1.Новий санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти (затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України №2205 від 25.09.2020 р.) (перейти)

2. Нові вимоги харчування у школах (перейти)

3.Про затвердження Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях, розташованих у закладах загальної середньої освіти (затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торговлі та сільського господарства України №2532 від 03.12.2020 р.)  (перейти)

4.Роз'яснення МОЗ і МОН щодо організації харчування в закладах освіти (перейти) 

5.Постанова №305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»  (перейти)

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» №305 від 24.03.2021 (зі змінами) (перейти)

7. Методичні настанови щодо розроблення, запровадження та використання НАССР (наказ Мінекономіки від 01.12.2020 №2489) (перейти) 

8.Шкільне харчування. МОН (перейти)     

          З 1 січня 2021 року вступив в дію Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №2532 від 03 грудня 2020 року "Про затвердження Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях, розташованих у закладах загальної середньої освіти".  Документ визначає гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів у шкільних їдальнях, зокрема, до приміщень, обладнання та інвентарю харчоблоку.  

       Також, прописані вимоги до постачання, виробництва та зберігання харчових продуктів на харчоблоці і транспортних засобів, що здійснюють доставку продуктів на харчоблок. 

      Відбулися зміни у шкільному харчуванні. Нині у закладах освіти заборонений продаж:

• зернових продуктів, що містять понад 10 г цукру на 10 г готового продукту;

• продуктів, що містять понад 0,12 г солі або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту;

• продуктів, що містять синтетичні барвники, ароматизатори (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачі, підсилювачі смаку та аромату, консерванти;

• продуктів з рослинними жирами;

• непастеризованих соків, кави та кавових напоїв, енергетичних напоїв.

Постанова №305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» набула чинності 1 вересня 2021 року. Постановою передбачається контроль за нормами харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, регламентує норми споживання основних груп харчових продуктів на сніданок (другий сніданок), обід (підвечірок) або вечерю у вищезгаданих закладах у разі п’яти-/шести-/семиденного перебування дітей (здобувачів освіти).

Отже, перерахуємо, на які саме заклади поширюються вимоги Постанови № 305:

• заклади дошкільної освіти;

• заклади загальної середньої освіти;

• заклади освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти;

• для окремих категорій дітей, що навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

• дитячі заклади оздоровлення та відпочинку;

• дитячі заклади сфери соціального захисту.

Комплексний облік передбачає:

• облік продуктів харчування за джерелами фінансування;

• розподіл списаних продуктів та оприбуткованих страв за джерелами фінансування;

• довідники рецептур (карток-розкладок) страв, які рекомендовані МОЗ України;

• облік продуктів харчування у розрізі складів та виготовлених страв у розрізі кухонь;

• збереження інформації на технічній базі замовника.

Раціональне харчування є найважливішою складовою формування здоров’я дитини, сприяє збереженню здоров’я, опірності фізичним факторам навколишнього середовища, високій фізичній і розумовій працездатності. Древньогрецькому філософу Сократу належить вислів: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити». 

Одним з важливих принципів раціонального харчування є правильно організований його режим. Який складається з: 

• суворого дотримання часу прийомів їжі та проміжків між ними; 

• раціонального в фізіологічному відношенні кратності прийомів їжі (залежить від віку та стану здоров’я дитини); 

• правильного кількісного та якісного розподілу їжі на окремі прийоми; 

• умов прийому їжі і поведінка дитини під час їжі.

Доведено, що обов’язкова умова для нормальної шлункової секреції – суворе дотримання встановлених проміжків між прийомами їжі (4-6 годин). При недотриманні цієї вимоги погіршується травлення, знижується апетит.

Рівновага в організмі, яка приводить до здоров’я, починається з їжі, яку ми їмо. Оптимальним співвідношенням білків, жирів та вуглеводів є співвідношення 1:1:3,5, причому частка білків тваринного походження має бути в межах 63%,  жирів рослинного походження – 18%.

Харчування дітей в організованих колективах здійснюється на підставі  сезонних меню, які складені з урахуванням гігієнічних принципів та натуральних норм продуктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 і погоджені з органами Держпродспоживслужби.

Згідно проведених обстежень навчальних закладів можна зробити висновок, що харчування дітей, вказані норми продуктів, через недостатнє фінансування, не виконуються. Діти в загальноосвітніх закладах не доотримують такі основні продукти, як м’ясо, риба, молоко, масло вершкове, сметана, сир кисломолочний, яйця, фрукти, соки, овочі. Тому, батькам необхідно забезпечити раціон дитини в домашніх умовах тими продуктами, які вона недоотримала в організованому колективі, тим самим максимально наблизивши його до збалансованого.

