Протидія булінгу
У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Напередодні початку нового навчального року, Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії #СтопБулінг.
Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.(пункт 31 частини першої статті 1 Закону України "Про освіту"
Частина перша статті 16 Конвенції про права дитини передбачає, що жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом (стаття 52 Конституції України).
Які ознаки булінгу?
Типовими ознаками булінгу є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Ознаки булінгу у постраждалої дитини
Якщо перелічені нижче ознаки повторюються регулярно, то дитина, ймовірно, є мішенню традиційного булінгу:
Приходить додому з пошкодженими чи загубленими частинами одягу, книжок чи інших предметів, які їй належать;
Має неочікувані поранення, синці, подряпини;
Має мало друзів, або зовсім їх не має;
Здається, що боїться збиратися і йти до школи/садочку, і повертатися, сідати в автобус, брати участь в організованих формах активності однолітків (гуртки, спортивні секції тощо);
Обирає довгий нелогічний шлях, коли повертається зі школи/садочку додому;
Втрачає інтерес до домашніх завдань, або починає їх робити набагато гірше, ніж зазвичай;
Виглядає пригніченою, сумною, заплаканою, немає настрою, коли приходить додому;
Часто жаліється на головний біль, болі в шлунку, інші фізичні негаразди;
Тривожно спить, і їй часто сняться погані сни;
Втрачає апетит;
Проявляє тривогу і низьку самооцінку.
Наступні ознаки, які мають постійний та регулярний прояв :
регулярно поламані іграшки які вона бере до школи/садочку. Можливо її примушують приносити іграшки до школи;
періодично брудний та регулярно наповнений сміттям рюкзак або шкільна сумка;
образи в соціальних мережах, хоча виявити їх важко;
розірвані зошити та підручники;
жувальна гумка у волоссі;
одяг зіпсований фарбою або іншою рідиною;
поламані особисті речі: окуляри, пенал тощо;
відео зі знущанням над жертвою;
шкільний одяг або форма періодично у крейді;
фізичні знущання.
Ознаки, коли дитина є кривдником у булінгу
Які ж ознаки можуть свідчити, про те, що дитина виступає агресором? Що має змусити насторожитися?
Дитина любить самостверджуватися і керувати, маніпулює іншими дітьми в грі;
Дитина ділить світ на чорне і біле: одні люди у нього дуже милі, а інші злі і тому заслуговують поганого ставлення;
Дитина надто перебірлива в тому, з ким він згоден спілкуватися;
Дитина легко зривається на негативні судження або дії щодо інших людей, в тому числі й через дрібниці;
Нестабільні відносини з друзями. Наприклад, дівчатка часто дружать парами і не можуть порозумітися, якщо їх виявляється троє;
Вам здається, що дитині подобається обзиватися, ображати, висміювати або бити інших дітей;
Ви підозрюєте, що дитина не за віком агресивна, зухвала, примхлива і вперта.
Перераховані ознаки не є беззаперечним доказом наявності булінгу, але є тривожними симптомами, які мають привертати увагу батьків. У будь-якому випадку не треба мовчати і сподіватися, що воно саме якось вирішиться. Батьки мають займати активну позицію і, якщо бачать тривожні ознаки, звертатися до педагогів, психологів, можливо – до правоохоронних органів.
Яка відповідальність за вчинення булінгу?
До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .