Бібліотечна довідка

     В 1931 році з ініціативи декількох держав французький генерал медичної служби Жорж Сен-Поль заснував у Парижі „Асоціацію Женевських зон” – „зон безпеки” для створення шляхом двосторонніх і багатосторонніх угод локальних зон безпеки в усіх країнах, яка потім була перетворена на Міжнародну організацію цивільної оборони (МОЦО). В 1972 році МОЦО отримала статус міжурядової організації. Зараз в МОЦО входять 50 країн, ще вісім держав мають статус спостерігача. Участь України в МОЦО в якості спостерігача оформлена згідно з дорученням Прем`єр-міністра України від 25.07.1998 р.

       Всесвітній день цивільної оборони відзначається з метою пропаганди знань про цивільну оборону і підняття престижу національних рятувальних служб. День 1 березня був обраний не випадково. Саме в цей день набрав чинності устав МОЦО, який схвалили 18 держав. 

Бібліотечна довідка

        Непересічний, унікальний, талановитий.

        Сьогодні йому б могло бути 75 років...

     За свої 30 років життя він встиг стати написати 107 пісень, 53 інструментальних творів, музику до кількох вистав та знявся в двох фільмах.

   Професійний лікар, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, виконавець пісень, живописець життя якого обірвалось так трагічно так рано...

   Але в цей день хочеться згадати якісь гарні та позитивні моменти з його такого бурхливого, такого цікавого, але, на жаль, такого короткого життя.

    Зокрема, чи ви знали, що...

    Майбутнього відомого композитора назвали Володимиром на честь улюблених поетів батька — Сосюри й Самійленка.

    Змалечку він тягнувся до музики, в три роки найбільшим задоволенням були репетиції вчительського хору, куди його брали батьки. З п’яти сам починає вчитися грати на скрипці.

   Свою першу пісню Володимир Івасюк написав у 15 років. Вона називалась «Колискова». Сам Володя написав музику, вірші написав його батько.

   Івасюк написав «Червону руту», коли йому був лише 21 рік. Поет і композитор присвятив пісню, яка пізніше стала відомою на весь світ, своїй одногрупниці Марії Соколовській, у яку був таємно закоханий.

     «Червона рута» була визнана найкращою піснею 1971 року, а «Водограй» – 1972.

 Він разом з Софією Ротару видав платівку-гігант із дванадцятьма піснями Івасюка, які виконала Ротару. Це був перший і єдиний у світі україномовний концептуальний диск — продуманий дизайн конверта, кожна наступна пісня доповнює попередню і водночас є самостійною одиницею. Упродовж 1977–1978 років він мав аж вісім перевидань.

     Багато пісень Івасюк написав під псевдонімом, зокрема «Весняний». Він не входив до Спілки композиторів, тому відомі колективи не могли брати його пісні до свого репертуару.

   Володимир Івасюк, окрім музики і поезії, мав ще й хист до малювання. У його особовому фонді зберігається кількадесят малюнків різних років – переважно шкільних і студентських. Це виконані олівцем або акварельними фарбами натюрморти, пейзажі, портрети видатних людей, автопортрет, шаржі і карикатури.

     У 325-ту річницю Переяславської угоди в радянських газетах було багато заголовків, у яких митці прославляли СРСР: «Слава! Тебе прославляємо, рідна Росіє, за правду твою, за вірність твою, за братерську любов!». Івасюку наказали створити музику на ці рядки. Однак композитор відмовився писати музику на прорадянські вірші.

  Його пісні були відомі не лише в межах радянського союзу - Івасюк здобуває популярність у Сполучених Штатах, де вийшла його платівка. Артист отримав нечуваний гонорар і заразом — розмову із органами КДБ. Івасюку наполегливо рекомендували віддати гроші у такий собі «Фонд миру», що займався «поширенням соціалізму».

На що принциповий Івасюк відповів, що не фінансуватиме «терористичні організації».

     Промовчав він тільки про те, що американського гонорару він і сам не бачив, бо його просто неможливо було отримати в умовах «залізної завіси».

