6.Моделювання освітнього простору в умовах реалізації концепції "НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА". Деміракі Т.В. (Методичний посібник), Миколаїв -- 2018 (перейти);                 7.Цифрова трансформація та безпека освітнього простору в умовах воєнного стану (перейти);                                                                                                                      8.Рекомедації щодо організації освітнього простору.МОН (перейти)                          9.Методичні рекомендації щодо використання коштів освітньої субвенції для придбання засобів навчання та навчального обладнання за напрямами, визначеними розпорядженням КМУ від 18.12.2017 № 929-р (затверджено наказом МОН від 19.01.2018 №58);                                                                                                                                10.Примірний перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів початкової школи (затверджено наказом МОН від 13.02.2018 №137);                                                                                                                             11.Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи (затверджено наказом МОН від 23.03.2018 № 283).                                                                12.За якими принципами організовують освітній простір НУШ (перейти)                              13. Новий освітній простір. МОН (перейти)

        Особливістю Нової української школи є, поміж іншого, організація такого освітнього середовища, що сприятиме вільному розвитку творчої особистості дитини. З Цією метою змінюються просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання. У Новій українській школі зростає частка проектної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Відповідно урізноманітнюються варіанти організації навчального простору в класі. Крім класичних варіантів, використовуються новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які легко трансформувати для групової роботи. Планування і дизайн освітнього простору школи спрямовуються на розвиток дитини та мотивації її до навчання. Освітній простір Нової української школи не обмежується питаннями ергономіки. Організація освітнього простору навчального кабінету потребує широкого використання нових ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання, оновлення навчального обладнання, що здійснюється через такі осередки:

• осередок навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями;

• змінні тематичні осередки, в яких розміщуються дошки/фліп-чарти/стенди тощо;

• осередок для гри, оснащений настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор;

• осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт;

• куточок живої природи;

• осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м'яким покриттям;

• дитяча класна бібліотечка;

• осередок вчителя, оснащений столом, стільцем, комп'ютером, полицями/ящиками, шафами для зберігання дидактичного матеріалу тощо.

Враховуючи такі особливості освітнього середовища Нової української школи, рекомендуємо використовувати обладнання загального призначення (шкільні меблі), що виготовлене відповідно до чинних в Україні стандартів та відповідає таким вимогам:

ЕРГОНОМІЧНІСТЬ

• наявність у кожному класі комплектів меблів для учнів (парта/стіл + стілець) не менше 2 ростових груп (жовте, червоне, зелене марковання) ; 

• наявність підставок для приладдя на стільниц;

• заокруглені кути стільниць, спинок та сидінь

БЕЗПЕЧНІСТЬ

• зроблено з матеріалів, що дозволені чинним санітарним законодавством для використання у закладах освіти;

• виріб відповідає санітарно-гігієнічним вимогам;

• відсутність гострих кутів, сторонніх запахів;

• матова поверхня стільниці;

• стійкість конструкції;

• наявність пристроїв для запобігання пошкодженню та забрудненню підлоги.

ФОРМА ТА РОЗМІРИ

• стільниця у формі трапеції, трикутника або іншій, яка забезпечить швидку трансформацію в різні фігури для групової роботи (по 3 учні, по 4 учні, по 5 учнів);

• столи і парти повинні бути одномісними;

• стільниця повинна мати виріз з боку, ближнього до учня;

• відповідність розміру ростовій групі;

• можливість компактно штабелювати.

МІЦНІСТЬ

• стійкість до миючих та дезінфекційних засобів, дозволених для використання;

• гарантійний термін не менше 24 місяців;

• вандалостійкість

ВАГА

• не важче 10 кг для стола і 4 кг для стільця та 10 кг – для парти (для забезпечення мобільності – можливості швидкого переставляння).

КОЛІР

• неяскраві світлі теплі відтінки жовтого, зеленого, блакитного, бежевого кольорів.

ЕСТЕТИЧНІСТЬ

• привабливий вигляд;

• сучасний дизайн;

• відповідність стилю загального облаштування приміщення.

Освітній простір організовується таким чином, щоб учитель міг спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, діти мали можливість безпечно переміщуватися і мати місце для зберігання особистих речей.

