Embedded Files
Практичний психолог
Практичний психолог
Федорчук Наталія Сергіївна
ЯК ЗАСПОКОЇТИ СЕБЕ В ЧАС ВІЙНИ
Малювання.
Якщо у вас є доступ до різноманітних антистресових розмальовок, можете скористатися ними. Якщо таких нема, допоможе навіть малювання нерозбірливих каракуль на листі паперу.
Дітям можете запропонувати малювати їхній настрій, стан, страхи. Під час такого малювання та словесного опису малюнка дитина розвантажується та відновлюється. Тому заохочуйте це заняття.
Метод зображення своїх страхів та емоцій із проговоренням підходить не лише дітям, а й дорослим.
Слухати улюблену музику де можливо. Співайте.
А якщо ви зможете долучити й інших людей до цього заняття, то отримаєте не тільки заспокоєння, а й відчуття згуртованості та єдності.
Робіть перерву у споживанні інформації.
Зосередьте увагу на декількох джерелах, які надають лише офіційну, перевірену інформацію. Намагайтеся не переглядати новини перед сном.
Читайте художню літературу, поезію.
У західних країнах було проведено багато досліджень, які довели, що поезія має надзвичайно позитивний вплив на нашу психіку.
Метод «Дихання життя»
Коли у вас є нагальна потреба в тому, щоб заспокоїтись або послабити напад панічної атаки, зробіть повний вдих — затримайте дихання на три рахунки — повний видих — затримка дихання на три рахунки — повторення вправи.
Способи збереження ментального здоров'я
Тривога — це відчуття неспокою, внутрішньої напруги, хвилювання чи страху, яке може бути легким або сильним. Це реакція організму на стрес або невизначеність, часто супроводжується фізіологічними проявами, такими як прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску та напруження м'язів.
Кожен відчуває тривогу в якийсь момент свого життя. Наприклад, під час співбесіди.
Але невпинна тривога може бути виснажливою, яку б форму вона не прийняла: жахливе занепокоєння, задушливе відчуття паніки, страх перед соціальними ситуаціями тощо.
Деяким людям важко контролювати свої хвилювання, і це часто може впливати на їхнє повсякденне життя.
Що ви можете зробити, коли тривога просто не зникає?
Спробуйте випробувати такі п'ять підходів і визначте, які з них будуть для вас ефективні:
Запросіть тривогу в себе*
Опір тривозі не тільки не зникає, але й посилює її. Дайте їй зрозуміти, що вона може залишатися скільки завгодно, а тим часом ви подбаєте про інші справи.
Пірніть у своє тіло*
Тривога часто вбивається вам у голову і від’єднує вас від фізичного тіла. У результаті тривога все більше й більше захоплює вашу увагу та енергію. Сконцентруйтеся на тому, що відбувається у вашому тілі. Зробіть кілька легких вдихів, коли помітите будь-які відчуття — жар, холод, тяжкість, напругу.
Прислухайтеся до себе*
Тривога — це сигнал, а сигнали призначені для того, щоб привернути вашу увагу. Замисліться, що ваш розум, позасвідоме і тіло можуть намагатися вам сказати.
Почніть діяти*
Перемістіть свою увагу з фіксації того, що ви відчуваєте, на виконання завдання, яке потребує вашої уваги.
Поставте під сумнів свої припущення*
Щоб знайти спокій, коли ви хвилюєтеся, часто потрібно помиритися з тривогою. Коли ви запитуєте, чому тривога не зникає, нагадайте собі, що, можливо, це непотрібно. Можливо, це не ваша робота — усувати тривогу. Можливо, це нормально хвилюватися.
Попри те, що почуття відіграють важливу роль у нашому житті, вони не є основним показником успішного життя. Натомість зосередьте свою енергію на тому, що приносить реальну цінність вашим дням.
Як допомогти пережити травматичний досвід старшим дітям
Найчастіше після пережитого травматичного досвіду, підлітки відчувають сором і можуть мріяти про помсту.
Травмуюча подія для підлітків може призвести до радикальних змін їхнього світогляду. У деяких підлітків спостерігається саморуйнівна або небезпечна поведінка.
Дитину такого віку необхідно заохочувати до обговорення її тривог, вираження страху та суму. Разом шукати відповіді на важливі питання, дискутувати. Головне — залучити до діалогу.
Важливо пояснити, що усі їхні почуття є нормальними, в тому числі злість.
Допомагати фільтрувати
інформацію, так як вміння аналізувати ще не сформоване.