Джерело: 

Бібліотечна довідка

1863 народився Володимир Вернадський (1863-1945), природознавець, філософ, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології; перший президент Національної академії наук України. Академік АН СРСР (1909) та АН УРСР (1919), Паризької АН, Чеської АНМ. Член НТШ. Основоположник теорій біосфери й ноосфери. Збагатив науку глибокими ідеями, зокрема про роль живих організмів у геохімічних процесах, висунув ряд наукових положень важливого практичного значення: пошуків радіоактивних мінералів, визначення абсолютного віку гірських порід та ін. Він – автор понад 400 наукових праць, опублікованих за життя, сотень інших, опублікованих пізніше і ще не опублікованих. Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету (1885). У 1888–1890 подорожував Європою, вивчаючи музеї Парижа та Лондона, працював у Мюнхені й Парижі. Великий вплив на Вернадського мали дружні стосунки з М. Драгомановим. В. І. Вернадський справив глибокий особистий вплив на формування в Україні національної наукової системи і національної системи вищої освіти.

Один із засновників та 1-й президент УАН (1918–1921). В. І. Вернадський розробив життєздатну, далекоглядну модель Академії. Згідно з його задумом, Академія має задовольняти такі важливі вимоги: 1) національні (допомагати зростанню української національної самосвідомості та української культури), 2) державні (сприяти підвищенню продуктивних сил країни і людини) і 3) місцеві (бути якнайтісніше пов’язаною зі звичайними питаннями практичного життя). В організацію академічного життя В. І. Вернадським також покладено три головні принципи: державний статус, самоврядність Академії у наукових справах, гармонійне поєднання природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Реалізація цієї моделі невдовзі перетворила Академію на головну наукову установу України і визнаний у міжнародному середовищі центр фундаментальних досліджень, що відіграло величезну роль у формуванні науково-технічного і економічного потенціалу України у 20 столітті.

Засновник 1-ї наукової бібліотеки в Україні (нині НБУ ім. В. Вернадського). Як і в модель створюваної Академії, так і в модель бібліотеки він заклав організаційні принципи установ загально-національного і світового значення, зокрема, бібліотека мала бути триєдиним комплексом – бібліотечним, інформаційним, освітнім. В.Вернадський вникав у всі деталі бібліотечної справи: від обміну літературою, організації читальних залів і каталогів до наукової бібліотечної роботи. Особисто займався комплектуванням, закупівлею бібліотечних колекцій, організацією передачі Національній бібліотеці бібліотек закритих установ, видачею охоронних грамот для бібліотек, посилав гінців за кордон для пошуків і закупівлі найновішої літератури чи рукописів та стародруків. Концепція Національної бібліотеки була викладена у "Відозві від Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в Києві". Спеціальним завданням ставилося закласти українське відділ (Ucrainica), присвячений літературі про Україну та український народ, і в ньому збирати все, що друкувалося будь-коли і будь-де українською мовою, літературу, писану всіма мовами про історію і культуру українського народу, про народи, які живуть на території України, про природу України та ін. На основі записки Вернадського розроблено й прийнято Статут бібліотеки. Встановлювалась загальнодоступність і безплатне користування бібліотечними фондами. До обов'язків бібліотеки входила підготовка зведеного каталогу, де б були відображені книжки всіх книгозбірень України. На неї поширювалися всі пільги, що передбачалися для Академії. З ініціативи В. Вернадського було встановлено, що Національна бібліотека одержує безплатно по два примірники всіх видів видань з усіх друкарень України. У 1920–1930 роки в бібліотеці працювали відомі українські вчені: Д. Балика, Г. Житецький, Б. Зданевич, В. Козловський, Ф. Максименко, С. Маслов, Ю. Меженко, С. Постернак, П. Попов, М. Сагарда, Є. Ківлицький, М. Ясинський та ін. Вони створили не тільки бібліотечну , а й наукову установу, яка мала всебічно, ґрунтовно вивчати книгу.