Адже, незбалансоване харчування є причиною аліментарно-залежних захворювань, до яких відносяться захворювання шлунково-кишкового тракту, анемія, хвороби обміну речовин тощо. Відсутність, недостатня кількість або збиткове надходження в організм вітамінів, мікроелементів призводить до захворювання.

Раціональне харчування тих, хто навчається — одна з умов створення здоров`язберегаючого середовища в загальноосвітніх установах, зниження негативних ефектів і наслідків функціонування системи освіти.

Недостатня кількість поживних речовин в дитячому віці негативно позначається на показниках фізичного розвитку, захворюваності, успішності, сприяє прояву обмінних порушень і хронічної патології. Найважливішою умовою для підтримки здоров’я, високої працездатності і витривалості людини є повноцінне і правильне живлення. Питання організації шкільного харчування останніми роками викликають підвищену зацікавленість.

Основу передбачуваних підходів складає впровадження нових схем харчування школярів і використання сучасного високоякісного устаткування, що дозволяє при мінімальних витратах забезпечити харчування школярів на рівні вимог сьогоднішнього дня.

Тому адміністрація закладів освіти сьогодні повинна приділяти велику увагу питанням життя і здоров’я дітей. Особливо зараз гостро встало питання про організацію раціонального шкільного харчування. Харчування має бути збалансованим, протягом дня дитина має отримувати необхідний для цього мінімум харчових і мінеральних речовин. Якщо врахувати, що велику частину часу діти проводять в закладі, то і повноцінно харчуватися вони повинні саме тут .

На 2023-2024-ий навчальний рік актуальними є питання впровадження нових норм з питань організації харчування дітей, відсторонення від занять у школі за очною формою нещеплених за віком дітей та забезпечення належного виконання обмежувальних протиепідемічних заходів у закладах. 

З ЧОГО ПОЧИНАТИ?

• Договір про організацію харчування учнів.

• Розпорядження місцевого органу влади.

• Наказ органу управління освітою.

• Наказ про організацію харчування учнів + список дітей + відповідальні особи.

• Контроль організації харчування.

• Наказ про організацію харчування учнів групи подовженого дня.

• Наказ про призначення бракеражної комісії.

• Наказ про запобігання харчовим отруєнням та інфекційним захворюванням учнів.

• Журнал щоденного обліку дітей, які харчуються.

• Журнал здоров’я працівників харчоблоку.

• Журнал реєстрації вступного і повторних інструктажів з охорони праці.

• Медичні книжки працівників харчоблоку.

• Трудові книжки працівників харчоблоку.

• Стан харчування у закладі освіти за I семестр 20___ року.

• Обідні столи щодня миються гарячою водою з кальцинованою содою та милом або іншими миючими засобами, дозволеними до використання відповідно до законодавства, а після кожного прийому їжі протираються вологими і чистими серветками;

• Заборонено використання пощербленого, емальованого, алюмінієвого столового посуду і пластмасового столового посуду багаторазового використання;

• Прибирання приміщень проводиться при відчинених фрамугах (вікнах).

• Заборонено використання приміщень їдалень (харчоблоку), роздаткових, буфету не за призначенням.

ВИМОГИ ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ

• Засновник, керівник закладу та суб’єкти господарської діяльності, які надають послуги з харчуванням зобов’язані забезпечити учнів безпечною, якісною, повноцінною та корисною їжею відповідно до норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.

• Керівник закладу та медичний працівник мають здійснювати щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до закладу освіти.

• У закладах освіти організовуються умови для забезпечення харчування учнів з особливими дієтичними потребами, у тому числі непереносимістю глютену та лактози.

• Для уникнення харчових отруєнь, з метою профілактики захворювань, приготування та реалізація харчової продукції повинні здійснюватися відповідно до загальних вимог до організації харчування дітей у закладах освіти.

