ПОКЛИКАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

В ПЕРІОД ВІЙНИ:

Надання психологічної допомоги можна знайти на блозі за покликанням: https://yarmolytska.blogspot.com/2022/06/blog-post_27.html

 Гарячі лінії

https://docs.google.com/document/d/1bHVRopWYkSGDVu5m9zFIs5ZjisQ3L831/edit  

«Розкажи мені» - безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій https://tellme.com.ua/  Щоб отримати допомогу – необхідно заповнити анкету на сайті, коротко описавши свій стан.  

Психотерапевтична підтримка для постраждалих від насильства, в тому числі сексуального насильства, пов’язаного з війною на онлайн-платформі «Аврора». Для отримання індивідуальної спеціалізованої допомоги достатньо лише заповнити анонімну форму на сайті «Розірви коло» у розділі Психотерапевтична допомога: https://rozirvykolo.org/mental-support/

 Де отримати допомогу в Україні (телефони різноманітних установ, організацій кожної області, що рекомендує КМУ) https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub.pdf/de_otrymaty_dopomogu_v_ukrayini.pdf  

Психологічна підтримка: куди звертатись? https://drive.google.com/file/d/1JgV_AKlk4SHGxULmjCBVmFg7iUKOZJNC/view

Сервіси та служби психологічної допомоги

Служба турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист» (онлайн-консультації та офлайн кризове консультування) - запис на онлайн консультації: https://cutt.ly/6JDuufF

 Lifeline Ukraine – гаряча лінія (превенція суїцидів, психологічна підтримка в періоди кризи) - 7333.

Громадська організація «Ла Страда-Україна» (попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації) – 0-800- 500-335 (з стаціонарних) або – 116-123 (з мобільних)

Національна психологічна асоціація (працює у форматах аудіо та відео дзвінків) - 0-800-100-102 Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me  ) .

В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r  ).

За підтримки Національної психологічної асоціації психологи, волонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO  ).

Контакти мобільних бригад https://rozirvykolo.org/map-of-support/

 Бот першої психологічної допомоги із порадами психологічної підтримки для себе та щоб підтримати інших https://t.me/friend_first_aid_bot

 Деяка інформація про гарячі лінії, електронні канали консультування надаються в Листі МОН  04.04.2022 № 1/3872-22 «Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vl387729-22#Text )

 Гаряча лінія психологічної підтримки сімей, члени родин яких зникли безвісти, потрапили в полон, зазнали катувань чи сексуального насильства +38 067 447 07 05

ЯК І КОЛИ СПРАЦЬОВУЄ СИСТЕМА ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

❓КОЛИ ЗВУЧИТЬ СИРЕНА В МІСТІ?

Військові фіксують маршрут ракети й припускають, що в польоті вона може змінювати свій курс або пропадати з радарів. Наприклад, якщо ракета летить з Чорного моря на Вінницю, сирена спершу вмикається в Одесі, потім у Миколаєві, Умані, Тульчині, Немирові та зрештою у Вінниці. А далі може бути Житомир і Луцьк.

У всіх містах, які лежать на шляху ракети, а, може, навіть ліворуч і праворуч від них вмикається повітряна тривога. Адже невідомо, куди впаде снаряд.

Якщо ракета пролетіла Одесу, то у нас вимикають повітряну тривогу. Ось так ланцюжком діє система оповіщення по всій країні.

❓ЯК ШВИДКО ПІСЛЯ ВИЯВЛЕННЯ АВІАЗАГРОЗИ НАСЕЛЕННЯ ОТРИМУЄ СПОВІЩЕННЯ ПРО ПОВІТРЯНУ ТРИВОГУ?

Між моментом фіксації загрози в небі та запуском сирени може минати від декількох секунд до кількох хвилин.

Для цього потрібен лише один телефонний дзвінок спецзв’язком. Потім сирену в потрібних областях вмикає місцева влада. 

❓КОЛИ ПОТРІБНО ЙТИ В УКРИТТЯ, ЯКЩО ЧУЄШ СИРЕНУ ПРО ПОВІТРЯНУ ЗАГРОЗУ?

Відразу. Вимкни світло, газ та воду, візьми документи, потрібні ліки, трохи продуктів,  води й вирушай до найближчого бомбосховища, щойно почув(-ла) сирену.

❓ЧОМУ ДЕКОЛИ МІСТО БОМБАРДУЮТЬ, А СИРЕНУ ПЕРЕД ЦИМ НЕ ВМИКАЛИ? 

На жаль, неможливо зафіксувати всі загрози, адже окупанти ретельно намагаються приховати рух своєї авіації. Утім переважну більшість повітряних цілей військові бачать.

❓ЧОМУ НЕМОЖЛИВО ВИЯВЛЯТИ ВСІ АВІАЗАГРОЗИ?

Ракети — дуже малопомітні й можуть змінювати свій курс. Якщо літак можна зафіксувати в небі, то відрив ракет від них зафіксувати практично неможливо.

А ось люди на землі можуть побачити ракету, бо вона летить дуже низько та огинає рельєф місцевості. Через це її може не збити ППО.

❓ЧИ СПРАВДІ ЧЕРЕЗ УСІ ПОМІЧЕНІ ВОРОЖІ ОБ’ЄКТИ В НЕБІ ВМИКАЮТЬ ПОВІТРЯНУ ТРИВОГУ?

Так! Навіть якщо виявлений об’єкт невеликий, вмикається сирена.

❓ЯКА РІЗНИЦЯ МІЖ ПОВІТРЯНОЮ ТРИВОГОЮ І РАКЕТНИМ УДАРОМ?

Оповіщення "повітряна тривога" - це летить ворожий літак. "Ракетний удар" - летить ракета. Але варто пам'ятати про те, що крилата ракета може вилетіти з літака. Тому, йти в укриття потрібно обов'язково завжди. І по можливості - піти якнайдалі від будь-якого військового об'єкта, який може стати ціллю.

‼️ ВАЖЛИВО! В УКРАЇНІ НЕМАЄ ЖОДНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТРИВОГ ПІД ЧАС ВІЙНИ. ВСІ СИРЕНИ ПОПЕРЕДЖАЮТЬ ПРО НЕБЕЗПЕКУ.

І не забувайте! Зараз оповіщення включаються у всіх Telegram-каналах і на Viber. Вони дублюють сигнал сирени, який люди чують на вулиці. Всі телефони інформують про небезпеку завдяки вбудованій системі. Бережіть себе та своїх рідних.

Слава Україні!

🔶🙏 Практичні поради, які допоможуть впоратися 

з панічними атаками та сильною тривогою.

Техніка заземлення -

  1. Відчуйте своє тіло.  Відчуйте ноги, стопи, гомілки, сідниці.  Як вони спираються на підлогу?  Поворухніть пальцями ніг і поплескайте трохи долонями по ногах.

  2. Відчуйте спину, плечі, шию.  Розслабтеся фізично, пройшовшись внутрішнім поглядом по тілу.

  3. Дайте відповідь на такі питання (вони концентрують вас на «тут і зараз»):

 🔶Скільки зараз часу?

 🔶Де ти живеш?

 🔶Якого кольору шпалери у твоїй квартирі?

🔶 У що ти зараз одягнений?

🔶Де ти зараз знаходишся?

🔶Як звуть твого друга/подругу?

🔶Якого кольору взуття у тебе на ногах?

🔶Якого кольору в тебе очі?

🙏Такі  питання дозволяють розслабитися, відволіктися і знизити рівень тривоги.🙏

Ізмаїльське відділення Українських психологів

Як просити про підтримку та

як не соромитися її отримувати? 

Спершу визначимо основні причини, через які люди уникають підтримки:

Не усвідомлюють необхідність підтримки. І навпаки, усвідомлюють необхідність підтримки, але від цього почувають себе ще гірше (більш збентеженими та слабкими).

Відчувають провину, коли отримують підтримку (“Іншим потрібно більше”).

Страх втратити контроль та відчути інтенсивні переживання.

В часи на межі виживання НАДЗВИЧАЙНО ВАЖЛИВОЮ Є СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА та взаємодія з іншими. Це допомагає швидше адаптуватися до нової реальності та уникнути почуття самотності.

Якщо ви помічаєте особу, яка помітно відокремилась та стала соціально ізольованою, поговоріть з нею про це.

Але цілком нормально, коли люди уникають розмови про пережиту катастрофу. В такому випадку ми не говоримо з людиною про емоції чи втрати, а зосереджуємось на:

-забезпеченні практичної допомоги,

-розв’язанні проблем,

-допомагаємо сформувати план дій,

-проводимо більше часу з близькими (просто бути поруч).

Як попросити про підтримку?

1. Подумати про підтримку, яка буде найкориснішою.

2. Подумати до кого ви могли б звернутись за такою підтримкою.

3. Обрати відповідний час та місце, щоб звернутись до цієї людини.

4. Поговорити з людиною та пояснити, як вона може допомогти.

5. Згодом подякувати людині за її час та допомогу.

Як підтримувати інших?

Визначити яким чином ви можете бути корисним для інших (бути волонтером, надавати гуманітарну допомогу, поширювати інформацію через соцмережі тощо).

Визначити людину чи людей, які потребують допомоги, та запропонувати їм це.

Виявити зацікавлення, увагу та турботу до інших.

Запропонувати поговорити чи провести час разом стільки разів, скільки це буде потрібно.

Все буде мирна Україна!

Ізмаїльське відділення Українських психологів

Як виховати стійкість у воєнний час?

10 порад батькам та вчителям

1. Говоріть з дітьми. Якщо у дітей виникають запитання, відповідайте на них чесно, але просто та впевнено. Запитайте їх, що, на їхню думку, відбувається, і послухайте відповіді. Не ігноруйте їхні почуття — вони можуть сказати, що бояться, і ви повинні бути готові відповісти, що це нормально боятися. Використовуйте чорно-білу мову, яка не залишає місця для сумнівів: «Я завжди буду піклуватися про тебе».

2. Створіть емоційно безпечний простір. Проводьте значно більше часу зі своєю дитиною. Грайте в ігри, читайте або просто тримайте дитину поруч.

3. Обмежте кількість новин, які дитина дивиться. Вимкніть телевізор або радіо, коли увімкнено висвітлення війни. Вам не потрібно приховувати те, що відбувається у країні від дітей, але й ви не повинні піддавати їх постійним картинкам трагедій. Приберіть журнали та газети, які мають страшні обкладинки, обмежте перегляд новин в соцмережах.

4. Усвідомте, що стрес війни посилює щоденні стреси. Зазвичай ваша дитина може впоратися з невдалим тестом або насмішками серед школярів, але розумійте, що зараз діти можуть реагувати гнівом або поганою поведінкою на стрес, який зазвичай не дратує їх. Запевніть дитину, що ви впевнені, що він/вона старається якнайкраще.

5. Складіть розпорядок дня і дотримуйтесь його. Дітей заспокоюють звичайні розклади. Відведіть час на виконання домашнього завдання, зараз можливо це потребувати більше часу, аніж зазвичай. По можливості збережіть графік дитини близьким до мирного часу.

6. Подбайте про себе. Якщо ви цього не зробите, у вас буде менше терпіння і менше креативності, коли дитина потребуватиме і те, й інше. Подбайте про себе, щоб ви могли піклуватися про дитину, коли та прийде за відчуттям безпеки до вас.

7. Повторюйте дітям, що з ними все буде добре. Запевніть їх, що вони будуть захищені. Складіть план на випадок ситуацій евакуації для сім’ї та поділіться всіма його частинами, які, на вашу думку, може зрозуміти дитина. Якщо хтось з батьків, чи родичів в армії чи теробороні, допоможіть дитині зрозуміти, що це робота члена їхньої сім’ї, як і робота дитини – продовжувати навчатися.

8. Спостерігайте за ознаками страху та тривоги, які діти можуть не передати словами. Дитина стала дуже прив’язаною до вас, потребує більше обіймів і поцілунків, ніж зазвичай? Оцінки дитини раптово впали? Заохочуйте дитину писати історії або малювати картинки, які показують відчуття, якщо дитина не може передати словами.

9. Зверніться за допомогою до дитини. Те, що дитина маленька, не означає, що вона не може виконувати відповідні віку роботи. Переконайтеся, що дитина знає, як її дії сприяють гаразду всієї родини. Якщо дитина знає, що у неї є роль і що вона може допомогти, вона буде відчувати себе більш впевненою.

10. Описуйте дитині позитивні перспективи майбутнього. Ні ви, ні ваша дитина раніше не проходили через війну, але ви повинні пояснити дитині, що війни закінчуються. Коли ви говорите про погані часи, переконайтеся, що ви згадуєте і про хороші часи в майбутньому.

Вправа на зниження стресу "4 стихії"

Вправа підходить і для дорослих, і для дітей.

Перед початком потрібно оцінити рівень свого стресу за шкалою від 1 до 10.

Зручно сядьте на стілець, випряміть спину та покладіть руки на коліна.

"Земля"

Поставте ноги на підлогу та відчуйте, як міцно ваші стопи стоять на землі (підлозі). Зверніть увагу на положення тіла, особливо ніг та спини. Дозвольте собі насолодитися відчуттям стійкості та сили, яке виникає від контакту з підлогою.