Як учений-мислитель В. І. Вернадський піднявся до масштабних світоглядних узагальнень: розробив вчення про біосферу Землі, став разом із французькими вченими Е. Леруа і П.-Т. де Шарденом основоположником вчення про ноосферу. Зокрема, лекції В. І. Вернадського з геохімії в Сорбонні у 1922–1923 роках дали поштовх Леруа і де Шардену до розроблення теорії ноосфери. Головною рисою біосфери, як вважав вчений, є те, що у ній існує велика геологічна, можливо, космічна сила, планетарна дія якої не береться до уваги в уявленнях про космос, таких, що мають наукову основу. Цією силою є розум людини, спрямована й організована воля її як істоти суспільної. Отже біосфера під впливом освіченої людини з часом перетворюється в ноосферу – сферу розуму. В останній своїй опублікованій праці "Несколько слов о ноосфере" (1944) В. І. Вернадський визначив кілька умов, які необхідні для становлення ноосфери. По-перше, людство має бути єдиним в інформаційному відношенні. По-друге, оскільки ноосфера – явище всепланетне, людство повинне прийти до повної рівності рас, народів, незалежно від кольору шкіри. По-третє, ноосфера не може бути збудована до припинення війн між народами світу.

Президією НАН України заснована премія ім. Вернадського; 2003 – Золота медаль ім. Вернадського як найвища нагорода НАНУ.

Джерело: http://www.nbuv.gov.ua/node/4825

Бібліотечна довідка

Щорічно 14 березня відзначається нове наукове свято – Міжнародний день математики. Подію створив Міжнародний математичний союз у листопаді 2019 року на конференції ЮНЕСКО. Дата святкування обрана на честь Міжнародного дня «Пі» та, власне, перших трьох знаків цієї математичної константи (3.14 за американською системою запису). Вперше День математики відзначили у 2020 році.

Цікаві факти:

•  Захворюванням дискалькулія пояснюють труднощі у розумінні математики

•  Досі існує багато нерозв’язаних математичних задач

•  Сума чисел на рулетці в казино дорівнює 666 (“диявольське число”)

Бібліотечна довідка

Чим старше ви стаєте, тим більш, просто зобов’язані бути щасливішими! Щасливі люди живуть довше. Дослідники старіння з Інституту Альберта Ейнштейна виявили, що 243 учасника-довгожителя мали позитивне ставлення до життя.

Для того, щоб бути щасливим, дуже важливі релігія і спорт. Доведено, що вони постачають нас порціями щастя - маленькими, але зате регулярними. Танець, наприклад, також могутня річ, він теж здатний приносити щастя. JL Ханна в книзі «Сила Танцю: здоров’я та зцілення» пояснює, що танець зміцнює імунну систему, зменшує стрес і його негативні наслідки. Американська Асоціація Терапевтичного Танцю наводить дані про користь танцювальної терапії для хворих на рак, аутизм, хворобу Паркінсона і депресію.

Якщо Ви навіть будете усміхатися, нехай на самоті і зовсім без причини, то м’язи подадуть сигнали в мозок, і Вам дійсно буде радісно.

Кофеїн в розумних дозах не тільки підвищує уважність, він також може поліпшувати настрій. Кілька досліджень показують наявність зв’язку між споживанням кофеїну і зниженим ризиком депресії і самогубств. При цьому в одному з цих досліджень мова йде про вплив кави, а в інших - ще й про аналогічний вплив чаю.

Щастя - річ суб’єктивна. Те, що одного радує, в іншого може викликати зовсім іншу реакцію. Але все ж прослуховування сумної музики, схоже, у багатьох людей по всьому світу піднімає рівень щастя. Одне дослідження показало, що це дозволяє регулювати негативний настрой, а також заспокоює людей.

Формулюючи цілі, краще виражатися дуже конкретно і ставити цілі реально досяжні. Тоді ви неодмінно будете щасливішими!

