реакція була невірною й іншим разом ви зробите кращим чином.