Порівнюючи швидкість звичайного та стенографічного запису, важливо врахувати декілька ключових моментів:
Техніка запису :
Звичайне письмо : У звичайному письмі літератури і слова пишуться повніше, оскільки для їх написання необхідно виконати повний обсяг рухів рукою. Це вимагає більше та часу уваги.
Стенографія : Стенографія використовує спеціальні стенографічні знаки, які представляють літературу та звуки мовлення. Такий запис дозволяє значно швидше зафіксувати мовлення, оскільки потребує менше рухів рукою.
Точність :
Звичайне письмо : У звичайному листі може бути більше можливостей для помилок, особливо якщо писати швидко. Переписування чи корекція тексту може зайняти додатковий час.
Стенографія : Стенографічні знаки розроблені так, щоб бути максимально точними і допомогти уникнути помилок. Це особливо важливо в сфері, де точність є критичною, таких як судова діяльність чи журналістика.
Швидкість :
Звичайне письмо : Звичайно, швидкість письма для багатьох людей становить від 20 до 40 слів на хвилину.
Стенографія : Професійні стенографісти можуть записувати мовлення зі швидкістю від 100 до 250 слів на хвилину або навіть більше, залежно від їхнього досвіду та навичок.
Стенографічні знаки мають свої особливості та характер, які складають їх відмінними від звичайних букв і символів. Ось деякі характеристики стенографічних знаків та стандартність їх написання:
Економія місця і часу : Стенографічні знаки розроблені для максимальної економії місця і часу. Вони часто складаються з коротких і простих ліній, кружечків, кільцевих рухів тощо. Це дозволяє записувати мовлення швидше і на меншому обсязі паперу.
Системність : Стенографічні системи мають чітко визначені правила та символи для представлення кожної літери і звуку. Це робить стенографію стандартною і залишковою системою письма.
Відсутність загальновживаних літер : У стенографії часто відсутні загальновживані літери, такі як «a», «e», «i», «o», «u», тому що вони можуть бути представлені іншими більш короткими знаками або комбінаціями знаків. Це сприяє економії часу та простору.
Сполучні лінії : У стенографії використовуються сполучні лінії, які допомагають з’єднувати стенографічні знаки, утворюючи слова і фрази. Ці лінії можуть бути горизонтальними, вертикальними або діагональними.
Точність і наявність двозначності : Стенографічні системи розроблені так, щоб бути максимально точними і уникати двозначності. Кожен стенографічний знак має чітке значення і використовується лише для одного звуку чи літери.
Стандартизація : Існують різні системи стенографії, такі як Пітманія, Греггова стенографії
Алфавіт : У стенографії існує власний алфавіт, складений зі спеціальними символами і знаками. Ці символи представляють літературу та звуки мовлення.
Стенографічні знаки як елементи літер звичайного письма : У стенографії кожен стенографічний знак відповідає певній літері або групі літер звичайного письма. Наприклад, "к" може бути представлений певним символом.
Рядок : Рядок - це горизонтальна лінія на стенографічному папері або в стенографічному документі. Рядок служить вказівником для розміщення стенографічних знаків і слів у тексті.
Контрольна лінія : Контрольна лінія - це горизонтальна лінія, яка використовується для визначення висоти розташування стенографічних знаків на папері. Вона підтримує одиничний розмір і висоту стенографічних знаків у тексті.
Міра : Міра - це відстань між контрольною лінією і рядком. Вона вказує на висоту, на якій розміщуються стенографічні знаки. Встановлення правильної міри важливо для збереження чіткості та легкості читання стенографічного тексту.
Великі і малі знаки : У стенографії українських великих (більших) і малих (менших) стенографічних знаків, використаний для відображення великих і малих літер у тексті.
Алфавіт приголосних і голосних : Стенографічний алфавіт можна розділити на дві частини: алфавіт приголосних звуків і алфавіт голосних звуків. Це все стенографістам швидше і точніше записувати мовлення.
Розподіл знаків алфавіту за швидкими ознаками : У стенографії знаки алфавіту можуть бути розподілені за звуками, за величиною, за висотою на рядку, за формою і так далі. Це дозволяє стенографістам ефективно записувати мовлення в реальному часі.