Будь-яка людина, що перебуває при здоровому глузді і тверезому розумі, прагне бути щасливою, або хоча б зовсім не проти того, щоб бодай зрідка, але відчувати такий стан, при якому присутнє почуття найбільшого внутрішнього задоволення своїм власним буттям, повноти і осмисленості життя. Когось це почуття залишає дуже рідко, хтось, навпаки, вже й забув, що може відчувати щось подібне, але бути щасливою людиною здавалося б дуже просто і дуже природньо.

Увага до питань щастя супроводжувала людство протягом всієї його історії. Про це написано і сказано так багато, що напевно окремо взятій людині не вистачить і усього її життя, щоб ознайомитися з повним переліком думок і міркувань з цього приводу. Однак, у спробі узагальнити цей величезний матеріал, цілком впевнено можна стверджувати, що питання щастя впритул стосується і моментів внутрішньої свободи людини, і зовнішніх факторів, які супроводжують її життя, таких понять як совість і честь, почуття власної гідності. І навіть взагалі може бути тісно пов’язане зі, здавалося б, зовсім незначними причинами та обставинами, які у багатьох просто можуть викликати відверту іронічну посмішку. Щастя можна легко втратити або позбутися. А його подальше здобуття або повернення може коштувати людині великих і неймовірних зусилль, забирати неабияку кількість сил та часу.

Враховуючи, що прагнення до щастя є основоположною метою людства, Генеральна Асамблея ООН 28-го червня 2012- го року, на своєму 118-му пленарному засіданні прийняла відповідну резолюцію, в якій запропонувала всім державам - членам і структурам самої системи організації Об’єднаних Націй, а також і іншим регіональним і міжнародним організаціям, широкому громадянському суспільству, включаючи як неурядові організації, так і приватних осіб, відзначати Міжнародний день щастя, і постановила щорічно проводити його 20-го березня.

За офіційним думку ООН, сприяння процесам сталого розвитку, справедливості та викорінення злиднів, більш комплексного та збалансованого підходу до економічного зростання, активне сприяння благополуччю всіх народів, невід’ємно стосується питань забезпечення щастя як для окремої особистості, так і для суспільства в цілому.

Джерело:https://m.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=500&year=2024

Бібліотечна довідка

Яка вода швидше перетвориться на лід: гаряча чи холодна? Якщо міркувати логічно, то, звичайно, холодна. Адже гарячої потрібно спочатку охолонути, а потім вже замерзнути, а ось холодній остигати не потрібно. Однак досліди показують, що в лід швидше перетворюється саме гаряча вода.

Вода є найпростішою і звичною речовиною на планеті. В даний час 70% території нашої планети покриті водою. При цьому пити можна тільки 1% цієї води. За останні роки в світі відбулося безліч конфліктів, пов’язаних з доступом до води.

Ідея проведення Всесвітнього дня водних ресурсів вперше прозвучала на конференції ООН з охорони оточуючого середовища і розвитку (ЮНСЕД), яка відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро.

Генеральна Асамблей Організації Об’єднаних Націй, прийнявши резолюцію 47/193 від 22 лютого 1993 року, проголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів. Цей день повинні були почати відзначати у 1993 році у відповідності з рекомендаціями Конференції ООН з охорони оточуючого середовища і розвитку.

Держави були покликані присвятити День водних ресурсів здійсненню рекомендацій ООН і проведенню конкретних дій на національному рівні.

Щорічно одна з установ ООН призначається координатором заходів Всесвітнього дня водних ресурсів і відповідає за просування нової теми під керівництвом Адміністративного комітету з координації.

Основні цілі проведення Всесвітнього дня водних ресурсів:

- Сприяти прийняттю відповідних заходів для рішення проблеми забезпечення населення питною водою;

- Інформувати суспільство про важливість охорони і збереження ресурсів прісної води і водних ресурсів в цілому;

- Залучити до святкування Всесвітнього дня водних ресурсів уряди, міжнародні агентства, неурядові організації і приватний сектор.

