Тест "Професійне вигорання"

Інтерпретація даних. Згідно моделі синдрому «вигорання» американських дослідників К.Маслач і С.Джексон, «вигорання» тлумачиться як синдром емоційного виснаження, деперсоналізації і редукції особистих досягнень. 

 Емоційне виснаження розглядається як основна складова «професійного вигорання» та характеризується заниженим емоційним фоном, байдужістю або емоційним перенасиченням.

Деперсоналізація проявляється у деформації стосунків з іншими людьми. В одних випадках це може бути зростання залежності від інших людей, у інших випадках – зростання негативізму, цинічності установок і почуттів стосовно реципієнтів: учнів, підлеглих тощо. 

Редукція особистих досягнень полягає або в тенденції до негативного оцінювання себе, своїх професійних досягнень та успіхів, негативізмі щодо службової гідності і можливостей, або у нівелюванні особистої гідності, обмеженні своїх можливостей, обов’язків щодо інших. 

Поради «Як уникнути синдрому «професійного вигорання»:

- Любіть себе.

- Будьте уважні до себе: це допоможе своєчасно помітити перші симптоми втоми.

- З'ясуйте, що саме вас тривожить та зачіпає за живе.

- Припиніть шукати в роботі щастя або порятунку.

- Знаходьте час не тільки на робоче, а і на приватне життя.

- Припиніть жити життям інших. Живіть своїм власним. Не замість людей, а разом з ними.

- Якщо вам дуже хочеться комусь допомогти або зробити за нього роботу, запитайте себе: чи так це йому потрібно? Може, він впорається сам?

- Сплануйте свій день.

- Робіть «тайм-аути». Для забезпечення психічного та фізичного благополуччя  дуже важливо відпочивати від роботи та інших навантажень.

- Навчіться керувати своїми емоціями.

- Відмовтеся від думки, що у вас щось не вийде. Якщо Ви думаєте так, то це може стати істиною, оскільки  ви самі переконаєте в цьому інших.

- Усміхайтеся, навіть якщо Вам не дуже хочеться.

-  Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день.

- Вмійте сказати “НІ”.

Дуже важливо навчитися контролювати свої думки та емоції. Варто пам’ятати: має значення не те, що з нами відбувається, а те, як ми це сприймаємо.

Про це йдеться у вірші:

«Дивились двоє в одне вікно: один угледів саме багно.
А інший листя, дощем умите, блакитне небо і перші квіти,
Побачив другий – весна давно!...
Дивились двоє в одне вікно».

Велика мудрість знаходиться у вислові «Господи, дай мені сили змінити те, що я зможу змінити, 

терпіння – прийняти те, що я не зможу змінити, й розум відрізнити одне від одного», або 

«Навіть якщо ми не можемо змінити обставини, ми можемо змінити своє ставлення до них».