Концепція НУШ щодо нового освітнього простору

Концепція Нової української школи 21, що ухвалена рішенням Колегії МОН 27.10.2016, передбачає: незалежно від рівня мобільності, особиста реалізація учасників навчального процесу повинна забезпечити ключові компетентності, передбачені новим Законом «Про освіту», включаючи інформаційно-комунікаційну компетентність і громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей. Впровадження інклюзивного навчання передбачає створення умов для навчання учнів з особливими освітніми потребами спільно з однолітками, врахування вікових особливостей фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей.

На практиці безбар'єрність і архітектурна доступність навчального закладу реалізується завдяки створенню: 

• Доступних шляхів руху: відсутність перешкод на шляху до будівлі, коротка відстань від парковки, облаштовані підходи, хороше освітлення, видимі чіткі вивіски тощо.

• Зони паркування транспорту: майданчики для зупинки громадського транспорту та особистих транспортних засобів, виділення спеціальних паркувальних місць для осіб з інвалідністю, доступність пандуса.

• Входів і виходів до навчального закладу: правильно обладнана площадка при вході (з пандусом, піднімальними пристроями), дотримання рекомендованої висоти порогу, габаритів тамбура.

• Сходів з безпечним покриттям, зручних пандусів і підйомних механізмів, що дублюють сходи.

• Доступності до санітарних приміщень.

• Фізкультурно-рекреаційної зони, обладнаної всім необхідним, у тому числі — для маломобільних груп населення. Важливо обладнати такі зони не лише в приміщенні, а й на приглеглій до школи території.

ресурсів, щоб забезпечити рівні можливості.

«Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей» (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912 «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання»).

Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка як у навчальному процесі, так і з перепланування школи, класів, програм і діяльності з тим, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.школи, класів, програм і діяльності з тим, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Переваги інклюзивної освіти 

• Діти навчаються разом у звичайній школі.

• Поліпшується моторний, мовний, соціальний, емоційний розвиток дитини.

• Діти отримують можливість жити разом з батьками.

• Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.

• Навчання проводиться з орієнтацією на здібності та інтереси дітей.

• У дітей є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками.

• Діти з особливими потребами отримують ефективну освіту, щоб жити повноцінним життям.

• Усунення бар'єрів системи освіти та розробка ефективної системи підтримки дітей, що мають особливі потреби.

• Активніше залучення батьків до навчального процесу — освітній процес будується на основі комунікацій.

• Діти, що мають особливі потреби в освіті, в такому загальному просторі мають можливість для нормальної соціалізації в суспільстві. Вони не відчувають себе інакшими, тож мають все для розвитку своїх сильних сторін і унікальних талантів. Це допомагає їм у майбутньому вступити до професійних і вищих навчальних закладів і в подальшому кар’єрному розвитку.

• Діти з особливими потребами отримують можливість налагоджувати соціальні й дружні зв'язки з однолітками, вчаться взаємодії з колективом — в умовах інтернату це було недоступно, тому часто такі школярі випускалися з навчальних закладів зовсім не готовими до дорослого життя. 

• Світосприйняття інших учнів, їхніх батьків і вчителів також змінюється за умов створення спільного навчального простору. Вони приймають відмінності й особливості інших людей, виховуються в умовах толерантного ставлення тощо.

Переваги для дітей без особливих потреб:

• вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;

• вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;

• вчаться співробітництву;

• вчаться поводитися нестандартним чином, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

Переваги для родин:

• Батьки отримують інформацію про типовий і атиповий розвиток дітей.

• Родини одержують підтримку з боку інших батьків.

• Батьки беруть активну участь у визначенні навчальних цілей і завдань для дітей.

• Всі батьки стають частиною шкільної спільноти.

ЮНЕСКО визначає інклюзивне навчання як «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади, та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі». 

Тобто це такий спосіб отримання освіти, коли учні або студенти з особливими освітніми потребами навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання, – і це є альтернативою інтернатній системі, за якою вони утримуються та навчаються окремо від інших дітей, або домашньому та індивідуальному навчанню.

Але питання інклюзії варто розглядати не тільки в аспекті створення доступного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта в широкому сенсі передбачає створення рівних можливостей для всіх категорій дітей в Україні.