Відомо багато органічних сполук, у молекулах яких атом Оксигену з’єднаний з атомом Карбону подвійним зв’язком. 

Групу атомів називають карбонільною групою.

 Вона може бути сполучена з вуглеводневим залишком і атомом Гідрогену.

У молекулі найпростішого альдегіду з карбонільною групою з’єднані два атоми Гідрогену . 

Групу атомів , або –СНО, називають альдегідною групою; вона є характеристичною групою відповідного класу органічних сполук. 

Альдегіди — похідні вуглеводнів, у молекулах яких атом Гідрогену заміщений на альдегідну групу .

Назви. 

Систематична назва альдегіду складається з назви відповідного вуглеводню (при цьому враховують усі атоми головного карбонового ланцюга в молекулі альдегіду) і суфікса - аль. Нумерацію в ланцюзі починають з атома Карбону альдегідної групи. 

Тривіальні назви альдегідів походять від назв відповідних карбонових кислот . Найпростіший альдегід НСНО називають мурашиним, альдегід СН3СНО — оцтовим . 

Будова молекул. 

У молекулі альдегіду атом Карбону карбонільної групи сполучений із трьома атомами ковалентним зв’язком, який утворився при перекриванні змінених за формою орбіталей. Ці чотири атоми перебувають в одній площині, а кути між прямими, що з’єднують їхні центри, становлять 120°. р - Орбіталі атома Карбону і атома Оксигену перекриваються над і під цією площиною. Електронна густина подвійного зв’язку зміщена в бік атома найбільш електронегативного елемента Оксигену.

Фізичні властивості. Найпростіший альде/ гід — метаналь — за звичайних умов є газом, що має різкий запах і добре розчиняється у воді. Етаналь та інші альдегіди з невеликими молекулярними масами — рідини з неприєм/ ним, іноді задушливим запахом, розчинні у воді. Решта альдегідів — тверді речовини, які не розчиняються у воді. 

Температури кипіння альдегідів нижчі, ніж відповідних спиртів. Це пояснюється від/ сутністю водневих зв’язків між молекулами альдегіду. Хімічні властивості. Через наявність у кар/ бонільній групі подвійного зв’язку альдегіди можуть вступати в реакції приєднання. Для сполук цього класу також характерні реакції окиснення. Реакції приєднання. Оцтовий та інші аль/ дегіди взаємодіють із воднем за наявності каталізатора й перетворюються на первинні спирти: 

У таких реакціях альдегіди відновлюються. Суть відновлення органічної сполуки може полягати у збільшенні кількості атомів Гідрогену в її молекулі або зменшенні кіль( кості атомів Оксигену. Реакції окиснення. Альдегіди легко окис/ нюються (киснем повітря, розчином калій перманганату, іншими речовинами) з утво/ ренням відповідних карбонових кислот: 

Окиснення альдегіду також відбувається під час його взаємодії з амоніачним розчи/ ном аргентум(I) оксиду при нагріванні. На внутрішніх стінках пробірки, в якій прово/ дять дослід, утворюється блискучий шар срібла (мал. 45). Реакцію називають реак/ цією «срібного дзеркала»; вона є якісною на альдегідну групу в молекулі органічної сполуки: 

Продукт окиснення альдегіду — сіль, утворе/ на аніонами карбонової кислоти і катіонами амонію NH4 + . В іншій якісній реакції на альдегідну групу використовують свіжоосаджений купрум(ІІ) гідроксид. Блакитний колір осаду сполуки Купруму під час нагрівання з альдегідом змі/ нюється на жовтий унаслідок утворення купрум(І) гідроксиду, а потім — на оранжево/ червоний, який має купрум(І) оксид 

Добування. У промисловості альдегіди добу/ вають окисненням первинних спиртів і алке/ нів, іншими реакціями. 106 Промислові методи добування оцтового альдегіду (етаналю) ґрунтуються на реакціях окиснення етену 

Раніше етаналь добували в промисловості гідратацією етину. Ця реакція відбувається при нагріванні за наявності сульфатної кисло/ ти і каталізатора — солі Меркурію: 

Нині етаналь у такий спосіб не добувають через токсичність сполук Меркурію. Застосування. Метаналь, або формальде/ гід, є вихідною речовиною у виробництві фенолоформальдегідних смол (c. 190). Вод/ ний розчин формальдегіду з масовою част/ кою сполуки 40 % називають формаліном. Цей розчин використовують як дезін/ фекційний засіб і консервант біологічних препаратів. Із оцтового альдегіду отримують оцтову кислоту, етиловий спирт, низку інших органічних сполук. Деякі альдегіди, що мають приємний запах, використовують у парфумерії. Фізіологічна дія. Багато альдегідів негатив/ но впливають на нервову систему, подразню/ ють шкіру, спричиняють алергію. Метаналь і етаналь — канцерогенні речовини. Вони містяться в тютюновому димі, газових вики/ дах двигунів внутрішнього згоряння. Мета/ наль може потрапляти в повітря з деяких видів деревостружкових плит. 

Альдегіди — похідні вуглеводнів, у молекулах яких атом Гідрогену заміщений на альдегідну групу –СНО. Загальна формула альдегідів — R–CНО. Систематична назва альдегіду складається з назви відповідного вуглеводню і суфікса 'аль. Метаналь за звичайних умов є газом, інші альдегіди — рідкі або тверді речовини. Сполуки з невеликими відносними молекулярними масами розчиняються у воді. Для альдегідів характерні реакції приєднан' ня й окиснення. Альдегіди — горючі речовини. Етаналь добувають з етену або етанолу. Серед альдегідів найбільшого використання набули метаналь і етаналь. Це — токсичні речо' вини.