Для ваших знайомих. Подати заяву про вступ до ліцею можна, заповнивши форму: https://cutt.ly/kpelvstup
Йоганн Вольфганг Гете (1749–1832)
Трагедія: Й. В. Ґете "Фауст"
Пригадайте значення літературознавчого терміну "трагедія".
Урок на сайті ВШО (11 клас)
Урок 6. Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації
Прочитайте трагедію Й. В. Ґете "Фауст" pdf, на сайті "Бібліотека зар.літ. КПЕК"
Група № 12. Запишіть в зошит:
05.05.2025. Урок № 38. Йоганн Вольфґанґ Ґете “Фауст”. Історія створення трагедії “Фауст”. Особливості композиції. Проблематика.
Д/з: тест №10.38 (не всім, див. "Всеосвіта", Підручник Ніколенко ст. 18-21
Історія написання “Фауста” Гете досить цікава, адже письменник писав її з 1774 по 1831. Трагедія є найбільш відомою історією життя реального середньовічного персонажа – героя німецьких міфів і переказів доктора Йоганна Фауста.
Історія створення “Фауста” Гете
Фігура Йоганна Георга Фауста, реально жившого в 16 столітті в Німеччині доктора, цікавила багатьох поетів і письменників протягом довгих століть. Відомі численні народні легенди і перекази, які описують життя і діяння цього чорнокнижника, а також десятки романів, поем, п’єс і сценаріїв.
Ідея написання «Фауста» прийшла до двадцятирічного Гете на самому початку 70-х рр. 18 ст .. Але на те, щоб завершити шедевр, у поета пішло 58 років. Воістину, над цією трагедією автор працював протягом практично всього свого життя, що саме по собі надає цьому творові значимість, як для самого поета, так і для всієї літератури в цілому.
У період з 1774 по 1775 рр. Гете пише твір «Прафаусте», де герой представлений бунтарем, бажаючим осягнути таємниці природи. У 1790 р «Фауст» видається у формі «уривка», а в 1806 Гете закінчує роботу над 1-ою частиною, яку публікують у 1808 р.
Першій частині притаманні уривчастість, чіткість, вона розбита на цілком самодостатні сцени, в той час як друга буде сама композиційно являти собою єдине ціле.
Через 17 років поет приймається за другу частину трагедії. Тут Гете розмірковує про філософію, політику, естетику, природничі науки, що робить цю частину досить непростий для сприйняття непідготовленим читачем. У цій частині дана своєрідна картина життя сучасного поетові суспільства, показано зв’язок сьогодення і минулого.
У 1826 Гете закінчує роботу над епізодом «Олена», розпочатому ще в 1799 р. А в 1830 пише «Класичну Вальпургієву ніч». В середині липня 1831, за рік до своєї смерті, поет завершує написання цього значимого для всесвітньої літератури твору.
Потім великий поет Німеччини запечатує рукопис в конверт і заповідає відкрити його і опублікувати трагедію тільки після своєї смерті, що й було зроблено невдовзі: в 1832 друга частина виходить в 41-му томі Зібрання Творів.
Цікавий той факт, що в трагедії Гете доктор Фауст носить ім’я Генріх, а не Йоганн, як його реальний прототип.
Джерела трагедії “Фауст”
народні легенди про доктора, чарівника, чорнокнижника;
поширений сюжет: юнак спокушає юну дівчину та кидає її;
Біблія, Книга Іова (легенда про праведника, якого спокушував сатана з дозволу Бога).
Історія створення «Фауста» Гете
Гете працював над трагедією 58 років (1774–1831). В основі сюжету – середньовічні легенди про доктора Йоганна Фауста, який уклав угоду з дияволом.
📌 Основні етапи написання:
1774–1775 – перший варіант («Прафауст»).
1790 – публікується уривок.
1808 – виходить 1-а частина, що складається з окремих сцен.
1826–1831 – робота над 2-ю частиною, що має цілісну композицію й містить філософські, політичні та наукові роздуми.
1832 – після смерті Гете друга опублікована частина.
📌 Джерела трагедії:
народні легенди про Фауста;
сюжет про юнака, який зваблює дівчину й покидає її;
біблійна книга Іова.
Цікавий факт: у трагедії герой носить ім’я Генріх Фауст, а не Йоганн.
Доктор Фауст: 1) "лікар, правник, ще й на нещастя богослов";
2) чуйна людина:
3) практик;
4) мрійник;
5) розпусник.
Слово чи дія? Справи на благо інших: створити кращий світ.
Мефістофель: вічний сумнів, спокуса.
Маргарита: відданість, кохання.
1. Аналіз структури твору («Пролог», «Перша частина», «Друга частина»)
Трагедія Гете «Фауст» складається з трьох основних частин:
«Пролог на небі» – філософське введення.
Перша частина – історія угоди Фауста з Мефістофелем та його стосунки з Маргаритою.
Друга частина – складний символічний твір, де Фауст шукає ідеал та смисл життя.
📌 «Пролог на небі» – це розмова Бога та Мефістофеля. Вона нагадує біблійну історію про Іова: диявол укладає з Богом парі, що зможе збити Фауста зі шляху істини.
📌 Перша частина – це драма кохання. Фауст прагне пізнати світ, але закохується в Маргариту, чим прирікає її на трагедію.
📌 Друга частина – це метафорична подорож Фауста через мистецтво, політику, науку й філософію. Вона насичена історичними й міфологічними образами.
2. Вивчення особливостей композиції кожної частини
📌 Композиція «Прологу»
Пролог має три частини:
«Театр» – Гете пояснює, що трагедія – це не просто розвага, а глибоке філософське дослідження.
«Пролог у небі» – суперечка Бога й Мефістофеля про людську природу.
«Фауст у кабінеті» – герой у роздумах про сенс життя.
📌 Композиція першої частини
Знайомство з Фаустом – вчений розчарований знаннями, хоче більшого.
Угода з Мефістофелем – диявол пропонує задоволення й владу.
Кохання до Маргарити – трагедія дівчини, яка через Фауста втрачає все.
Гибель Маргарити – головний драматичний момент першої частини.
📌 Композиція другої частини
Грецькі міфи та історія – Фауст зустрічає легендарних героїв (Єлена Троянська).
Філософські роздуми – пошуки істини через владу, науку, мистецтво.
Фінал – Фауст помирає, але його душа врятована, бо він прагнув досягати високого.
3. Дослідження ролі епізодів, ліричних відступів, символів у творі
📌 Епізоди
Вальпургієва ніч – демонічний бал, який показує спокуси, що переслідують людину.
Явище Єлени Троянської – символ пошуку ідеалу в другій частині.
📌 Ліричні відступи
Гете використовує роздуми про сенс життя, кохання, природу людської душі.
📌 Символи
Мефістофель – диявол, але також розум, що заперечує усе.
Маргарита – чистота та невинність.
Душа Фауста – боротьба добра і зла в людині.
«Фауст» – не просто історія угоди з дияволом, а філософське дослідження людського життя. Головна ідея – прагнення до знання та розвитку робить людину справжньою.
Питання:
Чи можна знайти істину без помилок?
Як ця фраза пояснює дії Фауста?
Чи актуальна вона сьогодні?
Питання:
Чому зло може приносити добро?
Як цю думку можна застосувати до реального життя?
Чи можна вважати Мефістофеля позитивним персонажем?
Питання:
Чому боротьба важлива для життя?
Як ця фраза розкриває головну ідею твору?
Чи погоджуєтеся ви з цим висловом?
Питання:
Чому досвід інколи важливіший за знання?
Чи можна все пізнати через розум?
Як ця фраза пояснює рішення Фауста укласти угоду з Мефістофелем?
Питання:
Чому Фауст говорить ці слова?
Яка мить у житті справді варта того, щоб її зупинити?
Чи досяг Фауст справжнього щастя?
Royal London Opera "Faust"
Монолог Мефістофеля
Трейлер
У філософію я вник,
До краю всіх наук дійшов —
Уже я й лікар, і правник,
І, на нещастя, богослов…
Ну і до чого ж я довчивсь?
Як дурнем був, так і лишивсь.
Хоч маю докторське звання
І десять років навмання
Туди й сюди, навкрив-навкіс
Воджу я учнів своїх за ніс, —
А серце крається в самого:
Не можем знати ми нічого
Фауст, ч.І
Дай руку, переб'єм!
Як буду змушений гукнути:
“Спинися, мить! Прекрасна ти!” —
Тоді закуй мене у пута,
Тоді я рад на згубу йти.
Тоді хай дзвін на вмерле дзвонить,
Тоді хай послух твій мине,
Годинник стане, стрілку зронить,
І безвік поглине мене
Фауст, ч.І
Нехай лютують хвиль скажені зграї,
Хай спробують де греблю ту прорвать —
Здолає гурт прорив затамувать.
