Останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки дітей, що загрожує їхньому життю та здоров’ю. Зокрема, йдеться про вплив соціальних мереж в інтернеті. Для підвищення обізнаності вчителів, керівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей МОН розробило рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків.

ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ ТА ПІДТРИМКУ можна отримати за телефонами Національної гарячої лінії з питань протидії насильству та захисту прав дитини.

тел. 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) 16 111 (безкоштовно з мобільних)

Детальніше: 

1. https://www.kmu.gov.ua/news/bezpeka-ditej-

2. https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini

НЕБЕЗПЕКИ ТА РИЗИКИ, З ЯКИМИ ДІТИ МОЖУТЬ ЗІШТОВХНУТИСЯ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Розглядаємо питання місця Інтернету в житті сучасної дитини, привабливість мережі Інтернет для дітей, контроль з боку батьків, небезпеки та ризики, які очікують на маленьких користувачів новітніми інформаційними технологіями.

Вдосконалення інформаційних технологій створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства. Комунікаційні засоби стали невід’ємною складовою життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп’ютери та інтернет, розширивши комунікаційні, просторові й часові межі, розкрили нові можливості для спілкування, освіти, праці, відпочинку та творчої самореалізації особистості.

1,8 млрд. людей у світі підключені до Мережі інтернет. З кожним днем ця кількість зростає. Інформаційний світ захоплює не тільки дорослих, а й дітей. 96% дітей користуються Інтернетом.

Є без­ліч мож­ли­вос­тей ви­ко­рис­тан­ня ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій — від са­мос­тій­но­го скла­дан­ня до­сить дос­ко­на­лих прог­рам, ство­рен­ня сво­їх сто­рі­нок у прос­то­рі Internet, дис­тан­цій­но­го нав­чан­ня до за­ну­рен­ня у світ най­кра­щих му­зей­них ко­лек­цій, біб­лі­о­тек. Ви­ни­ка­ють за­пи­тан­ня: як впли­ває цей ди­во­виж­ний штуч­ний ін­фор­ма­цій­ний світ на пси­хі­ку лю­ди­ни і, зок­ре­ма, ди­ти­ни? За яких умов цей но­вий вид людсь­кої ді­яль­нос­ті спри­яє роз­вит­ку осо­бис­тос­ті, а за яких за­ва­жає?

Завдяки інтернету діти та підлітки шукають необхідну інформацію для занять, завантажують музику та фільми, переглядають пошту, спілкуються з іншими користувачами Інтернету. Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп’ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.

Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв?язання задач. Навчальні, розвиваючі та розважальні інтернет-ресурси орієнтовані на дітей будь-якого віку. За їх допомогою діти в цікавій ігровій формі засвоюють основи письма та лічби, вчаться малювати та моделювати, привчаються до самостійної роботи і складають уявлення про навколишній світ. До завдань розвиваючих програм та ігор входить також удосконалення пам’яті, уваги, мислення, логіки, спостережливості, тренування швидкості реакції та ін. Існує багато ігор, що водночас мають виховну і освітню основу та здатні викликати інтерес дітей шкільного віку до економіки, соціології, історії, літератури.

Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі.

Чим приваблює інтернет дітей і підлітків?

• · Різноманітне спілкування.

• · Угамування інформаційного голоду.

• · Пошук нових форм самовираження.

• · Анонімність і віртуальна свобода.

• · Відчуття спільності та приналежності до групи.

Діти засвоюють нові цифрові технології та вчаться вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Вони виявляють підвищену зацікавленість усім новим, найбільше піддаються впливу зовнішнього середовища. Тому увага батьків до інтернет-безпеки дітей є дуже важливою.

Діти не можуть реально оцінювати рівень достовірності й безпеки інформації, що містить інтернет-простір. На сьогоднішній день понад 60% дітей та підлітків щодня розмовляють в інтернет-чатах. Троє з чотирьох дітей, що працюють в режимі онлайн, готові поділитися приватною інформацією про себе і свою сім'ю в обмін на товари і послуги. А кожна п'ята дитина щорічно стає мішенню зловмисників. Доступність інтернет-ресурсів для неповнолітніх диктує підвищені вимоги до якості, достовірності та безпеки інформац, що міститься в Мережі.

Незважаючи на загальні норми мережевого етикету, межі вседозволеності в інтернет-просторі ще достатньо широкі. Порушення соціальної адаптації та недостатня увага з боку батьків роблять віртуальний світ найбільш бажаним для дитини. Надання переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на психіку і здоров’я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку.

