Дмитро Дмитрович Кремінь народився на Закарпатті, закінчив філологічний факультет Ужгородського університету, однак більшу частину свідомого життя віддав Миколаївщині: значна кількість його творів навіяна причорноморським степом, а деякі поезії навіть просто-таки територіально прив’язані до нашого регіону. Саме в Миколаївському степовому краю поет набув унікального життєвого й мистецького досвіду та отримав людське визнання, подарувавши світу багатогранний глибоко філософський поетичний доробок, наскрізь пронизаний пафосом шляхетного прагнення до духовного самовдосконалення і сповнений почуттям високої національної гідності. І хоча з Ужгорода на Миколаївщину, спочатку в російськомовну Казанку, юного поета було відіслано після шельмування за неоднозначні з точки зору соцреалізму вірші з метою відсторонення від активної участі в літературному процесі, цей переїзд, як стверджував сам Дмитро Дмитрович, був «доленосним», бо дозволив йому відкрити собі «цілий степовий материк» та, додамо, стати справжнім Поетом української землі.