Схеми і розподільні пристрої освітлювальних електроустановок

Мал. 40.24. Схеми живлення освітлення за магістральною системою:

а — без магістрального розподільного щитка; б — з магістральним розподільним щитком: в — від двох трансформаторів; 1 — трансформатор; 2 — головний автомат; 3 — ящик з ко­мутуючим і захисними апаратами; 4 — груповий щиток робочого освітлення; 5 — магіст­ральна лінія робочого освітлення; 6 — головна магістраль; 7 — силовий розподільний пункт; 8 — магістральний щиток; 9 — груповий щиток аварійного освітлення; 10 — секційний роз­микач

У цехах промислових підприємств, де живлення освітлюваль­них електроустановок здійснюється від загального трансформа­тора вбудованої цехової підстанції за схемою блоку «трансформатор — магістраль», може бути використано декілька схем. Якщо освітлювальна електроустановка складається з невеликої кіль­кості ламп робочого освітлення, то застосовують схему живлення по одній магістралі (мал. 40.24, а). Магістраль робочого освітлення приєднується безпосередньо до ящика 3 з комутаційними і захисними апаратами. Комутаційними апаратами ручного керування є рубильники або пакетні вимикачі, а апаратами дистанційного керування — контактори або магнітні пускачі.

При необхідності живлення освітлення потужної освітлюваль­ної електроустановки по кількох магістралях застосовують схе­му (мал. 40.24, б), в якій живлення від ящика 3 підводиться до ма­гістрального щитка, а від останнього відходить кілька магістраль­них ліній.

У великих цехах промислових підприємств живлення електроприймачів здійснюється, як правило, від кількох вбудованих трансформаторних підстанцій. Наявність двох трансформаторів дає можливість установлювати (мал. 40.24, в) між двома магістраля­ми, що йдуть від різних трансформаторів, секційний вимикач, який забезпечує безперебійне живлення освітлювальних і силових навантажень на випадок виходу з ладу одного з трансформаторів.

При такій схемі взаєморезервується живлення робочого освітлен­ня і стає більш гнучкою робота аварійного освітлення.

Описані схеми живлення електричних навантажень за систе­мою блоку «трансформатор — магістраль» дуже поширені в промислових підприємствах завдяки простоті схеми, високій надій­ності її роботи, мінімальній кількості комутаційних і захисних апаратів, що застосовуються.

Приймання і розподілення в освітлювальних електроустанов­ках електричної енергії здійснюється за допомогою спеціальних електротехнічних пристроїв — щитків, шаф і ввідно-розподільних пристроїв. Ці пристрої оснащують апаратами для комутування і захисту відхідних магістральних і групових ліній, а також лі­чильниками для обліку електричної енергії, що витрачається.

Щитки, які застосовуються в освітлювальних електроустанов­ках житлових будинків, зображені на мал. 40.25, а ввідно-розподільні пристрої — на мал. 40.26 і 40.27.

Ввідно-розподільний пристрій типу ШВУ-5 являє собою закри­ту зварну металеву шафу з верхнім і нижнім відділеннями (мал. 40.26, а), в яких встановлені апарати захисту (автомати АБ-25), апарати вимикання (автомати АЗ 163), прилади обліку спожива­ної електроенергії (лічильники типу СА-4). пристрій автоматичного керування освітленням під'їздів і сходових кліток, який скла­дається з фотовимикачів ФСК-2 і магнітного пускача ПМІ-1 (мал. 40.26, б).

Ввідно-розподільний пристрій ШВУ-5 призначений для прий­мання, розподілення та обліку освітлювальних і силових наван­тажень у житлових будинках і громадських будівлях, електропо­стачання яких здійснюється від чотирипровідних електричних ме­реж напругою 380/220 і 220/127 В із глухозаземленою нейтраллю.

Існує багато конструктивних виконань і схем ввідно-розподільних пристроїв освітлювальних електроустановок житлових будинків (ВРС-1, ВУД-5, ВУД-6, ВУД-17, ВУШ-10, ШВ-61 тощо). Відрізняються вони один від одного переважно кількістю і ком­понуванням приладів, номінальним струмом введення, а також характеристиками вимикальних і захисних апаратів.

В електроустановках промислових підприємств і громадських будівель застосовують щитки промислової серії (ОЩВ, ОПВ то­що) і конструктивно складніші ввідно-розподільні пристрої, роз­раховані на більші номінальні струми введення.

Мал. 40.25. Щитки і шафи освітлювальних електроустановок жилих будинків

а — квартирний щиток типу ЩС на дві групи для встановлення на стіні; б — квартирний щиток типу ЩК на дві групи для встановлення в ніші; в — лічильний поверховий щиток ЩУЕ-4 (кришка знята); г — електрошафа ШС-1М; 1 — автоматичні вимикачі; 2 — лічиль­ники електричної енергії; 3, 5 — пакетні вимикачі; 4 — електролічильник; 6 — автомат; 7 — стискач; 8 — заземлюючий болт; 9, 10 — телевізійна і телефонна коробки; 11 — радіо плінт.

Мал. 40.26. Ввідно-розподільний пристрій ШВУ-5 освітлювальної електро­установки житлового будинку: а — загальний вигляд; б — схема

Мал. 40.27. Щитки промислової серії для освітлювальних електроустановок про­мислових підприємств і громадських споруд: а — ОЩВ; б – ОПВ.

Щиток ОЩВ (мал. 40.27, а) являє собою металевий навісний ящик розміром 500х400х150 мм із знімними верхньою і нижньою кришками, через які можуть бути введені і виведені живильні та відхідні лінії. В ящику на знімному шасі встановлені вимикальні прилади, рукоятки яких виступають за межі лицьової панелі шасі. Ящик закривається дверцятами, закріпленими на його фасадній частині. Щиток виготовляється на 6 і 12 однофазних груп і осна­щений автоматичними вимикачами АЗІ63 з тепловими розчіплювачами на 15, 20 або 25 А, до яких приєднуються відхідні лінії, що живлять окремі групи світильників.

До ввідних затискачів щитків ОЩВ допускається приєднува­ти проводи перерізом до 50 мм², а до затискачів відхідних ліній — проводи перерізом до 10 мм².

Щиток ОПВ (мал. 40.27, б) являє собою металевий ящик розмі­ром 500х260х140 мм, укомплектований автоматичними вимика­чами АБ-25 і пакетним вимикачем на вводі, рукоятка якого виве­дена назовні на фасадну стінку ящика. До ввідних затискачів щитків приєднують проводи перерізом до 50 мм², а до затискачів відхідних ліній — проводи.перерізом до 6 мм². Щитки виготовля­ють на 6 і 12 однофазних груп.

Як ввідно-розподільні пристрої освітлювальних електроуста­новок промислових підприємств та громадських будівель засто­совують комбіновані щити, розподільні блочні пункти і шафи.

Комбінований щит типу ЩК (мал. 40.28, а) являє собою зварну металеву підвісну раму, на якій змонтовані щитки і апарати різ­ного призначення. Основна перевага комбінованих щитків поля­гає в можливості легкої заміни будь-якого з елементів, що входять до нього, на випадок виходу їх з ладу або зміни схеми елек­троживлення освітлювальної електроустановки.

Мал. 40.28. Щити і розподільні пункти освітлювальних електроустано­вок промислових підприємств: а — комбінований щит ЩК; б — блочний розподільний пункт БРП-4

Блочний розподільний пункт (мал. 40.28, б) комплектують з бло­ків БПВ (блок «запобіжник — вимикач»), які випускаються на струми 100, 250, 400, 600 і 1000 А. Блок БПВ є апаратом, в якому запобіжники ПН-2 виконують як комутаційні, так і захисні функ­ції. Розподільні блочні пункти зручні в експлуатації, оскільки не містять складних комутуючих і захисних апаратів, а також без­печні в обслуговуванні завдяки наявності в кожному БПВ блоку­вання між дверцятами і рукояткою, при якому дверцята блоку мо­жуть бути відкриті лише у вимкненому положенні рукоятки.

У потужних освітлювальних електроустановках великих про­мислових підприємств застосовують закриті розподільні шафи се­рії СП і СПУ (мал. 40.29). Шафи виготовлені з листової сталі зав­товшки 1,5—2 мм. Всередині корпусу шафи розташована рама, що виймається, на якій змонтовані ввідний вимикач, запобіжники відхідних ліній, а також розподільні та живильні шини. Розподільні шини прокладені на ізоляторах горизонтально одна над од­ною і призначені для встановлення на них верхніх контактних стояків запобіжників однієї фази.

Мал. 40.29. Закриті розподільні шафи: а - СП, б - СПУ

Контактні стояки закріплюють на шинах подвоєними гайками і спеціальними притискними шайбами, що дає змогу в процесі ек­сплуатації підтягувати контактний стояк з лицьового боку шафи. Нижні контактні стояки запобіжників змонтовані на ізоляторах, закріплених на поперечинах рами. Запобіжники однієї фази при прийнятому розташуванні розміщують горизонтально. Рама, що виймається, може бути видалена з шафи під час виконання приєд­нань; цим значно полегшується монтаж і експлуатація приєднань.

Всередині корпусу на його бічних стінках є скоби для кріплен­ня кабелів і на задніх стінках — профільні конструкції із спеці­альними закріпками для проводів ліній, що відходять від запо­біжників. Внизу корпусу знаходяться нульова шина і перфорова­на поперечина для закріплення кабелів або труб з проводами, що підходять до шафи. Кришка корпусів шаф СП і СПУ знімна. Це дає змогу в процесі монтажу пробивати в ній на пресі отвори, необхідні для введення зверху труб з проводами. В нижній частині корпусів на лицьовому боці є знімні накладки, які під час монта­жу видаляють для зручнішого виконання монтажних робіт.

Вмикання і вимикання вимикача здійснюють рукояткою, виве­деною через отвір в одній з бічних стінок шафи. Рукоятка вимика­ча знімно-зблокована (знімається вона лише при відключеному вимикачі).

Шафа СП (мал. 40.29, а) відрізняється від шафи СПУ (мал. 40.29, б) наявністю на фасадній частині жалюзі для вентиляції, способом кріплення кришок, відсутністю ущільнень на дверцятах, більш ви­соким допустимим навантаженням (завдяки наявності вентиля­ції) і габаритними розмірами.

Номінальні струми шаф СП і СПУ визначаються номінальни­ми струмами апаратів ввідної частини. Від номінального струму шафи залежать і номінальні струми захисних апаратів, які вста­новлюються на відхідних лініях.