"Вода"

Сконцентруйте увагу на слині у роті. Можно уявити улюблений смаколик і відчути, як рот наповнюється слиною. Коли людина перебуває у паніці, у неї пересихає у роті. Виділення слини допомагає розслабитися.

"Повітря"

Зробіть 4 глибоких та повільних вдохи. Відчуйте, як повільно наповнює повітря живіт та переміщається у груди. Видихайте також повільно, намагаючись видихнути усе повітря з легень. Можна покласти одну руку на живіт, а іншу - на груди, щоб відчути, як вони по черзі підіймаються та опускаються.

Під час паніки дихання часто збивається та прискорюється, глибокі і повільні вдихи та видохи допомагають повернути рівновагу.

"Вогонь"

Скористайтесь вашою уявою. Уявіть або згадайте місце, людину або заняття, яке наповнить вас відчуттям душевного тепла та впевненістю.

Після завершення знову оцініть свій рівень стресу за шкалою від 1 до 10. Чи стало вам краще?

             Шановні колеги, батьки та освітяни!

Нагадуємо, що війна є важким травматичним емоційним періодом не тільки для дорослих, але й для дітей. Їм так само буває складно справлятися з емоційним навантаженням, що інколи може призводити до заподіяння шкоди своєму здоров’ю або навіть життю.

Згідно з дослідженнями, причинами для таких випадків серед дітей стають переживання сильного стресу, глибокої невпевненості у собі, розчарування собою або іншими людьми, втрата, сімейні проблеми, проблеми в школі та у спілкуванні з однолітками. Крім того, причиною може стати підліткова депресія. 

За якими ознаками можна зрозуміти, що дитині потрібна допомога?

Фізичні зміни: невиспаний вигляд, на уроках чи перервах може засинати; розлади сну; загальмованість або занадто висока активність; утома, втрата енергії; скарги на головний біль чи біль у шлунку; швидка втрата ваги чи її набирання; помітні самоушкодження (порізи, глибокі подряпини, синці) на тілі. 

Психічні зміни: розсіяна увага дитини; зниження концентрації; тимчасова “втрата” пам’яті, коли дитина забуває свої дії чи слова; втрата відчуття часу. 

Психологічні зміни: помітний страх дитини; поганий настрій упродовж більшої половини дня; нервовість чи злість під час використання гаджета; агресивна поведінка без явної причини. 

Соціальні зміни: дитина віддаляється від однокласників та тих, з ким проводила більшість вільного часу; дитина виглядає депресивною - не комунікує з друзями; проявляє пасивність та не бере участі у спільних обговореннях; може прогулювати школу посилаючись на погане самопочуття; спостерігається замкнутість та однотипові відповіді на питання від дорослих; дитина може зникати з дому без попереджень; у комунікації з’являються нові сленгові слова, які раніше дитина не використовувала.

Що робити?

Якщо ви помітили деякі ознаки у дитини, то спершу поговоріть з нею і зазначте, що ви завжди підтримаєте дитину і допоможете їй справитись з будь-якою ситуацією. Якщо дитина не готова говорити - порекомендуйте їй звернутися на телефонну гарячу лінію або онлайн: контакти - нижче.

Як допомогти дитині впоратись з емоціями?

• Ви можете розпочати розмову, розповідаючи про свої власні почуття та досвіди. Це може сприяти відкритому спілкуванню.

• Уважно вислухайте дитину, коли вона розповідає про свої емоції. Покажіть, що ви її розумієте і підтримайте її почуття, намагайтесь не засуджувати та не давати поради.

• Не тисніть на дитину, щоб розповіла більше, ніж готова. Дотримуйтесь її темпу і комфорту.

• Допоможіть дитині навчитися розпізнавати свої емоції. Використовуйте слова, які описують почуття, наприклад радість, гнів, страх, сум і т.д.

• Якщо дитина продовжує почувати себе пригніченою або стан її погіршується, розгляньте можливість звернутися до психолога або психіатра для професійної допомоги.

Куди звернутися по допомогу?

• Teenergizer - це допомога для дітей у форматі “рівний-рівному”

• Гаряча лінія ЛаСтрада 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

• 1545 (далі обрати 3) - урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті.

Психологічна лінія підтримки на тему онлайн-ризиків. Працює для дітей, що постраждали від онлайн-ризиків. Також за допомогою можуть звернутись батьки, діти яких є постраждалими в інтернеті.