Тільки 24% дорослих перевіряють, які сайти відвідує їх дитина. При тому, що 87% батьків вважають, що повинні навчати дітей правилам безпечного користування мережею. Лише 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як “дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність. Інститут соціології НАН України нещодавно провів дослідження про те, наскільки серйозними є загрози, які підстерігають українських дітей в Інтернеті. Адже хоча рівень комп'ютерної грамотності зростає, багато батьків просто не розуміються на підводних каменях мережі для їх чад: 76% батьків навіть не цікавляться, які Інтернет-сторінки відвідує їх дитина [2]. Дана статистика змушує замислитись. Батьки досить спокійно спостерігають неконтрольовані візити дітей в Інтернет. І наслідки такої поведінки вже є.

Слід також відмітити, що 79% дітей впевнені у тому, що вони достатньо інформовані про ризики в Інтернет та 67% навіть повідомили, що їм розповідали правила роботи в мережі. Основними інформаторами, за словами дітей, є батьки (59%), друзі (37%) та на останньому місці — вчителі (33%).

Аналізуючи результати цього дослідження, можна сміливо констатувати недостатній рівень інформування населення України щодо правил безпечної роботи в Інтернет (мал.3-4)

До переліку інтернет-загроз відносять:

• · Комп’ютерну залежність;

• · Розходження між реальним «я» і своїм інтернет-образом;

• · Доступ до небажаного контенту (дорослий контент);

• · Інтернет-шахрайство;

• · Зараження комп’ютера шкідливим програмним забезпеченням;

• · Он-лайн насильство;

І все ж комп'ютер – це наше майбутнє. Робота на ньому навчає дітей новому способу, простішому і швидшому, здобуття і обробки інформації.

Інтернет – перспективний сектор економіки, який швидко розвивається,що й зумовило його використання злочинними спільнотами та агресивно налаштованими особами у своїй діяльності, зокрема з метою поширення вірусів, торгівлі людьми через Інтернет, розповсюдження фільмів зі сценами насильства та жорстокості, порнографії, зокрема, дитячої, залякувань та принижень. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) відбувається дуже бурхливо, і відповідно до цього має розвиватись культура їх використання. Завдяки різним видам комунікації молоді люди можут виражати себе більш вільно та комфортно. Вони з цікавістю вивчають різні пропозиції у віртуальному просторі, однак часто виявляються досить незахищеними від негативних аспектів ІКТ.

Основні небезпеки та ризики з якими діти можуть зіштовхнутися в мережі Інтернет. Вони можуть наразитися на безліч ризиків:

• порнографія,

• порушення авторських прав,

• пропаганда екстремізму, наркотиків,

• нецензурні тексти (контентні ризики); віруси, трояни, спам, он-лайн шахрайства; незаконні

• контакти, кіберпереслідування (погрози, сексуальні домагання з використанням інформаційних технологій) тощо.

Всі ці небезпеки та ризики з яким діти можуть зіштовхнутися поділено на чотири групи, а саме:

1. Контентні.

2. Комунікативні.

3. Електронні.

4. Споживчі.

Контентні ризики

Контентні ризики — це матеріали (тексти, картинки, аудіо- і відеофайли, посилання на сторонні ресурси), що містять насильство, агресію, еротику і порнографію, нецензурну лексику, інформацію, що розпалює расову ненависть, пропаганду анорексії і булімії, суїциду, азартних ігор, наркотичних речовин і т.д.

Як допомогти дитині уникнути зіткнення з небажаним контентом?

1. Привчіть дитину радитися з дорослими і негайно повідомляти про появу небажаної інформації подібного роду.

Комунікативні ризики

Комунікаційні ризики – це знайомства і спілкування в Інтернеті, під час яких на дитину можливий кібербулінг та кібергрумінг.

Кібербулінг — переслідування повідомленнями в Інтернеті, що містять образи, погрози та агресію; це підлітковий віртуальний терор, напад із метою завдати психологічної шкоди. Простіше кажучи — сучасний цифровий аналог дитячого знущання. Останнім часом основною платформою для кібербулінгу стали соціальні мережі.

Кібергрумінг – входження у довіру до дитини з метою використання її у сексуальних цілях. Шахраї дуже добре ознайомлені з особливостями вікової психології дитини і досить легко можуть встановлювати з нею контакт у соціальних мережах, форумах. Починаючи із віртуального спілкування та входячи у довіру до дитини, злочинці пропонують потоваришувати, а потім поступово переходять до розмов про зустріч у реальному житті та переводять тему спілкування у сексуальну площину. Як варіант, виокремлюють ще один вид кібергрумінгу – наполегливе чіпляння в мережі із сексуальними пропозиціями, розмови на теми сексу, насильства та (або) виготовлення, розповсюдження і використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми (у більшості випадків – сексуального).

