PISA

Читацька грамотність визначається як здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.

Математична грамотність – це здатність особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, надання добре обґрунтованих суджень, уміння використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті.

Природничо-наукова грамотність передбачає уміння пояснювати наукові явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ.

Крім оцінки предметних компетентностей, метою PISA також є визначення чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі. Саме тому учасники Програми заповнюють анкету, що досліджує різноманітні аспекти їхнього життя. Ідеться про такі чинники, як міграційні процеси, гендерна політика, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивації до навчання, а також здатності регулювати свою власну навчальну поведінку, залучення до читання, інтерес до математики або задоволення від науки, повага до інших.

Також відповідні анкети заповнюють і адміністрації закладів, у яких навчаються учні, залучені до тестування. Мета такого анкетування – дослідити вплив на результати тестування учнів таких чинників як кваліфікація вчителів, навчальні плани, методики викладання, час на навчання та навчальні можливості як всередині школи, так і поза її межами, контроль якості шкільних процесів, лідерство та шкільне управління, залучення батьків до участі в шкільному житті, мікроклімат у школі, загальні цінності, очікування високих досягнень, взаємодія та взаємна підтримка тощо.

Дослідження PISA здійснюється в три етапи (підготовчий, пілотний, основний). Під час підготовчого етапу відбувається переклад та адаптація тестових матеріалів, а також анкет для опитування учнів та адміністрацій навчальних закладів. Пілотний передбачає апробацію завдань та інструментарію дослідження до контексту країн-учасниць. В основний  період проводиться тестування, підготовка міжнародного та національного звітів.

Участь України в дослідженні PISA має кілька важливих аспектів. Зокрема,  отримання об’єктивної інформації про готовність молодих громадян до повноцінного життя в сучасному суспільстві відповідно до міжнародних стандартів; розуміння чинників, які впливають на ефективність освіти в країні; можливість приймати рішення та формувати національну освітню політику на основі реальних даних про стан вітчизняної системи освіти. Крім того, завдання PISA та методологія оцінювання їхнього виконання слугуватимуть практичним орієнтиром для освітян у становленні компетентнісної парадигми освіти в Україні.

В Україні відповідальність за організацію та проведення дослідження PISA покладено на Український центр оцінювання якості освіти. Національним координатором проекту є Тетяна Вакуленко, директор Українського центру. 

«Україна — єдина країна, яка провела дослідження в умовах війни. Це велике й надважливе досягнення. Заклади освіти проводили тестування попри масовані обстріли й затяжні повітряні тривоги в жовтні 2022 року. Завдяки участі в дослідженні в нас є можливість відстежувати тенденції в знаннях і навичках учнів як на рівні країни, так і на рівні окремих груп учнівства», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Україна приєдналася до PISA у 2018 році, тож зараз маємо дані, з якими можна порівняти попередні результати. Важливо зважати на те, що дослідження проводили під час війни, а отже, воно може містити додаткові чинники впливу, які не враховує методологія PISA. Зокрема, воно не є репрезентативним для всієї України, адже в ньому взяло участь учнівство 18 із 27 регіонів України. Також у деяких закладах освіти тестування мусили переривати через повітряні тривоги. Водночас отримані результати дають змогу виявити основні тенденції у сфері середньої освіти на рівні держави загалом.

У середньому, за підсумками PISA-2022, у всіх країнах, зокрема й країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), спостерігалося безпрецедентне падіння успішності в усіх предметних галузях дослідження. Причиною цього може бути тривале дистанційне навчання під час пандемії. В Україні додалася повномасштабна війна.

«Війна впливає на успішність і ментальне здоров'я школярів в Україні й залишає шрами, які ще довго відчуватимуться. Як показали дані дослідження PISA, наслідком цього стало те, що українським дітям складніше досягати успіхів у навчанні, — зазначив голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде. — Щоб упоратися з цим серйозним викликом, критично важливо підтримувати спільні зусилля уряду й партнерів з освітнього сектору в розробленні та впровадженні загальнонаціональної стратегії відновлення освіти». 

Якими є результати України — читайте нижче.

Математична грамотність

У циклі PISA 2022 року математика була провідною галуззю дослідження. Це означає, що всі учні-учасники виконували тести з математики. Оцінювання в цій галузі передбачає виявлення рівня математичної грамотності учнівства. За визначенням PISA, математична грамотність — це здатність учнівства математично міркувати та формулювати, застосовувати й інтерпретувати математику для розв’язання проблем у різноманітних контекстах реального світу. Це охоплює концепції, процедури, факти та інструменти для опису, пояснення та прогнозування явищ. Також допомагає людям зрозуміти роль, яку математика відіграє у світі, і робити обґрунтовані умовиводи та ухвалювати рішення, необхідні конструктивним, зацікавленим і мислячим громадянам 21 століття.

У математичній галузі в українських учнів найнижчий рівень освітніх втрат серед усіх досліджуваних галузей: якщо порівняти з минулим циклом, ці результати погіршилися на 12 балів. 58% українських учнів досягли базового, другого із шести, рівня математичної грамотності, 32% учнів — рівня 3 і вищих. У галузі математики різниця між Україною і країнами ОЕСР становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA (1 рік навчання = 20 тестових балів).

Природничо-наукова грамотність

Оцінювання з природничо-наукової грамотності передбачає виявлення здатності 15-річного учнівства як свідомих громадян вивчати й розв’язувати проблеми, пов’язані з наукою й науковими ідеями. Відповідно до визначення PISA, науково грамотна особа готова брати участь в обґрунтованому дискурсі про науку й технології, що потребує навичок наукового пояснення явищ, оцінювання та планування наукового дослідження та наукової інтерпретації даних і доказів.

Найвищі результати в циклі 2022 року українські учні отримали з природничо-наукових дисциплін. Якщо порівняти із циклом 2018 року, результати зменшилися на 19 балів. Базового рівня грамотності за шкалою PISA досягли 66% українських учнів і учениць. Це означає, що вони здатні застосувати знання в галузі природничо-наукових дисциплін на рівні їхнього побутового розуміння, а також демонструють елементарні знання, засвідчуючи спроможність виявляти ті питання, які можна дослідити науково. Водночас рівня 3 і вищих досягли 36% учнів.

Варто враховувати, що успіхи в природничо-наукових дисциплінах у минулому циклі досліджень були ліпшими, ніж, наприклад, із математики (близькими до результатів із читання). Тож хоч результати в галузі природничих наук і знизилися, але падіння є не таким помітним.

Читацька грамотність

Читацьку грамотність у PISA визначають як здатність учнівства розуміти, використовувати, оцінювати й осмислювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати знання й читацький потенціал, а також готовність брати активну участь у житті суспільства.

Тестування із читання передбачає перевірку таких когнітивних умінь, як встановлення причинно-наслідкових звʼязків на основі одного чи кількох письмових джерел, уміння виокремлювати головне, розрізняти інформацію з різних типів текстів (художні, медіатексти, інструкції, графіки тощо) тощо.

У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59% учнів досягли базового рівня в читанні, 29% — рівня 3 і вищих. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.

Загалом найбільше падіння результатів у циклі PISA-2022 — саме в галузі читання. І цей феномен потребує додаткового вивчення, зважаючи на складні обставини, у яких наше учнівство змушене навчатися впродовж останніх років.

«Те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше — із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», — прокоментувала директорка Українського центру оцінювання якості освіти і національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.

Оскільки в дослідженні беруть участь понад 80 країн / економік світу, некоректно проводити пряме порівняння всіх країн: освітні системи можуть разюче відрізнятися. Тому для порівняння з Україною обрано референтні країни: Естонію, Польщу, Словацьку Республіку, Болгарію, Молдову й Грузію. Ці країни взято з огляду на подібність з Україною їхнього соціально-економічного стану або з огляду на культурну чи історичну спорідненість.

Загалом Україна показала вищі результати з усіх трьох галузей, ніж Болгарія, Молдова і Грузія. Водночас результати Естонії, Польщі та Словацької Республіки є вищими.

Україна вперше у 2018 році взяла участь у тестуванні PISA — це найбільше міжнародне дослідження, що вивчає якість освіти і охоплює більш як 80 країн, що становлять понад 80 % світової економіки. У дослідженні беруть участь усі країни Організації економічного співробітництва та розвитку, тож Україні важливо бути серед них. PISA не прив’язується до освітніх програм. Дослідження має на меті визначити рівень компетентностей. Тобто, дослідження оцінює не суму теоретичних знань, а здатність учнів використовувати вміння, отримані в школі, у різних життєвих ситуаціях. Перехід до компетентнісного навчання — те, що лежить в основі Нової української школи і на чому будуються зміни, що вже розпочалися в початковій школі. Тестування PISA стосувалося 15-річних учнів, які не проходили програму НУШ. Тож результати цього дослідження покажуть нам відправну точку — де ми були, поки наша система освіти ще не увійшла в реформу, а отже рейтинг PISA стане важливим мірилом нашого поступу.

Чи можна пройти пробне тестування PISA?

Відтепер можна. Український центр оцінювання якості освіти за підтримки UNIСEF презентував оновлений сайт із тестовими завданнями PISA.

Тетяна Вакуленко, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти

Попередній сайт про PISA був інформативним. Він допомагав учителям зрозуміти, що це за дослідження і чому його не варто боятися. Але ми зрозуміли, що цього мало, і оновили ресурс — тепер на сайті можна виконати тестові завдання. Вчитель може створити свій обліковий запис на сайті, завантажити клас, у якому він викладає, і отримати багато якісного матеріалу. Наприклад, створити власний тест з опублікованих завдань PISA. Серед опублікованих завдань учитель обирає ті, що стосуються його теми уроку чи логічно інтегруються в певну тему. Цей тест він роздає учням, і за результатами виконання отримує інформацію не лише про те, як саме його виконав учень, а й скільки часу знадобилося кожному учню на це конкретне завдання, як він відповідав і наскільки сумарні бали за тест корелюються з балами за окремі питання. Навіть більше, вчитель зможе долучитися до системи перевірки PISA — отримати інформацію, як відповідь на це завдання кодувала би PISA, якби цей учень потрапив на реальне тестування.

Наприклад, завдання з читацької компетентності передбачає розгорнуту відповідь на основі прочитаного. Є простір, куди учень може вдрукувати свою відповідь. Вчитель отримує відповідь учня і перевіряє, наскільки ця робота відповідає кодуванню: відповідь повністю правильна, частково правильна чи зовсім неправильна. Таким чином, учитель не лише працює з дітьми в новому форматі, а й сам вчиться.

Завдання з математики може бути, наприклад, таким: реальна життєва ситуація — є будинок з дахом у формі піраміди, і учень має зробити певні обрахунки. Звісно, це завдання неможливо виконати, якщо учень не володіє знаннями з геометрії. Тож це також можливість для вчителів працювати з компетентнісними завданнями. Часто українським вчителям здається, що учням надто легко виконувати певні завдання. Але відкрию секрет — PISA показує, що такі начебто прості завдання викликають труднощі в дітей, а значить, їх не можна пропускати. Адже часто, заглиблюючись у складні ситуації і задачі, ми втрачаємо важливе базове знання.

Провідною галуззю дослідження PISA 2021 буде математика, тому дуже вчасно ми презентуємо книжку «10 запитань від вчителів математики та як PISA може на них відповісти». Чим вона класна? Вона дає відповіді, засновані на реальних даних. Багато сучасних методичних праць містять теоретичні погляди на те, як вчителю викладати. Ця ж ґрунтується на дослідженнях PISA 2014, 2019 і збирає титанічний обсяг інформації про те, що потрібно і не потрібно робити вчителям, щоб досягти успіху і створити комфортні умови для засвоєння знань. Ось деякі із запитань:

Чи можу я допомогти моїм учням навчитися вивчати математику? Зауважте — не навчити математики, а навчити вчитися самостійно.

