Кислоти

1. Прочитати конспект уроку і коротко законспектувати його в зошит.

Склад і назви сполук. 

До класу кислот належить багато сполук — органічних (наприклад, карбонові кислоти R–COOH, аміно кислоти R–CH(NH2)–COOH) і неорганічних (оксигеновмісні та безоксигенові кислоти). Залежно від кількості атомів Гідрогену в молекулі кислоти, які під час хімічних реакцій можуть заміщуватися на атоми (точніше — йони) металічного елемента, розрізняють одно і багатооснóвні кислоти. 

При розчиненні у воді галогеноводнів, сірководню утворюються безоксигенові кислоти; 

їх загальна формула — HnE. Оксигеновмісні кислоти є гідратами кислот них оксидів. Загальна формула кислот цього типу — HnEOm. Формули деяких оксигено вмісних кислот наведено в таблиці 8. Хімічні назви кислот утворені з двох слів. 

Будова і фізичні властивості. 

Усі кислоти складаються з молекул. Сульфатна, нітратна, оцтова кислоти — рідини, ортофосфатна, силі катна й амінооцтова — тверді речовини. Карбонатну, сульфітну, нітритну кислоти не добуто; вони розкладаються вже за звичайних умов: H2SO3 = SO2 + H2O. Для кислот характерні невисокі температу ри кипіння. Неорганічні кислоти, а також кар бонові кислоти з невеликими відносними моле кулярними масами змішуються з водою в будь яких співвідношеннях з утворенням розчинів (виняток — нерозчинна кислота H2SiO3). Вищі карбонові кислоти у воді не розчиняються. 

Хімічні властивості. 

Кислоти мають спільні хімічні властивості. Вони дисоціюють у водно му розчині з утворенням катіонів Гідрогену, взаємодіють з металами, оснóвними та амфо терними оксидами, основами, амфотерними гідроксидами, солями. За здатністю до електролітичної дисоціації кислоти поділяють на сильні, середньої сили та слабкі (форзац ІІ).

 Сильними кислотами є, зокрема, нітратна і сульфатна; більшість їхніх молекул розпадається на йони: HNO3 ←→ H+ + NO3 – ; H2SO4 ←→ H+ + HSO4 – ; HSO4 – ←→ H+ + SO4 2–. 

Дисоціація сульфатної кислоти за першою ста дією в розбавленому розчині відбувається майже повністю, а за другою — частково, однак у йонномолекулярних рівняннях її за тради цією записують сукупністю йонів 2H+ + SO4 2–. 

Кислотні опади. 

Трапляються випадки, коли дощова вода містить домішки кислот. Молекули кислот з’являються в атмосфері внаслідок хімічних реакцій. За високої температури, яка досягається при згорянні палива і пального, починають взаємодіяти головні компоненти повітря — азот і кисень: 

N2 + O2 = 2NO. 

Нітроген(IІ) оксид, що утворюється, швидко реагує з киснем за звичайних умов: 2NO + O2 = 2NO2. Сульфур(IV) оксид потрапляє в повітря при спалюванні вугілля1 , а також із газовими вики дами під час випалювання сульфідних руд: 

2ZnS + 3O2 = 2ZnO + 2SO2. 

Оксиди NO2 і SO2 взаємодіють з водою, кра пельки якої наявні в атмосфері. Продуктами цих реакцій є нітратна, нітритна і сульфітна кислоти, а остання ще й окиснюється киснем у сульфатну кислоту: 2H2SO3 + O2 = 2H2SO4. Невелика кількість цих кислот разом із дощем і снігом потрапляє на земну поверхню. Кислотні опади завдають значної шкоди довкіллю. Вони зменшують урожаї сільсько господарських культур, спричиняють різні захворювання у тварин і людей, руйнування будівель і пам’ятників із мармуру та вапняку, корозію металевих виробів. 

Запобігти утворенню оксидів Нітрогену можна, знизивши температуру згоряння пали ва і пального. З метою зменшення викидів сірчистого газу в атмосферу теплоелектро станціями перевагу віддають паливу з меншим вмістом Сульфуру, а відпрацьовані гази очи щають від сульфур(IV) оксиду пропусканням крізь водну суспензію кальцій гідроксиду чи розпилюють у них негашене вапно. 

1. Сформулюйте визначення поняття «кислоти» та класифікуйте їх за вмістом Гідрогену й Оксигену. 

2. Назвіть за сучасною номенклатурою відомі вам кислоти.

 3. Укажіть, якого забарвлення набуває лакмус у розчинах кислот.

 А не змінюється Б червоного В оранжевого  Г синього 

4. Позначте два метали, що реагують з хлоридною кислотою. 

А Hg  Б Mg  В Pt  Г Al