Сполуки неметалічних елементів із Гідрогеном HnE, EHn
Сполуки з Гідрогеном відомі для більшості неметалічних елементів; їх не утворюють лише інертні елементи, які знаходяться у VIII групі, головній підгрупі.
Скласти формулу сполуки неметалічного елемента з Гідрогеном досить легко. Значення валентності елемента в такій сполуці становить різницю між числом 8 і числом, що дорівнює номеру групи періодичної системи, в якій міститься елемент.
Загальна формула сполук елементів з Гідрогеном має два варіанти написання — HnE і ЕНn. Послідовність запису елементів у хімічній формулі кожної сполуки зумовлена традицією: символи елементів VI і VII груп розміщують після символу Гідрогену (Н2S), а сим воли елементів інших груп — перед ним (NH3). Загальні формули сполук неметаліч них елементів кожної групи з Гідрогеном указують у деяких варіантах періодичної системи в окремому рядку (форзац І). Для сполук неметалічних елементів з Гідрогеном частіше використовують тривіальні назви, іноді — хімічні: HF — гідроген фторид, HCl — гідроген хлорид, H2S — гідроген сульфід тощо.
Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном складаються з молекул; атоми в них сполучені ковалентними зв’язками. Якщо електронегативності елемента і Гідрогену однакові, то ці зв’язки неполярні (наприклад, у молекулі РН3), а якщо різні — зв’язки полярні.
Якщо позитивні й негативні заряди, що виникли на атомах після зміщення спільних електронних пар, рівномірно розподілені в молекулі, то вона є неполярною (наприклад, молекула СН4). В іншому випадку молекула в одній частині має невеликий негативний заряд, а в протилежній — позитивний заряд. Така молекула полярна; її називають диполем. Полярними є молекули HF, Н2О, NH3 і деякі інші.
Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном, подані в таблиці , за звичайних умов є газами, а вода — рідиною. Гідроген фторид за температури 19,5 °С переходить із рідкого стану в газуватий. Серед вуглеводнів є гази (сполуки з невеликими від носними молекулярними масами), рідини і тверді речовини. Температури плавлення і кипіння сполук з Гідрогеном елементів кожної групи періодичної системи зростають зі збільшенням відносних молекулярних мас . Проте сполуки елементів 2го періоду — вода, амоніак і фтороводень — «випадають» із цієї залежності. Аномально високі температури їх плавлення і кипіння зумовлені існуванням водневих зв’язків між молекулами.
Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном безбарвні, деякі мають характерний запах — неприємний, іноді різкий. Багато цих речовин є токсичними. Найбільшу розчинність у воді мають галогеноводні (сполуки галогенів з Гідрогеном) та амоніак. Наприклад, в 1 л води за нормальних умов (0 °С, 760 мм рт. ст.) розчиняється при близно 500 л газу хлороводню або майже 1000 л газу амоніаку. Цьому сприяє утворення водневих зв’язків між молекулами води і цих сполук, а також дисоціація молекул галогеноводнів у водному розчині. (Переглянути відео)
Метан дуже слабко розчиняється у воді через неполярність молекул СН4, а отже, не можливість утворення ними водневих зв’яз ків і нездатність до дисоціації.
Висновки
Майже всі неметалічні елементи, крім інертних, утворюють сполуки з Гідрогеном. Їх загальна формула — HnE або ЕНn. Для цих сполук най частіше використовують тривіальні назви. Сполуки неметалічних елементів із Гідрогеном мають молекулярну будову. Галогеноводні та амоніак дуже добре розчиняються у воді.