Як не треба годувати дитину

7 великих та обов´язкових “НІ”

 Не примушувати. Зрозуміємо і запам’ятаємо: харчове насильство-одне з насильств над організмом і особистістю, яке приносить шкоду і фізичну, і психічну. Якщо дитина не хоче їсти, значить, їй в даний момент їсти не потрібно! Якщо не хоче їсти тільки щось визначене, значить, не потрібно саме цього! Ніякого примусу в їжі! Ніякого відгодовування!

Їжа, рівнозначна лікам (морква, лимон, яблуко, цибуля, молоко і т. п. – за порадою з лікарем), може пропонуватися більш наполегливо, однак тільки таким чином, щоб не викликати неприємних емоцій. Винайдіть ігровий підхід, покажіть приклад, яскраво, весело умовте. Однак при активному небажанні, відразі – не наполягайте і не повторюйте пропозицій. Відсутність апетиту при хворобі є знак, що організм потребує внутрішнього очищення, сам хоче поголодувати, і в цьому випадку голос інстинкту вірніше будь-якого лікарського припису.

Не нав´язуйте. Насильство в м’якій формі: вмовляння, переконання, наполегливі повторні пропозиції… Припиніть, і ніколи більше так не робіть!

Не догоджайте. Нічого більше запланованого. Різноманітність-так, по можливості, але ніяких надмірностей. Ніяких харчових винагород, ніяких морожених, тістечок, цукерок і шоколадок за хорошу поведінку або зроблені уроки, тим більше за з´їдений проти бажання сніданок або просто так. Їжа – не засіб домогтися слухняності, не засіб насолоди; їжа – засіб житя. Здорове задоволення від їжі, звичайно, необхідно, але воно повинно відбуватися тільки від здорового апетиту. Вашими цукерками ви досягнете тільки розбещеності і перекручення смаку, так само як і порушення обміну речовин.

Не квапте. “Їж швидше! Ну що ти возишся?! А ну, хто швидше з´їсть?!” Їжа – не гасіння пожежі. Темп їжі-справа суто особиста. Поспіх в їжі завжди шкідливаий. Якщо доводиться поспішати в дитсадок або кудись ще, то нехай краще дитина не доїсть, ніж у метушні і паніці проковтне ще один недожованний шматок.

Не відволікайте. Поки дитина їсть, телевізор повинен бути вимкнений, а нова іграшка прихована. Однак якщо дитина відволікається від їжі сама, не протестуйте і не підганяйте: значить, не голодна. Не потурати, але зрозуміти. Всі діти різни. Є діти зі своєрідними  харчовими забаганками. Переважна більшість цих забаганок нешкідливі і можуть бути задоволені, проте деякі маленькі гурмани не проти часом закусити і сірниками, і чимось ще. Як правило, подібні ексцеси пов´язані з якимось порушенням обміну або якоюсь тимчасовою хімічною недостатністю (їдять крейду-організм просить кальцію). Порадьтеся з лікарем, постарайтеся розібратися, в чому справа. Зрозуміло, не можна дозволити дитині їсти що попало і в якій завгодно кількості (наприклад, необмежені дози варення або морозива). Не повинно бути харчових примусів, але повинні бути харчові заборони, особливо при діатезах і алергії. Дотримання всіх інших “ні” позбавить вас від безлічі додаткових проблем.

Не турбуватися і не турбувати. Ніякої тривоги, ніякого занепокоєння з приводу того, чи поїла дитина вчасно і скільки. Стежте тільки за якістю їжі. Не запитуйте малюка: “Ти поїв? Хочеш їсти?” Нехай попросить, нехай зажадає сам, коли захоче, так буде правильно – так, тільки так! “…

А як же годувати? ..” Дуже просто. Якийсь час їжа повинна бути в межах досяжності, на очах у дитини. Якщо у вас немовля, то давати груди або пляшечку при прояві занепокоєння. Якщо малюк, то безнасильно запросити до столу, не утримуючи, якщо малюк не хоче. Якщо дитина старше, то ви можете повідомити їй, що сніданок, обід чи вечеря готова, запропонувати поїсти – все, більш нічого. Їжа перед тобою.

І звичайно ж, подавайте здоровий приклад. Бажано – у всіх відношеннях… Навіть у такому, здавалося б, елементарному питанні, як годування чада. Мова йде не тільки про здоров´я фізичне.