Допомагати звільнятися від сильних емоцій. Говоримо підліткам, що плакати —нормально, кричати —нормально, злитися — нормально.
Оскільки злість дає сильну напругу в тілі, користуватися будь-якою можливістю випустити її через фізичну діяльність або гру.
Набагато легше переживати те, що відбувається, коли ми можемо впливати на ситуацію,
відчуваємо причетність до спільної справи. Зараз підлітки активно допомагають онлайн. Наприклад, відслідковуючи фейки.
У тривозі завжди задіяне тіло. Обійми — стратегічно важливий ритуал.
Як захистити власні кордони
Можливо, вам не подобається публічно виражати свої почуття (обійми, поцілунки, триматися за руки). Ймовірно, вам дуже ніяково, коли хтось торкається вас або натякає на сексуальний підтекст. Вас може дратувати, коли вашу думку або ідею не враховують, а намагаються нав'язати власну. Або вам досить складно розповідати друзям і навіть партнеру про свої почуття. Врешті-решт ви можете не хотіти позичати гроші, наприклад, другу або подрузі.
Це типові ситуації, котрі часто викликають неабияку напругу у стосунках. Але, напевне, ще більший конфлікт відбувається всередині вас, адже ваші особисті кордони в такі моменти знаходяться під тиском або навіть під досить агресивною атакою.
Стратегія захисту особистих кордонів
Визначте свої межі*
Передусім для успішного захисту кордонів важливо чітко розуміти, що для вас насправді має значення. Це можуть бути емоційні, фізичні, інтелектуальні, сексуальні, фінансові межі.
Будьте впевнені у своїх правах*
Пам'ятайте про своє право на власні кордони. Ніхто не повинен порушувати їх без вашого дозволу.
Використовуйте чіткі висловлювання*
Щоб не було непорозумінь, говоріть максимально чітко: "Мені важливо, щоб..." чи "Я впевнений (-а), що...", "Мені потрібно…" — це сприятиме ефективній комунікації.
Не виправдовуйтеся*
Слід розуміти, що необов'язково виправдовуватися за те, чому вам важливо захищати свої кордони. Просто висловіть свою позицію та почуття без зайвих пояснень.
Будьте наполегливими*
Наполегливість у вираженні своїх кордонів важлива. У протилежному разі оточення не буде ставитися до ваших кордонів як до чогось серйозного, принципового.
Поважайте кордони інших*
Як і ви, інші мають право на свої кордони. Поважайте їхні рішення та демонструйте взаємну повагу.
Будьте терплячими із собою*
Майстерність захисту кордонів — це поступовий шлях. Можливо, вам знадобиться час, щоб розібратися в собі, та знайте, що кожен крок уперед — це крок до вашого особистого успіху.
Пам'ятайте: встановлення меж — це, по суті, спосіб турботи про себе, як, наприклад, збалансоване харчування й фізичні вправи.
Методи стабілізації емоційного стану
Профілактичне заняття щодо збереження ментального здоров'я
Діти об'єднавшись у спільній роботі власноруч зробили свої кораблі, які рухались до свого місця призначення; малювали долоньки, де знаходили свій ресурс, силу, підтримку та опору та відмічали свій емоційний стан, а також пірнули в казковий світ, де створили чудову казку з добрим кінцем.Підтримка дітей в цей непростий час необхідна для збереження ментального здоров'я
Коли людина в стресі: як підтримати та вислухати
Якщо людина дезорієнтована, не може назвати своє ім’я чи місце перебування, погрожує нашкодити собі чи іншим, плаче або кричить — це можуть буть ознаки сильного стресу. Щоб зарадити в такій ситуації, насамперед переконайтеся, що вам і співрозмовнику нічого не загрожує. Зберігайте спокій, представтесь і скажіть, що бажаєте допомогти.
*Що варто пам’ятати, якщо людина йде на контакт:*
іноді їй просто треба виговоритися;
їй важливо усвідомити, що її почули і зрозуміли;
важливі не тільки ваші слова під час розмови, а й мова тіла.