Електронні ризики

Викрадання персональної інформації, яке відбувається завдяки вірусам, шпигунським програмам, необдуманому висвітленню власної конфіденційної інформації.

Комп'ютерний вірус (англ. computer virus) — комп'ютерна програма, яка має здатність до прихованого саморозмноження. Одночасно зі створенням власних копій віруси можуть завдавати шкоди: знищувати, пошкоджувати, викрадати дані, знижувати або й зовсім унеможливлювати подальшу працездатність операційної системи комп'ютера. Прикладивірусів: Neshta, Staog, Archiveus].

Шпигунський програмний продукт (англ. Spyware) — це програмний продукт особливого виду, що використовується без належного сповіщення користувача, його згоди і контролю, тобто не санкціоновано встановлений.

Споживчі ризики

Дана група ризиків в мережі Інтернет належить до кіберзлочинів: продаж товарів через мережу, де часто вони не відповідають своїм характеристикам, що є порушунням Закону України «Про захист прав споживача», переказ грошових потоків через банківські картки, де не завжди конфіденційна інформація є незахищеною.

Отже, для того, щоб запобігти всім тим негативним явищам та небезпекам, які очікують дітей в Інтернеті, необхідно їх навчити правильній поведінці та безпечному користуванню сучасними Інтернет-технологіями, а саме:

1. Приділяйте увагу захисту устаткування та інформації:

- Регулярно оновлюйте операційну систему.

2. Захистіть себе в он-лайні:

- З обережністю розголошуйте особисту інформацію.

3. Дотримуйтеся правового поля:

- Законів потрібно дотримуватися навіть в Інтернеті.

Світова громадськість приділяє особливу увагу питанням безпеки дітей, що відносяться до найбільш вразливої категорії користувачів Інтернету. Міжнародні організації, уряди країн, різні структури створюють і підтримують програми, спрямовані на навчання грамотного і безпечного використання Інтернету дітьми.

Захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів є одним із державних напрямів української державної політики в галузі освіти. Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному та інтелектуальному розвитку або морально-психологічному стану дітей та молоді.

Які ж негативні явища можуть зустріти як дитину, так і дорослого в Інтернеті?

1.Тролінг — це такий вид взаємодії в онлайн-дискусіях (на форумах, у групах новин, соц. мережах та ін.), коли взаємодія націлена на провокацію у читачів емоційної відповіді, емоційної реакції, емоційних аргументів, образ і тривалих марних дискусій, флейму, нагнітання конфліктів для реалізації цілей інтернет-троля. 

Для «тонкого» тролінгу притаманне вирізнення глибокими знаннями в галузі психології, психології маніпулювання, що дає їм змогу впливати на людей за допомогою витончених механізмів впливу, особливо під час діалогів (полілогів) у дискусіях.

Тролінг може свідчити про латентну агресію, про страждання комплексом неповноцінності, про невпевненість у собі (у мережі троль дозволяє собі те, чого не може дозволити у реальному житті), розчарованість чи втому від повсякденності, або їх метою є позбутися негативних емоцій та перешкоджати конструктивній дискусії, — а може слугувати і потужною маніпулятивною зброєю в руках бійців інформаційних війн через цілеспрямоване розпалювання конфліктів, що використовується з метою штучного формування громадської думки (в тому числі через нав'язування учасникам основних кліше пропаганди, дезорієнтації і навіть «зомбування» звичайних читачів. В першому випадку тролі отримують моральне задоволення, в другому — матеріальну винагороду за «роботу».

2.Маніпуляція свідомістю дитини в Інтернеті. 

• 86% здобувачів освіти користуються Інтернетом щодня;

• лише 4% учнів не користуються Інтернетом взагалі;

• 5 год/добу в середньому проводять в Інтернеті діти.

Психологи наголошують на глобальній проблемі, суть якої полягає в наступному: користуючись Інтернет-простором, здобувачі освіти хочуть отримати від цього лише задоволення на противагу розвиваючій інформації і тому не вміють відбирати і оцінювати контент.

