Бібліотечна довідка

У 1993 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 травня Всесвітнім днем свободи преси (рішення 48/432 від 20 грудня). Дане рішення стало результатом роботи Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка в резолюції 1991 року про «Сприяння забезпеченню свободи преси у світі» визнала, що вільна, плюралістична та незалежна преса є необхідним компонентом будь-якого демократичного суспільства. Генеральна конференція передала Генеральній Асамблеї виражене державами - членами ЮНЕСКО побажання оголосити 3 травня «Міжнародним днем свободи преси».

Ця дата була обрана в ознаменування Віндхукської декларації зі сприяння забезпеченню незалежності та плюралізму африканської преси, прийнятої 3 травня 1991 року на семінарі зі сприяння забезпеченню незалежності та плюралізму африканської преси, організованому ЮНЕСКО та Організацією Об’єднаних Націй в Віндхук, Намібія.

Всесвітній день свободи преси є щорічним нагадуванням міжнародній спільноті про те, що свобода преси і свобода вираження поглядів є основними правами, закріпленими в Загальній декларації прав людини. Ми повинні захищати ці права, оскільки вони являють собою основу демократії і мають реальний вплив на життя людей в усьому світі.

Всесвітній день свободи преси надає міжнародній спільноті можливість віддати пошану професійним працівникам засобів масової інформації, які загинули при виконанні своїх обов’язків за останній рік. Нам необхідно зміцнити нашу рішучість забезпечити охорону та безпеку журналістів у всьому світі.

        Джерело:  https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=92  

Бібліотечна довідка

З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
  Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.

Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" -  "Воістину Воскрес!"

У 2023 році православні християни відзначають свято Великодня — 16 квітня. Українські католики зустрінуть свято на тиждень раніше, ніж православні — 9 квітня.
    Чому ж різняться дати святкування та інші цікаві факти про Великдень пропонуємо дізнатися разом.

ДАТА СВЯТА

Зазвичай, православний і католицький Великдень відзначається в різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.

Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, запровадженої в XVI столітті, церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни - за юліанським, а католики - за григоріанським. Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну.

СКІЛЬКИ ТРИВАЄ СВЯТО

Воскресіння Ісуса Христа - є найважливішою подією всієї людської історії.
    За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.

Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.

ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ

Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній.

За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
    Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".

  До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.

«СВЯТИЙ ПОЦІЛУНОК»

Ще один із найдавніших ритуалів на Великдень, який зберігся до нашого часу, — ритуал христосування.

Люди вітають одні одних "святим поцілунком" - тричі цілуючись у щоки зі словами: "Христос воскрес"— "Воістину воскрес!". Коли люди христосуються, вони діляться апостольською новиною про Воскресіння.

ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ

За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.

Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.

Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.
    Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким.

Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.

ЗВИЧАЙ РОЗФАРБОВУВАТИ ЯЙЦЯ

Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому характерні риси, розфарбовуючи яйця притаманними українській народній культурі орнаментами.
    Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.

КРАШАНКИ ТА ПИСАНКИ

В Україні фарбовані яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки (шкрябанки). Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.

Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.

Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі). Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.

НАЙСТАРІША ПАСКА В СВІТІ

Найстаріша святкова паска, котра зберігся до наших днів, була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (пра-пра-правнучка Вільяма Скіннера).

Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.

НАЙБІЛЬША ПАСКА УКРАЇНИ

А от найбільшу паску спекли в Україні 2011 року, в Світле Воскресіння Христове, місцеві жителі селища Ялта Донецької області.
    Гігантська паска вийшла висотою 2 метри 30 сантиметрів, діаметром 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 т, а точніше - 2100 кг.

На виготовлення паски пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок. Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.

ДО ЧОГО ТУТ КРОЛИКИ

Ці тварини характеризуються своєю надзвичайною плодючістю, тому не дивно, що люди почали дарувати один одному великоднього кролика — символ благополуччя і родючості.

Ця традиція зародилася в Німеччині в XVI столітті, з часом поширилася по всьому християнському світу і протрималася до цих пір в основному серед вірян західного обряду.

За європейською традицією, великодній кролик на Великдень залишає в подарунок дітям гніздо з різнобарвними яйцями. Діти самі роблять гніздечка в таємних місцях і чекають великодніх подарунків від кролика.
Спочатку великодні яйця несли лисиця, півень, лелека і навіть зозуля. Але заєць поступово витіснив усіх своїх "конкурентів" та став улюбленим символом Великодня в Європі та Америці.

Джерело: https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/svjato-svitlogo-hristovogo-voskresinnja-10-tsikavih-faktiv-pro-velikden/  

Бібліотечна довідка

     Щорічно 8 травня відзначають Всесвітній день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, цей день був заснований в честь мецената Жана Анрі Дюнана (автор книги «Спогади про Сольферіно»), саме за його ініціативою почали працювати перші групи волонтерів, що надавали допомогу пораненим на територіях бойових зіткнень. Організація розпочала свою діяльність з 1863 року і продовжує існувати до сьогодні.

Головним завданням організації є допомога всім людям що стали жертвами воєнних конфліктів, а також жертвам стихійних лих та катаклізмів. Червоний Хрест працює в 176 країнах Світу, в тому числі і в Україні.

1993 року за рішенням Генеральної Асамблеї ООН товариство Червоного Хреста України було визнане Міжнародним комітетом Червоного Хреста в який входить Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця разом з Міжнародною Федерацією.

З кінця 2013 року Товариство працює в особливому режимі у зв’язку з окупацією українських територій України та надає допомогу в прифронтових територіях. Також організація працює над розвитком міжнародного гуманітарного права в Україні. Після початку нового етапу російсько-української війни 24 лютого 2022 року організація працює у посиленому режимі.

Джерело: https://ccl.org.ua/news/vsesvitnij-den-chervonogo-hresta/

Бібліотечна довідка

    Мама — найголовніша людина в житті кожного. Наші матері дарують нам життя, а потім стають першим зразком для наслідування. Найтепліші спогади дитинства неможливі без мам — вони завжди рятують нас від хвороб та оберігають від неприємностей. До мами ми звертаємось тоді, коли потребуємо справді мудрої й доброї поради, в щирості якої не доводиться сумніватися. Зрештою, в найтяжчі часи, коли здається, що весь світ став ворожим, тільки материнська любов залишається безумовною й незмінною. Для вшанування всіх мам в світі існує добре й зворушливе свято — Міжнародний день матері, який відзначають щорічно в другу неділю травня. Це свято співпадає з Днем матері в Україні.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ ДНЯ МАТЕРІ?

Пошана до жінок, які дарують життя, була властива людям з прадавніх часів, тому знаходила вираження в культах богинь-матерів. В Древньому Єгипті поклонялися богині Ісіді, яка правила світом разом зі своїм чоловіком — богом Осірісом та мала сина Гора. Єгиптяни вважали Ісіду взірцем матері, жіночності й вірності.

БОГИНІ – МАТЕРІ

В давньогрецьких віруваннях матір’ю всіх богів була Рея — втілення жіночої плодючості й наступництва поколінь, а також богиня комфорту та спокою. За легендою, Рея була дружиною бога Кроноса, якому напророчили загибель від рук власного сина. Тому Кронос вбивав  всіх своїх дітей одразу після народження, а коли Рея народила наймолодшого сина — Зевса, вона сховала його від батька на острові Кріт. Подорослішавши, Зевс переміг Кроноса у десятилітній війні і став наступним правителем, розпочавши династію олімпійських богів.

Образ Реї тісно пов’язаний з образом іншої античної богині — Кібели, яку особливо шанували в Древньому Римі. Другим іменем Кібели було Велика Мати. Ця богиня мала владу над повним життєвим циклом — вона дарувала життя, наглядала за своїми дітьми, доки вони були живі, й забирала життя, коли наставав час. Кібела була покровительницею плодючості  не тільки людей, а й тварин, а також богинею посівів і збору врожаю. 

Традиції вшанування богинь-матерів в античному світі переросли в раннє християнське свято, відоме як «Материнська неділя». Воно випадало на четверту неділю Великоднього посту й спершу мало дещо інший зміст — цього дня віруючі відвідували ту церкву, яка стала першою в їхньому житті — «материнську». Особливо поширеним цей звичай був у Великобританії. 

ЕНН ДЖАРВІС

Передісторія сучасного Дня матері почалася з досить непростого досвіду материнства американки Енн Джарвіс, яка мала 13 дітей, з яких тільки четверо дожили до повноліття. В XIX столітті це не було чимось винятковим — тоді багато малюків помирали через відсутність щеплень та відповідного лікування. В 1858 році Енн організувала зустрічі матерів з лікарями для вивчення правил санітарії й гігієни, щоб запобігати інфекційним хворобам дітей.  Такі зустрічі назвали «робочими клубами».

Пізніше, в роки громадянської війни в США, ці клуби стали об’єднуючою силою  для матерів, які надавали допомогу пораненим солдатам обох воюючих сторін. Вже після війни, в 1868 році, Енн Джарвіс заснувала День дружби матерів. Крім того, Енн викладала у недільній школі для дітей, і якось на уроці зауважила, що існує багато пам’ятних днів, присвячених чоловікам, а ось на честь матерів їх майже немає. Дочка Енн Джарвіс, 12-річна Анна, яка була присутня на тому занятті, добре запам’ятала ці материнські слова. 

ДЖУЛІЯ УОРД ХОУ

Ще однією жінкою, яка заклала основу Дня матері, була Джулія Уорд Хоу — поетеса з Бостону. Вражена подіями громадянської та франко-прусської воєн, в 1870 році вона вирішила звернутися до жінок і написала «Прокламацію до Дня матері» — заклик до об’єднання матерів всього світу в боротьбі за мир, а в 1873-му запропонувала щороку відзначати 2 липня як «День миру матерів». Цю версію Дня матері відзначали в Бостоні кілька років, проте зрештою вона втратила популярність.

ВИЗНАННЯ В РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

Після смерті Енн Джарвіс в 1905 році її дочка Анна вирішила зробити все для того, щоб запровадити святкування Дня матері. Жінка розгорнула справжню кампанію — надіслала листи президенту, громадським діячам, заручилася фінансовою підтримкою власника універмагу в Філадельфії Джона Воннамейкера. В другу неділю травня 1908 року в церкві міста Графтон, де колись викладала в недільній школі Енн Джарвіс, відбулася спеціальна служба на честь Дня матері. Того ж дня в Філадельфії, в залі універмагу Воннамейкера, святковий захід з вшанування матерів зібрав тисячі відвідувачів. 

Зусилля Анни Джарвіс не були марними — до 1912 року День матері стали відзначати по всій країні, а в 1914 році Президент США офіційно визнав День матері.  З роками свято неминуче набувало дещо комерціалізованого характеру — на ньому стали заробляти продавці квітів, листівок, солодощів. Це не подобалося його засновниці Анні Джарвіс, тому вона навіть намагалася переконати уряд викреслити свято з національного календаря.  На щастя, цього не сталося. Після першої світової війни День матері почали відзначати по всій Європі: в Німеччині, Швеції, Данії, Норвегії, Чехословаччині. Зараз це свято — міжнародна подія, яку відзначають в багатьох інших країнах.

ДЕНЬ МАТЕРІ В УКРАЇНІ

Українці почали відзначати це свято в 1928 році, щоправда, перше святкування відбулося в канадській діаспорі. Проте вже наступного року за ініціативою письменниці Олени Кисілевської День матері відзначали у Львові та Тернополі, а згодом — на всій території західної частини України. З 1939 року День матері був заборонений радянською владою. Повернулося це травневе свято в нашу країну тільки з настанням незалежності, а на державному рівні його визнали в 1999 році.

РЕЛІГІЙНЕ ПІДҐРУНТЯ СВЯТА

Святкування Дня матері має важливе значення в християнській вірі, оскільки припадає на місяць Пресвятої Богородиці. Це свято дозволяє людям шукати заступництва і допомоги Божої Матері, висловлюючи при цьому вдячність за самовідданість матерів. Травень також знаменує початок весни, час, коли Мати-Природа прикрашає землю яскравими квітами. Цей символізм перегукується з самовідданою та дбайливою природою материнства, яку вшановують і відзначають у День матері. Український народ з особливою пошаною ставиться до Діви Марії, яка з давніх часів була невід’ємною частиною його суспільного устрою та менталітету.

ІСТОРІЯ СВЯТА

·       1868

Енн Джарвіс заснувала День дружби матерів — як засіб примирення колишніх супротивників після громадянської війни.

·       1873

Запровадження Джулією Уорд Хоу Дня миру матерів.

·       1908

Перше святкування Дня матері, організоване Анною Джарвіс.

·       1914

Президент США Вудро Вільсон підписав закон, згідно з яким День матері став офіційним святом в країні.

·       1920

В США з’явилися перші листівки до Дня матері, випущені компанією Hallmark.

·       1999

10 травня 1999 року указом Президента України було вирішено один день у році присвятити вшануванню матерей і призначити святкування цього свята на неділю травня.

Джерело: https://daytoday.ua/podiya/den-materi/   

Бібліотечна довідка

     Дуже часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день.

    Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня. Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

    Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

Бібліотечна довідка

    16 травня - Міжнародний день світла. З ініціативи ЮНЕСКО від 14 листопада 2017 року, в річницю першої успішної роботи лазера у 1960 році фізика та інженера Теодора Маймана.

Світло відіграє центральну роль нашому житті. На самому фундаментальному рівні завдяки фотосинтезу світло є джерелом життя. Вивчення світла призвело до багатообіцяючих альтернативних джерел енергії, життєво важливих медичних досягнень у галузі діагностики та лікування, інтернету зі швидкістю світла та багатьма іншими відкриттями, які зробили революцію в суспільстві та сформували наше розуміння Всесвіту.

Бібліотечна довідка

   Кілька цікавих фактів про музеї: Капітолійський Музей (Capitoline Museums), найстаріша публічна колекція мистецтв в світі, почав свою роботу в 1471 році, коли папа Сикст IV пожертвував ряд важливих для народу Рима древніх скульптур; музей Ватикану (Vatican Museums), другий найстаріший у світі музей, він почав свою історію з моменту першої публічної виставки, котра складалася так само з представлених публіці колекції скульптур, збирання якої було ініційовано Папою Юлієм II ще в 1506 році; Британський музей (British Museum) вперше був відкритий для публіки 15 січня 1759 року.

18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій».

Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.

Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=105

Бібліотечна довідка

    Щороку 22 травня відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття. Цей День був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН в 1995 році в спеціальній резолюції, а саме свято з'явилося в 2001 році.

7 фактів про біологічне різноманіття

     1 Оцінки чисельності сучасних видів на Землі варіюються від 10 мільйонів до 14 мільйонів, з яких близько 1,2 мільйона були задокументовані, а понад 86% ще не були описані.

    2 Земного біорізноманіття зазвичай більше поблизу екватора, що є результатом теплого клімату і високої первинної продуктивності. Зокрема, найбагатше біологічне розмаїття в тропіках. Тропічні лісові екосистеми займають менше 10% земної поверхні, але містять близько 90% видів тварин планети.

   3 Серед факторів, від яких залежить розподіл різноманітності біоти: температура, опади, висота над рівнем моря, ґрунт, географія і присутність інших видів. Наука про вивчення просторового розподілу організмів, видів і екосистем називається біогеографія.

     4 Швидкі зміни навколишнього середовища зазвичай призводять до масових вимирань. Більш 99,9% всіх видів, які коли-небудь жили на Землі (а це більше п'яти мільярдів видів), за оцінками вчених, вимерли.

     5 З тих пір як на Землі зародилося життя, відбувалося п'ять великих масових вимирань і близько 20 менш масштабних. Останнє масове вимирання сталося 65 мільйонів років тому. Хоч воно було і не найістотнішим, але найбільш відомим через вимирання динозаврів. Найбільше з масових вимирань – «Велике вимирання» 250 мільйонів років назад винищило 90% біорізноманіття.

    6 Зникнення біологічних видів – це природний процес розвитку життя на Землі. Однак з 17 століття головною причиною інтенсивного вимирання стала господарська діяльність людини. В результаті за три століття планета втратила 120 видів амфібій, 94 види птахів, 63 види ссавців.

     7 Згідно з Глобальною доповідю про оцінку біорізноманіття МПБЕУ за 2019 рік, 25% видів рослин і тварин знаходяться під загрозою зникнення в результаті людської.

Джерело:  https://poglyad.tv/mizhnarodnyj-den-biologichnogo-riznomanittya-tsikavi-fakty-ta-istoriya-svyata-article 

Бібліотечна довідка

    24 травня науковці різних країни відзначають День слов’янської писемності і культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства. 

     Кирило (мирське ім'я Костянтин) і його найстарший брат Мефодій народились у ІХ столітті в місті Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінив, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».

  Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057).  На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської, чорногорської.

    Вперше День слов’янської писемності і культури було відзначено у 1863 році на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки. Початком офіційного відзначення цього свята на державному рівні в нашій країні став Указ Президента України від 17 вересня 2004 року в якому підтримуючи ініціативу Національної академії наук України, громадських та релігійних організацій день 24 травня встановлено Днем слов’янської культури і писемності.

Бібліотечна довідка

   Починаючи з 1992 року в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки взяло участь понад 45 тисяч українських військовослужбовців у більш ніж 25 міжнародних операцій у різних регіонах планети та у 18 різних країнах світу. 58 військовослужбовців ЗС України у цих операціях загинули.