Практичні поради:
Якщо помічаєте ознаки стресу в поведінці людини, не поспішайте з порадами – вислухайте
Чітко представтеся, коли потрібно
Тримайте зоровий контакт, але так, щоб людина не відчувала тиску
Тримайте відкриту позу, не схрещуйте руки, говоріть м’яко, спокійно, не дуже гучно
Запевніть людину, що слухаєте її: «я вас чую»
Уточнюйте незрозуміле: «поясніть, будь ласка»
Не робіть оціночних суджень: «мабуть, ви почуваєтеся жахливо»
Визнайте, що проблема людини важлива: «так, це дійсно важко»
Дайте зрозуміти людині, що вона молодець, бо у стресі нам властиво знецінювати себе: «я вважаю, ви це зробили правильно», «бачу, вам не просто, але ви молодець»
Звертайте увагу не лише на слова людини, а й на її мову тіла: вираз обличчя, погляд, позу, жести
Пам’ятайте: попри ваше щире бажання допомогти, якщо людина не хоче говорити і ділитися, облиште її, не варто тиснути чи змушувати
Тренінг "Профілактика професійного вигорання вчителів"
Тренінг для педагогів «Запобігання та протидія проявам насильства».
"Я маю право жити на землі.
Творити, дихати, учитись.
Примножувать багатства всі її,
Своєю Україною гордитись…!"
Тренінг від нашої психологині НАТАЛІ ФЕДОРЧУК!
А ми продовжуємо навчатися! Тому, що ми мріємо про світ, де розуміння, співпереживання і любов беруть гору над нетолерантністю, несправедливістю і нерівністю.
20 січня був проведений тренінг для педагогів «Запобігання та протидія проявам насильства»
Насилля є проблемою, яку замовчують здебільшого через страх і сором потерпілих. Діти особливо вразливі, бо не можуть йому протистояти. Тому викладачі повинні вміти розпізнати ознаки насильства над дитиною, щоб мати змогу допомогти.
Сьогодні на тренінгу вдосконалювали навички по виявленню насильства, навчилися правильно реагувати та діяти в таких випадках. Обговорювали прояви насильницької поведінки, які можуть бути серед учнів, сприяли усвідомленню проблеми насильства в сучасному світі. Під час вправ розвивали емпатію, співчуття, повагу до інших; формували ненасильницьку модель поведінки, яку слід впроваджувати серед учнів.
Освіта породжує довіру. Довіра породжує надію. Надія породжує мир (Конфуцій)
Тренінг в рамках проєкту "Школа вільна від насильства".
"Освічена людина знає, що освіта триває все життя", - у своїй роботі послуговуємось цією мудрістю.
Навчання для колективу провела психолог гімназії Наталя Федорчук.
На тренінгу вчителі вдосконалювали навички виявлення та реагування на насильство в школі та вдома, опрацювали навички розпізнавання дітей, які постраждали від насильства та вчилися правильно реагувати та діяти в таких ситуаціях.
Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».
Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від статі, є порушенням прав та гідності людини.
Період кампанії охоплює такі важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом,
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством,
3 грудня – Міжнародний день волонтера,
5 грудня – Міжнародній день волонтера,
6 грудня – річниця інциденту в Монреалі,
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією,
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
У цей період в гімназії були проведені просвітницькі та розвивальні заходи.
Пам'ятка для дітей щодо протидії домашнього насильства
Пам'ятка для батьків щодо запобігання ризиків виникнення домашнього насильства
З 19.09 по 23.09 в Канівській гімназії імені Івана Франка проведений тиждень психології
Було запропоновано взяти в «Кошику ресурсів» ті заняття, які будуть приносити радість та задоволення.
Діти мали змогу проявити свою креативність, доповнювали малюнок із геометричних форм, який говорив про їхнє ставлення до себе, до людей, до життя загалом.
Дозвілля, яке нас згуртовує...
Дозвілля, яке нас згуртовує...
Діти мали змогу взяти собі передбачення та побажання на день
(Коробка з побажаннями)
Конкурси були спрямовані на згуртованість колективу, повагу один до одного. Під час вправ треба було дітям прислуховуватися та підтримувати один до одного. Після закінчення вправ, всі отримали позитивний заряд емоцій
Ця вправа призначена для того, щоб допомогти учням правильно управляти своїм гнівом (оголошення)
Діти наповнювали дерево силою та різними ресурсними можливостями за допомогою чарівних яблук.
Як допомогти дитині навчатися, коли діє воєнний стан?
Організуйте простір вдома. Будь-яке заняття починайте з прибирання на столі та облаштування робочого місця. Наведення порядку допомагає зробити місце «своїм», знизити рівень тривоги та зробити простір безпечнішим.
Зі школярами початкових класів батьки мають бути поруч, якщо діти про це просять. Не втручатися, а просто підтримувати самою присутністю
Школярам підліткового віку важливо «відділитися», тому забезпечте їм окремий простір. Після того, як дитина заявила про своє «Я» краще припинити брати речі без дозволу та якщо була домовленість - виконувати її.
Розробіть ритуали. Під час уроку не лежимо у ліжку. Горизонтальне положення розслабляє, а вертикальне налаштовує на активну ментальну роботу.