У зв’язку з цим існують наступні ризики розвитку особистості:

• порушення критичного ставлення до себе і своїх вчинків, втрату раціональності та цілеспрямованості поведінки;

• неспроможність особистості адекватно і раціонально моделювати своє майбутнє, не реалістичність її планів, занадто високі домагання і надмірну безкомпромісність у виборі життєвих цілей;

• пасивність, дефіцит емоційної енергії в реальному житті, емоційні скутість та байдужість щодо реальних стосунків.

Не меншу загрозу для дітей та підлітків становлять комп’ютерні ігри та мобільний контент, частина з який має антисоціальний характер і пропагує насилля, секс, брутальну мову тощо. Як стверджують психологи, насильницькі відео і комп’ютерні ігри можуть розвинути в молоді агресивність. Зокрема, вчені виділяють основні наслідки демонстрування сцен насильства на розвиток особистості:

• імітація, яка збільшує частоту насильницьких дій у реальному житті під впливом медіа;

• агресія – формування особистісних рис глядача, схильного до насильницьких дій;

• залякування – відчуття страху і зростання тривожних станів, які пригнічують розвиток особистості.

Левову частку часу в Інтернеті забирають соціальні мережі, і саме вони можуть приховувати найсерйозніші загрози для дітей та підлітків.

Сучасні дослідження виявили, що: 87% батьків вважають, що саме вони повинні навчати дітей правилам безпеки користування Інтернетом. Однак лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина. Причини різні – хтось не знає, які ресурси можуть бути небезпечними, а хтось не вміє користуватися журналом відвідування сайтів.

      3. Кібер-булінг (Інтернет -цькування)– залякування, переслідування, знущання, глузування й інші дії, які здатні налякати, принизити й іншим чином негативно впливати на людину.

    Суперечки, або флеймінг (від англ. flaming – пекучий, гарячий, полум’яний) – обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Частіш за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах в соцмережах, інколи перетворюється в затяжну війну. На перший погляд, флеймінг – це боротьба між рівними, але в певних умовах вона теж може перетворитися на нерівноправний психологічний терор. Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань, особливо на тому проміжку часу, коли вона не знає, хто серед учасників яку займе позицію, наскільки її позиція буде підтримана значущими учасниками.

      Нападки, постійні виснажливі атаки (англ. harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні смс - повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації. На відміну від перепалки, атаки більш тривалі і односторонні. В чатах чи на форумах (місця розмов у інтернеті) нападки теж трапляються, в онлайн - іграх нападки найчастіше використовують гріфери (grieffers) – група гравців, які за мету ставлять не перемогу в певній грі, а руйнацію ігрового досвіду інших учасників.

      Обмовлення, зведення наклепів (denigration) – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад, «хто є хто», або «хто з ким спить» в класі, школі), створюються спеціальні «книги для критики» (slam books), в яких розміщуються жарти про однокласників, де також можуть розміщуватись наклепи, перетворюючи гумор на техніку «списку групи ненависті», з якого вибираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.

      Діссінг (англ. Dissing) називають передачу або публікацію компрометуючої інформації про жертву онлайн. Це робиться з метою зіпсувати репутацію жертви або нашкодити її відносинам з іншими людьми.

      Хеппіслеппінг (англ. Happy slappying) -  зйомка роликів, в яких агресори б'ють жертву або знущаються над нею, щоб розмістити відео в Інтернеті. Даний вид насильства останнім часом набрав неабиякого поширення в Україні.

       Фрейпінг (англ. Fraping) - отримання доступу до облікового запису людини (взлом) в соціальних мережах для розміщення сумнівного контенту від його імені, ведення діалогів або образи інших користувачів.

Злом акаунтів у соціальних мережах незаконний. Покарання за несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж  -  аж до позбавленням волі до 3 років.

       Самозванство, втілення в певну особу (impersonation) – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків» відбувається, коли з адреси жертви без її відому відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва не очікувано отримує гнівні відповіді. Особливо небезпечним є використання імперсоналізації проти людей, включених до «списку груп ненависті», адже наражає на реальну небезпеку їхнє життя.

      Кетфішінг (англ. Catfishing) - створення копії профілю жертви в соціальних мережах на основі вкрадених фотографій і інших особистих даних.

       Кіберпереслідування (кіберсталкінг) – це дії з прихованого вистежування переслідуваних і тих, хто пересувається без діла поруч, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою організації злочинних дій на кшталт спроб зґвалтування, фізичного насильства, побиття. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, злочинець отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення майбутнього нападу.

У «класичному» варіанті:

• кіберпереслідування веде одна людина з одного або декількох джерел, проте все частіше схема починає нагадувати ботмережі. Скажімо, переслідувач може викласти фотографії на сайті знайомств і повідомити телефонний номер, в результаті чого переслідуваний користувач отримає масу небажаних дзвінків від незрозумілих особистостей. Мотивом для використання чужих персональних даних може бути якраз кіберпереслідування.

Особливо тяжкий випадок кіберпереслідування:

• тривале цілеспрямоване переслідування жертви зловмисником-маніяком самими різними способами. Злочинець розсилає повідомлення з погрозами заподіяння тілесної шкоди або вбивства, тероризує об'єкт на улюблених сайтах і соціальних мережах. Наприклад, він може опублікувати там реальні дані про жертву чи наклеп. Ці переслідування часто переносяться в реальне життя - жертву починають мучити телефонними дзвінками, записками з погрозами.

«Кібердіставання» вельми актуально для дітей та молоді. Дитина або підліток «завалюється» SMS-ками з образами, погрозами, йому пересилають непристойні фотомонтажі з його участю. А іноді й не тільки йому, у нього постійно зламують поштову скриньку і міняють паролі. Такі дії з боку кіберпереслідувача є протизаконними. І якщо потерпіла дитина звернеться за допомогою до компетентних органів, то зловмиснику загрожує кримінальне покарання.

Відчуження (остракізм), ізоляція. Будь-якій людині, особливо в дитинстві, притаманно сприймати себе або в якійсь групі, або поза нею. Бажання бути включеним у групу виступає мотивом багатьох вчинків підлітків. Виключення із групи сприймається як соціальна смерть. Чим в більшій мірі людина виключається із взаємодії, наприклад, в грі, тим гірше вона себе почуває і тим більше знижується її самооцінка. У віртуальному середовищі виключення також наражає на серйозні емоційні негаразди, аж до повного емоційного руйнування дитини. Он-лайн відчуження можливе в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів. Кіберостракізм проявляється також через відсутність швидкої відповіді на миттєві повідомлення чи електронні листи. 

       4. Фішинг – вид інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів — логінів і паролів. Фішинг зазвичай здійснюють через електронні листи, оголошення або сайти, схожі на ті, які ви відвідуєте. Наприклад, ви можете отримати електронний лист, схожий на лист із банку, з проханням підтвердити номер банківського рахунку.

       5. Секстинг -інтимне листування й пересилка фото інтимного характеру. 

       6. Кардинг – вид шахрайства, при якому відбувається операція з використанням банківської картки або її реквізитів, не ініційована або не підтверджена її власником. 

      7. Грумінг – входження в довіру до дитини з метою її схилення до якого-небудь брутального поводження, у тому числі і в сексуальному плані.

Щоб уберегти дітей від негативних явищ, батькам варто вдатися до таких дій:

1. Разом з дітьми розробіть правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких вони збираються заходити. 

2. Контролюйте діяльність дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти відвідує дитина і що вона на них робить.

3. Знайдіть час для відвідування сайтів разом з дітьми та заохочуйте їх ділитися з вами знаннями, отриманими в Інтернеті. Цікавтесь, які веб-сайти вони відвідують та з ким розмовляють.

4. Поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з якими вони спілкуються в онлайні, довідайтесь, як вони проводять дозвілля і чим захоплюються.

5. Навчіть дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонують власники сайтів. 

Наполягайте на тому, щоб діти нікому не надавали своєї адреси, номера телефона. 

6. Навчіть дітей не розміщувати свої чи сімейні фотографії.

7. Цікавтесь, чи не відвідує дитина сайти з агресивним змістом. Перевіряйте регулярно історію браузера. Очищена історія повинна послужити сигналом для батьків, уважно придивіться до поведінки дитини.

8. Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувались зустрічатись зі своїми інтернет-друзями без вашого відома. Поясніть, що ці люди можуть виявитися не тими, за кого себе видають.

9. Навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайні.

10. Наголошуйте дитині, що вона не повинна повідомляти своїм віртуальним друзям пароль до своєї інтернет-сторінки та відповідати на питання, які стосуються особистого життя її та близьких.

11. Скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в Інтернеті, – правда. Привчіть їх запитувати вас, якщо вони не впевнені.

12. Попередьте дитину про те, що спілкування в Інтернеті не є її обов’язком. Тому якщо їй це більше не подобається або її лякають інтернет-друзі, то треба просто вимкнути Інтернет і розповісти про все вам.

ПРОФІЛАКТИКА БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