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року N 1591, Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року N 242/329, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за N 661/10941;

2. Директор закладу та медична сестра здійснюють щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до закладу, умовами їх зберігання, дотриманням термінів реалізації і технології виготовлення страв, дотриманням санітарнопротиепідемічного режиму в їдальні (харчоблоці), буфеті, фактичним виконанням меню за меню-розкладом, що містять кількісні дані про рецептуру страв;

3. Для уникнення харчових отруєнь, з метою профілактики захворювань, приготування та реалізація харчової продукції здійснюються у відповідності до загальних вимог до організації харчування дітей в закладах освіти наведених у додатку 9 до нового  Санітарного регламенту;

4. Перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільному буфеті, відповідно додатку 10 до нового Санітарного регламенту;

5. У закладі організовуються умови для забезпечення харчування учнів з особливими дієтичними потребами, у тому числі з непереносимістю глютену та лактози. Відповідно до додатку 11 до нового Санітарного регламенту;

6. У закладі може бути організоване постачання готової кулінарної продукції операторами ринку харчових продуктів за умови дотримання ними вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»

зберігається окремо, так само, як інвентар та засоби для прибирання. Роботи, пов’язані з організацією харчування учнів, у тому числі сервірування обідніх столів, отримання та порціювання готових страв, прибирання обідніх столів, миття посуду тощо, проводяться працівниками їдальні (харчоблоку) в санітарному одязі. Маркований санітарний одяг зберігається на вішаку (у шафі) у приміщенні для персоналу їдальні (харчоблоку). Заборонено застібати санітарний одяг шпильками, голками та зберігати у кишенях сторонні предмети, а також працювати у прикрасах. У санітарному одязі забороняється: виконувати роботи з прибирання приміщень; заходити та перебувати в санітарних вузлах; виходити на вулицю з приміщення закладу; знаходитись у цьому одязі в інших приміщеннях, поза місцем харчування учнів. Перед відвідуванням санітарного вузла санітарний одяг необхідно зняти, залишивши його на вішалці поруч із дверима санітарного вузла. Заміна санітарного та спеціального одягу здійснюється у міру забруднення.

2. До роботи в їдальні (харчоблоці), буфеті, не допускаються особи з ознаками інфекційних захворювань, гнійничковими ураженнями шкіри та/або з будь-якими іншими гострими проявами порушення стану здоров’я. Усі працівники їдальні (харчоблоку), буфету, незалежно від підпорядкованості, повинні проходити попередній та періодичні медичні огляди відповідно до Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року N 280.

ЯК ПОВИННІ ХАРЧУВАТИСЯ ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ:

•  Приблизно 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди.

• Потрібно надавати перевагу цільнозерновим хлібобулочним виробам із високим вмістом клітковини з додаванням висівок, насіння.

• М’ясні страви (очищені від волокон курку, індичку, нежирну свинину, телятину) треба якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами.

• У стравах можуть бути очищені горіхи або насіння (але це треба вказувати в меню, аби діти з харчовими алергіями знали про це).

• Сніданок, обід та вечеря мають містити по одній порції зернових продуктів або картоплі, овочів, фруктів, м’ясних чи рибних страв, молочних чи кисломолочних продуктів.

• Сіль можна використовувати тільки йодовану та лише для приготування їжі, а салати треба заправляти перед видаванням.

• Питна вода має бути доступна завжди під час їжі.

ПЕРЕЛІК ЗАБОРОНЕНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

• кондитерські вироби, солодкі зернові продукті із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту;

• вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати;

• м’ясні продукти промислового та кулінарного виробництва;

• рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;

• продукти із вмістом частково гідрогенізованих рослинних жирів;

• непастеризоване молоко;

• непастеризовані соки;

• рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва;

• солодкі газовані напої тощо.

ПІЛЬГОВІ КАТЕГОРІЇ

Засновник закладу освіти забезпечує безоплатне гаряче харчування у державних і комунальних закладах освіти за рахунок коштів відповідних бюджетів відповідно до встановленого у закладі освіти режиму харчування для:

• дітей-сиріт;

• дітей, позбавлених батьківського піклування;

• дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в спеціальних та інклюзивних класах;

• дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, які мають статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;

• дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;

• учнів закладів освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення тощо.

Харчування у закладі освіти здійснюється тільки у робочі дні. У вихідні та святкові дні здійснюється харчування здобувача освіти, що проживають у пансіоні закладу освіти.

Компенсація за безоплатне гаряче харчування у закладах освіти здійснюється у випадках, визначених законодавством.

Компенсація не здійснюється:

• у разі відсутності здобувачів освіти у закладі освіти під час освітнього процесу;

• для здобувачів освіти, що здобувають освіту за однією з індивідуальних форм здобуття освіти, а також за дистанційною формою здобуття освіти;

• під час організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання протягом дня, зокрема у разі виникнення надзвичайних ситуацій, встановлення карантинних обмежень.

