Гомер "Одіссея"

Тема

Мандри й пригоди «хитромудрого» Одіссея, царя Ітаки, який повертається з Троянської війни.

Ідея

Оспівування найкращих людських якостей, які яскраво виявляються в мирні дні,— таланту, розуму, кмітливості, вправності, практичності та ін. Засудження беззаконня, грубої несправедливої сили, самовпевненості й пихи людини. Гомерівські герої воюють і мандрують, кохають і страждають, їх випробовують боги й доля на духовну міцність. І тільки той, хто витримує випробування, здатен перемогти й досягти своєї мети. Таким є легендарний герой епічної поеми Одіссей. Він не менш відомий, аніж герої «Іліади» — Ахілл і Гектор. 

Художні особливості 

• традиційність і монументальність; 

• «…прагнення до суворої композиційної єдності й чітко продуманої організації матеріалу»; 

• ліризм; 

• реалізм у зображенні деталей побуту і звичаїв народу; 

• повторення віршів або їх частин. Повторюються і традиційні числа 12 і 9 (12 кораблів, 12 амфор вина, 12 супутників-побратимів, 9 кіз і 9 днів дії Одіссеєвої); 

• наявність пригодницьких, казкових і побутових елементів.

Віршована форма

Епічна поема (від грец. роіеmа — твір) — один із жанрів ліро-епосу; твір значного обсягу (переважно віршований), у якому поєднуються епічні (зовнішній сюжет, характери, оповідна форма) та ліричні елементи (авторські переживання, ліричні відступи, розкриття внутрішнього світу героїв). У ліро-епічній поемі нерідко наявні також елементи драми — напружена дія, конфлікт, монологи та діалоги тощо. 

Поема була написана гекзаметром — це розмір героїчної поезії часів стародавньої Греції. Розділена вона на 24 пісні.

Проблематика

Твори Гомера розповідають про далекі події, оповиті серпанком міфів, але водночас у поемах «Іліада» та «Одіссея» ідеться про одвічні проблеми, які й нині хвилюють людство, — війну і мир, особистість і колектив, любов і ненависть, життя і смерть. 

Так як у поемі розповідається про десятирічні мандри головного героя, його незліченних подвиги, сміливі вчинки і, нарешті, вдале повернення додому, то на першому місці в творі стоїть казково — пригодницька проблематика: свавілля богів, гординя Одіссея, криза влади в Ітаці і т. д. 

Минуло десять років, після того як цар відплив з Ітаки в Трою, всі учасники бою повернулися додому і лише тільки один він все ніяк не приїжджає. Він стає заручником морської безодні. Його проблема в тому, що він втрачає віру в свої сили і його осягає відчай. Але яким би не був відчай глибоким, герой все одно йде до своєї мети, і терни на шляху лише розпалюють в ньому азарт. Подвиги і пригоди, які описані в поемі, займають більшу частину розповіді і є її стрижневою основою.

Проблема божественного втручання в долі людей теж гостро стоїть у творі. Вони керують людьми, як маріонетками, позбавляючи їх впевненості в собі. Конфлікти між собою мешканці Олімпу теж вирішують за допомогою людини, тому іноді Одіссей виявляється заручником ситуації, виною якої зовсім не він.

Композиція

12110 віршів укладені у 24 пісні. 

І частина – 1-4 пісні (пошуки Телемахом батька Одіссея); 

ІІ частина – 5-12 пісні (пригоди Одіссея); 

ІІ частина – 13-24 пісні (Одіссей повертається додому)

Експозиція. Дім Пенелопи. Телемах вирушає на пошуки Одіссея. Одіссей у феакійців. 

Зав’язка. Одіссей у кіклопа Поліфема. 

Розвиток подій. Пригоди Одіссея по дорозі додому. 

Кульмінація. Повернення додому та побиття женихів Пенелопи. 

Розв’язка. Пенелопа впізнає Одіссея. Одіссей укладає мирний договір з родичами убитих женихів.

Міфологічні елементи

У поемі Гомера “Одіссея” є багато міфологічних елементів: активну роль у долі головного героя відіграють небожителі — Зевс (Кронід), який вирішує долю Одіссея (той, попри все, має повернутися додому); Афіна Паллада, яка допомагала ахейцям у війні проти Трої, а потім супроводжувала Одіссея у його мандрах додому, виручала, коли він потрапляв у скрутне становище, давала слушні поради; Гермес — вісник, що передавав волю богів; Посейдон, брат Зевса й бог моря, розсердився на Одіссея й постійно йому перешкоджав (за допомогою вітрів здіймав бурю й призводив до загибелі численних його супутників).