Служить цій справі заповідній —
Це верх премудрощів земних:
Лиш той життя і волі гідний,
Хто б'ється день у день за них.
Нехай же вік і молоде, й старе
Життєві блага з бою тут бере.
Коли б побачив, що стою
З народом вільним в вільному краю,
Тоді гукнув би до хвилини:
Постій, хвилино, гарна ти!
Ніяка вічність не поглине
Мої діла, мої труди!
Провидячи те щасне майбуття,
Вкушаю я найвищу мить життя
Фауст, ч.ІІ
Курс лекцій зі світової літератури «Національні поети» від літературної лабораторії Мистецького арсеналу.
Лекцію читає Борис Шалагінов, д. ф. н., професор кафедри літературознавства НаУКМА.
Обізнаність.
1. У яких галузях виявився творчий геній Й. В. Ґете?
2. Розкрийте творчу історію «Фауста», його міфологічні та літературні джерела.
3. У чому полягала сутність угоди людини з дияволом, про яку йдеться в трагедії? Як ця угода реалізовувалася та яким був її результат?
4. Як розумів «прекрасну мить» Фауст на початку й у кінці твору? Читацька діяльність.
5. Виразно прочитайте перший монолог Фауста. У яких видах діяльності він досяг значних успіхів? Чому його не задовольняли знання, які він здобув?
6. Знайдіть рядки, у яких герой висловлює: а) невдоволення собою; б) прагнення до нових відкриттів.
7. Використовуючи перший монолог Фауста, сформулюйте мету героя. Доберіть цитати.
8. Прочитайте сцени з першої частини, де Мефістофель спокушає Фауста: а) пияцтвом; б) розвагами; в) жінками; г) вічною молодістю. Яким виходить герой з цих випробовувань?
9. Прочитайте останній монолог Фауста. Як ви думаєте, чи справді герой досяг того, чого хотів? Поясніть слова й поведінку Мефістофеля під час цього монологу.
10. Прочитайте сцену «Кабінет Фауста» і прослухайте уривок з опери Ш. Гуно. Порівняйте.
Людські цінності.
11. Яку користь прагнув принести людству Фауст? У чому він убачав цінність своєї діяльності? 12. Заповніть у зошиті таблицю «Здобутки й помилки Фауста». Комунікація.
13. Дискусія «Хто переміг — Фауст чи Мефістофель?».
Ми — громадяни.
14. Ознайомтеся з передмовою І. Франка до перекладу «Фауста» Й. В. Ґете (І. Франко. Зібрання творів: У 50-ти т. — К., 1980. — Т. 26. — С. 155–160). У чому вбачає І. Франко значення твору Й. В. Ґете?
15. Знайдіть інформацію про українські переклади творів Й. В. Ґете. Прочитайте улюблені уривки напам’ять. Сучасні технології.
16. За допомогою Інтернету знайдіть відомості про Нострадамуса, праця якого згадується в першому монолозі Фауста.
17. Знайдіть знак макрокосму, який побачив Фауст у книжці. Як ви розумієте поняття «макрокосм»? Чи досяг, на вашу думку, пізнання макрокосму Фауст у фіналі твору?
Творче самовираження.
18. Напишіть твір на тему: а) «Фауст і Маргарита: кохання та трагедія»; б) «Фауст і Вагнер»; в) «Фауст і Мефістофель» (1 за вибором). Лідери й партнери.
19. Підготуйте запитання для вікторини «Трагедія “Фауст”». Візьміть участь у колективній грі. Довкілля та безпека.
20. Намалюйте карту подорожей Фауста. Прокоментуйте, які небезпеки й спокуси траплялися на його шляху. Чи все герой зумів здолати?
Навчаємося для життя.
21. Висловте позицію «У чому сенс знань?» (за трагедією «Фауст»).
22. Образи Фауста та Мефістофеля мають чимало інтерпретацій. Існує думка (Д. Дроздовський та ін.), що Мефістофель є втіленням «демонічного» розуму, якому властива практичність і прагматичність, а Фауст — апрагматичного розуму, що прагне пізнати Всесвіт, а тому, зрештою, і перемагає Мефістофеля. Наведіть аргументи на підтвердження або спростування цієї тези. Визначте позицію. Як ви вважаєте, який розум (прагматичний чи апрагматичний) переважає нині в суспільстві?