Основним показником, за яким визначається стан біорізноманіття, є Індекс живої природи. Окрім цього, застосовують ще три індикатори: індекс оселищ видів (характеризує зміни в поширенні видів), індекс цілісності біорізноманіття (аналізує зміни всередині виду) та індекс Червоного списку МСОП (відстежує ризики вимирання видів). А з якою метою був створений Червоний список МСОП?
Перший Міжнародний червоний список з’явився у 1953 р. під егідою міжнародної неурядової організації при ЮНЕСКО – Міжнародної спілки охорони природи (МСОП). Цей список назвали «Червоною книгою фактів» (Red data book). Він був надрукований на папері червоного кольору. Назву «Червона книга» запропонував відомий англійський еколог Пітер Скотт (1909 – 1989), який на той час був головою Міжнародної комісії з рідкісних видів. Із того часу в усіх країнах світу стали видавати подібні переліки, хоча папір для них використовується звичайний, а червоною залишається лише обкладинка.
Червоний список МСОП, на відміну від національних червоних книг, не є нормативним документом і жодна держава не зобов’язана виконувати її вимоги. Але завдяки авторитету МСОП вона досі є одним із найважливіших документів для охорони видів. Червоний писок МСОП побудовано на критеріях оцінювання статусу видів і ризику їхнього зникнення. Аналіз найпоширеніших загроз для понад 8500 видів із Червоного списку дав змогу виявити основні чинники зниження біорізноманіття. Ними все ще залишаються надмірна експлуатація територій та сільське господарство.
Отже, Червоний список МСОП – всеосяжний збірник відомостей про охоронний статус рослин і тварин в усьому світі.
Які види занесено до Червоної книги України?
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ – це список видів тварин, рослин, грибів, які перебувають під загрозою зникнення на території України. У 2009 р. вийшло 3-тє видання Червоної книги України. До нього занесено 542 види тварин, 826 видів рослин і грибів. Питання охорони видів фауни і флори, занесених до Червоної книги України, регулюється Законами України «Про Червону книгу України», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ».
До Червоної книги України передусім заносять реліктові та ендемічні види, види, що перебувають на межі ареалу; види, що мають особливу наукову цінність, а також види, поширення яких швидко зменшується внаслідок господарської діяльності людини. Залежно від стану та ступеня загрози зникнення об’єкти Червоної книги України поділяють на категорії.
У виданні Червоної книги 2009 р. для видів застосовано такі критерії:
• зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих і можливих місцях поширення, немає будьякої інформації про наявність їх у природі або в спеціально створених умовах (наприклад, тюлень-монах, довгокрил звичайний, кулан, сайгак, соболь, росомаха, стерв'ятник, степовий орел та ін.);
• зниклі в природі: види, які зникли в природі, але збереглися у створених умовах (зубр);
• зникаючі: види, які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах і збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме дія чинників, що негативно впливають на їхній стан (трюфель їстівний, їжак вухатий);
• вразливі: види, які у найближчому майбутньому буде віднесено до категорії зникаючих, якщо триватиме дія чинників, що негативно впливають на їхній стан (махаон, тис ягідний);
• рідкісні: види, популяції яких невеликі й на даний час не належать до категорії зникаючих або вразливих, хоча їм і загрожує небезпека (айстра альпійська, лелека чорний);
• неоцінені: види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих або рідкісних, але їх ще не віднесено до неї (лілія лісова, видра річкова);
• недостатньо відомі: види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і достовірної інформації.
До назви кожного виду організмів у Червоній книзі додається опис характерних рис їхньої будови, поширення, чисельності, перелік заходів щодо їхньої охорони. У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження та ілюстрації занесених до неї видів. Загальний обсяг кожного нарису був обмежений 2300 знаками.
Отже, Червона книга України – це державний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних, і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів, на підставі якого розробляються заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.
Які види тварин зникли на Землі внаслідок діяльності людини?
Станом на 2008 р. у Червоному списку МСОП названо 844 види вимерлих тварин. Підставою для внесення певного виду до Чорного списку є відсутність достовірних відомостей про його існування принаймні протягом останніх 50 років. У списку вимерлих видів тварин: гагарка велика, гігантський одуд, голуб мандрівний, деревний шиншиловий щур Мачу-Пікчу, європейський лев, зебра квага, маврикійський дронт, мамут, морська корова, пелікан новозеландський, сумчастий тасманійський тигр, фолклендський вовк, яванський тигр, тур, тарпан та ін.
Найчастіше винищення зазнавали ендемічні види, які довгий час існували в специфічних умовах ізольовано. Такі види часто не мали природних ворогів і втрачали захисні пристосування, у т. ч. змінювалися поведінкові реакції, птахи втрачали вміння літати. Причиною вимирання таких видів міг бути не прямий, а опосередкований вплив людини: наприклад, завезені людиною навмисно або ненавмисно тварини (кішки, пацюки) або перетворення чи повне знищення природних екосистем через потреби сільського господарства, будівництва, промисловості та з іншою метою.
Отже, Чорний список видів тварин – міжнародний перелік видів рослин і тварин, які зникли з лиця Землі, починаючи з 1600 року.
Які відмінності Зеленої книги від Червоної?
Зелена книга, на відміну від Червоної, є документом для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання не окремих видів рослин, а природних рослинних угруповань. Ініціатива створення Зеленої книги належить українським ботанікам. З’явилася Зелена книга України у 1987 р. і до неї було занесено 127 рідкісних й зникаючих угруповань. Найбільше серед них лісових (наприклад, угруповання звичайнососнових жовторододендронових лісів, ялинові ліси Полісся), водних (наприклад, формація латаття білого) і степових (наприклад, формації ковили української) ценозів .
Отже, ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ – офіційний державний документ, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні.