Анімація 3D моделі. Копіювання, групування  

Належить епосі створення античного шедевра пролог інструкції почати словами Вітрувія з трактату «Десять книг про архітектуру»: «Ми ж, дотримуючись належного порядку, викладаємо все так, як навчилися від наших наставників, щоб той, хто, слідуючи цим принципам, побажає приступити до роботі, мав у своєму розпорядженні встановлені пропорції, користуючись якими він міг би правильно та бездоганно будувати храми за дорійським зразком...».

Парфенон — одна з найдосконаліших і найславетніших будов світової архітектури. Він став символом усієї античної культури. ЮНЕСКО обрала Парфенон своєю емблемою і занесла Акрополь до Списку всесвітньої спадщини. Храм був зведений в Афінах у п'ятому столітті до нашої ери за правління Перікла. Будівництво тривало близько десяти років. Великий скульптор Фідій прикрасив Парфенон своїми шедеврами.

«Поступово, стали підніматися величні, будівлі, неповторні за красою та витонченістю. Всі ремісники намагалися один перед одним довести своє ремесло до найвищого ступеня досконалості. Особливо заслуговує на увагу швидкість закінчення будівель. Усі роботи, у тому числі кожну могли, здавалося, закінчити лише кілька поколінь протягом кількох століть, було завершено в короткочасне блискуче управління державою однієї людини. Легкість і швидкість творіння не дають йому міцності або художньої досконалості. Зайве витрачання часу винагороджується точністю творіння. Ось чому створення Перікла заслуговують на найбільше здивування: вони завершені в короткий час, але для довгого часу. Досконалість кожного з них вже тоді здавалося давнім; але за своєю свіжістю вони здаються виконаними і закінченими лише нині. Таким чином, їхня вічна новизна врятувала їх від дотику часу, ніби творець дав своїм творам вічну юність і вдихнув у них душу, що не старіє»

В архітектурному розумінні храм — класичний периптер, тобто прямокутна у плані споруда, оточена з усіх боків колонадою. Розмір на підставі (стилобату) 30,86X69,51 м. Всього колон 46 - по 8 з торцевих і по 17 з бокових сторін, якщо рахувати кутові колони двічі. Висота колон складає 10,4 метра при діаметрі в нижній частині 1,9 м. Кутові дещо товщі – 1,95 м. У верхній частині товщина колон зменшується. Для спрощення побудов округлятимемо наведені розміри до цілих чисел.

При виконанні практичної роботи з проєктування Парфенону повторимо та закріпимо навички застосування вже вивчених інструментів та застосуємо угруповання об'єктів та прийоми копіювання. 

Угруповання в SketchUp служить двом цілям. 

 По-перше, це дозволяє кілька об'єктів об'єднувати в єдиний блок, що дозволить маніпулювати цією множиною як єдиним цілим.

 По-друге, угруповання усуває прив'язку (прилипання) елементарних фігур один до одного, якщо ці фігури не входять до групи або належать до різних груп. Це корисно, коли потрібно посунути один елемент щодо іншого елемента. Угруповання здійснюється після виділення необхідних об'єктів за допомогою команди контекстного меню Створити групу. Елементи можна розгрупувати (команда Розгрупувати).

Параметри побудов наведено у метрах. Натискаємо вкладку в лівому верхньому куті Налаштування додатків → Загальні → метри.

 Основа Парфенону – трьох східчатий стереобат, покладений на фундамент. Верхні сходи цієї основи називається стилобат. Стилобат – платформа, де стоять колони.

Вибираємо інструмент Прямокутник. З початку координат будуємо прямокутник із сторонами 33х73 метри. Сторони розташовуємо по червоній та зеленій координатних осях. Розміри сторін вводимо з клавіатури через кому або крапку з комою: 33, 73 (або 33; 73). Для виконання команди натискаємо Enter. Інструментом Вдавити / Витягнути піднімаємо основу на 0.6 метрів вгору. Інструментом Зсув формуємо новий прямокутник для наступного рівня

Інструментом Рулетка будуємо напрямну точку для центру круга на відстані 1.1 метра від межі стилобату. Інструментом Круг будуємо коло радіусом 1 метр. 

Інструментом Вдавити / Витягнути витягуємо круг на 10 метрів вгору. 