АНАЛІЗ РОБОТИ КУХНІ

При перевірці роботи кухні необхідно звернути увагу на:

• кількість працівників харчоблоку;

• наявність харчоблоку та його матеріально-технічний стан;

• створення умов для зберігання продуктів;

• книги обліку продуктів, складського обліку, обліку відходів;

• матеріали про терміни реалізації та умови зберігання продуктів, що швидко псуються;

• накладні на отримані продукти;

• сертифікати якості;

• журнали здійснення бракеражу сирої та готової продукції;

• перспективне/щоденне меню;

• щоденні добові проби;

• картотеку страв;

• технологічну картку приготування страв;

• картку-розклад страви;

• графік харчування учнів;

• графік чергування педагогічних працівників у їдальні.

ХТО І ЗА ВІДПОВІДАЄ В ОРГАНІЗАЦІЇ ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

Засновник (засновники) закладу, директор школи та постачальники харчових продуктів і послуг (якщо школа найняла приватне підприємство) відповідають за:

•  планування та організацію харчування;

•  матеріально-технічне забезпечення їдальні (харчоблоку) та буфету;

•  дотримання вимог санітарного законодавства;

•  дотримання законодавства з питань безпечності та якості харчових продуктів;

•  виконання норм харчування;

•  відповідність меню та асортименту буфету;

•  безпечність і якість сировини, харчових продуктів і готових страв.

    Міністерство охорони здоров’я відповідає за всі питання щодо розробки норм харчування.

   Територіальні органи Держпродспоживслужби забезпечують контроль за дотриманням вимог у закладах.

КУДИ СКАРЖИТИСЯ БАТЬКАМ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

     Якщо батьки знайшли порушення, то можуть попросити пояснень в адміністрації школи. Якщо школа не реагує – звертайтеся до Держпродспоживслужби. Для цього вони створили спеціального чат-бота у телеграмі.

       Фахівці Держпродспоживслужби, які отримуватимуть скарги, будуть їхати до шкіл, щоб перевірити харчові блоки та меню.

        Тож, якщо у вас є претензії до раціону дитини, просіть її робити фото, фіксуйте все та надсилайте скаргу до Держпродспоживслужби. На їхньому сайті в розділі " Звернення громадян" є всі контакти та зразок скарги.

ХАРЧУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ – ПРАВА БАТЬКІВ

          Батьки можуть впливати на організацію харчування дітей у закладах освіти.  Кожна мати чи батько мають право зайти у їдальню школи чи дитсадка і поцікавитися, що їсть її дитина (будь ласка, зауважте, що при цьому ви маєте бути здоровим/здоровою та обов’язково зняти верхній одяг).  Перше, на що варто звернути увагу, це на організацію інформаційного стенду, на якому має бути:

• меню-розклад на кожен день (склад та кількість продуктів заздалегідь затверджується у  виконавчому органі місцевого самоврядування). Усі дані, вказані в меню, мають відповідати тому, що дитина має на тарілці згідно з її віковою групою;

• примірне двотижневе меню, погоджене власником закладу та територіальним органом Держпродспоживслужби, складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами;

• книга відгуків та побажань;

• інформація про організацію, яка здійснює організацію харчування у закладі освіти;

• якщо у закладі освіти  є буфет, має бути погоджений у Держпродспоживслужбі асортиментний перелік. Батьки можуть перевірити, чи немає серед продукції, яка продається у буфеті школи, забороненої. Варто зазначити, що у закладах освіти забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку,  консерванти;

• повинні бути виставлені розміряні за вагою контрольні порції страв на день.

• у їдальні зобов’язані залишати добову порцію. Така порція зберігається промаркована в холодильнику і складається з усього, що входило в харчування дитини (із зазначенням, які страви, в який день або час були відібрані).

• у їдальні або порядз нею  обов’язково повинні бути створені умови для особистої гігієни, а саме: рушники, мило біля раковини, щоб діти змогли вимити руки. Згідно  з санітарними нормами у їдальні має бути не тільки холодна, а й тепла вода.

Питний режим

 Велике значення в організації харчування дітей має питний режим. Для його забезпечення:

• мають бути обладнані питні фон­танчики, якщо для пиття використовують сиру воду, що відпові­дає ДСТУ 2874-82 “Вода питна”;

• у разі заборони використання сирої води для пиття застосовують кип’ячену.

У разі заборони використання сирої води для пиття застосовують кип'ячену.

Зовнішній вигляд працівників:

Завітавши у їдальню закладу освіти, радимо батькам звернути увагу на  зовнішній вигляд працівників: 

• усі мають бути у спецодязі, волосся має бути підібране і заправлене під головний убір;

• на роботу до їдальні допускаються тільки особи, які мають дані про проходження медичного огляду, мають особову медичну книжку (ОМК). У разі відсутності даного документу або відсутності  у ОМК відповідного переліку необхідних обстежень, роботодавець має право не допустити працівника до виконання своїх обов’язків.

