1. До обдарованих дітей треба ставитися спокійно, не ображаючись на інші "підколювання”, щоб дитина не втратила впевненості у своїх силах і не захвалювати дітей, щоб дитина не втратила впевненості у своїх силах і не захвалювати дітей, щоб не виховати зарозумілість.
Оцінка вимоглива, сувора, але доброзичлива.
2. Давати складніші завдання, але посильним. Кожне наступне завдання складніше ніж попереднє, але знову ж таки посильне.
3. Самостійне опрацювання (дослідження) учнем нової теми. На півріччя кожен одержує свою серію завдань різної складності, які потрібно вирішити самостійно.
4. Якщо сфера інтересів і набір здібностей учня досить вузькі, потрібно розвивати їх максимально, щоб у майбутньому людина могла використати їх професійно.
5. Не йти шляхом як найменшого опору даючи готові відповіді на всі запитання прилаштовуючись під "середнього” або ще гірше під найслабшого учня.
Талановитим дітям потрібне особливе середовище, необхідні труднощі, інакше буде деградація.
6. Гуртки, студії, секції допоможуть дитині розвинути природній потенціал.
Олімпіади, змагання допомагають реально оцінити свої сили, це стимул для подальшої діяльності; потрібні розумно переживати і поразки.
7. "Розвиваючи” талант своєї дитини не виховуйте з неї вундеркінда. Дехто "штучно” створює вундеркінда, особливо батьки, наймаючи репетиторів майже не з дитячого садка. Заучена і переучена дитина і є вундеркіндом і ось що його чекає:
- перевтома;
- розчарування через незадоволення гордині;
- відсутність друзів та практичних навиків;
- несформоване сімейне життя;
- зруйноване здоров’я.
Необхідно вчити і розвивати дитину відповідно до її здібностей, а не амбіцій батьків.
Різні види дитячої обдарованості виявляються в різні вікові періоди.
Рання обдарованість – це як випередження в зростання (дитина перегнала своїх однолітків). Через декілька років вони її наздоженуть, а можливо і переженуть.
Для того, щоб процвітати в дорослому житті, сучасній талановитій людині необхідно бути менеджером своїх ідей і вміти просувати їх на ринку послуг.