Інструментом Масштаб зменшуємо верхню основу колони. 

Для формування капітелі (верхньої частини колони) збудуємо описаний квадрат. Інструментом Лінія позначаємо центр кола. Інструментом Прямокутник будуємо чотири квадрати із центру кола, які утворюють описаний квадрат. Ластиком зітремо допоміжні лінії. Інструментом Вдавити/Витягнути піднімемо капітель колони на 0.5 метра. 

Виділяємо колону. Поки що вона складається з окремих елементів. Для подальших операцій необхідно їх поєднати в єдине ціле. Клацаємо правою кнопкою мишкою. Команда Створити групу. 

Виділяємо колону. Вибираємо інструмент Переміщення та натискаємо клавішу CTRL. Пересуваємо клон колони на відстань 67,7 метра. Щоб розмістити елементи, що повторюються, на однаковій відстані один від одного вводимо з клавіатури знак поділу і кількість колон: /16. 

Повторюємо операцію копіювання колон з усіх боків. Остання колона виявиться скопійованою двічі. За допомогою інструмента Переміщення витягуємо її з ряду та видаляємо. 

Перекриття, що лежить на колонах, називається антаблементом. Будуємо його основу інструментом Прямокутник. Піднімаємо його інструментом Вдавити/Витягнути на 4 метри. 

Інструментом Лінія ділимо прямокутник перекриття навпіл. Виділяємо цей серединний відрізок. Він набуває синього кольору. Вибираємо інструмент Переміщення та піднімаємо вертикально вгору паралельно синій осі координат на 4 метри. 

Формуємо фронтон за допомогою інструментів Зсув і Втиснути/Витягнути. 

Храм побудований повністю з пентелійського мармуру, що видобувся неподалік. Під час видобутку має білий колір, але під впливом променів сонця жовтіє. Черепиця та стилобат також виконані з цього мармуру. Вважають, що антична архітектура і скульптура мали натуральний колір матеріалу, з якого вони будувалися або виготовлялися. Істориками встановлено, що греки розфарбовували свої творіння яскравими кольорами – темно-синій, червоний, жовтий, а також використовували метал, у тому числі золото, для прикраси скульптур і рельєфів. В архітектурі зазвичай забарвленням піддавалися частини антаблемента. 

В епілозі доречно навести вислів Вітрувія: «Якщо природа склала людське тіло так, що його члени за своїми пропорціями відповідають зовнішньому його контуру, то давні були, очевидно, цілком праві, встановивши, що при будівлях будівель окремі їх складові повинні бути в точній пропорційності загальним виглядом усієї фігури. Тому, передавши нам у всіх своїх творіннях певні правила їх побудови, вони зробили це особливо для храмів Богів, так як і переваги та недоліки цих будівель зазвичай залишаються навіки».

Архітектурні виміри Парфенона доводять, що у його конструкції, як і людському тілі, немає жодної строго горизонтальної чи строго вертикальної лінії. Усі площини трохи опуклі чи увігнуті. Лінії стилобату, колон, карнизів – дещо, непомітно для ока вигнуті з урахуванням особливостей людського зору. Глядач ототожнює будову із собою. Таким чином, він подумки виростає у своїх розмірах, здається сам собі більшим і сильнішим. Величність храму не пригнічує людини, але, навпаки, породжує в неї гордість і впевненість у своїх силах.

Перед Другою світовою війною грецький інженер-будівельник Ніколаос Баланос опублікував унікальні вимірні креслення Парфенона. Ця робота зайняла в нього понад тридцять років. Зрозуміло, що у розпорядженні вчителя та його учнів перебуває набагато менший часовий проміжок. Геометрія архітектури храму дуже складна – у ній майже немає прямих ліній, тому важко визначити розміри. Отже, як у будь-якій роботі з моделювання, періодично виникала необхідність жертвувати точністю побудов і ретельністю деталізації для виконання завдання в розумні терміни.

У процесі моделювання архітектурних об'єктів крім досягнення предметних результатів з інформатики та вирішення завдань на геометричні побудови відбувається вивчення різних літературних та історичних джерел, що забезпечує занурення у відповідну епоху. Відкривається багато подробиць та раніше невідомих фактів.