Поради з профорієнтації

Міністерство освіти і науки України пропонує скласти пазл майбутньої професії, що допоможе правильно спрямувати власні таланти та зробити правильний вибір майбутньої спеціальності. 

Необхідно взяти аркуш паперу, розділити його на три колонки: «Хочу», «Можу», «Треба», в які записувати все, що спадає на думку.

У колонці «Хочу» мають бути відповіді на запитання «Чи я хочу займатися?» та «Яка робота є для мене ідеальною?» (робота з дому, в офісі, за комп’ютером, спілкування з людьми, на свіжому повітрі тощо. Хочу працювати в маленькій компанії, чи у великій корпорації? Робота має бути передбачуваною та обмеженою чіткими інструкціями чи креативною та динамічною?)

У колонці «Можу» слід написати про те, що вмієш робити, наприклад танцювати, співати, кулінарити тощо. Також можна додати ті навички, які вже вдалося опанувати.

Колонку «Треба» можна заповнити за допомогою батьків, які підкажуть професії, що нині мають попит на ринку праці. Також можна передивитися вакансії, які наразі затребувані серед роботодавців. Для цього слід скористатися порталами з вакансіями, державними платформами з профорієнтації.

Далі необхідно взяти окремий аркуш, на якому дати відповіді на такі запитання:

• «Не хочу» - вказати напрямки роботи, в яких немає бажання розвиватися;

• «Не буду» - написати заняття, якими не будеш займатися за будь-яку зарплатню;

• «Не можу» - сфери, в яких відсутні знання та навички.

Після короткої перерви необхідно проаналізувати обидва аркуші та пошукати закономірності. Для цього можна залучити батьків.

Пам’ятай! Якщо вже знаєш, чого хочеш, але бракує знань та навичок, не можна відмовлятися від бажаної професії. Теорію з практикою завжди можна наздогнати!

Рекомендації батькам з профорієнтації

1. Інформацію про професійні плани дитини можна одержати тільки в ході відвертої розмови з нею, ні в якому разі не на бігу. Найкраще завести розмову як би «до речі». При цьому намагайтеся проявляти терпіння, такт і щиру зацікавленість.

2. Якщо старшокласник не може чітко сформулювати свої плани, треба спробувати зрозуміти, з чим це пов'язано.

3. Корисно запропонувати дитині попрацювати на осінніх або зимових канікулах, вибравши якесь конкретне заняття.

4. Якщо Вас засмучує професійний вибір дитини, не відмовляйте його і не забороняйте йому щось категорично. Намагайтеся з'ясувати, на чому грунтується його вибір.

5. Якщо старшокласник тільки мріє, а нічого не робить, треба допомогти йому скласти конкретний план, обговоривши, скільки часу у нього є і що необхідно встигнути.

6. Допоможіть своїй дитині підготувати «запасний варіант» на випадок невдачі на обраному шляху.

Немає проблем у тих мам і тат, чиї діти з ранніх років мріють про кар'єру лікаря, космонавта чи юриста і з завзятістю вивчають підручники, готуючись до вступу у вуз. Втім, за запевненнями фахівців, таких дітей меншість, набагато більше тих, у кого вибір професії викликає серйозні сумніви і труднощі. Що робити батькам у такій ситуації? Розгортати серйозну профорієнтаційну роботу! Причому питання про те, куди піти вчитися, краще починати вирішувати ще у 8-9-му класі.