У творі часто згадують імена німф, чарівниць, сирен — Каліпсо, Іно, Кіркеї тощо; чудовиськ Скілли та Харібди.

Міфологічним елементом є розповідь про феаків, яких вважали одним із благословенних народів, адже вони своїм заступником обрали Посейдона. Феаки були вправними мореплавцями, їхні кораблі були оснащені системою навігації, яка допомагала не загубитися під час бурі та в імлі. Життя цього народу, згідно з міфами, було суцільним святом — без сварок, розбрату, а владу царя контролювали 12 старійшин. Це образ ідеального царства. Згідно з поемою “Одіссея”, кораблі феаків не мали стерна, тому що могли розуміти думки кермувальників і самі пливли за подумки вказаними маршрутами.

У IV пісні поеми “Одіссея” є розповідь про перетворення морського бога Протея на різних тварин і про те, як Менелай зловив його в той момент, коли Протей був людиною, та змусив розповісти про його майбутнє. У 12-й пісні також зображені сирени — напівптахи-напівжінки, які заманюють подорожніх своїм солодким співом. Тут-таки — розповідь про те, як Одіссей проскочив зі своїми супутниками між Скіллою, чудовиськом з шістьма головами та дванадцятьма лапами, і Харібдою, виром, який поглинав усіх, хто опинявся біля нього. Письменники пізніших часів використовували тексти поем Гомера як джерело міфів

Пригодницькі елементи

У поемі Гомера “Одіссея” багато гострих, динамічних моментів: головний герой постійно балансує на межі життя і смерті; читач нервується, очікуючи, як Одіссей знайде вихід зі, здавалося б, безвихідного становища, коли, наприклад, його з товаришами закрив у печері кіклоп Поліфем; як герой зможе врятувати своїх товаришів, яких зла чарівниця Кіркея перетворила на свиней; як він упорається із женихами, які надокучали його дружині Пенелопі.

Саме в таких напружених конфліктах виявляються риси вдачі героїв — “хитромудрого” Одіссея, жорстокого Поліфема, вершителів людських доль Зевса, Афіни та інших

Побутові елементи

Якщо в поемі “Іліада” ми спостерігаємо батальні сцени, двобої героїв, військові звичаї та хитрощі, то з поеми “Одіссея” дізнаємося про побут давніх греків. На першому плані тут не війна, а мирний труд.

Можливо, Гомер дещо ідеалізував богів, героїв (дітей богів і людей), царів, знать. Так, царівна феаків Навсікая власноруч пере білизну на березі моря, дбає про чистоту одягу всієї родини:

Близько до любого батька вона підійшла і сказала:

“Таточку любий, звели запрягти для мене високий

Мідноколісний віз, щоб могла одвезти я на річку

Прати добротне вбрання, що у мене лежить забрудніле.

Треба й тобі, що в раді буваєш між радників перших,

Завжди чистому тілом, в одежі охайній ходити.

П’ятеро любих синів зростив у своїй ти оселі:

Двоє — одружені, три — юнаки у квітучому віці,

В вимитій чисто одежі бажають вони в хороводи

Наші ходити. Про все це сама я подбати повинна”.

Кіркея власноруч пряде тканину:

Ткала вона за верстатом великим,— таке тонкорунне,

Ніжне, прекрасне ткання від богинь лиш виходить безсмертних.

Вона сама годує свиней:

Всі по-свинячому стали, лиш розум, що й був, залишився.

Плачучих їх зачинила Кіркея й сипнула їм в закут

Жолудів, терну, каштанів, коріння крушини, щоб їли

Те, що всі свині їдять, у багнюці валяючись завжди.

Поліфем доїть кіз та овець, вигодовує їх:

Вже він вогонь розпалив, подоїв своїх славних овечок,

Всіх за чергою, і кожній тоді підпустив сосунятко.

***

От увійшли ми в печеру і стали усе оглядати:

Сиру там кошики повні стояли, ягнята й козлята

В стійлах тіснились вузьких, за віком поставлені різним:

Старші — окремо, окремо від них середульші, й окремо —

Новонароджені; в цебрах стояло сироватки повно,

Глеки й дійниці були приготовані там для удою.

Переклад Бориса Тена

Уславлення людського розуму, винахідливості й допитливості

Поеми Гомера, як і давньогрецька міфологія, уславлюють богів — вершителів долі людської. Але водночас вони не принижують ролі людини.

Одіссея Гомер називає богорівним. Герой, хоч і поважає богів, приносить їм жертви, звертається до них у скруті, може навіть сперечатися із ними, сваритися, змагатися. При цьому він виявляє мудрість, винахідливість, терплячість та кмітливість. Одіссей придумав, як урятуватися від Поліфема: по-перше, не розповів, де стояв його корабель, напоїв кіклопа вином, кмітливо вигадав собі ім’я Ніхто, знайшов палицю, виготовив списа і позбавив свого кривдника зору, а головне — він придумав, як із товаришами вибратися з печери під животом у овець, адже Поліфем обмацував спини тварин, випускаючи їх на пасовисько:

...Любе серце моє розсміялось,

Як обманув я ім’ям його й задумом цим бездоганним.

В відповідь так із печери волав Поліфем премогутній:

“Друзі, Ніхто, й не насильством мене він, а підступом губить!”

Відповідаючи, мовлять вони йому слово крилате:

“Що ж, коли сам ти, й ніхто насильства тобі не вчиняє,

То чи не Зевс тобі хворість наслав, і поміч тут марна,—

Краще ти батька свого, владику благай Посейдона!”

Переклад Бориса Тена

Одіссей передбачливо заліпив своїм супутникам вуха воском, коли вони пропливали повз сирен, щоб ті не заманили чоловіків своїм співом, а себе наказав міцно прив’язати до щогли й не зважати на прохання відпустити його. Розум і кмітливість, обачність Одіссей виявляв щоразу, коли доводилося рятувати себе й своїх товаришів. Так, він погодився з пропозицією Кірки (Кіркеї), яка його утримувала, але за умови, що вона поверне його товаришам людську подобу. Для Одіссея характерна допитливість — він прагне пізнати світ, звичаї різних народів. Опис його мандрів — це подорож читача давньогрецьким світом, реальним та уявним. Тут і “цивілізовані” народи, і варвари; і реальні міста-держави, зокрема Ітака, і міфологічні (на зразок держави феаків, лотофагів та інших).

Поеми Гомера, як і давньогрецька міфологія, уславлюють богів-вершителів долі людської. Але водночас вони не принижують ролі людини.

Одіссея Гомер називає богорівним. Герой, хоч і поважає богів, приносить їм жертви, звертається до них у скруті, може навіть сперечатися із ним, сваритися, змагатися. При цьому він виявляє мудрість, винахідливість, терплячість та кмітливість.

Герой поеми “ Одіссея’- мужній воїн, але чемно використовує хитрощі, щоб здобути перемогу. Саме вони допомагають йому побороти Поліфема. Він не розповів, де стояв його корабель, напоїв циклопа вином, кмітливо вигадав собі ім’я Ніхто, знайшов палицю, виготовив списа і позбавив свого кривдника зору, а головне – він придумав, як із товаришами вибратися з печери під животом у овець. Для перемоги над Поліфемом Одессею потрібні були сила та розум. Насамперед, треба було не вказати своєї ненависті до людожера чи готовності помститися за смерті товаришів і навіть вимушено догоджати, пригощаючи потвору вином, відтак йому потрібно було передбачити розвиток подій. Навіть чаклунка Кірка, зілля якої не зашкодило Одіссею, була вражена його стійкістю. Богиня Афіна також в свою чергу визначає розум і передбачливість героя, говорить, що і богу важко б було мірятися з Одіссеєвими хитрощами.

Допитливість Одіссея можна визначити уривком, коли він завітав у печеру циклопа, хоча товариші вмовляли його залишити печеру, тікати на корабель, але він не послухав їх. Він прагне пізнати світ, звичаї різних народів.

Гомер постійно випробовує свого героя, ставить його у ситуацію вибору. І Одессей залишається вірним своїм життєвим ідеалам і цінностям:рідній землі, батьківщині, сім’ї,товаришам,своїм обов’язкам.

Але в «Одіссеї» підкреслено оспівується розум і кмітливість людини, а не лише її фізична сила та сміливість.Наприклад, якби Одіссей із товаришами одразу прямо виступив проти Поліфема, то кіклоп передавив би їх, як комах. До речі, саме тому він, повечерявши з двома з них, спокійно і, як виявилося незабаром, необачно лягає спати в їхній присутності, — бо що можуть вдіяти проти його могутності ці слабкі створіння? 

Отже, для перемоги над Поліфемом Одіссеєві потрібні були передовсім сила волі та розум. Насамперед треба було дочасу не виказати своєї ненависті до людожера чи готовності помститися за смерть товаришів і навіть вимушено догоджати, пригощаючи почвару вином. Відтак потрібно було передбачити розвиток подій і назватися «Ніхто», що і врятувало життя всім ахейцям (бо інакше кіклопи, які прибігли на крики осліпленого Поліфема, негайно повбивали б ахеїв). 

Треба було також придумати, як знешкодити Поліфема. Він був однооким, тому один влучний удар в око зробив його силу фактично безпомічною: осліплений велетень просто не бачив своїх ворогів. 

З іншого боку, якби ахейці одразу вбили Поліфема, то загинули б усі в його печері, вхід до якої був перекритий каменем, заважким для людської сили. 

І аж потім Одіссею і його супутникам знадобилися якості власне фізичні: взяти важку колоду й сміливо здійснити задумане. Але водночас Гомер не ідеалізував героя, бо якби Одіссей не перейшов певну межу в хизуванні своїм розумом і не похвалився перед сліпим Поліфемом, назвавши своє справжнє ім’я, то Посейдон не мстився б за каліцтво й наругу над сином, а Пенелопа, можливо, його чекала б на кілька років менше.

Отже, у цьому фрагменті «Одіссеї» засуджено як беззаконня, насильство й несправедливість (кіклоп Поліфем), так і людські самовпевненість та марнославство (Одіссей).

Головні герої. Одіссей, Посейдон, Поліфем, Каліпсо, Кіркея, Телемах, Пенелопа

В «Ілліаді» і «Одіссеї» Гомера величезна кількість дійових осіб і серед них, безумовно, боги. Саме боги впливають на долю героїв, їх наказ або порада обумовлює дію персонажа. Афіна, зокрема, постійно допомагає Одіссею. Образи героїв статичні, оскільки не розкривається їх внутрішній світ, думки. Автор описує лише зовнішні прояви почуттів 

Одіссей постає перед нами як мандрівник мимоволі, відкривач нових земель. Герой вправно володіє і мечем, і веслом, і знаряддями праці, і словом. Одіссей «хитромудрий», «многохитрий», «за розумом рівний Зевсові», йому притаманні дипломатичний хист, дар ораторського мистецтва, далекоглядність, велика фізична сила; він жорстокий у своїй помсті. Визначальною рисою характеру Одіссея є любов до батьківщини. Єдиним його бажанням було повернутися додому до коханої дружини і сина, яких він не бачив близько 20 років. Протягом усієї розповіді герою допомагає богиня мудрості-Афіна.

В «Одіссеї» уперше з'являється жіночий образ, рівний чоловічому – Пенелопа, многомудра – гідна дружина Одіссея. Щоб зберегти любов до чоловіка і вірність йому під час його тривалої відсутності, вона також витримує героїчну боротьбу. Гомер ясно показує, що Пенелопа на свій жіночий лад настільки ж розумна і винахідлива, як і її чоловік.

Одіссей один з яскравих героїв поеми Гомера. Незважаючи на те, що він був нащадком богів, герой володів звичайними людськими рисами.  Після Ахілла і Діомеда він третій за доблестю у війську ахейців. Але перемагати і долати перешкоди йому допомагає розум і хитрість. Саме тому його називають «велемудрим», «розумним», «хитромудрим», саме завдяки його хитрості супутникам Одіссея вдається вийти з печери циклопа Поліфема. Розум допомагає йому помститися зухвалим женихам своєї дружини: за його порадою слуги виносять зброю женихів із зали, де відбувалося змагання у стрільбі з лука, і зачиняють двері. Одіссей любить свою рідну Ітаку, будь-що намагається повернутися до дружини і сина. І хоч кохання німфи Калліпсо могло подарувати йому вічну молодість і безсмертя, він прагне додому. 

Відмінно від образів інших героїв античності, образ Одіссея багатогранний. В характері героя присутні також і негативні риси. Він розважливий і розраховує кожний свій крок. Одіссей вміє лічити гроші і отримувати прибуток. Хитрість проявляється і в господарських справах.

Жорстокість героя проявляється в його помсті. Він не прощає своїх ворогів. 

В образі Одіссея втілена доля цілого народу, його стремління повернутися на рідні землі, страждання багатовікового скитання і радість думки про те, що дома чекають.