22 березня є унікальною можливістю нагадати людству про надзвичайну важність водних ресурсів для оточуючого середовища і розвитку суспільства. Практичні зусилля можуть допомогти поглибити суспільне розуміння як проблем так і рішень в цій області. Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова на зобов’язання і дії у рамках загальної теми.

Також не варто забувати, що всі живі тварини і рослини складаються з води: тварини та риби - на 75%, медузи - на 99%, картопля - на 76%, яблука - на 85%, помідори - на 90% , огірки - на 95%, кавуни - на 96%. Навіть людина складається з води. 86% води міститься в тілі у новонародженого і до 50% у літніх людей.

Якщо людина втрачає 2% води від маси свого тіла, то у неї виникає сильна спрага. Якщо відсотки втраченої води збільшаться до 10, то у людини почнуться галюцинації. При втраті в 12% людина не зможе відновитися без допомоги лікаря. При втраті в 20% людина помирає.

Вода дуже корисна, наприклад, вона допомагає знизити ймовірність серцевого нападу. Під час досліджень вчені з’ясували, що ті люди, які п’ють близько шести склянок води в день, менше схильні до ризику серцевого удару на відміну від тих, хто п’є всього дві склянки.

Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=53

Бібліотечна довідка

 Неділя за тиждень перед Великоднем називається «вербною», «шутковою» або «квітною». Це свято також має іншу назву — Вхід Господній в Єрусалим. Це шоста неділя Великого Посту, яка розпочинає Страсний тиждень. Цього дня у храмах віряни освячують гілочки верби.

Історія свята

В останні дні земного життя Ісус Христос вирушив до Єрусалиму. Тоді поширилась чутка про здійснення ним дива – зцілення невиліковно хворих, вигнання злих духів та воскресіння мертвих. Тож коли Син Божий в’їхав у місто верхи на молодій ослиці – всі мешканці вийшли йому назустріч. Згідно з Євангелієм, люди знімали з себе верхній одяг і кидали його на дорогу, якою їхав Ісус. Також містяни встеляли його шлях пальмовими гілками.

Оскільки в Україні та багатьох інших країнах пальми не є поширеною рослиною, то свято має народну назву – Вербна неділя, що пов’язано з традицією заміни пальмових гілок на вербові. 

Традиції святкування

У Вербну неділю християни йдуть до церкви із гілочками верби, яка символізує весну і нове життя. Після відправи священик окроплює гілля свяченою водою.

Колись господарі, повертаючись з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок, щоб росла Богові на славу, а людям, на вжиток. Решту, що залишилося, несли до хати і ставили на покуті під образами. Згідно із традицією, букетик верби повинен простояти біля ікон весь рік, охороняючи будинок від пожеж і нещасть, а господарів – від хвороб.

Головний ритуал, якого досі дотримуються у Вербну неділю, – «биття» вербою.

Так, освяченими гілочками легко шмагають людину, та примовляють «Не я б'ю, верба б'є, від нині за тиждень буде Великдень!  Уже недалечко червоне яєчко!"

В Галичині кажуть ще й так:

"Шутка б'є - не я б'ю, від нині за тиждень буде в нас Великдень!

«Баська б'є, баська  б'є, а за тиждень Пасха є!»

Молоді хлопці та дівчата “б'ючись” вербою, примовляли:

"Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!"

Олекса Воропай у книзі «Звичаї нашого народу» зазначає, що свячена верба користується великою пошаною в українців:

"Гріх ногами топтати свячену вербу, а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.

Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою - «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду - «щоб град зупинився".

У Вербну неділю люди з’їдали кілька вербних бруньок, щоб оздоровитись. А у відварах з вербою купали дітей, щоб уберегти від хвороб. Також вербовими гілочками кропили житло і домашню худобу, аби уникнути усіляких бід.

Повір'я про чудодійні властивості верби

·  Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;

·  Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;

·  Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;

·  Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;

·  Вербою в давнину відводили грозові хмари— кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;

·  Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;

·  Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;

·  З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;

·  Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;

·  Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова"

·  Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски;

·  У багатьох місцевостях свячену  вербу клали покійникові в домовину. 