З'єднання знаків у звичайному і стенографічному листі відрізняються за призначенням і методами виконання. Ось деякі різниці між з'єднанням знаків у звичайному і стенографічному письмі:
З'єднання (написання літер без прогалин) :
Звичайне письмо : У звичайному письмі текстів традиційно пишуться одна після однієї, разом, утворюючи слова і речення. Прогалини між словами і реченнями є стандартною практикою.
Стенографічне письмо : У стенографічному письмі з'єднання знаків обов'язково виконується. Стенографічні знаки, які представляють текст і звуки, записуються один за одним без великих прогалин. Це дозволяє стенографістам швидко фіксувати мовлення.
З'єднання за допомогою сполучної лінії :
Звичайне письмо : У звичайному письмі з’єднання знаків за допомогою сполучної лінії не є стандартною практикою. загальновживані розділові знаки (комі, крапки тощо), щоб відокремити слова і фрази.
Стенографічне письмо : У стенографії сполучна лінія дуже важлива. Вона використовує для з'єднання стенографічних знаків і створення швидкочитаного тексту. Сполучна лінія може бути горизонтальною, вертикальною або діагональною і може використовуватися для створення складних комбінацій знаків.
Паралель між з'єднанням знаків :
Звичайне письмо : У звичайному письмі слова і речення зазвичай пишуться паралельно, паралельно одному, навпаки.
Стенографічне письмо : У стенографічному письмі з'єднані знаки можуть мати різну висоту на рядку, але вони розташовані паралельно за допомогою сполучних ліній. Це дозволяє створити компактний і швидкочитаний текст.
Машинка для стенографії: Для стенографії використовуються спеціальні стенографічні машини, які мають клавіші для набору спеціальних стенографічних символів. До прикладу, машини виробляються різних типів, таких як механічні або електронні.
Блокнот і ручка: Безперечно, числом елементів є блокнот або записна книжка, де можна зберегти нотатки. Ручка повинна бути зручною для тривалого письма.
Комп'ютер та програмне забезпечення: Сучасні стенографи також можуть використовувати комп'ютери та спеціальне програмне забезпечення для запису нотаток.
Гігієна письма: Правильна позиція під час стенографії є важливою для збереження здоров'я рук і спини. Ось кілька порад:
Правильна посадка: Сідайте прямо на стілець зі спинкою і тримайте спину прямою.
Положення рук і кистей: Ваші руки повинні бути розташовані на рівнях клавіш машинки. Кості повинні бути розслаблені, а пальці - у легкому контакті з клавішами.
Паузи: Робіть короткі паузи, щоб розслабити руки та запобігти напруженій м'язів.
Вправи для рук: Зробіть спеціальні вправи для розслаблення та зміцнення м'язів рук.
Змінюйте позицію: Час від часу змінюйте положення тіла та рук, щоб уникнути монотонності та напруження.
Освітлення: Важливо мати достатнє освіту, щоб чітко бачити символи на клавішах і екрані машини або комп'ютера.
Додаткові аксесуари: Для зручності можна використовувати підставки для книг або машинок, які допомагають підтримувати правильну позицію.
У стенографії можна використовувати спеціальні символи або діакритичні знаки для розрізнення голосних букв і для позначення голосних на кінці слів. Ось деякі звичайні практики:
Позначення голосних А-Я, І-Ї, Е-С:
Голосна "А" може бути позначена як сама літера "А".
Голосне "Я" позначається як "А" з діакритичним знаком (наприклад, акутою) над нею: "Á".
Голосна "І" може бути позначена як сама літера "І".
Голосне "Ї" позначається як "І" з діакритичним знаком над нею: "Ї".
Голосне "Е" може бути позначене як сама літера "Е".
Голосне "С" позначається як "Е" з діакритичним знаком над нею: "É".
Позначення голосних О-У-Ю:
Голосне "О" може бути позначене як сама літера "О".
Голосне "У" позначається як "О" з діакритичним знаком над нею: "Ó".
Голосне "Ю" позначається як "У" з діакритичним знаком над нею: "Ў".
Голосні на кінці слів:
Голосні на кінці слів можна позначити як вони є, без будь-яких змін або діакритичних знаків.