Поняття про електромонтажні роботи. Організація та механізація електромонтажних робіт

Поняття про електромонтажні роботи. Організація та механізація електромонтажних робіт.

Поняття про електромонтажні роботи. Технічна документація для виконання електромонтажних робіт. Порядок організації електромонтажних робіт. Механізація електромонтажних робіт.

Поняття про електромонтажні роботи

Електромонтажні роботи — це поняття, яке включає в себе комплекс заходів щодо розробки проекту, організації, а також проведенню монтажу (встановлення) різноманітного електрообладнання у приміщеннях і на відкритому повітрі, в тому числі і електропроводки. Електромонтажні роботи вимагають теоретичних знань, багатого професійного досвіду і відповідної освіти від фахівця, що проводить даний вид робіт.

Електромонтажні роботи починаються зі складання детального плану розміщення електровузлів.

Організація електромонтажних робіт

Продумана і чітка організація електромонтажних робіт є однією з основних умов підвищення продуктивності праці, зростання виробітку, скорочення термінів виконання робіт і зниження їх собівартості. Най­краща організація електромонтажних робіт може бути досягнута за наявності проекту виконання електромонтажних робіт (ПВЕР).

Проекти виконання електромонтажних робіт на великих об­’єктах зі складним електроустаткуванням розробляються проект­ними організаціями, а на невеликих об’єктах — виробничими і проектними відділами електромонтажних управлінь.

Для об’єктів, що споруджуються за типовими проектами, ство­рюються типові ПВЕР.

Відомості, переліки та специфікації складають окремо на виро­би, які надсилаються заводами і на продукцію майстерень електро­монтажних заготовок (МЕЗ).

Під час монтажу технічно складного електроустаткування вели­ких об’єктів для кращої організації робіт застосовують так звану зональну систему. Для цього, виходячи з обсягу чи характеру перед­бачуваних електромонтажних робіт, весь об’єкт розбивають на монтажні зони. В кожній зоні виконують певний комплекс робіт, який характеризується їх однорідністю або технологічною завер­шеністю.

На практиці ведення електромонтажних робіт при поділі об’єкта на зони в основу тих чи інших рішень повинні бути покладені економічна доцільність, можливість гнучкого виробництва і безпе­ка ведення електромонтажних робіт.

Електромонтажні роботи повинні виконуватися відповідно до затвердженого проекту електропостачання й електроустановок об’єкта, тому організуючими факторами є висока якість цього об’єкта та детальне його знання електромонтажниками.

Проект електроустановки складається, як правило, з поясню­вальної записки, кошторису, специфікації (матеріалів, устаткуван­ня і різних конструкцій), однолінійних розрахункових схем, поповерхових планів та інших документів.

Пояснювальна записка містить технічне й економічне обґрунтування прийнятих проектувальниками проектних рішень.

Кошторис є документом для фінансування й оплати виконаних електромонтажних робіт.

Специфікація містить найменування, технічні характеристики та зазначення кількості устаткування, різних конструкцій, а також основних і допоміжних матеріалів, необхідних для виконання всьо­го обсягу електромонтажних робіт на об’єкті.

Однолінійні розрахункові схеми електроприймачів дають уяв­лення про прийняту схему електропостачання, навантаження окре­мих ділянок електричних мереж, падіння напруги.

Поповерхові плани показують, як повинні прокладатися магістральні та розподільні мережі й шинні конструкції, в яких зазначаються марки і перерізи проводів, шин та кабелів, а також способи їх прокладання. В поповерхових планах даються також описи і графічне зображення будівельної частини поверхів та ок­ремих елементів будівлі, розміщення закладних частин, каналів, борозен, ніш, отворів і гнізд, спеціально утворюваних в процесі спорудження будівлі або наявних у готових будівельних деталях заводського виготовлення (блоках, панелях, плитах та ін.), при­значених для прокладання електропроводок, встановлення щитів, кріплення шин, підвішування світильників тощо.

Крім перелічених документів, складаються різні документи в процесі виконання і завершення монтажу, наприклад, прото­коли й акти на сховані роботи і ревізію електроустаткування, на монтаж заземлювальних пристроїв, на прокладання в землі ка­белів тощо.

За наявності затвердженого проекту приступають до підготовки електромонтажних робіт, які починають, як правило, з приймання будівельної частини будівель і споруд «під монтаж». Будівлі та споруди приймаються представником електромонтажної організації або майбутнім керівником електромонтажних робіт за участю пред­ставника будівельної організації, що виконала будівельні роботи на цьому об’єкті.

Під час приймання будівельної частини будівель і споруд той, хто приймає, перевіряє:

1) стан та відповідність до проекту наявних у приміщеннях і на сходових клітках каналів, борозен, ніш і отворів, призначених для каналізації електроенергії;

2) наявність завершених оштукатурених поверхонь у приміщеннях, де проектом передбачено відкрите прокладання проводів або кабелів;

3) можливості нормального і безпечного ведення електромон­тажних робіт одночасно з будівельними, сантехнічними та іншими роботами або окремо від них;

4) наявність умов, що забезпечують збереження змонтованого електроустаткування та його захист від атмосферних опадів і мож­ливих пошкоджень при будівельних або опоряджувальних роботах.

Приймання будівель або споруд під монтаж оформляють відповідним актом.

При готовності будівельних частин і споруд під монтаж пред­ставники будівельної та електромонтажної організацій складають спільний графік робіт так, щоб виконання електромонтажних робіт за термінами майже збігалося з будівельними і лише в окремих випадках дещо відставало від останніх. Узгоджені графіки затвер­джуються керівниками (головними інженерами) будівельних і мон­тажних організацій.

Крім узгоджених графіків у бригадах, на монтажних об'єктах, у монтажно-будівельних дільницях та електромонтажних управліннях складають сіткові графіки електромонтажних робіт (див. урок №14).

Високий рівень механізації наближує монтаж до робіт на за­водських складальних лініях, що підтверджує його індустріальний характер.

Технічна документація. Монтаж мережі виконують на основі та відповідно до документації, що складається з робочого проекту й проекту виробництва робіт (ПВР).

Робочий проект складається з пояснювальної записки, креслен­ня трас комплектних ліній і некомплектних ділянок мереж з їх повним зв’язком з іншими цеховими комунікаціями, в разі потреби з аксо­нометричних схем мереж, креслень нетипових конструктивних рішень, закладних частин і деталей, кабельного журналу, а також зведених специфікацій та кошторису.

Проект виробництва робіт є основним документом для організації та технології виробництва монтажних робіт. Він вміщує дані про фізичні обсяги робіт з розбивкою по зонах монтажу, сіткові графіки, відомості про чисельність робітників та інженерно-технічного персоналу, а також про кількість матеріалів, виробів, механізмів, інструментів, транспорту і т.д.

Монтаж починають з підготовки виробництва робіт, до якої входить приймання документації (в тому числі кошторису) та її вивчення, узгодження змін з проектною організацією, розробка ПВР, комплектування необхідних для окремих зон монтажу матеріалів, виробів, механізмів, комплектування кадрами монтажних підрозділів, попередні заготівельні роботи в майстернях, приймання приміщень під монтаж з перевіркою наявності закладних деталей і відповідність приміщень вимогам проекту і БНіП.

Стадії електромонтажних робіт

Підвищенню ефективності монтажу (високій продуктивності праці) сприяють раціональні технологічні операції і послідовність їх виконання. З цієї точки зору слід визнати найбільш раціональним ведення монтажу в одну стадію. Такий монтаж починають після закінчення будівельних робіт, у процесі виробництва яких викону­валось встановлення закладних деталей, утворення отворів, боро­зен, проходи через стіни і перекриття, роботи по підготовці траси. При одностадійному монтажі послідовно по ділянках траси на кожній із них повністю виконують всі монтажні операції, починаю­чи з підготовки місць кріплення опорних конструкцій. Потім вста­новлюють конструкції, прокладають і закріплюють струмопроводи і після цього випробовують їх. Така організація робіт дає змогу пройти трасу за один раз, повністю виконавши весь монтажний процес.