У процесі викладання я маю приділяти особливу увагу математичним поняттям чи тому, як ці поняття застосовуються в реальному світі?

Чи маю я перейматися ставленням моїх учнів до математики?

У книзі запитань значно більше, ніж десять, і відповіді на них справді глибокі і цікаві.

Вплив демографічних, соціально-економічних і освітніх чинників

Результати PISA показали різноманітні чинники, які впливають на успішність 15-річного учнівства.

Наприклад, учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років, у природничо-наукових дисциплінах — на чотири, а з математики — на понад чотири з половиною роки навчання. Такий розрив, імовірно, можна пояснити різницею в соціально-економічних статусах учнів, які проживають у різних типах місцевості. Так, 25% учнів із найнижчим соціально-економічним статусом в Україні, на відміну від інших 75% їхніх однолітків, майже втричі частіше показують результати з математики нижчі за базовий рівень.

Середні бали з математики також суттєво відрізняються залежно від того, у закладі якого типу навчаються учні. У ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах цей бал становить 457, що на 23 бали більше, ніж в учнів загальноосвітніх шкіл і навчально-виховних комплексів, та на 58 — ніж у 15-річних підлітків із технікумів, коледжів і закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Учні закладів П(ПТ)О приблизно на три роки відстають від учнів з ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл. Ця тенденція простежується також і щодо читання та природничо-наукових дисциплін.

Крім того, спостерігається значний гендерний розрив у результатах учнівства. Хлопці на 10 балів випереджають дівчат з математики, а в читанні дівчата випереджають хлопців на 23 бали (понад рік навчання). Водночас у природничо-науковій галузі різниці майже немає.

Цікавими є спостереження щодо виконання домашніх завдань. У порівнянні з референтними країнами в Україні учні витрачають на домашні завдання з математики найбільше часу: кожен третій — щодня годину чи більше. Водночас учні, які витрачають на домашнє завдання до 30 хвилин або понад 3 години на день, мають гірші результати.

Дослідження показало суттєве зниження рівня булінгу серед учнів, якщо порівняти з 2018 роком: різниця становить 7,6 відсоткового пункту. Можна припустити, що це пов’язано з тимчасовим закриттям закладів освіти й переходом у дистанційний режим навчання.

Загалом результати PISA-2022 виявилися нижчими за результати минулого циклу, що очікувано. Імовірно, на це вплинула сукупність чинників, пов’язаних з пандемією та повномасштабним вторгненням.

«PISA дає величезний масив даних для розроблення і коригування освітньої політики. Ми розуміли, що освітні втрати через пандемію ковіду й війну неминучі, проте зараз у нас є розуміння масштабів. Ми вже розпочали роботу для надолуження освітніх втрат і будемо робити це, ґрунтуючись на результатах дослідження. Зокрема, у школах будують і ремонтують укриття: на це з держбюджету виділено 1,5 млрд на цей рік і 2,5 млрд грн — на наступний. Наша мета — забезпечити очне навчання дітей у школах там, де це дозволяє безпекова ситуація. Закуповуємо автобуси, щоб учні з різних населених пунктів мали змогу діставатися до шкіл і здобувати якісну освіту. Разом із міжнародними партнерами закуповуємо гаджети для навчання», — сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

PISA-2022 показала рівень освітніх втрат, який має учнівство у звʼязку з тривалим дистанційним навчанням і стресом через війну.

Підсумки цього дослідження зорієнтують українську систему освіти для подальшого руху в потрібному напрямі й допоможуть скласти план дій для надолуження освітніх втрат і розривів між різними групами учнівства.