Батьки у їдальні закладу освіти можуть:

• спробувати тарілку рукою: чи їжа, яку дали дитині, тепла чи холодна;

• перевірити чистоту їдальні та посуду, в якому подають їжу дітям;

• купити собі порцію їжі у шкільній їдальні і скуштувати її, щоб переконатися, що все свіже і доварене;

• зважити порцію, щоб переконатися, що усі складові порції відповідають затвердженим ваговим нормам. Ваги для цього мають бути або у самій їдальні, або у харчоблоці – в такому разі можна попросити працівників провести цей вимір та простежити за вагою, не заходячи у харчоблок.

  Задля здійснення контролю за організацією харчування, роботою харчоблоку, постачанням продуктів харчування – батьки можуть створити комісію з  організації харчування у закладах освіти, можуть брати участь у бракеражній комісії, яка здійснює щоденний контроль за якістю готових страв, створювати раду з харчування.

     Батьки навіть можуть делегувати представника батьківської громади закладу освіти для перевірки харчоблоку, щоб він з’ясував, у якому стані і як зберігаються та готуються продукти. Для цього представнику батьків необхідно  пройти медичний огляд  і отримати особисту медичну книжку.

    Після проведення контролю за організацією харчування учнів необхідно  зафіксувати виявлені недоліки. Документ складається у довільній формі, оскільки чітких вимог до його складання законодавство не передбачає. Це має бути опис виявлених проблем в організації харчування учнів. За результатами виявлених недоліків батьки та адміністрація закладу можуть звернутись до організації, яка надає послуги з харчування у цьому закладі, або до відповідних органів, на які покладені функції контролю.

Зовнішній контроль за організацією харчування учнів здійснюють:

• територіальні органи Держпродспоживслужби;

• органи виконавчої влади та місцевого самоврядування;

• органи управління освітою.

Додаток 9

до Санітарного регламенту

 для закладів загальної середньої освіти

 (пункт 10 розділу VI)

Загальні вимоги до організації харчування дітей в закладах освіти

1. Вимоги до харчових продуктів, призначених для продажу дітям та підліткам у буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:

1. Бутерброди:

1) на основі житнього хліба або цільнозернового хліба з житнього, пшеничного та змішаного борошна, або безглютенового хліба;

2) з сиром твердим, крім плавленого сиру, яйцями, з вершковим маслом, зеленню, свіжими або сухими прянощами, з переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі;

3) з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8 — 10 цього розділу;

4) без солі і соусів, включаючи майонез, крім кетчупу, для виробництва якого використано не менше 120 г помідорів для отримання 100 г готового продукту;

5) харчові продукти для приготування бутербродів містять не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту, без додавання підсолоджувачів;

2. Хлібо-булочні вироби, борошняні кулінарні вироби з тіста печені на основі житнього або цільнозернового житнього, пшеничного та змішаного, або безглютенового борошна:

1) з сиром твердим, крім плавленого сиру, сиром кисломолочним, яйцями, зеленню, свіжими або сухими прянощами, переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі;

2) з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8 — 10 цього розділу;

3) при приготуванні хлібо-булочних та борошняних кулінарних виробів у тісто додається не більше 5 г цукрів та 0,45 г солі на 100 г готового продукту; 4) без додавання підсолоджувачів.

3. Салати в порційній упаковці:

1) з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8, 9 цього розділу;

2) з яйцями, сиром твердим, крім плавленого сиру, або з молочними продуктами, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті 6 цього розділу, із зерновими продуктами, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті 7 цього розділу, або з бобовими продуктами, сушеними овочами та фруктами або горіхами та насінням, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті 10 цього розділу, з олією, зеленню або свіжими та/або сухими прянощами;

3) салати повинні бути приготовані безпосередньо в день вживання;

4) з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію або еквівалентну кількість солі на 100 г готової страви.

4.Молоко пастерізоване та/або стерилізоване без додавання цукрів і підсолоджувачів.

5.Напої на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю:

1) які містять не більше 10 г цукрів на 100 мл готового продукту, без додавання підсолоджувачів;

2) з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл харчових продуктів. 6. Молочні продукти: йогурт, кефір, ацидофільне молоко, сир кисломолочний або продукти на основі сої, рису, вівса, горіхів або мигдалю:

1) що містять не більш 10 г цукрів на 100 г/мл готового продукту;

2) без додавання підсолоджувачів;

3) що містять не більш 10 г жиру на 100 г/мл готового продукту;

4) сир кисломолочний з масовою часткою жиру не менше 5 %.

6. Зернові продукти:

1) без підсолоджувачів;

2) з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл харчових продуктів, за винятком хліба, в якому вміст солі не перевищує 0,45 г на 100 г готового продукту;

3) повинні містити не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту.

7. Овочі:

1) в свіжому та переробленому вигляді, крім сушених овочів;

2) без додавання цукрів і підсолоджувачів;

3) перероблені овочі із низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;

4) приготовлені для безпосереднього вживання в їжу;

5) можуть бути фасовані як одна окрема упаковка або поділені на порції.

8. Фрукти:

1) в свіжому і переробленому вигляді, крім сушених фруктів;

2) без додавання цукрів і підсолоджувачів;

3) приготовлені для безпосереднього вживання в їжу;

4) можуть бути фасовані як одна окрема упаковка або поділені на порції.

9. Сушені овочі, фрукти та ягоди, горіхи, насіння:

1) без додавання цукрів і підсолоджувачів, без солі та жиру;

2) очищені та фасовані в окремій упаковці, вага якої не перевищує 50 г.

  10.Фруктові, овочеві та фруктово-овочеві пастеризовані соки:

1) без додавання цукрів і підсолоджувачів;

2) з низьким вмістом натрію/солі, тобто містить не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту.

 11. Вода питна негазована в споживчій упаковці.

 12. Напої, виготовлені на місці:

1) чай, чай фруктовий, компоти, узвари, напої з обсмаженого зерна (ячменю, жита) та цикорію, какао з молоком, какао з напоями на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю;

2) без додавання цукрів або підсолоджувачів.

2. Вимоги до організації харчування та харчових продуктів, які використовуються для харчування в закладах освіти:

   1.Харчування дітей та молоді повинно відповідати таким вимогам:

1) щоденне харчування повинно бути різноманітним і включати харчові продукти, які відносяться до різних груп;

2) харчування (сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря) включає в себе харчові продукти таких груп: зернові продукти та/або картоплі, фруктів та/або овочів, молока та/або молочних продуктів, м’яса, риби, яєць, горіхів, бобових, насіння, а також жирів;

3) повинно бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування. Разовість харчування встановлюється закладом освіти залежно від віку здобувачів освіти, типу закладу освіти та особливостей організації освітнього процесу в закладі освіти;

4) калорійність сніданку становить близько 25 — 30 %, обіду близько 30 — 35 % від добової потреби в енергії, відповідно до норм харчування, середня норма розраховується з урахуванням вимог вікової групи учнів;

5) кулінарні страви та вироби реалізуються в день приготування з дотриманням вимог до умов зберігання та термінів реалізації.

2.Харчування в закладах освіти повинно здійснюватися за умови дотримання таких вимог до основних груп харчових продуктів:

1) Зернові продукті та/або картопля (перероблена):

а) повинні містити не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту;

б) мати низький вміст натрію/солі, тобто містити не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;

в) містити не більше 10 г жиру на 100 г готового продукту;

г) сніданок, обід і вечеря мають включати щонайменше одну порцію цієї категорії;

д) протягом тижня харчування повинно включати три або більше різновидів страв з цієї категорії; е) передбачити не більше ніж одну порцію смаженої їжі з цієї категорії харчових продуктів на тиждень;

є) смаження повинно здійснюватися з використанням рафінованої олії, що містить більше 50 % мононенасичених жирів і менш ніж 40 % поліненасичених жирів.

2) Овочі:

а) свіжі або перероблені;

б) без додавання цукрів і підсолоджувачів;

в) у разі переробки — мати низький вміст натрію/солі, тобто містити не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту, за винятком продукції, що підлягає природному бродінню, таких як квашена капуста та інші овочеві квашені продукти;

г) сушені овочі без додавання цукрів і підсолоджувачів, а також солі та жиру; д) щоденно сніданок, обід та вечеря повинні включати не менше однієї порції овочів;

е) сніданок, обід та вечеря містять по три або більше порцій свіжих овочів на тиждень;

є) протягом тижня харчування повинно включати три або більше різновидів страв з цієї категорії.

3) Фрукти та ягоди:

а) свіжі чи перероблені;

б) без додавання цукрів і підсолоджувачів;

в) сушені фрукти та ягоди без додавання цукрів і підсолоджувачів, а також солі та жиру;

г) сніданок або вечеря та обід містять не менше однієї порції фруктів на день; д) повинно бути три або більше різновидів страв з цієї категорії харчових продуктів на тиждень.

4) Овочі та фрукти:

а) протягом дня харчування повинно включати сукупно п’ять порцій на день, одну порцію можна замінити на пастеризований сік без додавання цукрів та підсолоджувачів в об’ємі, що не перевищує 200 мл (наприклад: на сніданок — одна порція овочів та одна порція фруктів; на обід — одна порція овочів та одна порція фруктів; на вечерю — одна порція овочів);

б) слід дотримуватись співвідношення: три порції овочів на дві порції фруктів;

5) М’ясо (крім водоплавної птиці) охолоджене, риба морська, яйця (крім водоплавної птиці), горіхи, бобові та насіння:

а) горіхи та насіння повинні бути без додавання цукрів та підсолоджувачів, а також солі та жиру, синтетичних ароматизаторів та підсилювачів смаку;

б) при одноразовому харчуванні раціон повинен включати принаймні дві порції м’яса, одну порцію яєць та риби на тиждень;

в) риба повинна готуватись принаймні один раз на тиждень;

г) для смаження страв з риби та м’яса використовують рафіновану рослинну олію, що містить більше 50 % мононенасичених жирів і менше 40 % поліненасичених жирів; д) дозволено не більше ніж одну порцію смаженої їжі з цієї категорії харчових продуктів протягом навчального тижня з понеділка по п’ятницю, та при 6-денному та 7-денному харчуванні — не більше двох порцій смаженої їжі на тиждень;

6) Харчові жири: рослинна олія, вершкове масло:

а) рафінована олія, що містить більше 50 % мононенасичених жирів і менш ніж 40 % поліненасичених жирів;

б) вершкове масло, що містить не менше ніж 72 % молочного жиру.

7) Молоко та молочні продукти:

а) молоко та молочні продукти (йогурт, кефір, ацидофільне молоко, сир твердий, сир м’який та сир кисломолочний, сметана), а також страви з них повинні містити не більше 10 г цукрів на 100 г/мл готового продукту;

б) при одноразовому харчуванні повинна бути щонайменше одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви;

в) в залежності від разовості харчування в закладі освіти повинно бути три різноманітні порції молока або молочних продуктів, або молочних страв на день (наприклад: на сніданок — одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви; на обід — одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви; на вечерю — одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви);

г) сир кисломолочний повинен бути з масовою часткою жиру не менше 5 %, сметана — не менше 15 %.

8) Напої:

а) вода питна негазована;

б) напої на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю: які містять не більше 10 г цукрів на 100 мл готового продукту, без додавання підсолоджувачів; з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;

в) фруктові, овочеві та фруктово-овочеві пастеризовані соки: 1 порція не повинна містити більше ніж 200 мл соку; без додавання цукрів і підсолоджувачів; з низьким вмістом натрію/солі, тобто містить не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;

г) напої, виготовлені на місці без додавання цукрів або підсолоджувачів: чай, чай фруктовий, компот, узвар, напої на основі обсмаженого зерна (ячмінь, жито) та цикорію, какао з молоком, какао з напоями на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю;

д) використовуються без додавання цукрів і підсолоджувачів, а також без енергетичних стимулюючих речовин таких як таурин, гуарана і кофеїн.

9) Інші продукти:

а) сіль: в процесі приготування їжі слід використовувати йодовану сіль; сіль не повинна використовуватись після приготування їжі; щоденне споживання солі при п’ятиразовому харчуванні не повинно перевищувати 4 г на день для учнів 1 — 4 класів та 5 г на день для учнів 5 — 11(12) класів. Кількість солі розраховується еквівалентно кратності прийомів їжі та кількості страв на один прийом їжі, наприклад, 1 г на сніданок та 2 г на обід;

б) зелень та/або прянощі, свіжі та/або сушені, повинні бути без додавання солі;

в) хлібо-булочні вироби, борошняні кулінарні вироби з тіста печені, на основі житнього та/або цільнозернового житнього, пшеничного та змішаного або безглютенового борошна: з сиром твердим, крім плавленого сиру, сиром кисломолочним, яйцями, зеленню, свіжими або сухими прянощами, переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі; з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8 — 10 розділу I цього додатку; при приготуванні додається не більше 5 г цукрів та 0,45 г солі на 100 г готового продукту; харчові продукти, що використовуються для начинок містять не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту; без додавання підсолоджувачів;

г) супи, соуси, страви, приготовані виключно з інгредієнтів рослинного або тваринного походження без використання харчових концентратів; д) при приготуванні страв дозволено додавати не більше 5 г цукрів на 100 г готового продукту; е) страви повинні містити не більше 10 г жиру на 100 г/мл готового продукту.