Джерело: https://vgolos.ua/news/verbna-nedilya-istoriya-svyata-povir-ya-ta-tradiciyi_1418834.html

Бібліотечна довідка

Згідно з Указом президента День Національної гвардії України є офіційним святом національного значення. Як самостійна силова структура Нацгвардія існувала з 1991 по 2000 роки, а як військове формування з правоохоронними функціями на базі Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України із залученням нових військових кадрів на добровольчій основі — з 13 березня 2014 року.

Безпосереднє військове керівництво Національною гвардією України здійснює командувач Національної гвардії України, який призначається та звільняється Верховною Радою України за поданням Президента України.

Законом передбачена максимально допустима кількість військовослужбовців, що можуть перебувати у складі Нацгвардії – вона становить 60 000 осіб. До її складу увійшли внутрішні війська України, добровольці і патріоти, що стали на захист народу і державності України в один з найважчих моментів у новітній історії країни, посягань на її цілісність і суверенітет.

Бібліотечна довідка

З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
  Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.

Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" -  "Воістину Воскрес!"

У 2023 році православні християни відзначають свято Великодня — 16 квітня. Українські католики зустрінуть свято на тиждень раніше, ніж православні — 9 квітня.
    Чому ж різняться дати святкування та інші цікаві факти про Великдень пропонуємо дізнатися разом.

ДАТА СВЯТА

Зазвичай, православний і католицький Великдень відзначається в різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.

Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, запровадженої в XVI столітті, церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни - за юліанським, а католики - за григоріанським. Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну.

СКІЛЬКИ ТРИВАЄ СВЯТО

Воскресіння Ісуса Христа - є найважливішою подією всієї людської історії.
      За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.

Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.

ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ

Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній.

За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
    Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".

  До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.

«СВЯТИЙ ПОЦІЛУНОК»

Ще один із найдавніших ритуалів на Великдень, який зберігся до нашого часу, — ритуал христосування.

Люди вітають одні одних "святим поцілунком" - тричі цілуючись у щоки зі словами: "Христос воскрес"— "Воістину воскрес!". Коли люди христосуються, вони діляться апостольською новиною про Воскресіння.

ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ

За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.

Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.

Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.
    Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким.

Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.

ЗВИЧАЙ РОЗФАРБОВУВАТИ ЯЙЦЯ

Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому характерні риси, розфарбовуючи яйця притаманними українській народній культурі орнаментами.
    Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.

КРАШАНКИ ТА ПИСАНКИ

В Україні фарбовані яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки (шкрябанки). Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.

Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.

Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі). Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.

НАЙСТАРІША ПАСКА В СВІТІ

Найстаріша святкова паска, котра зберігся до наших днів, була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (пра-пра-правнучка Вільяма Скіннера).

Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.

НАЙБІЛЬША ПАСКА УКРАЇНИ

А от найбільшу паску спекли в Україні 2011 року, в Світле Воскресіння Христове, місцеві жителі селища Ялта Донецької області.
    Гігантська паска вийшла висотою 2 метри 30 сантиметрів, діаметром 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 т, а точніше - 2100 кг.

На виготовлення паски пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок. Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.

ДО ЧОГО ТУТ КРОЛИКИ

Ці тварини характеризуються своєю надзвичайною плодючістю, тому не дивно, що люди почали дарувати один одному великоднього кролика — символ благополуччя і родючості.

Ця традиція зародилася в Німеччині в XVI столітті, з часом поширилася по всьому християнському світу і протрималася до цих пір в основному серед вірян західного обряду.

За європейською традицією, великодній кролик на Великдень залишає в подарунок дітям гніздо з різнобарвними яйцями. Діти самі роблять гніздечка в таємних місцях і чекають великодніх подарунків від кролика.
Спочатку великодні яйця несли лисиця, півень, лелека і навіть зозуля. Але заєць поступово витіснив усіх своїх "конкурентів" та став улюбленим символом Великодня в Європі та Америці.

Джерело: https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/svjato-svitlogo-hristovogo-voskresinnja-10-tsikavih-faktiv-pro-velikden/