1. Візьміть участь у вікторині «Раннє Відродження і гуманізм»: оберіть одну правильну відповідь.
2. Виконайте вправу «Автор і назва твору», увідповіднивши ілюстрації і текст.
3. Виконайте вправу «Видатні твори раннього Відродження», установивши відповідність між твором та його автором і назвою.
4. Чи можливо уявити сучасне життя без такої професії, як бухгалтер? Але хто ж першим заклав підвалини цього виду діяльності? Для відповіді на це питання слід здійснити подорож у середньовіччя, до Італії XV ст.
Саме тут у невеликому містечку Сансеполькро 1445 р. народився хлопчик, якому судилося окреслити контури нового – комерційного – застосування математики. Оскільки до підліткового віку Лука (повне ім’я Фра Лука Бартоломео де Пачолі) став виявляти художні смак і нахили, батьки віддали його в підмайстри до відомого на той час художника П’єро делла Франчески. Через кілька років знаменитий італійський архітектор Леон-Баттіста Альберті помітив у Луки не лише художні, але й педагогічні здібності. Саме із цієї причини він рекомендує дев’ятнадцятирічного юнака як домашнього вчителя своєму знайомому венеціанському купцеві Антоніо де Ромпіазі.
Опинившись у Венеції, Лука не витрачає часу марно: у вільний від учительської праці час він відвідує лекції з математики, які читає відомий Доменіко Бригадіно в школі Ріарті. Навчання пішло Луці на користь: через шість років він написав свою першу книгу – підручник комерційної арифметики, який він склав для своїх вихованців. Для двадцятип’ятирічного Луки такий успіх відкривав широкі перспективи, проте душа його шукає чогось більшого, аніж банальні слава та багатство. Ось чому він переїжджає на два роки до Рима, а потім приймає чернечий постриг в ордені францисканців.
Віра та академічні знання поєднуються в Луки цілком гармонійно. Завдяки цьому у свої тридцять два роки він стає професором Перуджинського університету, читаючи лекції з алгебри та геометрії. За три роки викладання він розробляє докладні конспекти двох курсів – «Алгебра» та «П’ять правил Платона», оформлюючи їх у вигляді окремої книги. А наступні вісім років Лука проводить у Зарі (нинішній Задар у Хорватії), старанно вивчаючи теологію та математику.
Свою найвидатнішу працю «Сума арифметики, геометрії, дробів, пропорцій і пропорційності» монах-математик видає 1494 р. у віці сорока дев’яти років. Усупереч звичаям того часу, він написав її не латиною – мовою освіченої еліти, а італійською мовою, щоб якомога більше співвітчизників могли легко прочитати й зрозуміти написане. У цьому трактаті, який став уже третьою книгою Луки, описано правила та прийоми арифметичних дій над цілими та дробовими числами, пропорції, завдання на складні відсотки, а також розв’язування лінійних і квадратних рівнянь. Але найбільш практичною її частиною був посібник з бухгалтерії, з таблицями монет, ваг і мір, як було прийнято в різних куточках Італії.
Талант Пачолі привертає до нього увагу герцога Людовіко Сфорца, який 1496 р. робить привабливу пропозицію – переїхати до Мілана та очолити в місцевому університеті кафедру математики. Погодившись, Лука опиняється в Мілані та знайомиться тут з Леонардо да Вінчі. Три наступних роки їх об’єднує близька дружба, виявом якої стало написання чергової, четвертої книги. Трактат «Про Божественну пропорцію» Лука присвячує герцогу Людовіко Сфорці, а Леонардо виконує всі ілюстрації до текстів, які написав друг.
У 1499 р., після окупації Мілана французькими військами, Лука перебирається до Флоренції. Потім, не затримуючись надовго на одному місці, читає лекції в Пізі, Перуджі, Болоньї та Флоренції. Нарешті, 1508 р. Пачолі стає настоятелем монастиря в рідному місті Сансеполькро. Ласкаво просимо додому!
Навряд чи це здивує вас, але додамо для більшої поінформованості, що через рік після призначення Пачолі пріором монастиря побачила світ чергова (п’ята!) книга з математики під назвою «Божественна пропорція. Твір, дуже корисний будь-якому проникливому й допитливому розуму, з якого кожен, хто вивчає філософію, перспективу, живопис, скульптуру, архітектуру, музику чи інші математичні предмети, отримає найприємніші, дотепні й дивовижні вчення та знайде розвагу з різних питань найсокровеннішого знання».
Через 8 років, 1517-го, Лука Пачолі помер, проживши 72 роки й залишивши своїм нащадкам як духовну спадщину багатий досвід математичних пошуків, завдяки якому, зокрема, сьогодні бухгалтер справляється зі своєю роботою, підраховуючи прибутки та витрати, а люди, що працюють, отримують свою зарплату. (За матеріалами сайту https://scienceandapologetics.com/chapter/fra-luka-bartolomeo-de-pacholi-2/)
Лука Пачолі Обкладинка книжки Л.Пачолі «Трактат про рахунки та записи» (видавництво «Алерта»)