 Додаток 10

до Санітарного регламенту

 для закладів загальної середньої освіти

 (пункт 10 розділу VI)

Перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:

1. Кондитерські вироби, солодкі зернові продукти із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту;

2. вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати;

3. м’ясні продукти промислового та кулінарного виробництва;

4. рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;

5. продукти (в т. ч. снеки) із вмістом солі понад 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту та/або із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту та/або синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів;

6. продукти із вмістом частково гідрогенізованих рослинних жирів (транс жирів);

7. непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені із непастеризованого молока;

8. непастеризовані соки;

9. рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів;

10. газовані напої, зокрема, солодкі газовані напої та енергетичні напої;

11. кава та кавові напої;

12. гриби;

13. продукція домашнього виробництва.

 Додаток 11

до Санітарного регламенту

для закладів загальної середньої освіти

(пункт 11 розділу VI)

Вимоги до організації харчування дітей з особливими дієтичними потребами, включаючи харчову алергію та непереносимість окремих харчових продуктів або речовин

1. Особливі дієтичні потреби учнів закладів освіти підтверджуються медичною довідкою, що видана сімейним лікарем чи педіатром, де зазначено особливі дієтичні потреби учня із встановленням відповідного діагнозу.

2. Індивідуальне харчування для учнів з особливими дієтичними потребами повинно бути організоване з урахуванням рекомендацій щодо обмеження/виключення відповідних харчових продуктів, напоїв та страв зазначених у медичній довідці.

3. Енергетична та поживна цінність харчування для учнів з особливими дієтичними потребами повинна відповідати віковим та статевим нормам та повинна бути забезпечена адекватною заміною тих харчових продуктів, напоїв та страв, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість.

 Додаток 12

до Санітарного регламенту

для закладів загальної середньої освіти

 (пункт 7 розділу VII)

Санітарно-дезінфекційний режим у закладах освіти у період карантину Найменування об’єкту Спосіб і режим знезараження*

1. Приміщення (підлога, стіни, двері, підвіконня та ін.), жорсткі меблі Обробку проводять способом протирання ганчіркою, змоченою в дезінфекційний засіб, зареєстрований відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Концентрація дезінфекційних засобів, їх витрата, час експозиції залежать від застосовуваних засобів дезінфекції згідно інструкції (методичних вказівок)

2. Килими Двічі почистити щіткою, змоченою в дезінфекційний засіб, зареєстрований відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Концентрація дезінфекційних засобів, їх витрата, час експозиції залежать від застосовуваних засобів дезінфекції згідно інструкції (методичних вказівок) і протягом карантину прибрати

3. Посуд, звільнений від залишків їжі та вимитий Кип’ятити у воді або у 2 % розчині кальцинованої соди 25 хв. — при кишкових інфекціях, 45 хв. — при вірусному гепатиті з моменту закипання

4. Залишки їжі Засипати хлорне вапно (чи вапно білильне термостійке) 200 г/кг — 60 хв. НГК, ДОСТК — 100 г/кг

5. Санітарно-технічне обладнання (раковини, унітази та ін.) Унітази та раковини протерти двічі дезінфекційним засобом, зареєстрованим відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Концентрація дезінфекційних засобів, їх витрата, час експозиції залежать від застосовуваних засобів дезінфекції згідно інструкції (методичних вказівок). Використані квачі, прибиральний інвентар обробляти дезінфекційними засобами, зареєстрованими відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Концентрація дезінфекційних засобів, їх витрата, час експозиції залежать від застосовуваних засобів дезінфекції згідно інструкції (методичних вказівок) 6. Вироби медичного призначення зі скла, металу, гуми, пластмас Хімічний метод: занурити чи протерти дезінфекційним засобом, зареєстрованим відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Концентрація дезінфекційних засобів, їх витрата, час експозиції залежать від застосовуваних засобів дезінфекції згідно інструкції (методичних вказівок) Фізичний метод (окрім виробів з пластмас): кип’ятити у воді чи у 2 % розчину соди — 15 хв.; сухе гаряче повітря 120° C — 45 хв

6. Руки працівників закладу освіти Для гігієнічного знезараження руки обробляють спиртовмісними антисептиками з концентрацією активної діючої речовини понад 60 % для ізопропілового спирту та понад 70 % для етилового спирту, зареєстрованим відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908, відповідно до інструкції, а потім миють з милом.