1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона інакша.
2. Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, які її теж потребують.
3. Не зважаючи ні на що, зберігайте позитивне уявлення про свою дитину.
4. Організовуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не почував себе «жертвою», відмовляючись від особистого життя.
5. Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Залучайте її до вирішення справ.
6. Давайте дитині можливість самостійності в діях і прийнятті рішень.
7. Не бійтеся у чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
8. Частіше розмовляйте з дитиною. пам’ятайте, що ні телевізор, ні комп’ютер не замінять їй вас.
9. Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
10. Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.
11. Більше читайте не лише педагогічну, а й художню літературу.
12. Звертайтесь до родин, у яких є діти з особливими потребами. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
13. Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть із нею про майбутнє.