Якщо неможливо виконати монтаж в одну стадію, його викону­ють в дві стадії.

На першій стадії підготовляють траси ліній для складання на них струмопроводів, встановлюють опорні конструкції, а також несучі конструкції, що не ввійшли в комплект струмопроводу (деталі для їх кріплення закладають у процесі виконання будівельних робіт). Безпосередньо на будівельній ділянці встановлюють закладні та кріпильні частини, а також монтують комунікації для схованого прокладання проводів і кабелів: в цей же час в МЕЗ (майстерні електромонтажних заготовок) здійснюють складання елементів електроустановок в вузли і блоки, стендову заготовку проводок і кабельних ліній, комплектацію обладнання і матеріалів, а також ревізію і попередню наладку електрообладнання.

На другій стадії всі електромонтажні роботи відбуваються без­посередньо на будівельному майданчику. Під час неї встановлюють елементи комплектних струмопроводів і блоки із них, комплектні струмопроводи зі своїми несучими конструкціями на опорних конструкціях, прокладають на несучих конструкціях проводи і кабелі, що не ввійшли до комплектних струмопроводів, встановлюють електроприймачі та світильники, монтують шинопроводи, тролейні лінії кранів, підключають струмопровідні жили проводів і кабелів до обладнання, здійснюють кріплення і з’єднання, а також випробову­ють змонтовані струмопроводи і проводи. Роботи другої стадії ви­робництва електромонтажу виконують в приміщеннях і спорудах, повністю підготовлених для монтажу електроустаткування.

Електромонтажні роботи виконують за наступними основними етапами.

1. Укладання угоди з генеральною підрядною організацією.

2. Встановлення взаємозв’язків з генеральною підрядною організацією відповідно до вимог «Положення про взаємовідносини організацій — генеральних підрядників із субпідрядними організаціями».

3. Підготовка до виконання електромонтажних і пусконалагод­жувальних робіт.

4. Організація та виконання електромонтажних робіт на мон­тажних об’єктах.

5. Організація та виконання пусконалагоджувальних робіт на монтажних об’єктах.

6. Здача і приймання виконаних робіт.

Механізація електромонтажних робіт

Індустріалізація робіт — це сукупність організаційних та технічних заходів, що забезпечують виконання якнайбільшого обся­гу робіт поза будівельним майданчиком на спеціалізованих заводах монтажних організацій, в майстернях монтажно-заготівельних ділянок, а також на заводах електротехнічної промисловості.

Механізація електромонтажних робіт досягається шляхом мак­симальної заміни ручної праці роботою спеціальних механізмів і механізованих інструментів.

Комплексну механізацію електромонтажних робіт практично здійснюють в МЕЗ на технологічних лініях по обробці сортової сталі, шин, ошиновки, заготовки стальних труб для прокладування в них проводок, на стендах для заготовки електропроводок і ка­бельних ліній, а також на монтажі повітряних ліній електропередач.

У МЕЗ заготівельні роботи виконують на механізованих лініях:

1) складання магістральних шинопроводів у блоки;

2) заготовки шин;

3) заготовки відміряних окінцьованих і неокінцьованих (ізольо­ваних) проводів і кабелів;

4) заготовки струмопроводів (комплектів для лінії) у вигляді пучків і пакетів проводів;

5) заготовки стальних труб і складання їх в блоки;

6) обробки пластмасових труб;

7) складання у вузли опорних конструкцій;

8) заготовки проводів з несучими тросами і світильниками;

9) складання у вузли комплектних пристроїв з елементами мережі.