Результати  моніторингу  якості освіти

Освітній процес у ЗДО (ясла-садок) №796 здійснюється відповідно до програмно-методичного забезпечення та є єдиним комплексом освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, Програмою виховання і навчання дітей від 2 до 7  років «Дитина», чинними освітніми комплексними та парціальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (Лист МОН України «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році» від 27.07. 2022 № 1/8504-22), регіональною парціальною програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Я-киянин» (керівник проекту: Г.Д. Щекатунова, 2019), Комплексною програмою розвитку, навчання і виховання дітей раннього віку «Соняшник» (2014 р.) та комплексною альтернативною освітньою програмою для дошкільних начальних закладів «Стежина» (автор: А.М. Гончаренко, Н.М. Дятленко, 2014).

Пріоритетний  напрямок роботи дошкільного закладу «Формування та розвиток творчих здібностей дошкільнят засобами театру в різних видах діяльності».

Реалізація навчального плану передбачає врахування принципів інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

При виборі методик навчання перевага надається розвиваючим методикам, що сприяють  формуванню пізнавальної, соціальної сфери дітей.

Також активно впроваджуються ідеї національного виховання С. Русової, гуманістичного, громадянського виховання В.Сухомлинського, індивідуального навчання Марії Монтессорі

Найважливішою оцінкою результативності освітнього процесу є засвоєні дітьми знання, уміння, навички, рівень їх пізнавальної активності, соціальної адаптації, впевненості у власних силах.

З метою проведення цілеспрямованого обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до освітніх напрямів  Базового компоненту  та виявлення рівня відповідності результатів  освітньої діяльності ЗДО стандартам і вимогам дошкільної освіти проводяться  моніторингові дослідження щодо оцінки досягнень дітей дошкільного віку.

Завдання моніторингу:

- отримати об’єктивну інформацію про якість організації освітнього процесу;

- прогнозувати шляхи його поліпшення;

- безперервно спостерігати за динамікою розвитку в ЗДО своєчасно виявляти зміни і ті фактори, які викликають ці зміни;

- підвищувати мотивацію співробітників в галузі забезпечення освітніх послуг.

На заняттях сенсорно-пізнавального спрямування під час діяльності малят педагоги орієнтуються на вікові можливості дітей. Вихователі молодших груп для розвитку розумових операцій, формування пошукових дій малят більше використовують ігрові прийоми, сюрпризні моменти, яскравий матеріал, що приваблює дітей.  Педагоги  старших груп підбирають інтелектуальні ігри та вправи, що передбачають розвиток процесів мислення: порівняння, аналізу, узагальнення.

Вихованці всіх груп вільно орієнтуються серед об’єктів оточуючого світу, оперують математичними поняттями, множинами, розуміють відношення між числами, визначають форму предметів, орієнтуються в просторі

Діти всіх груп проявляють стійкий інтерес до природних об’єктів, вільно орієнтуються в сезонних змінах, мають уявлення про природоохоронні заходи, значно підвищився рівень усвідомлення та осмислення знань про довкілля. Педагоги залучають дітей до різних видів діяльності у природі, формують доцільну поведінку в природі. Вихованці середніх та старших груп володіють пошуковими діями, обстежують предмет, використовуючи власний досвід, залучаючи до сприймання ряд сенсорних каналів.

Для виконання програмових вимог та формування уявлень вихованців з розділу «Дитина в соціумі» вихователі використовують різноманітні методи та прийоми. Засвоєне діти відтворюють в іграх, інших видах діяльності. Слід відмітити збагачення знань вихованців про власні права та обов'язки, про навички безпечної поведінки, про культурну спадщину українського народу, зокрема його звичаї і традиції, фольклор. Активізувалась робота із  збагачення первинного економічного досвіду, опанування елементарними економічними знаннями, до збагачення власного економічного досвіду. Діти орієнтуються в правилах доцільної поведінки в екстремальних умовах, у них сформована потреба в дотриманні певних гігієнічних вимог.

Оволодіння дітьми   рідною   мовою,   формування   їх   мовленнєвих навичок-надзвичайно складний процес, що вимагає концентрації зусиль педагогів на багатьох аспектах. Слід відмітити досягнення дітей всіх груп в засвоєнні фонетичних та граматичних норм. Вихованці середніх  та старших  груп без проблем розрізняють звуки, визначають їх місце в слові, старші дошкільники характеризують їх. Суттєво зменшилась кількість помилок в узгодженні слів, в побудові речень.

Важливою умовою художньо-естетичного розвитку дітей, самостійних проявів в образотворчій, художній, театралізованій, музичній діяльності є технічне озброєння малюків, збагачення їхнього досвіду. На це були спрямовані зусилля педагогів.  Вихованці всіх груп володіють практичними вміннями та навичками відповідно до програмових вимог, із  задоволенням створюють  художні  образи,  використовуючи   нетрадиційні техніки та матеріали, виявляють бажання вдосконалювати власні роботи з врахуванням рекомендацій дорослих. Вони  швидко  оволодівають новими способами зображення, адже останні нескладні і дозволяють швидко отримати результат, втілити задуми. Найкращих результатів досягли в образотворчій діяльності вихованці середніх та старших  груп.

Музичний керівник Клибанська Т.І. постійно дбає про підбір сучасного, змістовного дитячого репертуару з урахуванням індивідуальних здібностей вихованців, застосовує нетрадиційні підходи,  використовує елементи сучасних програм музичного виховання дітей дошкільного віку.  Вихованці дошкільного навчального закладу володіють практичними вміннями та навичками відповідно до програмових вимог.  Діти   розрізняють   жанри  музики,  її  характер, визначають та називають засоби музичної виразності. Достатній рівень сформованості співочих навичок, танцювальних рухів, діти володіють грою на музичних інструментах. Вихованці залюбки відвідують музичні заняття, проявляють стійкий інтерес до музично-сценічної діяльності, організовують концерти, розваги, музичні ігри, під час яких використовують власний музичний досвід, знання і вміння, отримані на спеціальних заняттях.

Для виконання Закону України «Про фізичну культуру і спорт», здійснення повноцінного фізичного розвитку дітей в дошкільному закладі створене належне розвивальне середовище. Обладнані спортивна зала, відповідні осередки в групах, придбано сучасний спортивний інвентар. Педагоги закладу практикують ігрові, сюжетні фізкультурні заняття. Варіативне  використання  різноманітних методів та прийомів, доцільних способів організації, спортивного інвентарю, ігрових та емоційних стимулів, врахування етапу оволодіння дітьми основним рухом, поступове збільшення навантажень, застосовування допоміжних вправ у навчанні  складним  рухам.

Застосування перерахованих вище підходів сприяло збагаченню рухового досвіду дітей, вихованню у них впевненості, прагнення до самовдосконалення. Малята майже всіх груп із задоволенням відвідують фізкультурні заняття, граються на прогулянці, виконують потрібні рухи, використовуючи досвід, набутий на заняттях з фізичної культури. Діти без проблем виконують різні види ходьби, бігу, повзання, лазіння, вправи з м'ячем, дотримуються відповідної техніки. Показники відповідають програмовим вимогам і свідчать про фізичну підготовленість вихованців, якість рівня їх фізичних досягнень. Діти дотримуються відповідної техніки, вимог безпеки життєдіяльності. Повне виконання програмових вимог  вони показали в стрибках у довжину з місця, бігу на короткі дистанції, нахилах тулуба вперед з положення сидячи. Зросли показники у вихованців молодших, середніх груп в метанні тенісного м’яча, старших дошкільників - у виконанні силових вправ. Значно покращились якість виконання дітьми стрибків, вправ на рівновагу, перешикування. Позитивні тенденції намітились у лазінні по гімнастичній стінці.

Діти виявляють активність, ініціативу, творчість в самостійній руховій  діяльності. Зменшилась кількість порушень постави, розвитку стопи, різниця в показниках дітей одного віку. Це є результатом копіткої індивідуальної роботи з вихованцями з фізичного виховання.

Слід відмітити позитивні результати у валеологічному вихованні дошкільників. Завдяки  використанню наочності, таблиць, плакатів-схем, енциклопедій, нескладних дослідів та експериментів, художньої літератури, дидактичних, інтелектуальних, театралізованих, рольових ігор, імітаційно–ігрових вправ, ігрових ситуацій, «хвилинок - здоровинок», «етюдів доброти», валеохвилинок, педагоги домоглися  системності знань вихованців з розділу, формування у них навичок догляду за власним організмом. Поетапний процес оволодіння малятами культурно-гігієнічними навичками можна спостерігати в ясельних, молодших, середніх групах.

Вирішення розвивальних та виховних завдань в трудовій діяльності дітей здійснюється  систематично  та  послідовно.  Розширенню  змісту  трудової  діяльності малюків сприяє придбання необхідного яскравого сучасного дитячого інвентарю. Вихователі використовують особистий приклад, показ, пояснення, сюрпризні, ігрові моменти, продумують  мотивацію  праці  дітей.

Програмові завдання з трудового виховання виконуються в повному обсязі. Всі вихованці в різній мірі володіють навичками самообслуговування, господарсько-побутової праці, із задоволенням чергують, дотримуючись послідовності виконання доручень, узгоджуючи власні дії з діями товариша.

На належному рівні організація ігрової діяльності. Протягом дня використовуються різні види ігор. Педагоги продумують розширення їх змісту, ускладнення, дотримуються етапності.  Діти самостійно створюють ігрову ситуацію, імпровізують, розширюють зміст введенням нових ролей, розв'язують ігрові завдання. Збільшилась тривалість таких ігор, зміцнились взаємозв'язки.

Виходячи з результатів моніторингу досягнень дітей за освітніми напрямами БКДО та програми «Дитина», можна зробити наступні висновки:

Моніторингове вивчення було проведено з метою визначення стартових можливостей дошкільників і постановки конкретних завдань на перспективу (моніторинг досягнень дітей молодшого, раннього, середнього  та старшого дошкільного віку).

Вивчення стану  сформованості життєвих компетентностей  педагоги здійснювали за критеріями, чітко визначеними за кожним підрозділом програми.  Отримані дані аналізувались за принципом природної достатності. Такий підхід до оцінювання даних зрізів дозволяє аналізувати якість освіти дітей і якість освітнього процесу в ЗДО та своєчасно реагувати на недоліки в роботі з розвитку тих чи інших освітніх напрямів.

Педагогічне обстеження проводилося вихователями у формі спеціально організованої освітньої діяльності при використанні спостережень (безпосередніх та опосередкованих), індивідуальної роботи, бесід, дидактичних ігор та вправ, міні-занять.

Також використовувались доручення, як один з видів природного експерименту, вивчалися продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо).

Враховували три основні принципи: створення умов для розкриття певних знань та умінь, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу.       Дотримувались певного алгоритму:

- використання діагностичного інструментарію;

- використання методів і прийомів (методика обстеження), які допомагають вивити фактичний різнобічний рівень розвитку дитини;

- визначення рівня засвоєння знань за результатами освітньої роботи.

В результаті діагностики з’ясовано, що вся освітня робота з дітьми планується і проводиться відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина», листа Міністерства освіти і науки України №1/8504-22 від 27.07.2022 р. «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти" та інших  документів в галузі дошкільної освіти.

У всіх групах створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності.

Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу, свідчать про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей. Освітній процес  в ЗДО спрямовано на достатню активізацію  діяльності дитини  в пізнанні навколишнього світу, формування досвіду в різних видах діяльності.

Більшість дітей раннього та дошкільного віку володіють знаннями і навичками відповідно до освітніх напрямів Базового компонента та вимог освітньої програми «Дитина».

У переважної більшості дітей раннього віку рівень розвитку відповідає віковим вимогам, діти достатньо соціалізовані, достатній рівень фізичного розвитку малят, на достатньому рівні сформоване розуміння мови дорослого. Більшість дітей відповідно віку володіють культурно–гігієнічними  навичками та навичками самообслуговування, дещо нижчий відсоток спостерігається щодо володіння дітьми сенсорними еталонами та розвитку активного мовлення.

Моніторинг знань, умінь та навичок за напрямами розвитку у дітей дошкільного віку показав, що діти здатні до вільної емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізуються можливість застосування наявних знань, та елементарнх  уявлень. Можна говорити про успішне оволодіння вихованцями програмовими вимогами.

Отримані результати також дали педагогам змогу визначити, в яких з пройдених тем діти виявили низький рівень досягнень. Тому важливим буде впродовж 2025/2026 навчального року посилення роботи з відповідних тем та розділів.

Резервом в роботі педагогічного колективу є:

- застосовування дистанційних форм роботи для забезпечення  безперервної дошкільної освіти дітей, які часто за станом здоров`я не відвідують дошкільний заклад;

- ефективне використання потенціалу різних моделей організації освітнього процесу із застосуванням сучасних  інноваційних технологій, що відповідають особливостям розвитку кожної дитини;

- здійснення  компетентнісного  та діяльнісного підходу до організації освітнього процесу для  отримання відповідних компетентностей;

- впровадження дієвих форм  партнерської взаємодії з родинами щодо створення універсального розвивального (ігрового) середовища на засадах особистісно зорієнтованого, інтегрованого принципу організації освітнього процесу;

- оптимізація роботи  щодо  комунікативної компетентності, у різних формах конструктивної взаємодії дитини.