За даними Центру національних контингентів та національного персоналу Об’єднаного штабу Командуванням об’єднаних сил Збройних Сил України, нині лише два національні контингенти – військовослужбовці Збройних Сил України беруть участь у 2 міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під проводом ООН та НАТО. Зокрема, 18-й окремий вертолітний загін Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго та національний контингент у складі Багатонаціональних сил КФОР в Косово, Республіка Сербія загальною чисельністю 290 військовослужбовців. В порівнянні, цього року до початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну, ЗС України брали участь у 8 міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у 6 країнах світу та районі Аб’єй.

Миротворча діяльність є одним із дієвих міжнародних механізмів врегулювання воєнно-політичних конфліктів, створення умов для нормалізації обстановки в конфліктних регіонах, відновлення та збереження миру. Збройні конфлікти впливають на всі сфери життєдіяльності держав, включаючи політичні, економічні, соціальні аспекти, екологію тощо, супроводжуються загостренням соціальних, міжконфесійних та міжетнічних відносин. Порушення системи державного управління призводить до глибокої економічної та соціальної кризи, хаосу у відповідній державі, генерує прояви тероризму і зростання організованої злочинності.

Активна участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки є засобом зміцнення національної безпеки завдяки створенню стабільного зовнішньополітичного середовища як на регіональному, так і на світовому рівнях. А також – підсилення міжнародного авторитету, як надійного партнера міжнародної спільноти у справі підтримання миру.

Основними формами участі Збройних Сил України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки є направлення підрозділу (національний контингент) або окремого військовослужбовця (національний персонал).

Довідково:

Національний контингент – військові підрозділи, оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв’язку, що направляються Україною для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, інших військових формувань, котрі входять до складу об’єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (спільні батальйони тощо).

Національний персонал – окремі військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, поліцейські, особи начальницького і рядового складу державних органів, які можуть оснащуватися вогнепальною (стрілецькою) зброєю та боєприпасами до неї відповідно до пропозицій міжнародних організацій у сфері безпеки, а також працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, державних органів і установ України, які направляються Україною для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки і не входять до складу національного контингенту.

Історія Міжнародного дня миротворців ООН

Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй був проголошений рішенням Генеральної асамблеї ООН від 11 грудня 2002 року. Саме того дня в 1948 році Рада безпеки ООН заснувала першу місію з підтримання миру. Відтоді було проведено понад 70 миротворчих операцій. За ці роки під прапором ООН пройшли службу понад 1 млн миротворців.

Географія активних операцій переважно охоплює африканський континент та Близький Схід.

В Україні Міжнародний день миротворців ООН був впроваджений указом Президента «Про Міжнародний день миротворців» від 30 квітня 2003 року. Крім цього Дня, 15 липня в Україні відзначається «День українських миротворців».

Україна приєдналась до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у 1992 році, після затвердження Верховною Радою України Постанови «Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії».

За роки участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, понад 45 тисячі військовослужбовців Збройних Сил України виконували в різний час миротворчі завдання у більш ніж у 25 міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у різних регіонах планети та у 18 різних країнах світу. Разом з тим, 58 військовослужбовців ЗС України, на жаль, втратили життя у цих операціях.

Довідково: українські миротворці виконували бойові завдання в країнах колишньої Югославії (Боснія і Герцеговина, Східна Славонія, Македонія, Сербія і Чорногорія, Хорватія), на Африканському континенті (Ангола, Сьєрра-Леоне, Судан), в країнах Близького і Середнього сходу (Ліван, Таджикистан, Кувейт, Ірак) та інших регіонах світу.

На цей час, два національні контингенти, а саме 18 окремий вертолітний загін Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго та національний контингент у складі Багатонаціональних сил КФОР в Косово, Республіка Сербія загальною чисельністю 290(250/40) військовослужбовців Збройних Сил України беруть участь у 2 міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під проводом ООН та НАТО.

Миротворча місія у Конго

Місію ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго (МООНСДРК) було засновано відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН № 1279 від 30 листопада 1999 р. після підписання у липні 1999 р. Демократичною Республікою Конго та п’ятьма країнами регіону так званої Лусакської Угоди про припинення вогню. Головний штаб МООНСДРК розташовано в місті Кіншаса.

18 окремий вертолітний загін виконує завдання у складі Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго.

Основні завдання вертолітного загону: перевезення персоналу Місії та високоповажних осіб; перевезення вантажів, медичне транспортування, евакуація поранених; ведення повітряної розвідки та спостереження; проведення заходів стримування та, за необхідності, вогневої підтримки наземних сил ООН; забезпечення дій військ Місії, у тому числі пошуково-рятувальних операцій.

За даними Центру національних контингентів та національного персоналу Об’єднаного штабу Командуванням об’єднаних сил Збройних Сил України, загін дислокується на двох точках базування, а саме аеродроми Гома та Бені. В залежності від наявної безпекової обстановки особовий склад та вертолітна техніка підрозділу можуть переміщуватись на інші аеродроми базування Місії. Саме наші вертолітники займалися порятунком місцевих мешканців під час виверження вулкану та допомагали здійснювати розвідку поширення лави та пожеж вздовж континенту.

За час виконання завдань в складі МООНСДРК загоном виконано 24 380 польотів. З них 13844 польоти  на перевезення особового складу, 3 тисячі польотів на супровід вертольотів Місії ООН,  4581 польотів з перевезення вантажів, 531 політ задля медичної евакуації, 343 польоти зі стабілізації без пекової ситуації (з метою демонстрації сили), 311 вильотів на патрулювання визначених територій, тощо. За цей час перевезено 112 741 пасажир, 5 317 780 кг вантажу, польотів здійснено загальною тривалістю 21614,27 годин.

Миротворча місія  у Косово

Згідно з Резолюцією Ради Безпеки ООН № 1244 від 10 червня 1999 p., Косово було виведено з під юрисдикції Белграда (Республіка Сербія) і передано під управління ООН та було запроваджено Тимчасову міжнародну цивільну адміністрацію під проводом Місії ООН в Косово (UNMIK).

Нині у Косово присутні міжнародні організації: Місія ООН UNMIK, Місія ЄС EULEX, Місія НАТО КФОР, Місія ОБСЄ.

Головний штаб КФОР розташовано в місті Приштина. Національний контингент у складі Багатонаціональних сил КФОР в Косово, Республіка Сербія дислокується на військовій базі «Ново Село».

Національний контингент виконує завдання у складі групи логістичної підтримки під безпосереднім керівництвом командувача КФОР.

Основні завдання: забезпечення свободи пересування багатонаціональних підрозділів сил КФОР; розвідка, розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів, у тому числі саморобних вибухових пристроїв;організація та проведення заходів мінної безпеки в інтересах сил КФОР; загальні інженерні роботи, а саме: інженерна розвідка місцевості та об’єктів;фортифікаційне обладнання блок постів;розчищення земляних зсувів на гірських завалах;рекультивація земляних ділянок місцевості на яких базувалися підрозділи КФОР;демонтаж зруйнованих будівель, мостів та інших конструкцій різними способами;інженерні роботи по обладнанню злітно-посадочних смуг (площадок) для безпілотних апаратів (гелікоптерів).

За час виконання завдань в складі КФОР національним контингентом виконано перевірку та очищення понад 4000 м. кв місцевості на наявність вибухонебезпечних предметів на горі  Цивіліан та на 35 км гірської дороги здійснено інженерних відновлювальних робіт, знищено 1580  боєприпасів та СВП, вивезено 1100 т боєприпасів та каміння, тощо.

Також, постійно проводяться інженерні роботи щодо перевірки на наявність вибухових пристроїв на військовому аеродромі місті Призрен, забезпечення будівництва злітно-посадочних смуг для БПЛА, ліквідації наслідків зсувів у гірській місцевості, тунелях тощо, будівництва доріг для патрулювання, позначення проходів в мінно-вибухових загородженнях на горі Мокра Гора, встановлення колючого дроту у 3 яруси по периметру військових баз, фортифікаційного обладнання, відновлення та будівництва бункерів, перевірки місцевості на наявність ВНП та СВП.

ТОП-5 цікавих фактів про миротворців

·   Найбільше миротворча Місія ООН була у Дарфурі (Судан) та налічувала 26 612 миротворців, у партнерстві з Африканським Союзом.

· Жінки в Місіях ООН становлять – 30 % невійськових миротворців, 10 % поліцейських та 3 % військових миротворців.

· У 1988 році «блакитні шоломи» ООН отримали Нобелівську премію за забезпечення миру у світі.

·  Військові, які беруть участь у миротворчих операціях ООН, продовжують носити військову форму тієї країни, з якої вони родом.

·   Аби їх упізнавали солдати протиборчих сторін, миротворці носять яскраві блакитні шоломи або берети із символікою ООН.

Джерело: https://armyinform.com.ua/2022/05/29/sogodni-mizhnarodnyj-den-myrotvorcziv-oon-2/