Під час перерви робимо паузи для фізичної активності. Нашому мозку для навчання необхідний рух. Він сприяє виробленню дофаміну, який не тільки піднімає настрій, а й активізує наш мозок і сприяє концентрації уваги.
Підтримуємо. Сучасні діти більш вмотивовано вивчають те, в чому бачать доцільність і можуть отримати результат. Дитині потрібно показувати, що нам важливі не її оцінки, а те що вивчає, які зусилля прикладає до заняття.
Мотивація до навчання знижується, якщо нас критикують, ніж підтримують. На 1 критичне зауваження – говорити як мінімум 3 підбадьорюючих, підтримуючих фраз. Тож мотивуйте дитину своєю похвалою.
Власний приклад. Батьки – це стабільна опора для дітей. Тому зараз доводиться працювати не лише над створенням комфортних умов для навчання дитини, але й над стабільністю свого емоційного стану.
Діти дуже адаптивні, але на адаптацію їм потрібні сили, час та наша підтримка.
Сайт 4.docxКорисні посилання щодо допомоги та підтримки в різних ситуаціях.docxНа сайт 3.docxНа сайт 1.docxНа сайт.docx10 порад батькам першокласника.docРЕКОМЕНДАЦІЇ Молодший шкільний вік.docПоради батькам 5 класників.docxРекомендації батькам.docxРЕКОМЕНДАЦІЇ підлітковий вік.docПоради батькам випускників.docxПоради дорослим в умовах війни.docxЯк оцінювати шкільні успіхи своїх дітей.docxНасильство в сім.docxТипи неправильного виховання в сім.docxТиждень психології у Канівській гімназії імені Івана Франка розпочався 25 вересня і закінчився 29 вересня 2017 року
Виставка психологічної літератури
Запуск психологічної гри «Таємний друг» через Скриньку Довіри
Акція «Візьми свій хороший настрій»
Тренінговий марафон: проведення проективного тесту «Кактус» і групове заняття методом символ драми
з використанням методики «Квітка» у 7-А класі
Відеолекторій «Моє психічне здоров’я» та групове заняття
з арт-терапії у старших класах «Автопортрет класу» (Психолог - Сімперович Т.О.)
Пісочна терапія є одним із найпопулярніших методів психологічної допомоги дітям. Завдяки цьому методу в дитини розвивається здатність до самовираження та творчого сприйняття світу. Також пісочна терапіє сприяє розвитку уваги, пам’яті та образного мислення. Допомагає позбавитись від тривог і страхів. Створюючи свій, неповторний світ на піску за допомогою різноманітних фігурок, дитина передає нам всі свої фантазії і переживання.Учні гімназії з захопленням відвідують заняття з елементами пісочної терапії.
Спеціалістами психологічної служби гімназії психологом Штих О.Ф. та соціальним педагогом Якубовою Ю.В. проведено просвітні заходи в рамках Європейського дня протидії торгівлі людьми.
Арт-терапія чудовий метод в роботі з дитиною. Він сприяє творчому самовираженню, розвитку уяви, та допомагає в корекції порушень в особистісному розвитку. Головне в цьому методі - бажання дитини. Практичний психолог гімназії Штих О.Ф. в роботі з дітьми часто застосовує цей метод, діти охоче виконують завдання та отримують безліч позитивних емоцій. Сьогодні використовувалась техніка малювання кінчиками пальчиків.
Поради психолога
Навіщо дітям потрібні шкільні психологи?
Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?
В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.
В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?
Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.
Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень.
Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?
В основному це ситуації пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння - різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здавалась такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починала краще розбиратись у ситуації та переставала переживати через, як виявлялося, дрібниці.
В яких випадках треба, не боячись, йти просити допомоги у психолога?
Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об’єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого зазвичай не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів.
Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?
Перед початком уроку:
• Готуйтеся!
• Ретельно вивчайте матеріал.
• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.
• Сприймайте це як можливість показати свої знання і отримати винагороду за виконану вами роботу.
• Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.
• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.
• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.
Під час уроку:
• Уважно прочитайте завдання.
• Розподіліть час на виконання завдання.
• Сядьте зручно.
• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.
• Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.
П’ятикласники та їх адаптація до процесу навчання
У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою – початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.
Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.
Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.
Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?
1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.
2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.
3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це – природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.
Як забезпечити гармонійне навчання дитини?
1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.
2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.
3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень. Знайте програму та особливості школи. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.
4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.
5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.
6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.
Google Sites
Report abuse